Постанова

від 02.05.2023 по справі 727/11739/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2023 року м. Чернівці Справа № 727/11739/21

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.,

секретар: Собчук І.Ю.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівці 2004»,

при розгляді справи за апеляційною скаргою приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Українськастрахова група»на рішенняШевченківського районногосуду м.Чернівці від14березня 2023року, ухваленого під головуванням судді Смотрицького В.Г., дата виготовлення повного тексту рішення 24 березня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Українськастрахова група»(даліпо текстуПАТ «СК«УСГ»)та товаристваз обмеженоювідповідальністю «Чернівці2004»(даліпо текстуТОВ «Чернівці2004») про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, неустойки за неналежне виконання зобов`язання.

В обґрунтування позову посилався на те, що 23 листопада 2020 року приблизно о 16:30 год в м. Чернівці по вул. Університетській, 12 відбулась ДТП за участю автомобілів «Богдан А-09202», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , та «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого, автомобіль «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 отримав значні механічні пошкодження. Позивач своєчасно повідомив ПAT «СК «УСГ» про ДТП.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2020 року (справа №727/10230/20) ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, провадження у справі закрито.

Вказував, що в листопаді 2020 року представником ПАТ «СК «УСГ» було візуально оглянуто пошкоджений автомобіль «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 за його участю, участю свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на території СТО по АДРЕСА_1 , а вже в лютому 2021 року в приміщенні страхової компанії було підписано Протокол-узгодження про розмір страхового відшкодування на суму 35 886,85 грн.

Провадження №22-ц/822/356/23

В подальшому, після отримання юридичної консультації та з метою визначення розміру реального страхового відшкодування ним було замовлено у ФОП (судового експерта) Павлишина Я.Д. висновок про вартість відновлювального ремонту автомобіля «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до висновку експерта №41-06-21 від 08 червня 2021 року ФОП (судового експерта) Павлишина Я.Д., вартість відновлювального ремонту автомобіля «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 складає:?? 160 982,63 грн без врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи та?? 93 435,93 грн з врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи.

Після отримання висновку експерта позивач звернувся до ПАТ СК «УСГ» та ТОВ «ТП «Чернівці» із заявою про виплату страхового відшкодування, на яку страховиком надана відповідь, з якої слідує про не бажання відновити порушенні права та інтереси заявника, як споживача страхових послуг.

Крім того вважав, що ПАТ «СК «УСГ» зобов`язана відшкодувати йому моральну шкоду в сумі 15000 грн, яка полягає у неналежному виконанні нею своїх обов`язків та наданні належних, відповідних, справедливих й відкритих страхових послуг, не забезпеченні проведення дій щодо визначення дійсної вартості страхового відшкодування, проведення огляду пошкодженого автомобіля особою, яка не мала відповідних повноважень, здійснення огляду в неналежний спосіб без відповідного оформлення огляду пошкодженого автомобіля та?? несвоєчасного здійснення такого огляду в супереч вимогам ст.ст.33, 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що створило непередбачені та додаткові обставини, які позбавили його та членів його сім`ї можливості користуватись автомобілем, тощо.

На підставінаведеного просивстягнути звідповідача ПАТ«СК «УСГ»невиплачене страховевідшкодування врозмірі 57549,28грн,неустойку врозмірі 493770,42грн,моральну шкодув розмірі15000грн,та зурахуванням заявипро замінуненалежного відповідачаТОВ ТП«Чернівці» наналежного від29.03.2022року просивстягнути зТОВ «Чернівці2004»матеріальну шкодув сумі67546,70грн,а такожпонесені судовівитрати посправі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 невиплачене страхове відшкодування в сумі 57 549,28 грн та 5 000 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ «Чернівці 2004» на користь ОСОБА_1 збитки, не покриті страховим відшкодуванням, в сумі 13 640,07 грн.

Стягнуто з ПАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору та проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 6 297,29 грн.

Стягнуто з ТОВ «Чернівці 2004» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 331,19 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду ТОВ «СК «УСГ» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, судом не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення спору.

Вказує, що відповідно до п.36.2. ст.36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли зголи про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Наголошує, що 12 лютого 2021 року ПАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_5 погодили розмір страхового відшкодування в розмірі 35 886,85 грн та відповідно до п.4 протоколу-узгодження обумовили, що після одержання страхового відшкодування потерпіла особа будь-яких претензій до страховика не має і в подальшому мати не буде.

Вважає, що висновок відносно вартості матеріального збитку №41-06-21 від 23.06.2021 року є неналежним та недопустимим доказом по справі щодо визначення розміру страхового відшкодування.

Таким чином вважає, що ПАТ «СК «УСГ» виконало свої зобов`язання перед потерпілою особою за укладеним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-200870394 в повному обсязі, у зв`язку з чим вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими.

Звертає також увагу суду, що ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 , а лише має право користуватися, а тому є неналежним позивачем, матеріали справи не містять доказів на те, що він уповноважений представляти власника.

Крім того, апелянт вказує, що відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди можливе лише у разі підтвердження останнім своїх витрат на лікування, оскільки розрахунок моральної шкоди безпосередньо пов`язаний з розміром страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю та складає 5% від зазначеної суми, а мотивів позовної заяви не вбачається, що ОСОБА_1 зазнав ушкоджень здоров`я, а тому вимога щодо моральної шкоди є безпідставною.

Відзиви до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які прийняли участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків..

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1)керує ходомсудового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збираннядоказів уцивільних справахне єобов`язком суду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» суд першої інстанції вказав, що 12.02.2021 року відповідачем було здійснено виплату у розмірі 35 886,85 грн, однак, висновком №41-06-21 від 08 червня 2021 року встановлено, що вартість відновлювального ремонту з врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи становить 93 435,93 грн, позивачем заявлено вимогу, в якій він просив стягнути з відповідача ПАТ «СК «УСГ» різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 з врахування коефіцієнту фізичного зносу і сумою виплаченого страхового відшкодування, у зв`язку з чим вимога про стягнення страхового відшкодування, за шкоду, заподіяну автомобілю «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 у сумі 57 549,28 грн підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди вказав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягала у моральних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, яких він зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна, докладанням ним додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права, неможливості користування власним автомобілем тривалий час, а тому дійшов висновку про часткове задоволення вимоги та стягнення з ПАТ «СК «УСГ» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Задовольняючи вимогу до ТОВ «Чернівці-2004» суд виходив з того, що страховик, відповідно до ст.29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повинен відшкодовувати знос автомобіля, а тому вказана шкода повинна відшкодовуватись юридичною або фізичною особою, працівником якої завдано шкоду під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, у зв`язку з чим дійшов висновку про стягнення непокритої страховим відшкодуванням, без врахування коефіцієнту фізичного зносу суми у розмірі 13 640,07 грн.

Відмовляючи позивачу у вимозі про стягнення з ПАТ «СК «УСГ» неустойки в розмірі 493770,42 грн суд вказав, що права позивача ОСОБА_1 не підлягають захисту в порядку ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки він не є споживачем послуг в розумінні вказаного Закону, натомість обов`язок з виплати страхового відшкодування та пені за прострочення виплати страхового відшкодування прямо передбачено ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак з вказаних підстав не було заявлено вимог.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині, що переглядається, ухвалено при неправильно встановлених обставинах справи, отже вимогам закону не відповідає.

Щодо меж перегляду рішення суду у цій справі судом апеляційної інстанції.

В силу ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення суду першої інстанції може бути переглянуте в апеляційному порядку лише у межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду першої інстанції у частині, що стосується прав та обов`язків осіб, якщо такі особи не оскаржують судове рішення шляхом подання апеляційної скарги. При відсутності солідарного обов`язку між відповідачами у справі, кожний із відповідачів має право оскаржити рішення суду в частині, що стосується його прав та обов`язків. Відповідно, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями перегляду судового рішення у частині вимог, які заявлені до особи, яка не оскаржує таке рішення, а саме ТОВ «Чернівці 2004».

Зазначене узгоджується з висновком ВС викладеним в постанові від 02 грудня 2020 року у справі №754/16146/17.

Щодо вирішення спору по суті в частині, яка переглядається.

Обставини скоєння ДТП 23.11.2020 року, визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення та закриття провадження в справі у зв`язку з малозначністю, належності автомобіля «PEUGEOT3008»,д.н.з. НОМЕР_2 на праві власності ОСОБА_5 й наявності у ОСОБА_1 права користування вказаним автомобілем сторонами визнається та не спростовується (т.1 а.с.21, 23).

Цивільно-правова відповідальність водія «Богдан А-09202», д.н.з. НОМЕР_3 , 2007 року випуску була застрахована страхувальником ТОВ «Чернівці-2004» згідно полісу №ЕР-200870394 від 10.08.2020 року. Страхова суму за шкоду заподіяну майну становить 130000 грн, франшиза 0 (т.1 а.с.105).

24.11.2020 року ОСОБА_1 та ТОВ «Чернівці-2004» здійснили повідомлення про ДТП з поясненнями, а власником автомобіля «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 подано заяву про виплату страхового відшкодування (т.1 а.с.106-111).

26.11.2020 року представником ПАТ «СК «УСГ» в присутності ОСОБА_1 було проведено огляд пошкодженого автомобіля «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 та в подальшому, складено протокол технічного огляду КТЗ із зазначенням пошкоджених деталей та підписано ОСОБА_1 (т.1 а.с.112-113).

Згідно протоколу-узгодження про розмір страхового відшкодування від 12.02.2021 року ПАТ «СК «УСГ» та власник автомобіля ОСОБА_5 узгодили розмір суми страхового відшкодування 35886,85 грн, а також цим обумовили, що після одержання страхового відшкодування потерпіла особа будь-яких претензій матеріального та нематеріального характеру до ПАТ «СК «УСГ» не має і в подальшому мати не буде (т.1 а.с.114).

Грошові кошти у розмірі 35886,85 грн ПАТ «СК «УСГ» були перераховані 15.02.2021 року на розрахунковий рахунок, наданий потерпілою стороною (т.1 а.с.115).

Після проведення розрахунків, 21.04.2021 року стороною позивача направлено запит до ПАТ «СК «УСГ», а 25.07.2021 року направлено заяву про виплату страхового відшкодування у розмірі 57549,28 грн (т.1 а.с.27-30).

Згідно висновку експерта №41-06-21 від 08 червня 2021 року авто-товарознавчої експертизи ОСОБА_6 вартість відновлювального ремонту автомобіля «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 складає 160 982,63 грн без врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи та 93 435,93 грн з врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи (т.1 а.с.32-56).

Листом вих. №ЦРЦВ-6054 від 27.08.2021 року ПАТ «СК «УСГ» повідомила ОСОБА_5 , що страховик виконав свої зобов`язання за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-200870394 та відсутні підстави для перегляду розміру страхового відшкодування (т.1 а.с.31).

За правилами ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні підстави відшкодування шкоди визначені ст.1166 ЦК України. Згідно з частинами першою, другою якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

В силу ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у пунктах 16, 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), а відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Статтею 25 ЗУ «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

В силу ст.3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно зі ст.6 вказаного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Настання страхового випадку є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Відповідно до п.22.1 ст.22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на це, подає страховику відповідну заяву. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу (ст.35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до абз.2 п.36.2 ст.36 зазначеного Закону у разі визнання страховиком вимог заявника обґрунтованими він приймає рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, являється підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий має право вимоги до боржника, яким у цих правовідносинах виступає страховик.

Потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов`язаний здійснити страхове відшкодування.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо неналежності позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

Неналежний позивач - це особа, якій не належить право вимоги по пред`явленому в суді позову

Згідно ст.29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 1 частини першої статті 395 ЦК України передбачено, що речовим правом на чуже майно є право володіння. За статтею 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Таким чином, особа, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння майном, має також право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Враховуючи те, що відповідно до ст.ст.386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові ВС від 06 червня 2018 року, справа №597/1070/15-ц.

Як вбачається матеріалами справи ОСОБА_1 керував транспортним засобом на підставі посвідчення водія НОМЕР_4 від 28.10.2008 року та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 23.10.2012 року, а тому має право вимагати відшкодування шкоди, завданої транспортному засобу, яким керував на законних підставах.

За наведеного, доводи апеляційної скарги у вказаній частині є неспроможними.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу відсутності у ПАТ «СК «УСГ» обов`язку в доплаті страхового відшкодування в розмірі 57 549,28 грн, то колегія суддів вказує наступне.

Так, п.36.1 та п.36.2 ст.36 ЗУ «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За правилами абз.1 п.36.4. ст.36 вказаного Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З врахуванням того, що власник пошкодженого автомобіля «PEUGEOT 3008», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 подавши заяву про виплату страхового відшкодування (т.1 а.с.111) та в подальшому, власноручно підписавши протокол узгодження про розмір страхового відшкодування від 12.02.2021 року в сумі 35886,85 грн (т.1 а.с.114), й надавши реквізити рахунку для перечислення грошових коштів (т.1 а.с.115) фактично погодилася із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час Страховиком і не наполягала на проведенні оцінки чи експертизи пошкодженого автомобіля, а також приймаючи до уваги, що ПАТ «СК «УСГ» у встановлені Законом строки провела огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, склала розрахунок завданої шкоди та здійснила виплату страхового відшкодування, тому, на переконання колегії суддів, в діях відповідача, а саме ПАТ «СК «УСГ» відсутні ознаки порушення вимог ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в зв`язку із чим, позивачу ОСОБА_1 , як користувачу пошкодженого автомобіля слід відмовити у задоволенні позову із наведених підстав.

Потерпілим в розумінні вищевказаного Закону є особа, який завдано матеріальні збитки винуватцем ДТП, в особі власника пошкодженого ТЗ або належного користувача. Про те, отримання відшкодування власником і вчинення ним дій, які свідчать про повне виконання Страховиком деліктного зобов`язання, свідчать про добровільне врегулювання обов`язку та розміру відшкодування за спрощеною процедурою без експертного дослідження, що унеможливлює в майбутньому вимагати додаткового відшкодування особою, у якої в момент настання страхового випадку правомірно перебував у користування пошкоджений транспортний засіб.

Стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, який доводив позивач, суд першої інстанції викладеного вище не врахував та дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим із власником (потерпілою особою) розміром страхового відшкодування.

Аналогічні висновки викладені в постановах ВС від 21.03.2018 року, справа №569/13697/15-ц та від 17.11.2021 року, справа №523/19127/15-ц.

Таким чином, при погодженні й виплаті власнику пошкодженого в ДТП транспортного засобу заподіяної шкоди, вдруге здійснення виплат (доплат) іншій особі, відмінній від власника, Законом не передбачено.

Щодо стягнення моральної шкоди зі страховика, то колегія суддів відзначає таке.

Суд першої інстанцій визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ПАТ «СК «УСГ», у сумі 5 000,00 грн.

Позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 мотивував затягуванням та не виплатою відповідачем в повному розмірі страхового відшкодування, порушенням зобов`язань за договором страхування, що, за його твердженнями, призвело до душевних хвилювань та вимагало додаткових зусиль і часу, вплинуло на особисті, сімейні стосунки.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, ч.1 ст.1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Проте, з урахування висновків суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» про стягнення страхового відшкодування, колегія суддів приходить до висновку у відмові в задоволенні і вимоги про стягнення моральної шкоди, як похідної вимоги від основної.

Згідно зі ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене,колегія суддіввважає,що доводиапеляційної скаргиє обґрунтованими,а рішеннясуду першоїінстанції вчастині задоволенняпозовних вимогдо ПАТСК «УСГ»підлягає скасуваннюяк таке,що ухваленез порушеннямнорм процесуальногоправа танеповним з`ясуваннямусіх обставинсправи,при взаємовиключнихвисновках,з ухваленнямнового судовогорішення провідмову взадоволенні зазначенихвимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ПАТ «СК «УСГ» сплатило судовий збір в розмірі 1045,93 грн (т.1 а.с.46), які підлягають компенсації за рахунок ОСОБА_1 .

Крім того, з урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» підлягає скасуванню рішення в частині стягнення з ПАТ «СК «УСГ» понесених витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи в розмірі 6 297,29 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районногосуду м.Чернівці від14березня 2023року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» скасувати та ухвалити в цій частині нове.

У задоволенніпозовних вимоги ОСОБА_1 доприватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «Українськастрахова група»про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» судові витрати в розмірі 1045 (одну тисячу сорок п`ять) грн 93 копійки.

В решті рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Головуючий Лисак І.Н.

Судді: Височанська Н.К.

Литвинюк І.М.