Ухвала

від 21.03.2023 по справі 380/15323/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/15323/22

У Х В А Л А

з питань відводу

21 березня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Желік О.М. в адміністративній справі №380/15323/22 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Львів), Відділу примусового виконання рішень - Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, третя особа Львівське територіальне управління Національного антикорупційного бюро України про визнання бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Львів), Відділу примусового виконання рішень - Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Львівської міської ради, Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, третя особа Львівське територіальне управління Національного антикорупційного бюро України, згідно з якою позивачка просить суд:

- поновити термін на оскарження відповіді від 13.10.2022 року №13721/03.1-11/35113, отриману 26.10.2022 року в зв`язку з хворобою та смертю матері;

- визнати бездіяльність посадових осіб Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Львівської міської ради, керівництва Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Львів);

- зобов`язати уповноважених осіб здійснити перевірку правильності нарахування середньомісячної заробітної плати по всіх судових справах, які розглядалися в Національних судах України по справах №2а-1041/08, N2813/719/16, №813/5929/15 з індексацією, компенсацією, коригуванням, за ранг, категорію держслужбовця, стаж роботи, а також із даної зарплатні податки в пенсійний фонд України за період з 26.05.2005 року по 24.09.2019 року, а також по день винесення судом даного судового рішення;

- винести ухвалу про здійснення аудиторської економічно-фінансової перевірки Незалежний Інститут Судових Експертиз (НІСЕ) за адресою вулиця Маршала Тимошенка, 21, Київ, 02000, тел: 044 581 3077 щодо правильності нарахування заробітної плати з індексацією, компенсацією, коригуванням згідно рішення суду від 06.05.2019р. та зобов`язати відновити трудову книжку позивачки з повним стажем роботи відповідачів;

- стягнути з відповідачів оплату за здійснення аудиторської економічно-фінансової перевірки Незалежний Інститут Судових Експертиз (НІСЕ) за адресою вулиця Маршала Тимошенка, 21, Київ, 02000, тел: НОМЕР_1 ;

- стягнути з відповідачів по справі сумарно за моральну та матеріальну шкоду щодо ненадання належної відповіді на мій інформаційний запит та за тривале невиконання рішень національних судів, рішення ЄСПЛ, підробку документів, зменшення нарахування середньомісячної заробітної плати, приниження честі та гідності що призвело до інвалідності та хвороби в сумі 100 000 (сто тисяч)грн;

- стягнути в дохід держави з відповідачів по справі згідно з ст.1, 3,4, п.2 ст. 5,12, ч.2 ст.13, п.6 ч.І ст. 14, 20, 23,24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» за надання неправдивої інформації;

- залучати в якості третьої особи Львівське територіальне управління Національного антикорупційного бюро України для здійснення перевірки посадових осіб, слідчих ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, які тривалий час не визнають мене потерпілою та не проводять належного досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62020140000000434 від 23.04.2020 року за заявою ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172, ч.1 ст.175, ч.1 ст.190, ч.1 ст.212-1, ч.1 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.382 ККУ, та керівництва Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Львівської міської ради, які підробили документи, а саме особову справу, «Дублікат» трудової книжки від 08.02.2011 року, 19.07.2019 року, зменшили середньомісячну заробітну плату позивачки, нарахували її без врахування надбавок за ранг, категорію, стаж роботи, без індексації, компенсації боргу, без сплати податків до пенсійного фонду України за період з 26.04.2005 року по даний час, або по день винесення останнього рішення суду, та перевірити Західне міжрегіональне управління Міністерства Юстиції (м. Львів) щодо виконання рішень по справах №2а-1041/08, №813/719/16, №813/5929/15 та рішень ЄСПЛ від 17.07.2014 року «Яворовенко та інші проти України».

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2022 визначено головуючу суддю Желік О.М.

Ухвалою від 31.10.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачці час на усунення недоліків.

Ухвалою від 09.12.2022 продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою від 31.10.2022 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 27.12.2022 позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023 скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 про повернення позовної заяви, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою від 13.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами..

16.03.2023 від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про відвід судді Желік О.М. від розгляду адміністративної справи №380/15323/22, яка мотивована тим, що суддя Желік О.М. не може розглядати повторно справу №380/15323/22, оскільки її рішення було скасовано Восьмим апеляційним адміністративним судом. На переконання позивача, суддя навмисно затягує розгляд даної справи, повертаючи дану справу та залишаючи її без розгляду. 13.03.2023 року суддя Желік О.М. винесла ухвалу про відкриття провадження у спрощеному провадженні, при тому не надіслала ухвали позивачці ОСОБА_1 про відкриття провадження та не дала змоги надати клопотання, щоб дана справа розглядалась за участі її та третьої особи, що, на переконання позивача, доводить, що на суддю Желік О.М. має вплив і тиск міський голова м.Львова Садовий А.І., який є правонаступником Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, які тривалий час не виконують рішення Національних судів та рішення ЄСПЛ від 17.07.2014 року «Яворовенко та інші проти України», внаслідок чого позивачка не може оформити пенсію з 28.10.2014 року по даний час та на законній підставі працевлаштуватися на роботі, оскільки посадові особи Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, правонаступник Львівська міська рада не відновили належним чином трудової книжки та не сплатили середньомісячну заробітну плату перед черговим звільненням 23.11.2020 року, не сплатили податків з 26.04.2005 року по 23.11.2020 року день «звільнення» та по сьогоднішній день не відновили ні трудової книжки, ні сплатили середньомісячну заробітну плату, ні сплатили податків до пенсійного фонду України по сьогоднішній день.

Позивач також зазначає, що суддя не звертає уваги на порушення кримінальних справ проти відповідачів по справі №380/15323/22 згідно №62020140000000434, №62020140000000435, №62020140000000436, №62020140000000437, №62020140000000438, №62020140000000439, №62020140000000440 на підставі ухвали Личаківського районного суду від 23.04.2020 року внесено в ЄРДР про кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 175, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 212, ч.1 ст. 212-1, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 ККУ, що доводить її упереджене ставлення до позивачки.

Окрім цього, відмовляючи позивачу в прийнятті позовної заяви, як зазначає позивач, суддя Желік О.І. порушила принцип змагальності сторін, ст. 8 КАСУ, ст. 19, 55,129,129-1 Конституції України, а також п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції з прав Людини. Також суддя позбавляє її та Пенсійний фонд України можливості правильно розрахувати її пенсію по інвалідності 2 групи кардіологічних захворювань.

Ухвалою від 17.03.2023 суддя Желік О.М. передала адміністративну справу №380/15323/22 для розгляду питання про відвід судді іншому судді, що буде визначений в порядку, передбаченому ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023 визначено суддю для розгляду питання про відвід - Чаплик І.Д.

Проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Желік О.М. та матеріали адміністративної справи №380/15323/22, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з частиною 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.

Частиною четвертою статті 36 КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною першою статті 37 КАС України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Верховний Суд в ухвалі від 17 липня 2020 року у справі №826/11409/17 дійшов висновку, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Одночасно Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Суд, проаналізувавши заяву позивачки про відвід судді Желік О.М. приходить до висновку, що ця заява базується виключно на припущеннях позивачки щодо можливої упередженості судді і не підкріплена жодними належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Жодних посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто вчинення головуючою дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, позивачем не зазначено.

Також у заяві про відвід позивачка посилається на ухвалу судді Желік О.М. від 27.12.2022 про повернення позовної заяви позивачки ОСОБА_2 , яка була скасована постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2023 як на підставу неможливості подальшої участі судді Желік О.М. у вказаній справі.

Однак частина четверта статті 36 КАС України чітко зазначає, що не може бути підставою для відводу судді незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання. Також частина перша статті 37 КАС України зазначає, що підставою для відводу судді, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції може бути лише його участь у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність ухвали судді про повернення позовної заяви після її скасування судом апеляційної інстанції не є підставою для відводу цього судді.

На основі всього вищепереліченого, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Желік О.М.

Частинами 3, 4, 8, 11, 12 статті 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 36-40, 248, 256, 294 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в:

в задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Желік О.М. у справі №380/15323/22 - відмовити.

Адміністративну справу №380/15323/22 разом з усіма матеріалами повернути судді Желік О.М. для продовження розгляду справи по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Чаплик І.Д.