Постанова

від 13.12.2023 по справі 727/11739/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 727/11739/21

провадження № 61-8343св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівці 2004»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н.,

Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до

приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - ПрАТ «СК «УСГ», страховик), товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівці 2004» (далі - ТОВ «Чернівці 2004») про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), неустойки за неналежне виконання зобов`язання.

Позовну заяву мотивовано тим, що 23 листопада 2020 року у м. Чернівці сталася ДТП за участю автомобіля «Peugeot», під керуванням позивача (автомобіль зареєстровано за ОСОБА_2 ), та транспортного засобу «Богдан А-09202», яким керував ОСОБА_3 (власником є ТОВ «Чернівці»), у результаті якого автомобіль «Peugeot» отримав механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня

2020 року ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні вказаної ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Чернівці2004», з яким ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах, застрахована у ПрАТ «СК «УСГ».

Вказував, що у листопаді 2020 року представником ПрАТ «СК «УСГ» було візуально оглянуто пошкоджений автомобіль «Peugeot», за його участю, участю свідка ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а вже в лютому 2021 року в приміщенні страхової компанії було підписано протокол-узгодження про розмір страхового відшкодування на суму 35 886,85 грн.

У подальшому, з метою визначення розміру реального страхового відшкодування ним було замовлено висновок про вартість відновлювального ремонту автомобіля, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Peugeot» становить160 982,63 грн без врахування коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату виконання експертизи та 93 435,93 грн з врахування коефіцієнту фізичного зносу.

Після отримання висновку експерта позивач звернувся до ПрАТ «СК «УСГ» та ТОВ «Чернівці 2004» із заявою про виплату страхового відшкодування, на яку страховиком надана відповідь, з якої слідує про небажання відновити порушенні права та інтереси заявника, як споживача страхових послуг.

Крім того вважав, що ПАТ «СК «УСГ» зобов`язана відшкодувати йому моральну шкоду у сумі 15 000 грн, яка полягає у неналежному виконанні нею своїх обов`язків та наданні належних, відповідних, справедливих й відкритих страхових послуг, не забезпеченні проведення дій щодо визначення дійсної вартості страхового відшкодування, проведення огляду пошкодженого автомобіля особою, яка не мала відповідних повноважень, здійснення огляду в неналежний спосіб без відповідного оформлення огляду пошкодженого автомобіля та несвоєчасного здійснення такого огляду всупереч вимогам статей 33, 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що створило непередбачені та додаткові обставини, які позбавили його та членів його сім`ї можливості користуватись автомобілем, тощо.

На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відповідача ПрАТ «СК «УСГ» невиплачене страхове відшкодування у розмірі 57 549,28 грн, неустойку у розмірі 493 770,42 грн на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», моральну шкоду в розмірі 15 000 грн, та з ТОВ «Чернівці 2004» майнову шкоду в сумі 67 546,70 грн (різницю між вартістю ремонту автомобіля без врахування коефіцієнту фізичного зносу та з врахуванням фізичного зносу).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 невиплачене страхове відшкодування у розмірі 57 549,28 грн та 5 000,00 грн моральної шкоди.

Стягнуто з ТОВ «Чернівці 2004» на користь ОСОБА_1 збитки, не покриті страховим відшкодуванням, у розмірі 13 640,07 грн.

Стягнуто з ПрАТ «СК «УСГ» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору та проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 6 297,29 грн.

Стягнуто з ТОВ «Чернівці 2004» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,19 грн.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «УСГ» суд першої інстанції вказав, що страховик здійснив виплату у неналежному розмірі, оскільки вартість відновлювального ремонту з врахування коефіцієнту фізичного зносу станом на дату виконання експертизи склала 93 435,93 грн, тоді як відповідач виплатив страхове відшкодування у розмірі 35 886,85 грн, а тому з останнього слід стягнути різницю між виплаченою сумою та вартістю відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 57 549,28 грн.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд вказав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягала у моральних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, яких він зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна, докладанням ним додаткових зусиль для відновлення свого порушеного права, неможливості користування власним автомобілем тривалий час, а тому дійшов висновку про часткове задоволення вимоги та стягнення з ПрАТ «СК «УСГ» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Відмовляючи позивачу у вимозі про стягнення з ПрАТ «СК «УСГ» неустойки в розмірі 493 770,42 грн суд вказав, що права позивача ОСОБА_1 не підлягають захисту у порядку Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки він не є споживачем послуг в розумінні вказаного Закону, натомість обов`язок з виплати страхового відшкодування та пені за прострочення виплати страхового відшкодування прямо передбачено ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак з вказаних підстав не було заявлено вимог.

Задовольняючи вимогу до ТОВ «Чернівці-2004» суд виходив з того, що страховик відповідно до статті 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повинен відшкодовувати знос автомобіля, а тому вказана шкода повинна відшкодовуватись юридичною або фізичною особою, працівником якої завдано шкоду під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, у зв`язку з чим дійшов висновку про стягнення непокритої страховим відшкодуванням, без врахування коефіцієнту фізичного зносу суми у розмірі 13 640,07 грн.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «УСГ» задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 березня 2023 року в частині задоволення позову до ПрАТ «СК «УСГ» скасовано та ухвалено нове в цій частині про відмову у задоволенні позову.

В решті рішення суду залишено без змін.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «УСГ» судові витрати у розмірі 1 045,93 грн.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 , подавши заяву про виплату страхового відшкодування та в подальшому власноручно підписавши протокол узгодження про розмір страхового відшкодування від 12 лютого

2021 року в сумі 35 886,85 грн й надавши реквізити рахунку для перечислення грошових коштів, фактично погодилася із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком і не наполягала на проведенні оцінки чи експертизи пошкодженого автомобіля. Страховик у встановлені Законом строки провів огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, склав розрахунок завданої шкоди та здійснив виплату страхового відшкодування, тому в діях страховика відсутні ознаки порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».Суд зазначив, що при погодженні й виплаті власнику пошкодженого в ДТП транспортного засобу заподіяної шкоди, вдруге здійснення виплат (доплат) іншій особі, відмінній від власника, Законом не передбачено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

До Верховного Суду 01 червня 2023 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17, у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 554/5207/16.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що право потерпілої особи отримувати страхове відшкодування прямо передбачено положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак суд помилково вважав, що позивач не мав права на отримання відшкодування, з огляду на отримання такого відшкодування власником автомобіля ОСОБА_2 . Вказує, що розмір виплаченого страховиком страхового відшкодування не відповідає реальній вартості відновлювального ремонту, а тому зі страховика підлягає стягненню різниця між виплаченою сумою відшкодування та вартістю відновлювального ремонту.

Відзив на касаційну скаргу

У липні 2023 року від ПрАТ «СК «УСГ» надійшов відзив на касаційну скаргу,

в якому страховик посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови. Зазначає, що після досягнення згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування та, відповідно, підписання договору відсутні підстави для здійснення доплати страхового відшкодування.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 14 вересня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23 листопада 2020 року у м. Чернівці сталася ДТП за участю автомобіля «Peugeot», під керуванням позивача (автомобіль зареєстровано за

ОСОБА_2 ), та транспортного засобу «Богдан А-09202», яким керував ОСОБА_3 (власником є ТОВ «Чернівці»), у результаті якого автомобіль «Peugeot» отримав механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня

2020 року ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні вказаної ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Чернівці2004», з яким

ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах, застрахована у

ПрАТ «СК «УСГ». Страхова суму за шкоду заподіяну майну становить

130 000 грн, франшиза 0.

24 листопада 2020 року ОСОБА_1 та ТОВ «Чернівці-2004» здійснили повідомлення про ДТП з поясненнями, а власником автомобіля «Peugeot» ОСОБА_2 подано заяву про виплату страхового відшкодування.

26 листопада 2020 року представником ПрАТ «СК «УСГ» в присутності ОСОБА_1 було проведено огляд пошкодженого автомобіля «Peugeot» та в подальшому складено протокол технічного огляду КТЗ із зазначенням пошкоджених деталей та підписано ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу-узгодження про розмір страхового відшкодування

від 12 лютого 2021 року ПрАТ «СК «УСГ» та власник автомобіля ОСОБА_2 узгодили розмір суми страхового відшкодування 35 886,85 грн, а також цим обумовили, що після одержання страхового відшкодування потерпіла особа будь-яких претензій матеріального та нематеріального характеру до

ПрАТ «СК «УСГ» не має і в подальшому мати не буде.

Грошові кошти у розмірі 35 886,85 грн ПрАТ «СК «УСГ» були перераховані

15 лютого 2021 року на розрахунковий рахунок, наданий потерпілою стороною.

Після проведення розрахунків, 21 квітня 2021 року стороною позивача направлено запит до ПрАТ «СК «УСГ», а 25 липня 2021 року направлено заяву про виплату страхового відшкодування у розмірі 57 549,28 грн.

Згідно з висновком експерта автотоварознавчої експертизи від 08 червня

2021 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeot» станом на дату виконання експертизи складає 160 982,63 грн без врахування коефіцієнту фізичного зносу та 93 435,93 грн з врахування коефіцієнту фізичного зносу.

Листом від 27 серпня 2021 року ПрАТ «СК «УСГ» повідомила ОСОБА_2 , що страховик виконав свої зобов`язання за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відсутні підстави для перегляду розміру страхового відшкодування.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Вказана норма кореспондується зі частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така дорожньо-транспортної пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, ? МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

У справі № 569/13697/15-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 21 березня

2018 року), залишаючи без змін рішення апеляційного суду, звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати.

Крім того, у справі №333/2096/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (постанова від 10 червня 2020 року), скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.

У справі, яка переглядається, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до ПрАТ «СК «УСГ», суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права та висновки Верховного Суду, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, обґрунтовано виходив із того, що позовні вимоги, заявлені позивачем до ПрАТ «СК «УСГ»до задоволення не підлягають, оскільки ПрАТ «СК «УСГ» та потерпіла особа ОСОБА_2 (власник пошкодженого транспортного засобу) 12 лютого 2021 року узгодили розмір страхового відшкодування та відповідно досягли згоди про його розмір і умови виплат. Страховиком у відповідності до укладеної угоди у повному обсязі виконано свої зобов`язання перед потерпілою особою.

Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 , подавши заяву про виплату страхового відшкодування та в подальшому власноручно підписавши протокол узгодження про розмір страхового відшкодування від 12 лютого 2021 року в сумі 35 886,85 грн й надавши реквізити рахунку для перечислення грошових коштів фактично погодилася із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком і не наполягала на проведенні оцінки чи експертизи пошкодженого автомобіля.

Страховик у встановлені Законом строки провів огляд пошкодженого транспортного засобу позивача, склав розрахунок завданої шкоди та здійснив виплату страхового відшкодування, тому в діях страховика відсутні ознаки порушення вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що при погодженні й виплаті власнику пошкодженого в ДТП транспортного засобу заподіяної шкоди, вдруге здійснення виплат (доплат) іншій особі, відмінній від власника, Законом не передбачено.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що він є потерпілою особою,

а тому має право на отримання страхового відшкодування не можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції. Так, потерпілим в розумінні вищевказаного Закону є особа, який завдано матеріальні збитки винуватцем ДТП в особі власника пошкодженого ТЗ або належного користувача, яким є позивач. Проте, отримання відшкодування власником і вчинення ним дій, які свідчать про повне виконання страховиком деліктного зобов`язання, свідчать про добровільне врегулювання обов`язку та розміру відшкодування за спрощеною процедурою без експертного дослідження, що унеможливлює в майбутньому вимагати додаткового відшкодування особою, у якої в момент настання страхового випадку правомірно перебував у користування пошкоджений транспортний засіб.

Посилання у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 та у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 554/5207/16, є помилковими, оскільки у цих справах та у справі, яка переглядається, встановлені різні фактичні обставини, зокрема у зазначених справах, на відміну від справи, яка переглядається, між страховиком і потерпілою особою не було досягнуто згоди щодо розміру страхового відшкодування.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтована, її доводи зводяться до переоцінки доказів та встановленню інших обставин ніж ті, що були встановлені судами попередніх інстанцій, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, відповідно касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суди попередніх інстанцій забезпечили повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького апеляційного суду від 02 травня

2023 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович