Ухвала

від 22.03.2023 по справі 733/496/20

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/2/23

Єдиний унікальний №733/496/20

Ухвала

Іменем України

"22" березня 2023 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі :

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Т.О.Кулініч,

за участю прокурора О.В. Сергушиної,

та представника відповідача

Симончука О.В. В.В. Опанасенка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом заступника начальника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Заступник начальника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 05 червня 2020 року відкрито провадження по справі в загальному порядку та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2021 року задоволено клопотання представника позивача Прилуцької місцевоїпрокуратури та змінено найменування органу прокуратури по справі за позовом заступника начальника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок з «Прилуцької місцевої прокуратури» на «Прилуцьку окружну прокуратуру».

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2021 року провадження по даній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/1830/19.

07 лютого 2023 року на адресу Ічнянського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури про поновлення провадження у вищевказаній справі, вказуючи на те, що 05.10.2022 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 922/1830/19 винесено постанову, в зв`язку з чим підстави для зупинення провадження у даній цивільної справі відсутні, а тому просить поновити провадження у справі № 733/496/20 за позовом заступника начальника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 08 лютого 2023 року поновлено провадження по справі за позовом заступника начальника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та призначено судове засідання.

21 березня 2023 року до канцелярії Ічнянського районного суду Чернігівської області від заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, як такій, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повернення з державного бюджету на користь Чернігівської обласної прокуратури сплаченого судового збору в розмірі 12612 гривень 00 копійок.

Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 в судовому засіданні проти клопотання прокурора не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно п.6ст. 20 ГПК Українипередбачено, що справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особипідприємці, відносяться до юрисдикції господарських судів.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Відповідно дост. 1 Закону України "Про фермерське господарство"фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

За змістомст. 31 Земельного кодексу України,ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство"землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Таким чином земельна ділянка, що надається для ведення фермерського господарства, є основною та необхідною умовою для здійснення фермерським господарством господарської діяльності у сфері товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з позову та доданих до позовної заяви матеріалів, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 02.11.2015 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства «Роїщанське», засновниками та керівником якого є відповідач ОСОБА_1 (т.2, а.с. 32-34).

На підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області між останнім та ОСОБА_1 , 13.11.2019 року укладено 3 договори оренди земельних ділянок с/г призначення для ведення фермерського господарства, площею 11,4215 га, 16,0817 га та 3,0000 га, які розташовані за межами населених пунктів Прилуцького району Чернігівської області (т.1, а.с. 28-29; 30-31; т.2, а.с. 70-73).

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 у справі № 628/775/18 (провадження № 14-511цс19) зазначено, що "можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. З аналізу положень статей1,5,7,8,12 Закону № 973-IVслід дійти висновку про те, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство має бути зареєстроване в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Оскільки фермерське господарство є юридичною особою, земельні спори, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, з фермерським господарством, підвідомчі господарським судам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року в справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19) зроблено висновок, що "спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.Тобто якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, навіть якщо відповідачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства. Така позиція викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18), від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження №14-262цс18), від 12 грудня 2018 року у справах №704/29/17-ц (провадження №14-495цс18) і № 388/1103/16-ц (провадження №14-419цс18)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 626/1055/17 (провадження № 14-399цс19) вказано, що "відповідно достатті 12 Закону України "Про фермерське господарство"земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні спори щодо права власності чи іншого речового права на землю з іншими юридичними особами, органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, і прокурором, який обґрунтовує позовні вимоги порушенням інтересів держави у сфері розпорядження ділянками державної та комунальної власності, треба розглядати за правилами господарського судочинства (постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц (провадження № 14-262цс18); від 12 грудня 2018 року у справі № 704/29/17-ц (провадження № 14-495цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 388/1103/16-ц (провадження № 14-419цс18). Проте, якщо на час звернення з позовом для вирішення спору про користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, фермерське господарство не зареєстроване, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 677/1865/16-ц (провадження № 14-407цс18); від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18); від 11 вересня 2019 року у справі № 620/371/17 (провадження № 14-296цс19), від 16 жовтня 2019 року у справі № 365/65/16-ц (провадження № 14-371цс19)".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 року у справі № 922/1830/19 було здійснено відступ від попередніх правових висновків Великої Палати Верховного Суду у питанні визначення юрисдикції спору в спірних правовідносинах та з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду зазначила, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство (п. 6.67 постанови).

По даній справі спірні земельні ділянки мають цільове призначення для ведення фермерського господарства.

На час укладення договорів оренди13.11.2019 року та 28.04.2021 року відповідач ОСОБА_1 був засновником ФГ «Роїщанське», тобто з моменту укладення оспорюваних договорів оренди земельних ділянок саме фермерське господарство здійснює обов`язки землекористувача, а не громадянин, якому вони надані, а тому спір щодо захисту речових прав держави на земельні ділянки, передані в оренду ОСОБА_1 , підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, враховуючи суб`єктний склад учасників справи та характер правовідносин, що склались між ними, суд приходить до висновку, що клопотання заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області слід задовольнити, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а є спором, який відноситься до справ господарської юрисдикції та повинен вирішуватися шляхом подання відповідного позову у порядку господарського судочинства, а тому наявні законні підстави для закриття провадження у цій цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 5 ч.1, ч. 2ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,сплачена сумасудового зборуповертається заклопотанням особи,яка йогосплатила заухвалою судув разі закриття (припинення)провадження усправі (крімвипадків,якщо провадженняу справізакрито узв`язку звідмовою позивачавід позовуі такавідмова визнанасудом),у томучислі вапеляційній такасаційній інстанціях. У випадках, установленихпунктом 1 частини першоїцієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установленихчастиною першоюцієї статті, - повністю.

Згідно платіжного доручення № 982 від 04.05.2020 року вбачається, що Чернігівська обласна прокуратура (Прокуратура Чернігівської області) за подачу даного позову сплатила судовий збір в сумі 12612 гривень 00 копійок. Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 12612 гривень 00 копійок підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись ст.ст.255,259-261,353,354 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд -

У Х В А Л И В:

Закритипровадження у цивільній справі за позовом заступника начальника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, як такій, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Повернути Чернігівській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ: 02910114, отримувач Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA 248201720343140001000006008) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 12612 (дванадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 00 копійок згідно платіжного доручення № 982 від 04.05.2020 року.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, яким ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Суддя Т. В. Карапиш