Рішення

від 20.02.2023 по справі 638/15359/21

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/15359/21

Провадження № 2/638/1018/23

РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Веліток Н.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщені Дзержинськогорайонного судуміста Харковацивільну справуза позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

встановив:

05.10.2021 року представник позивача Харківської міської ради звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 , з 01.09.2018 року по 31.08.2021 року у розмірі 646685,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.09.2021 року №274778223 право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-2» загальною площею 92,3 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано 10.12.2003 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 08.12.2003 №3-2693. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.12.2020 №НВ-0006224152020 земельна ділянка площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 . Категорія земель- житлової та громадської забудови. Цільове призначення для будівництва обслуговування будівель торгівлі (код ЦВПЗ 03.07), вид використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування промтоварного магазину, дата реєстрації земельної ділянки 10.12.2003 року. Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006), та з урахуванням ст. ст. 12,80,83 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.09.2021 року №274770890. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.09.2021 року №274770890 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 по АДРЕСА_2 припинено 04.04.2018 року на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 30.03.2018 року №б/н. Таким чином, у період 04.04.2018 року по теперішній час ОСОБА_1 використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 без документів, що посвідчують право власності або право користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 ЗУ України. ОСОБА_2 у період з 04.04.2018 року по 31.08.2021 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просила суд відмовити.

Також представником відповідача надано відзив на позовну заяву Вх. №ЕП-10327 від 07.12.2021 року, в якому вказав, що 02.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківської міської ради з проханням надати згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 для обслуговування нежитлової будівлі літери «Б-2» за адресою: АДРЕСА_2 , яка використовувалась ПП «Вікторія» за договором оренди від 26.11.2003 за №63108/03, з метою укладення договору оренди земельної ділянки, але меншого розміру, під об`єктом нерухомості, у зв`язку із тим, що у користуванні такою великою земельною ділянкою немає потреби. До цього дана земельна ділянка перебувала в оренді Приватного підприємства «Вікторія» на підставі Договору оренди земельної ділянки №63108/03 від 14.11.2003 року та Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 26.11.2003 за №63108/03, що була затверджена рішенням господарського суду Харківської області від 27.01.2015 року по справі №922/5262/14 строком до 01.03.2028 року. У відповідь листом №п-1-43122/1-18.08-31 від 26.10.2018 року Департамент земельних відносин зазначив, що ОСОБА_1 не є власником чи користувачем зазначеної земельної ділянки, та дозвіл може бути наданий за умови отримання від ОСОБА_1 гарантійного листа щодо зобов`язання фінансування робіт із землеустрою. Так, рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1466/18 від 27.02.2019 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0532 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 . Фінансування робіт із землеустрою забезпечити за рахунок коштів ОСОБА_1 . Після цього листом №п-1-20802/1-19.08-31 від 07.06.2019 року було повідомлено, що після отримання від Департаменту містобудування та архітектури пропозицій щодо погодження або відмови в погодженні технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , Департаментом земельних відносин буде підготовлено відповідний проект рішення, який буде розглянуто згідно вимог Регламенту Харківської міської ради 7 скликання. Так, за рахунок ОСОБА_1 було двічі розроблено технічну документацію, оновлено у 2021 році, але досі не підписано такий, без обґрунтування відмови. За технічною документацією для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 достатньо земельної ділянки площею 0,0248 га, вдвічі менше ніж нараховано позивачем.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.09.2021 року №274778223 право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-2» загальною площею 92,3 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано 10.12.2003 року за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі- продажу від 08.12.2003 №3-2693.

Спірна земельна ділянка, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.12.2020 №НВ-0006224152020 земельна ділянка площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 . Категорія земель- житлової та громадської забудови. Цільове призначення для будівництва обслуговування будівель торгівлі (код ЦВПЗ 03.07), вид використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування промтоварного магазину, дата реєстрації земельної ділянки 10.12.2003 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.09.2021 року №274770890 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 по АДРЕСА_2 припинено 04.04.2018 року на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 30.03.2018 року №б/н.

02.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківської міської ради з проханням надати згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 для обслуговування нежитлової будівлі літери «Б-2» за адресою: АДРЕСА_2 , яка використовувалась ПП «Вікторія» за договором оренди від 26.11.2003 за №63108/03, з метою укладення договору оренди земельної ділянки, але меншого розміру, під об`єктом нерухомості, у зв`язку із тим, що у користуванні такою великою земельною ділянкою немає потреби.

Листом №п-1-43122/1-18.08-31 від 26.10.2018 року Департамент земельних відносин зазначив, що ОСОБА_1 не є власником чи користувачем зазначеної земельної ділянки, та дозвіл може бути наданий за умови отримання від ОСОБА_1 гарантійного листа щодо зобов`язання фінансування робіт із землеустрою.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1466/18 від 27.02.2019 було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0532 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 .

У відповідності до технічної документації для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 достатньо земельної ділянки площею 0,0248 га.

Однак, на момент розгляду справи судом, жодного рішення про зменшення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 позивачем Харківською міською радою не прийнято.

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Згідно зі ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

А відтак, саме територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради як розпорядник землі на території м. Харкова є належним позивачем у даній справі.

На підставі ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Харківська міська рада, як орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження шляхом прийняття рішень. Також, виходячи із загальних вимог цивільного законодавства, рада може виступати як учасник цивільно-правових та господарських правовідносин при укладанні різного виду угод.

Із зазначених норм законодавства України випливає, що питання оренди земельних ділянок вирішуються сільською, селищною, міською радою на пленарних засіданнях шляхом прийняття відповідних рішень.

Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Вирішення питань про передачу землі у користування є виключним правом ради - суб`єкта права власності на землю, і здійснюється з дотриманням загального порядку укладання господарських договорів, передбаченого ст. ст. 179-181 ГК України, з урахуванням положень ЗК України.

Відповідно до ст. ст. 142-145 Конституції України фінансовою та матеріальною основою органів місцевого самоврядування, крім інших об`єктів, є земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ч. ч.1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011 року, зокрема, встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14).

Згідно зі ст. 525 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до абз. 1 п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні поточному році.

Однак, суд звертає увагу сторін на те, що з моменту того, як договір оренди між ПП «Вікторія» та Харківською міською радою був припинений ( а саме з 04.04.2018 року), ОСОБА_1 звертався до Харківської міської ради з метою укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , однак меншого розміру, аніж вона була надана в оренду ПП «Вікторія».

З боку відповідача ОСОБА_1 неодноразово вчинялися дії спрямовані на укладення договору оренди земельної ділянки, а саме письмові звернення до Харківської міської ради, неодноразова розробка технічної документації, яка в тому числі й оплачена була ОСОБА_1 , однак на протязі майже 5 років з боку позивача так і не було прийнято рішення з приводу зменшення розміру земельної ділянки.

Дані дії позивача свідчать про недобросовісність, адже фактично відповідач визнає факт користування земельною ділянкою, не заперечує про необхідність сплати орендної плати, однак правомірно очікував на укладення договору оренди між ним та Харківською міською радою відносно земельної ділянки розміром 0,0266 га.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах позовних вимог, враховуючи наданий відповідачем відзив на позовну заяву, долучені до нього докази (копії листів, копію технічної документації), суд дійшов обгрунтованого висновку, що орендна плата, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна бути стягнута за той розмір земельної ділянки, яким він фактично користувався, та який намагався виділити з метою укладення нового договору оренди землі, тобто 0,0266 га, що в свою чергу вдвічі менше заявленого розміру земельної ділянки позивачем. Тому розмір орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача становить 50% заявленої суми - 323342,61 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір, пропорційно до задоволеним вимогам, у розмірі 4850,14 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 82, 89, 133, 141, 263, 265, ЦПК України, ст. ст. 7, 13, 41 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 629 ЦК України, ст. ст. 12, 80, 83, 96, 206 ЗК України, ст. ст. 26, 34, 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про оренду землі», Податковим кодексом України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, м-н Конституції, 7, реквізити: код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN)-UA 698999980314090611000020649, МФО 899998, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК Харківської області) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) з 01.09.2018 року по 31.08.2021 року 323342,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, м-н Конституції, 7, реквізити: реєстраційний рахунок UA 518201720344240012000032986, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, МФО банку: 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4850,14 грн.

Рішенняможе бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03.03.2023 року.

Суддя: