Ухвала

від 21.04.2023 по справі 334/6218/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 334/6218/22(2-а/334/94/22)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2023 в адміністративній справі №334/6218/22(2-а/334/94/22) за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2023 в адміністративній справі №334/6218/22(2-а/334/94/22) адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Запорізька митниця звернулась з апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2023 в адміністративній справі №334/6218/22(2-а/334/94/22) залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду апеляційної скарги у відповідності до вимог встановлених ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України; копії апеляційної скарги; належним чином оформлений документ про сплату судового збору в належному розмірі за належними реквізитами.

Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року про залишення без руху апеляційної скарги Запорізької митниці отримано 28 березня 2023 року уповноваженим представником відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У строк визначений судом до суду надійшло клопотання Запорізької митниці про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Клопотання обґрунтовано відсутністю коштів.

Вирішуючи вказане клопотання колегія суддів виходить з наступного.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведеного вбачається, що Запорізька митниця не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

При цьому, суд зауважує, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від такої сплати.

Обмежене фінансування з державного бюджету бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень або здійснення безспірного списання коштів з рахунків особи, яка є суб`єктом владних повноважень, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Отже, доводи відповідача не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, тощо, не можуть бути підставою для відстрочення/розстрочення або звільнення суб`єкта вданих повноважень від такої сплати.

Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору.

Зважаючи, що особою, яка звернулася з апеляційною скаргою, у строк визначений судом, не подано документ про сплату судового збору, таким чином недоліки апеляційної скарги - не виправлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Нормами п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з нормами ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 7 ст. 298 КАС України копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу.

Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу повернути заявникові.

Керуючись ст.ст.133,169,295,296,298 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Запорізької митниці про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2023 в адміністративній справі №334/6218/22(2-а/334/94/22) за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення повернути скаржнику.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання відповідно до ч. 2 ст. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяС.В. Білак

суддяВ.А. Шальєва