Ухвала

від 21.03.2023 по справі 334/6218/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 березня 2023 року м. Дніпросправа № 334/6218/22(2-а/334/94/22)

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Олефіренко Н.А. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2023 в адміністративній справі №334/6218/22(2-а/334/94/22) за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2023 в адміністративній справі №334/6218/22(2-а/334/94/22) адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Запорізька митниця звернулась з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ознайомившись з поданою скаргою, вважаю, що остання не відповідає вимогам встановленим ст. 296 КАС України, виходячи з наступного.

Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюються вимоги до апеляційної скарги, в апеляційній скарзі зазначається зокрема:

В порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.

Крім того, аналіз матеріалів апеляційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам ст. 296 КАС України, а саме, п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України, оскільки апелянтом не зазначено обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права (апеляційна скарга містить загальні фрази про ухвалення оскаржуваного рішення з порушення норм матеріального і процесуального права).

При цьому апеляційний суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, зокрема, доводів апеляційної скарги, а тому саме законодавець однією з вимог до змісту апеляційної скарги встановив обов`язкове зазначення в апеляційній скарзі обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права (п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України). На стадії вирішення питання щодо можливості відкриття апеляційного провадження, апеляційний суд перевіряє формальну наявність, зокрема і обґрунтування вимог апеляційної скарги, у зв`язку з чим є неможливим застосування приписів ч. 2 ст. 308 КАС України. Інакше означало б те, що суд апеляційної інстанції, за власною ініціативою відшуковує обставини, якими можуть бути обґрунтовані вимоги апеляційної скарги, зокрема апелянта - суб`єкта владних повноважень, що було б порушенням принципів адміністративного судочинства (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та ін.), та фактично було б наданням переваги в цій справі апелянту, та свідчило б про упередженість апеляційного суду.

Таким чином, апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням апелянту строку, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для надання обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права із наданням копії таких обґрунтувань відповідно до кількості учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте апеляційна скарга вказаним вимогам не відповідає, оскільки до скарги не додано документ про оплату судового збору.

Слід зазначити, що згідно із п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у сумі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, предметом спору у цій справі є протиправність постанови відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Апеляційний суд враховує, що згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 13 грудня 2016 року по справі №21-1410а16, відповідно до положень ст. 287 КУпАП у поєднанні із ч. 4 ст. 288 цього Кодексу у разі прийняття уповноваженим органом державної влади чи його посадовою особою постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення (проступку), передбаченого КУпАП, суб`єкти, яким цим Кодексом надано право оскарження, можуть її оскаржити і звільняються від сплати платежу, який має справлятися за подання позовної заяви, скарги у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) чи до суду.

За системного та нормативного підходу до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Верховний Суд України вказав на те, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст. 287, 288 КУпАП, ст.ст. 2-4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору, а тому на цій підставі не повинен сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Однаковою мірою це правило стосується і відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.

Водночас, постановою від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від такого висновку Верховного Суду України, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду вказано, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 грн.

Отже, за подання позовної заяви ставка судового збору становить 496,20 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції з урахуванням вимог п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-УІ становить 744,30 грн. (150% від 496,20 грн.).

Апеляційний суд враховує, що статтею 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI Запорізька митниця не звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апелянт має додержуватись правил, встановлених п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-УІ.

Ч. 1 ст. 8 Закону «Про судовий збір» № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Втім, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють від обов`язку сплати судовий збір суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Крім того, обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов`язків, передбачених законами України, у зв`язку з чим відстрочення/звільнення від його сплати окремих державних органів може негативно позначитися на стані виконання належних їм за законом повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 133, 169, 298 КАС України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Запорізької митниці про звільнення від сплати судового збору на подання апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2023 в адміністративній справі №334/6218/22(2-а/334/94/22) - залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:

- апеляційної скарги у відповідності до вимог встановлених ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України; копії апеляційної скарги.

- надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628 , Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскаржена не підлягає.

СуддяН.А. Олефіренко