Рішення

від 21.03.2023 по справі 727/11739/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/11739/21

Провадження № 2/727/13/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Орлецькій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ТОВ «Чернівці 2004» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, неустойки за неналежне виконання зобов`язання, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ТОВ «Чернівці 2004» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, неустойки за неналежне виконання зобов`язання. П посилався на те, що 04 жовтня 1986 р. між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Під час перебування у шлюбі, проживаючи однією сім`єю за спільні грошові кошти подружжям було придбано автомобіль «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_1 , синього кольору. 23 листопада 2020 р. приблизно о 16.30 год в м. Чернівці по вул. Університетській, 12 відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій відповідач ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Богдан А-09202», д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки для інших транспортних засобів, допустив зіткнення з автомобілем «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок зіткнення автомобіль «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_1 отримав значні механічні пошкодження. Позивач своєчасно повідомив ПAT «Страхова компанія «Українська страхова група» про ДТП.

Постановою від11грудня 2020р.Шевченківського районногосуду м.Чернівці(справа№727/10230/20) ОСОБА_3 було визнановинним увчиненні ДТП23листопада 2020р.в м.Чернівці повул.Університетська,12.В судовомузасіданні адміністративнийправопорушник ОСОБА_3 свою винувизнав тав апеляційному порядку не оскаржував постанову.

В листопаді 2020 р. представником ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було візуально оглянуто пошкоджений автомобіль «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_1 за його участю, участю свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на території СТО по АДРЕСА_1 . В лютому 2021 р. в приміщенні страхової компанії було підписано Протокол-узгодження про розмір страхового відшкодування на суму 35886,85 грн. Після отримання юридичних консультацій, ним було прийнято рішення здійснити захист та відновити свої права та інтереси.

3 метою визначення розміру реального страхового відшкодування ним було замовлено у фізичної особи підприємця (судового експерта) ОСОБА_6 висновок про вартість відновлювального ремонту автомобіля «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_1 . За місцем проведення огляду автомобіля «PEUGEOT» судовим експертом Павлишиним Я.Д. представники заінтересованих осіб не прибули.

Відповідно до висновку експерта №41-06-21 від 08 червня 2021 р. фізичної особи -підприємця (судового експерта) ОСОБА_6 вартість відновлювального ремонту автомобіля «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_1 складає:?? 160982,63 грн., без врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи;?? 93435,93 грн. з врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи.

Він подав страховій компанії та ТОВ «Транспортнепідприємство «Чернівці»заяву про виплату страхового відшкодування, на яку страховиком надана відповідь, з якої слідує про не бажання відновити його порушенні права та інтереси, як споживача страхових послуг. А тому прийнято рішення звернутись до суду з позовною заявою та стягнути з відповідачів страхове відшкодування, неустойку та завдану матеріальну шкоду.

Крім того вважає, що ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» зобов?язана відшкодувати йому завдану своїми неналежними та навмисними діями моральну шкоду в сумі 15 000,00 грн., яка полягає у неналежному виконанні своїх обов`язків та наданні належних, відповідних, справедливих та відкритих страхових послуг, не забезпеченні проведення дій щодо визначення дійсної суми страхового відшкодування; проведенню огляду пошкодженого автомобіля особою, яка не мала відповідних повноважень, здійсненню огляду в неналежний спосіб без відповідного оформлення огляду автомобіля;?? несвоєчасному здійсненню огляду пошкодженого автомобіля в супереч вимогам ст. ст. 33, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що створило непередбачені та додаткові обставини, які позбавили його та членів його сім`ї можливості користуватись автомобілем; ??не було надано правдиву, повну та всебічну інформацію йому, як споживачу страхових послуг щодо порядку нарахування суми страхового відшкодування з метою значно занизити вартість страхового відшкодування;?? не було взагалі надано відповідь та копії необхідних документів на запит адвоката;?? не було надано правдиву та всебічну відповідь на заяву від 25 липня 2021р. щодо виплати в добровільному порядку не донарахованого страхового відшкодування. Своєю відповіддю № ЦРЦВ-6054 від 27 серпня 2021р. ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» повторно ввела в оману та надала недостовірну інформацію щодо суми страхового відшкодування, порядок її виплати; не повідомили його про права та інтереси відповідно норм 13 Закону України «Про страхування», як споживача страхових послуг відповідно Закону України «Про захист прав споживачів»;?? він і члени його сім`ї не мали можливості користуватись автомобілем по дату подачі позовної заяви до суду.

А тому просив стягнути з відповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» невиплачене страхове відшкодування в сумі 57549,28 грн., неустойку в сумі 493770,42 грн., моральну шкоду в сумі 15000 грн., з урахуванням заяви про заміну неналежного відповідача від 29.03.2022 року, просив стягнути з ТОВ «Чернівці 2004» матеріальну шкоду в сумі 67546,70 грн. та судові витрати по справі.

Представником відповідача ПАТ«Страхова компанія«Українська страховагрупа»подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 12 лютого 2021 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_2 було досягнуто згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування та відповідно підписано протокол-узгодження про розмір страхового відшкодування. Виконало свої обов?язки в повному обсязі згідно з нормами діючого Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та з врахуванням правових висновків зроблених Верховним Судом. Крім цього, ПАТ «СК «УСГ» звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_3 , а лише має право користуватися, отже ОСОБА_1 не може виступати у процесі в якості Позивача, оскільки матеріали судової справи не містять жодних документів на підтвердження права власності. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача ТОВ «Чернівці 2004» подано відзив на позовну заяву та додаткові пояснення по справі, у яких зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_1 складає 107076,00 грн. Згідно полісу №EP-200870394 обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сума яка підлягає відшкодуванню за шкоду, заподіяну майну складає 130000 грн. Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту менша від суми, яка підлягає відшкодуванню згідно полісу страхування цивільно-правової відповідальності, підстави для стягнення заявленої позивачем суми в позові з ТзОВ «Чернівці-2004» - відсутні. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення коштів з ТОВ «Чернівці-2004».

Позивач ОСОБА_1 та йогопредставник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Позивач пояснив суду, що авто оглянув страховий експерт, в страховій сказали, що дають 35000 грн., а якщо вони не візьмуть ці гроші, то страхова не виплатить взагалі нічого. Дружині перерахували 35000 грн., а за сам ремонт автомобіля він заплатив близько 3000 доларів. Просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся судом про дату час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відмовити.

Представник відповідача ТОВ «Чернівці-2004» - Бабічук А.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов та у додаткових поясненнях, просила в задоволенні позовних вимог ТОВ «Чернівці-2004» відмовити.

Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що їздив з позивачем на оцінку автомобіля. Його відвезли на СТО, експерт оглянув та сфотографував автомобіль. Свідок разів 15-20 по роботі підвозив позивача на своєму авто.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача ТОВ «Чернівці-2004», дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_3 23.11.2020 року о 16.30 год. керував транспортним засобом марки «Богдан А-09202», д.н.з. НОМЕР_4 , по вулиці Університетська, 12 м. Чернівці, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки для інших транспортних засобів, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

В суді адмінправопорушник вину визнав. Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2020 року по справі №727/10230/20 (а.с.23), яка набрала законної сили 22.12.2020 року провадження в справі про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито у зв`язку з малозначністю і суд обмежився усним зауваженням.

Відповідно до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 23.10.2012 року (зв.а.с.21).

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що автомобіль «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , був придбаний під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , який укладений 04 жовтня 1986 р., що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_6 (а.с. 20) за спільні кошти. За спільним погодженням між подружжям, постійне керування, обслуговування та контроль за технічним станом автомобіля здійснює саме позивач.

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

У постанові Верховного Суду України № 6-1365цс17 від 11.10.2017 з посиланням на постанову від 03 грудня 2014 року міститься висновок про те, що пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом. Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 3 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14.

Суд приходить до висновку, що у позивача ОСОБА_1 наявні правові підстави для звернення до суду з заявленими позовними вимогами. Як в розумінні КУпАП, так і в розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі», позивач ОСОБА_1 є потерпілим, а тому має право вимагати відшкодування шкоди, завданої автомобілю марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 .

Водій ОСОБА_3 є працівником ТзОВ «Чернівці-2004», що здійснює перевезення пасажирів у місті Чернівці за маршрутами №11 та №12, що підтверджується трудовою угодою від 11 серпня 2020 року (а.с.134-135).

Згідно з договором оренди транспортного засобу від 24 січня 2020 року, ТзоВ «ТП «Чернівці» передав ТзОВ «Чернівці-2004» в користування автомобіль Богдан А-09202, д.н.з. НОМЕР_7 для використання в господарській діяльності підприємства (а.с. 132). Також, територіальним органом з надання сервісних послуг МВС у м. Чернівці, 24.01.2020 року видано тимчасовий реєстраційний талон ХХТ №039284 на ТзОВ «Чернівці-2004» зі строком дії до 23.01.2021 року (а.с. 133).

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦКУ - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (ст. 1172 ч.1 ЦК України).

Відповідно до полісу №ЕР-200870394 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 105), цивільно-правова відповідальність ТОВ «Чернівці-2004» щодо транспортного засобу «Богдан А-09202» , д.н.з. НОМЕР_4 , НОМЕР_8 , рік випуску 2007, застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», розмір ліміту відповідальності страхової компанії на одного потерпілого за шкоду завдану життю і здоров`ю складає 260000 грн., за шкоду, заподіяну майну складає 130000 грн., розмір франшизи становить 0 (нуль) грн.

У відповідності до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Правовідносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульованіЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно достатті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо застосування законодавства про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема у постановах: від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17 від 04 липня 2018 року у справі № 755/1 8006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, від II грудня 2019 року у справі № 465/4287/15.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Відповідач ТОВ «Чернівці-2004» у встановлені законодавством строки, одразу після дорожньо-транспортної пригоди, повідомив ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про настання 23.11.2020 року дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується повідомлення про дорожньо-траспортну пригоду та додатком про обставини настання події (а.с. 108-110).

Повідомлення про дорожньо-траспортну пригоду, зареєстроване 24.11.2020 №ЦРЦВ-6054 з поясненнями про обставини настання ДТП було також направлено ОСОБА_1 в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (а.с. 106-107).

Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (стаття 34 Закону №1961-IV). Тобто страховик після повідомлення страхувальником про ДТП має здійснити всі дії для встановлення та виплати страхового відшкодування.

26 листопада 2020 року представником ПАТ «СК «Українська страхова група» в присутності ОСОБА_1 було проведено огляд транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , у зв`язку з чим було складено протокол технічного огляду КТ3, який був підписаний сторонами (а.с. 112-113).

Посилання представника відповідача, що огляд пошкодженого автомобіля було здійснено несвоєчасно та всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 Закону України «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» суперечить встановленими матеріалами справи обставинам.

12 лютого 2021 року між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_2 було підписано протокол-узгодження про розмір страхового відшкодування, де зазначений розмір страхового відшкодування - 35 886,85 грн. (а.с. 24, 114).

15 лютого 2021 року ПАТ «СК «Українська страхова група» було складено страховий акт № ЦРЦВ-6054 (а.с. 115). Та «СК «Українська страхова група» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 35 886,85 грн., що не заперечується сторонами.

Щодо факту погодження виплати, що вже здійснена, слід зазначити, що Постановою від 16 жовтня 2019 року, справа № 320/9174/15-ц, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що відповідно до абз. 2 п. 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Тлумачення зазначеної правової норми спеціального закону у взаємозв`язку із загальними нормами цивільного законодавства призводить до висновку, що в контексті встановлених судом в цій справі фактичних обставин, одержавши страхову виплату, потерпілий не позбавляється права на реальне відшкодування заподіяних внаслідок ДТП збитків, в тому числі у судовому порядку.

Крім того, статті 2, 22, 29, 36 Закону № 1961-IV не містять заборони щодо доплати суми відшкодування, якщо після оцінки виявиться, що погоджена потерпілим та страховиком виплачена сума є значно меншою від оціненої майнової шкоди. Вказані статті обмежують страхову виплату лише встановленим у договорі лімітом відповідальності.

Згідно з висновком експерта №41-06-21 від 08 червня 2021 р. авто-товарознавчої експертизи, розробленого судовим експертом Павлишиним Я.Д., замовником якого є адвокат Корнієнко В.М. (а.с.32-56): вартість відновлювального ремонту автомобіля «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_1 складає:?? 160982,63 грн., без врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи;?? 93435,93 грн. з врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи.

В протоколі технічного огляду КТЗ (а.с. 113) від 23.11.2020 року перераховано пошкодження автомобіля, яким користувався позивач під час ДТП. Ці ж пошкодження перераховані і у висновку експерта №41-06-21 від 08 червня 2021 р. (а.с. 37зв.-38). У цьому висновку експерта також зазначені і інші пошкодження автомобіля, які не зазначені в протоколі огляду КТЗ від 23.11.2020 року. Суд вважає, що така розбіжність виникла у зв`язку з тим, що огляд 23.11.2020 року проводився в невідомо яких умовах, а експерт досліджував автомобіль в умовах спеціалізованої СТО (зв.а.с. 36), під час якого мав можливість більш детально оглянути автомобіль і встановити додаткові пошкодження, які не були встановлені раніше.

Проведення експертизи судовим експертом Павлишиним Я.Д. через 7 місяців після ДТП не свідчить про те, що автомобіль за цей період часу міг експлуатуватись та отримати нові пошкодження, не пов`язані з ДТП 23.11.2020 року.

Враховуючи те, що відповідачі в силу частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надали доказів на противагу поданого позивачем висновку автотоварознавчої експертизи від 08 червня 2021 р., не спростували визначений розмір матеріального збитку та вартість транспортного засобу після ДТП, а отже не довели, що такі визначено експертним дослідженням неправильно.

Тому, висновок експерта №41-06-21 від 08 червня 2021 р. спростовує твердження відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група» в частині того, що вони виконали свої зобов`язання перед потерпілою особою за укладеним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-200870394 в повному обсязі.

Суд вважає, що посилання представника відповідача ТОВ «Чернівці 2004» на те, що висновок авто-товарознавчої експертизи №41-06-21 від 08 червня 2021 р. є неналежним доказом, оскільки огляд пошкодженого автомобіля позивача здійснювався за відсутності відповідача ТОВ «Чернівці 2004», є безпідставним, адже відповідно до п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року, у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження) здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.

Отже, присутність заінтересованих осіб не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі наявності відповідної потреби.

Суд вважає, що представниками відповідачів не наведено об`єктивного підтвердження того, що їх відсутність під час огляду пошкодженого під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіля призвела до неправомірності наведених у висновку розрахунків.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі №922/4013/17, від 13.03.2018 року у справі №910/9396/17, від 20.03.2018 року у справі №911/482/17, від 06.07.2018 року у справі №924/675/17.

Суд вважає, що визначення позивачем вартості матеріального збитку пошкодженого автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 на підставі висновку експерта №41-06-21 від 08 червня 2021 р. автотоварознавчої експертизи, є правомірним.

25 липня 2021 року адвокатом Корнієнко В.М. на адресу ПАТ «СК «Українська страхова група» та ТоВ «ТП «Чернівці» направлялась заява про виплату страхового та матеріального відшкодування за наслідками ДТП, до якої було також долучено і висновок авто-товарознавчої експертизи, що підтверджується копією заяви з зазначеними в ній додатками, в якій позивач просив виплатити ОСОБА_2 ПАТ «СК «Українська страхова група» - 57549,28 грн. та ТоВ «ТП «Чернівці» - 67545,70 грн. (а.с. 27-30), проте листом від 27.08.2021 року № ЦРЦВ-6054 ПАТ «СК «Українська страхова група» повідомлено, що страховою виплачено страхове відшкодування (а.с. 31).

В Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6 розділу 1 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24.07.2009 року): відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або працездатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин; фізичний знос КТЗ (його складників) - утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників); величина втрати товарної вартості (далі - ВТВ) - умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Згідно з п. 8.5.2 розділу 8 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», - вартість відновлювального ремонту визначається за формулою: Св.р. = Ср + См + Сс (1), де: Св.р. - вартість відновлювального ремонту КТЗ; Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту.

Згідно з п. 8.3 розділу 8 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», - вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини ВТВ за формулою: У = Ср + См + Сс*(1 - Ез) + ВТВ (2), Св.р.з. = Ср + См + Сс*(1 - Ез) (3), де: У - вартість матеріального збитку; Св.р.з. вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу КТЗ; Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту; Ез - коефіцієнт фізичного зносу КТЗ; ВТВ - величина втрати товарної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2020 року, позивач ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії ПАТ "СК «Українська страхова група» із повідомленням про настання страхового випадку, надавши при цьому усі необхідні документи та 12.02.2021 року відповідачем було здійснено виплату у розмірі 35886,85 гривень.

Однак, висновком №41-06-21 від 08 червня 2021 р. встановлено, що вартість відновлювального ремонту з врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи становить 93435,93 грн.

Страховик відповідальної особи, яка винна у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (у разі наявності такої різниці) на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Згідно з приписами абзацу 2 п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Як вбачається полісу №ЕР-200870394, з розмір франшизи з складає 0,00 (нуль) гривень (а.с. 105).

Таким чином, позивачем заявлено вимогу, в якій він просив стягнути з відповідача ПАТ «СК «Українська страхова група» різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_1 з врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи (93435,93 грн.) і сумою виплаченого страхового відшкодування (35886,85 грн.).

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ПАТ «СК «Українська страхова група» на користь позивача ОСОБА_1 страхового відшкодування, за шкоду заподіяну автомобілю «PEUGEOT», д.н.з. НОМЕР_1 у сумі 57549,28 грн., підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача ТОВ «Чернівці 2004» на користь позивача ОСОБА_1 , суми за завдану шкоду спричинену ушкодженням автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 суд зазначає наступне.

На підтвердження фактичного розміру шкоди транспортного засобу «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 позивач надав наряд-замовлення №ЛІ-0000001 (акт виконаних робіт) від 13.04.2022 року на суму 71190,00 грн, наряд-замовлення №ЛІ-0000011 (акт виконаних робіт) від 13.04.2022 року на суму 35886,00 грн. (а.с. 165, зв. 165), що в сумі складає 107 076,00 грн.

Так, згідно із частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року №4 роз`яснено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.1 ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі Ne 6-691ц15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості вітновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов?язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

В свою чергу, під час розгляду цивільної справи №676/518/17 (постанова від 22 січня 2019 року) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду погодився з таким висновком, не знайшовши підстав відступити від нього. Такий самий висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 645/3746/16 (постанова від 07 лютого 2019 року).

Аналогічні положення містяться у постановах Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі №910/3650/16 та у справі №910/3269/15.

Таким чином, різниця між фактично виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля повинна стягуватись з винної у ДТП особи, що відповідатиме принципу повного відшкодування шкоди, який передбачено ст.ст.1166, 1188, 1194 ЦК України.

Посилання представника відповідача ТОВ «Чернівці-2004» на те, що вказаний розмір відшкодування повинен бути стягнутий з страховика, оскільки він в межах граничної суми страхового відшкодування (130000 грн.) не береться судом до уваги, оскільки страховик, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не повинен відшкодовувати знос автомобіля, а тому вказана шкода повинна відшкодовуватись юридичною або фізичною особою, працівником якої завдано шкоду під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи викладене,суд приходитьдо висновку,що звідповідача ТОВ«Чернівці 2004»підлягає достягнення на користь ОСОБА_1 решта суми за завдану шкоду ушкодженням автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , непокритої страховим відшкодуванням, без врахування коефіцієнту фізичного зносу, що становить (107076,00грн.-93435,93грн.)13640,07 грн.

Щодо стягнення з відповідача ПАТ "СК «Українська страхова група» на користь позивача ОСОБА_1 суми неустойки в розмірі 493770,42 грн., яка передбачена ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», суд зазначає наступне.

У пункті 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) сформулювала правовий висновок про те, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В пунктах 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року № 5 роз`яснено, що оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин, між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13 листопада 2019 року № 212/2534/16-ц.

Однак, аналіз Закону України «Про захист прав споживачів» в сукупності з нормами Закону України «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» дає підстави для висновку про те, що положення Закону України «Про захист прав споживачів» поширюються не на весь спектр правовідносин з страхування, а лише на ті, які виникають із цивільно-правових договорів, в якому зафіксовано факт споживання послуг із страхування.

За приписами Закону України «Про захист прав споживачів» статус споживача набуває особа, яка замовляє певний товар, роботу чи послугу у виробника чи продавця. Підставою для виникнення відносин між споживачем та продавцем є відповідний договір.

Потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.

Таким чином, правовідносини, що склались між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ "ЧЕРНІВЦІ-2004" є договірними, оскільки виникли на підставі Поліса обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В той час, як правовідносини між ПАТ «СК «Українська страхова група» та ОСОБА_1 виникли із неправомірних дій (заподіяння шкоди) - ОСОБА_3 , які за своєю правовою природою є деліктними (позадоговірними).

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що права позивача ОСОБА_1 не підлягають захисту в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки він не є споживачем послуг в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», натомість обов`язок з виплати страхового відшкодування та пені за прострочення виплати страхового відшкодування прямо передбачено Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як вбачається з позовної заяви, позивач наголошує, що ПАТ «СК «Українська страхова група» грубо і навмисно порушила його права та інтереси, як споживача страхових послуг і цей факт необхідно захистити відповідно до ст.ст. 1, 1-1,2, 10, 21-22 Закону України «Про захист прав споживачів» та надає розрахунок суми неустойки.

Стягнення пені, що передбачена за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, згідно з пунктом 36.5 статті 36 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» не було підставою позову. Зазначених доводів та обґрунтувань позовна заява не містить. В цій частині позовних вимог позивачем заявлено позов з інших підстав, вказуючи на правовідносини з страхових послуг, що виникли між сторонами і підстави позову позивачем не змінювались.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Принцип «juranovitcuria»застосовується увипадку,коли позивачобґрунтовує свійпозов саметакими обставинами,проте помилковопосилається напевні нормиправа.Але застосування судом цього принципу не є безмежним. принцип «jura novit curia», з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача. З другого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін. Сторін не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції й надання доказів в умовах нової кваліфікації судом правовідносин (рішення Європейського суду з прав людини від 14 січня 2021 року у справі «Гусєв проти України» (скарга № 25531/12)).

Такий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 2 листопада 2022 року у справі № 685/1008/20.

Враховуючи зазначене,позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача ПАТ "СК «Українська страхова група» суми неустойки в розмірі 493770,42 грн., яка передбачена ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» задоволенню судом не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частина 2 ст. 23 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Разом з тим, з огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Як буловстановлено судом,позивачу булазаподіяна моральнашкода,яка полягалау моральнихстражданнях,порушенні нормальнихжиттєвих зв`язків,яких вінзазнав узв`язкуз пошкодженнямйого майна,докладанням ним додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права, неможливості користування власним автомобілем тривалий час.

Враховуючи засади розумності і справедливості, суд вважає, що розмір визначеної позивачем у грошовому виразі моральної шкоди в сумі 15000 грн. є завищеним та підлягає зменшенню, а тому з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь позивача необхідно стягнути в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди суму 5000 грн., задовольнивши частково в цій частині позовні вимоги.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 6339 грн, що підтверджено квитанцією, яке міститься у матеріалах справи (а.с. 64). Таким чином, суд приходить до висновку, що на користь ОСОБА_8 підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно задоволеним судом позовним вимогам, а саме: з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», судовий збір у розмірі 697,29 грн. та з ТОВ «Чернівці 2004» у розмірі 1331,19 грн.

За проведення авто-товарознавчої експертизи №41-06-21 від 08 червня 2021 р. ОСОБА_2 сплачено кошти в сумі 5600 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера (а.с.55). Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо стягнення судових витрат за проведення авто-товарознавчої експертизи задоволенню не підлягають, оскільки позивач не поніс даних витрат, а ОСОБА_2 , яка понесла дані витрати, не є стороною по даній справі.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст.979, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 82, 89, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ТОВ «Чернівці 2004» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, неустойки за неналежне виконання зобов`язаннязадовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ЄДРПОУ 30859524, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32 «А» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_9 невиплачене страхове відшкодування в сумі 57549 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень 28 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ЄДРПОУ 30859524, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32 «А» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_9 моральну шкоду в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ТОВ «Чернівці 2004» ЄДРПОУ 33337001 м. Чернівці, вул. Лесина, 1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_9 збитки не покриті страховим відшкодуванням в сумі 13640 (тринадцять тисяч шістсот сорок) гривень 07 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ЄДРПОУ 30859524, м. Київ, вул. Федорова Івана, 32 «А» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_9 понесені судові витрати зі сплати судового збору та проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 6297 (шість тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 29 копійок.

Стягнути з ТОВ «Чернівці 2004» ЄДРПОУ 33337001 м. Чернівці, вул. Лесина, 1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_9 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 19 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Зповним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 24 березня 2023 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: