Постанова

від 05.09.2023 по справі 638/15359/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 638/15359/21

Номер провадження 22-ц/818/1134/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Мальованого Ю.М.,

суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,

за участюсекретаря судового засідання Супрун Я.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Ашурової А. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2023 року в складі судді Подус Г.С., у справі №638/15359/21 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2021 року Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 14 вересня 2021 року № 274778223 право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-2» загальною площею 92,3 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано 10 грудня 2003 року за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу від 08 грудня 2003 року № 3-2693.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 0,0532 га, що має кадастровий номер № НВ-0006224152020. Категорія земель - житлової та громадської забудови. Цільове призначення для будівництва обслуговування будівель торгівлі (код ЦВПЗ 03.07), вид використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування промтоварного магазину, дата реєстрації земельної ділянки 10 грудня 2003 року.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006), та з урахуванням статей 12, 80, 83 Земельного кодексу України вказана земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14 вересня 2021 року № 274770890.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14 вересня 2021 року № 274770890 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:14: 004:0006 площею 0,0532 по АДРЕСА_1 припинено 04 квітня 2018 року на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 30 березня 2018 року № б/н.

Таким чином, у період з 04 квітня 2018 року по теперішній час ОСОБА_2 використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 без документів, що посвідчують право власності або право користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статей 125, 126 ЗК України.

ОСОБА_3 у період з 04 квітня 2018 року по 31 серпня 2021 року за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі не сплачував.

Посилаючись на вказані обставини, Харківська міська рада просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 , з 01 вересня 2018 року по 31 серпень 2021 року у розмірі 646 685,22 грн.

07 грудня 2023 року ОСОБА_2 , через свого представника адвоката Ашурову А. Р., подав відзив в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Відзив на позов мотивовано тим, що 02 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Харківської міської ради з проханням надати згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006 для обслуговування нежитлової будівлі літери «Б-2» за адресою: АДРЕСА_1 , яка використовувалась Приватним підприємством «Вікторія» (далі ПП «Вікторія») за договором оренди від 26 листопада 2003 року за № 63108/03, з метою укладення договору оренди земельної ділянки, але меншого розміру, під об`єктом нерухомості, у зв`язку із тим, що у користуванні такою великою земельною ділянкою немає потреби.До цього дана земельна ділянка перебувала в оренді ПП «Вікторія» на підставі Договору оренди земельної ділянки № 63108/03 від 14 листопада 2003 року та Додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2003 за № 63108/03, що була затверджена рішенням Господарського суду Харківської області від 27 січня 2015 року по справі № 922/5262/14 строком до 01 березня 2028 року. Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 1466/18 від 27 лютого 2019 року було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0532 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 . Фінансування робіт із землеустрою забезпечено за рахунок коштів ОСОБА_2 . Після цього листом №п-1-20802/1-19.08-31 від 07 червня 2019 року було повідомлено, що після отримання від Департаменту містобудування та архітектури пропозицій щодо погодження або відмови в погодженні технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , Департаментом земельних відносин буде підготовлено відповідний проект рішення, який буде розглянуто згідно вимог Регламенту Харківської міської ради 7 скликання. Так, за рахунок ОСОБА_2 було двічі розроблено технічну документацію, оновлено у 2021 році, але досі не підписано позивачем, без обґрунтування відмови. За технічною документацією для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 достатньо земельної ділянки площею 0,0248 га, вдвічі менше ніж нараховано позивачем.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) з 01 вересня 2018 року по 31 серпень 2021 року 323 342,61 грн та 4850,14 року судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з моменту того, як договір оренди між ПП «Вікторія» та Харківською міською радою був припинений (а саме з 04 квітня 2018 року), ОСОБА_2 звертався до Харківської міської ради з метою укладення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , однак меншого розміру, аніж вона була надана в оренду ПП «Вікторія». З боку відповідача неодноразово вчинялися дії спрямовані на укладення договору оренди земельної ділянки, а саме письмові звернення до Харківської міської ради, неодноразово розроблялась технічна документація, яка в тому числі була оплачена ОСОБА_2 , однак на протязі майже 5 років з боку позивача так і не було прийнято рішення з приводу зменшення розміру земельної ділянки. Суд першої інстанції дійшов висновку, що орендна плата, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна бути стягнута за той розмір земельної ділянки, яким той фактично користувався, та який намагався виділити з метою укладення нового договору оренди землі, тобто 0,0266 га, що в свою чергу вдвічі менше заявленого розміру земельної ділянки позивачем. Тому розмір орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача становить 50% заявленої суми 323 342,61 грн.

11 травня 2023року Харківська міська рада подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006. В матеріалах справи відсутні докази наявності сформованої земельної ділянки, на якій розміщене належне відповідачу нерухоме майно меншої площі (0,0248 га) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами, зокрема, витягом з Державного земельного кадастру від 29 грудня 2020 року № НВ-0006224152020. Надана відповідачем технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 не є належним доказом того, що відповідачем використовується лише частиною від земельної ділянки площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 , оскільки дана документація не затверджена Харківською міською радою, та відомості про земельну ділянку площею 0,0248 га, яку на думку суду першої інстанції використовує відповідач, не внесено до Державного земельного кадастру, в зв`язку з чим відсутній кадастровий номер земельної ділянки з площею 0,0248 га по АДРЕСА_1 . Апелянт заначив,що земельна ділянка з площею 0,0248 га по АДРЕСА_1 не існує як об`єкт цивільних прав, натомість єдиною, належним чином сформованою ділянкою за вказано адресою, є ділянка загальною площею 0,0532 га з кадастровим номером 6310136300:14:004:0006.

Представник відповідачаадвокат АшуроваА.Р.подала відзив наапеляційнускаргу,в якомузазначила,що вимогипозивача щодостягнення з ОСОБА_2 безпідставнозбереженихкоштів урозмірі орендноїплати єнеобґрунтованими черезвідсутністьдоговірнихвзаємовідносин міжсторонами,причиноючого єбездіяльністьпозивача,оскільки відповідачемдокладалисяусі необхіднідіїдляукладення належногодоговоруоренди. Рішення суду першої інстанції просили залишити без змін як справедливе, ухвалене із дослідженням та надання оцінки усім доказам у справі із дотриманням балансу інтересів сторін.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 ,який підтримавапеляційну скаргу,представника відповідачаадвоката Ашурову А.Р.,яка зазначила,що рішеннясуду єсправедливим,просила залишитийого беззмін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367ЦПКУкраїни - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно дочастин1,2,4,5статті263ЦПКУкраїнисудове рішенняповинноґрунтуватисяна засадахверховенстваправа,бутизаконнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 14 вересня 2021 року № 274778223 право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-2» загальною площею 92,3 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано 10 грудня 2003 року за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу від 08 грудня 2003 року № 3-2693 (а.с. 19).

Відповідно довитягу №НВ-0006224152020від 29грудня 2020року зДержавного земельногокадастру проземельну ділянку,земельна ділянказ кадастровимномером 6310136300:14:004:0006має площу0,0532га,знаходиться по АДРЕСА_1 .Категорія земель-житлової тагромадської забудови.Цільове призначення-для будівництваобслуговування будівель торгівлі (код ЦВПЗ 03.07), вид використання земельної ділянки для експлуатації та обслуговування промтоварного магазину, дата реєстрації земельної ділянки 10 грудня 2003 року (а.с. 20).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14 вересня 2021 року № 274770890 право оренди земельної ділянки з кадастровим № 6310136300:14:004:0006 площею 0,0532 по АДРЕСА_2 припинено 04 квітня 2018 року на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 30 березня 2018 року № б/н (а.с. 18).

Згідно з Актом обстеження земельної ділянки від 31 серпня 2021 року складеного Департаментом територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий № 6310136300:14:004:0006) площею 0,0532 га використовується ОСОБА_2 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ «Б-1». На вказаній земельній ділянці розташовані тимчасові споруди (намет з літніми майданчиком кафе) (а.с. 32-33).

Листом № п-1-43122/1-18.08-31 від 26 жовтня 2018 року Департамент земельних відносин Харківської міської ради, розглянуто звернення ОСОБА_2 від 02 жовтня 2018 року про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 , зазначено що ОСОБА_2 не є власником чи користувачем зазначеної земельної ділянки, та дозвіл може бути наданий за умови отримання від ОСОБА_2 гарантійного листа щодо зобов`язання фінансування робіт із землеустрою (а.с. 47).

Рішенням 25сесії Харківськоїміської ради7скликання №1466/18від 27лютого 2019було наданодозвіл нарозроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 0,0532 га (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 . У відповідності до технічної документації для експлуатації і обслуговування промтоварного магазину по АДРЕСА_1 достатньо земельної ділянки площею 0,0248 га (а.с. 47 (зворот), 51-54).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час розгляду справи підтверджено обставини безпідставного збереження відповідачем коштів, які він повинен був сплатити до місцевого бюджету як орендну плату. Проте, суд лише частково погодився із доводами Харківської міської ради щодо суми таких коштів, оскільки орендна плата, яка підлягає стягненню з відповідача, повинна бути стягнута за той розмір земельної ділянки, яким він фактично користувався, та який намагався виділити з метою укладення нового договору оренди землі, тобто 0,0266 га, що в свою чергу вдвічі менше заявленого розміру земельної ділянки позивачем.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погодитись не може.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Положеннями статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суб`єктами земельних відносин є: громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування й органи державної влади (частина 2 статті 2 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду, зокрема, громадянам та юридичним особам України (стаття 93 ЗК України).

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом «д» частини 1 статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 79 ЗК України земельна ділянкаце частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частин 1-4, 9 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20 та від 04 березня 2021 року у справі № 922/3463/19 та в постановіВерховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05 серпня 2022 року справа № 922/2060/20.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28 лютого 2020 року у справі № 913/169/18 зроблено правовий висновок про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини1статті1212 ЦК України.

Відповідно до частини 4 статті 79-1 Земельного Кодексу України земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0532 є сформованою та має кадастровий номер 6310136300:14:004:0006.

Враховуючи вказане колегія суддів приходить до висновку, що спір стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру немає.

У разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності,якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України. Зазначена правова позиція викладена в п 27 постанови Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 910/8770/19.

Також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року справа 905/1680/20 в п. 7.10 «Позиція Великої Палати Верховного Суду» зазначено, що«…у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України».

Стосовно розрахунку суми стягуваних недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою за період з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2021 року колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що стягувана з фізичної особи ОСОБА_2 сума збитку, що становить 646685,22 грн підтверджується розрахунками визначення збитків, заподіяних внаслідок порушення земельного законодавства відповідачем по АДРЕСА_1 (а.с. 28-31), зазначені розрахунки здійснено на підставі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 30 жовтня 2013 року та від 15 грудня 2020 року Управління Держземагенства у м. Харкові Харківській області (а.с. 23, 24).

Відповідно до розрахунків визначення збитків, заподіяних ОСОБА_2 внаслідок порушення земельного законодавства по АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2018 року сума не сплаченої орендної плати (збитків) за земельну ділянку площею 0,0532 га з нормативно-грошовою оцінкою землі в сумі 2436 815 грн при ставці орендної плати в 8% складає 64981,72 грн.

За період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року сума не сплаченої орендної плати (збитків) ОСОБА_2 за земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0532 га з нормативно-грошовою оцінкою землі в сумі 2436 815 грн при ставці орендної плати в 8% складає 194945, 20 грн.

За період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року сума не сплаченої орендної плати (збитків) ОСОБА_2 за земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0532 га з нормативно-грошовою оцінкою землі в сумі 3053 355 грн при ставці орендної плати в 8% складає 223912,70 грн.

За період з 01 січня 2021 року по 31 серпня 2021 року сума не сплаченої орендної плати (збитків) ОСОБА_2 за земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0532 га з нормативно-грошовою оцінкою землі в сумі 3053 355 грн при ставці орендної плати в 8% складає 162845, 60 грн.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, статті 1166 Цивільного кодексу України така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відсутність правовстановлюючих документів на землю не є підставою для звільнення його від сплати за її фактичне використання.

Таким чином, колегія судів вважає, що позовні вимоги позивача у сумі 646685, 22 грн підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

При поданні позовної заяви Харківська міська рада сплатила судовий збір в розмірі 9700, 28 грн, що документально підтверджено оригіналом платіжного доручення (квитанцією) від 17 вересня 2021 року № 3574 (а.с. 1)

За подання апеляційної скарги Харківська міська рада сплатила 14550,42 грн, що документально підтверджено оригіналом платіжного доручення (квитанцією) від 19 травня 2023 року № 480 (а.с. 148).

Звертаючись з апеляційною скаргою позивач просив рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Отже, з урахуванням часткового оскарження рішення суду першої інстанції ставка судового збору за подання апеляційної скарги становила суму в розмірі 7275,00 грн, яка і підлягаю стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі норм статті 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь Харківської міської ради підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 16975, 28 грн (9700,28 +7275,00).

Керуючись ст.ст.141, 367, 374, 376, 382, 389 суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, м-н Конституції, 7, реквізити: код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN)-UA 698999980314090611000020649, МФО 899998, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК Харківської області) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0532 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 6310136300:14:004:0006) з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2021 року 646685 (шістсот сорок шість тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: м. Харків, м-н Конституції, 7, реквізити: реєстраційний рахунок UA 518201720344240012000032986, банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, МФО банку: 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 16975 (шістнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) грн 28 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено вересня 06 вересня 2023 року.

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова