Ухвала

від 14.03.2023 по справі 463/44/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/44/23

Провадження №1-кс/463/1789/23

У Х В А Л А

14 березня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , що погоджене прокурором Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №62022140110000100 від 21 липня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в с т а н о в и в :

слідчий звернувся з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжного заходуу видітримання підвартою строком на 60 днів.

Клопотання мотивує тим, що органом досудового розслідування здійснюється розслідування кримінального провадження №62022140110000100 від 21 липня 2022 року за ч.3 ст.28,ч.4 ст.246,ч.3 ст.365 КК України. Під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до лісорубних квитків серії ЛЬ ЛРК № 018417 від 11.11.2022 № 453, ЛЬ ЛРК № 022982 від 01.12.2022 №488 надано дозвіл на проведення у Соснівському лісництві відокремленого виробничого підрозділу «Надлісництво Жовква» державного підприємства «Львівське лісове господарство» Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства (далі Соснівське лісництво) вибіркових рубок та відведено у рубку визначену кількість дерев порід «Дуб червоний» та «Дуб звичайний». Лісничий ОСОБА_7 , діючи у складі створеної ним та ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_8 організованої групи, у період листопада-грудня 2022 року доручив майстрам лісу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 здійснити незаконну порубку лісу на ввірених їм лісових ділянках, а забезпечення контролю за проведенням незаконних рубок та їх організацію на місцевості ОСОБА_7 за цих же обставин доручив помічнику лісничого ОСОБА_13 , перевезення незаконно зрубаної деревини із важкодоступних місць до проїжджої частини дороги для її подальшого перевантаження доручив місцевому мешканцю ОСОБА_14 .

На виконання даної вказівки ОСОБА_7 , помічник лісничого ОСОБА_13 , майстри лісу ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 упродовж листопада 2022 року січня 2023 року забезпечили незаконний та безпідставний доступ ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , а також працівникам Соснівського лісництва ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 для здійснення незаконної порубки дерев та здійснили незаконну порубку до ступеня припинення росту у кварталі 6 виділі 15, кварталі 32 виділі 19, кварталі 33 виділі 26, кварталі 33 виділі 35 - 138 дерев породи «Дуб червоний», 63 дерев породи «Дуб звичайний», внаслідок чого навколишньому природному середовищу (лісу) заподіяно шкоду у розмірі 3 873 517, 03 грн., що є тяжкими наслідками. Незаконно зрубані дерева ОСОБА_5 упродовж листопада-грудня 2022 року незаконно збув третім особам, а отримані грошові кошти розподілив між учасниками організованої групи відповідно до обсягу виконаних ними протиправних дій.

13.03.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні цих кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України.

Санкція ч. 4 ст. 246 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років, та відповідно до положень ст. 12 КК України злочин є тяжким.

Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження, а саме:

- результатами оглядів місць незаконних рубок у кварталі 6 виділі 15, кварталі 32 виділі 19, кварталі 33 виділі 26, кварталі 33 виділі 35 Соснівського лісництва;

- результатами обшуків приміщення Соснівського лісництва, ВВП «Надлісництво «Жовква» та вилученими у їх ході документами щодо відводу дерев у рубку, лісорубними квитками, посадовими інструкціями, наказом про призначення, договорами про повну матеріальну відповідальність;

- результатом обшуку вантажного автомобілю RENAULTPREMIUM д.н.з. НОМЕР_1 з причепом BULTHUIS д.н.з НОМЕР_2 , заповненого незаконно зрубаною деревиною;

- результатами огляду деревини, вилученої під час обшуку вантажного автомобілю RENAULTPREMIUM д.н.з. НОМЕР_1 з причепом BULTHUIS д.н.з НОМЕР_2 , заповненого незаконно зрубаною деревиною;

- речовими доказами вилученою деревиною, автомобілем знаряддям злочину, зрізами з пнів дерев, вилученими під час огляду місць незаконних рубок;

- результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД;

- висновками трасологічної, інженерно-екологічної експертиз;

- показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інших;

- іншими матеріали кримінального провадження.

Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України, і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).

На теперішній час щодо особи підозрюваного встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, про наявність ризику передбаченого у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк аж до 7 років.

Ризик втечі відповідно до існуючої практики ЄСПЛ є суттєвим при вирішенні питання про застосування найсуворішого запобіжного заходу, водночас у даному провадженні підтверджується як тяжкістю ймовірного покарання так і зібраним значним обсягом доказів причетності ОСОБА_5 до інкримінованих злочинів, які роблять таку ймовірність обґрунтованою.

Про наявність ризику, передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні свідчить те, що підозрюваному відомі анкетні данні та місце проживання свідків у вказаному кримінальному провадженні, що дає змогу останньому впливати на них, для приховування дійсних обставин події. Підозрюваний вчиняв злочин в умовах таємниці, вживаючи заходів для маскування протиправної діяльності під законні рубки. Для цього іншими фігурантами залучались працівники Соснівського лісництва ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які не були обізнані про незаконність рубок, а також безпосередньо ОСОБА_5 вантажний автотранспорт, належний ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 .

За таких обставин показання свідків під час досудового розслідування і судового розгляду мають нарівні з іншими доказами негативні наслідки для підозрюваного з точки зору можливості доведення його вини у суді. Водночас, суд при винесенні рішення у справі не вправі обґрунтовувати його показаннями наданими свідками слідчому під час досудового розслідування. Таким чином, до моменту допиту свідків у судовому засіданні відносно ОСОБА_5 існуватиме ризик протиправного позапроцесуального впливу на свідків з метою схилити їх до надання вигідних йому показань з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину. Свідки зі своїми родинами проживають локально у одній місцевості із підозрюваним, тому можливість підозрюваного незаконно впливати на них не виключається і є високоймовірною.

Також, необхідно визнати значним ризик протиправного впливу з боку підозрюваного на інших підозрюваних у кримінальному провадженні. З огляду на те, що здобутими доказами підтверджено факти скоєння означених злочинів у складі організованої групи, ризик не передбаченого законом впливу підозрюваних один на одного, які перебували/перебувають у різного ступеню залежності, з метою узгодження позиції для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, чи зменшити її ймовірність, є високим і його потрібно врахувати при вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтований тим, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у тому числі за ч. 2 ст. 81 КК України (в редакції 1960 р.) за розкрадання державного або колективного майна шляхом крадіжки, вчинені повторно або за попереднім зговором групою осіб, крадіжку з проникненням, використання підроблених документів, тому може продовжити вчинення злочинів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .

Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Не можливе і застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення йому про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло не зможе унеможливити вчинення ним кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для запобігання вчиненню підозрюваним дій, які є ризиками у кримінальному провадженні.

Водночас, навіть максимальний розмір застави, визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з огляду на характеристику особи підозрюваного, тяжкість і характеристику злочинів та встановлені ризики не здатен у повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків. Крім того, слід зважати, що інкримінованими злочинами заподіяно збитків на суму 3 873 517, 03 грн. (три мільйони вісімсот сімдесят три тисячі п`ятсот сімнадцять грн. 03 коп.). Водночас, увесь обсяг шкоди, заподіяної внаслідок інкримінованих учасникам організованої групи злочинів, інкримінується ще 8 підозрюваним.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. З огляду на розмір збитків, спричинених в результаті інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, слід дійти висновку про достатність для забезпечення виконання покладених на нього обов`язків застави у розмірі 161 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 432 124 грн.

Оцінка всіх обставин справи, віку, стану здоров`я, відомостей про особу підозрюваного переконує, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для попередження визначених вище ризиків. Тримання під вартою щодо ОСОБА_5 є виправданим і узгоджується з вимогами норм кримінального процесуального закону та правовими позиціями Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п. 8 Рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 слідчі судді під час розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час воєнного стану повинні враховувати, що військова агресія проти України є ризиком, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки якісно погіршує криміногенну обстановку і суттєво обмежує можливості виконання органами державної влади своїх повноважень.

Ураховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав, пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою та підтверджується матеріалами клопотання, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечили причетність підозрюваного до інкримінованих дій. Просять врахувати, що підозрюваного не затримували із лісом чи з коштами. В частині обрання запобіжного заходу просять врахувати, що слідчий не навів доводів, чому до підозрюваного не можуть бути застосовані запобіжні заходи не пов`язані із триманням під вартою. Зокрема просять врахувати, що підозрюваний є інвалідом 3 групи по лінії психіатрії, має на утриманні неповнолітню дитину, вагітну дружину , а тому просять застосувати заставу .

Заслухавши пояснення прокурора, захисника, підозрюваного, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

З матеріалів подання вбачається, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 62022140110000100 від 21 липня 2022 року за ч.3 ст.28,ч.4 ст.246,ч.3 ст.365 КК України.

У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінальногопровадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно положень ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п. с ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема: c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).

При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що слідчий та прокурор довів обґрунтованість підозри висунутої підозрюваному.

Так, обґрунтованість підозри висунутої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України, та доводять, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: результатами оглядів місць незаконних рубок у кварталі 6 виділі 15, кварталі 32 виділі 19, кварталі 33 виділі 26, кварталі 33 виділі 35 Соснівського лісництва; результатами обшуків приміщення Соснівського лісництва, ВВП «Надлісництво «Жовква» та вилученими у їх ході документами щодо відводу дерев у рубку, лісорубними квитками, посадовими інструкціями, наказом про призначення, договорами про повну матеріальну відповідальність; результатом обшуку вантажного автомобілю RENAULTPREMIUM д.н.з. НОМЕР_1 з причепом BULTHUIS д.н.з НОМЕР_2 , заповненого незаконно зрубаною деревиною; результатами огляду деревини, вилученої під час обшуку вантажного автомобілю RENAULTPREMIUM д.н.з. НОМЕР_1 з причепом BULTHUIS д.н.з НОМЕР_2 , заповненого незаконно зрубаною деревиною; речовими доказами вилученою деревиною, автомобілем знаряддям злочину, зрізами з пнів дерев, вилученими під час огляду місць незаконних рубок; результатами проведення у кримінальному провадженні НСРД; висновками трасологічної, інженерно-екологічної експертиз, якими підтверджено, що виявлені дерева є одним цілим із виявленими пнями на місці рубки і визначено вартість заподіяної шкоди; показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; іншими матеріали кримінального провадження в тому числі розсекреченими протоколами негласних слідчих ( розшукових) дій, - аудіо-, відео контролю особи, у яких наявні відомості про скоєння інкримінованих злочинів групою осіб, в тому числі із залученням підозрюваного.

При цьому слідчий суддя вважає, що наведені докази можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміновані правопорушення у групі осіб. При цьому, на вказаній стадії суд не перевіряє доведеність вини підозрюваного.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. При цьому КПК України передбачає обрання запобіжного заходу по кожному провадження самостійно, незалежно від наявності такого у іншому провадженні.

З матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється слідчими органами у вчиненні тяжкого злочину та до нього може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років.

При вирішенні питання обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора про те, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Зокрема,обґрунтованими єдоводи слідчогопро те,що підозрюванийзможе переховуватисьвід досудовогослідства ісуду, оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється належить до тяжких, передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років. Слідчий суддя погоджується із доводами, що підозрюваний усвідомлюючи те, що у випадку доведеності винуватості у скоєному, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін. Вказане саме по собі свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування як на території України, так і поза її межами, з метою уникнення покарання у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється.

Обґрунтованим є також ризик того, що перебування на волі підозрюваного не виключає можливість впливати на свідків, понятих та експертів у кримінальному провадженні, залякувати їх, спонукаючи до зміни показів та висновку експерта, а також схиляння їх до дачі завідомо неправдивих показань.

Окрім цього слідчий суддя також погоджується з тим, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, підшукувати осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання і таким чином чинити протидію розслідуванню кримінального провадження.

Слідчий суддя також погоджується, що є всі підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку затриманого та виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Окрім цього, відповідно до положень ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до положень ч.ч. 4, 5 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий пропонує визначити розмір застави 161 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 432 124 грн. При цьому обґрунтовує таку пропозицію наступним. Інкримінованими злочинами заподіяно збитків на суму 3 873 517, 03 грн. Водночас, увесь обсяг шкоди, заподіяної внаслідок інкримінованих учасникам організованої групи злочинів, інкримінується також ще 8 підозрюваним. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. З огляду на розмір збитків, спричинених в результаті інкримінованого ОСОБА_5 злочину, слід дійти висновку про достатність для забезпечення виконання покладених на ОСОБА_5 обов`язків застави у розмірі 161 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 432 124 грн.

Слідчий суддя вважає, що підстав для відступу від розміру застави визначеного п.2 ч. 5 ст.182 КПК України, оскільки в даному випадку відсутні виключні випадки для цього і прив`язка розміру застави до заподіяної шкоди суперечить положенням практики ЄСПЛ. Так, у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зазначив, що, гарантії передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні.

Отже, при визначенні розміру застави суд в першу чергу має врахувати майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу. А вже потім інші обставини, наприклад вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання та наявність збитків.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

А тому враховуючи особу підозрюваного, його вік, сімейний стан, наявність сім`ї, житла,перебування на утриманні малолітньої дитини та вагітної дружини, враховуючи його матеріальний стан, його роль у інкримінованих діях, слідчий суддя вважає, що у даному випадку необхідно визначити розмір застави, який передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

клопотання слідчого задоволити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з часу проголошення ухвали 14 березня 2023 року 13 год 00 хв.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 грн (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять гривень).

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладаються такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту: Львівська область, Львівський район, с. Ямпіль, без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 20 березня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1