Рішення

від 15.03.2023 по справі 472/712/22

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/712/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2023 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.

за участю секретаря Фігурської К.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3 . Його смерть була зареєстрована 09 серпня 2021 року Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис за №214.

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема входить:

-право власності на частку земельної ділянки площею 3,8893 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4821782000:02:000:0341, посвідчене свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ВТЕ №551062; право власності зареєстровано в ДРРП за номером запису про право власності: 1744038; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 110544348217;

-право власності на частку земельної ділянки площею 3,5758 га, розташованої в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 4821782000:02:000:0078, посвідчене свідоцтвом про право на спадщину за законом серії ВТЕ №551063; право власності зареєстровано в ДРРП за номером запису про право власності 1744405; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 110585148217.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким своє майно, а саме вищевказані земельні ділянки, заповідав громадянину України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний заповіт був посвідчений 07 березня 2019 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Прокопчук В.Д. та зареєстрований в Спадковому реєстрі за №63871430.

Знаючи, що син, заповів все своє майно ОСОБА_4 , після смерті сина вона не зверталася до нотаріуса з метою прийняття спадщини, оскільки вважала, що спадщину прийняв та оформив спадкоємиць за заповітом.

Окрім того, відразу після смерті сина та проведення його поховання, захворіла її мати ОСОБА_5 . У зв`язку з хворобою, вона потребувала постійного догляду за нею. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати позивачки ОСОБА_5 померла. Через пережитий стрес після смерті сина та майже одночасної смерті її матері, позивачка не цікавилася питанням прийняття/не прийняття спадщини спадкоємцем її сина, ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 .

Приблизно наприкінці вересня 2022 року, отримуючи орендну плату за Договором оренди землі, укладеного між нею та ТОВ «Лан», директором якого є ОСОБА_6 , тобто батько ОСОБА_4 , їй було повідомлено про необхідність оформлення спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , оскільки його спадкоємиць за заповітом ОСОБА_4 , помер раніше спадкодавця.

З питанням можливості прийняття позивачем спадщини за законом після смерті сина, з урахуванням наявного заповіту, вона звернулася до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області.

Нотаріус роз`яснила їй, що в силу вимог ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Зважаючи на те, що спадкоємиць за заповітом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто до часу відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_3 , він не є спадкоємцем її сина, а отже спадкоємці ОСОБА_3 за законом отримали право на спадкування.

У померлого ОСОБА_3 дружини та дітей не було, батько помер раніше, а тому право на спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , отримала позивачка.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала повністю в тому ж обсязі і з тих же підстав, просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області Стаднічук А. не з`явився до зали судового засідання, надав до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за відсутності сторони.

21 грудня 2022 року ухвалою суду було відкрито провадження по цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

18 січня 2023 року ухвалою суду відмовлено у прийнятті визнання позову представником відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області Стаднічуком А.

18 січня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що слід відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 09.08.2021р. складено відповідний актовий запис №214 та видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 /а.с. 11/.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої зокрема входить право власності на частку земельної ділянки площею 3,8893 га з кадастровим номером 4821782000:02:000:0341, та право власності на частку земельної ділянки площею 3,5758 га з кадастровим номером 4821782000:02:000:0078 /а.с. 14-17/.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт на вищезазначені земельні ділянки на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Вказаний заповіт був посвідчений 07 березня 2019 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Прокопчук В.Д. та зареєстрований в Спадковому реєстрі за №63871430 /а.с. 18-19/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, про що Веселинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 23.06.2020р. складено відповідний актовий запис №145 та видано свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_2 /а.с. 20/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з наведено право на спадкування отримали особи визначені у статтях 1261-1265 ЦК України, а саме спадкоємці за законом.

Зокрема, відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в графі "мати" зазначено - ОСОБА_2 /а.с. 13/.

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини

Виходячи з вищенаведеного ОСОБА_2 мала подати заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1). За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка є матір`ю померлого (спадкодавця), а тому незалежно від наявності заповіту на ім`я ОСОБА_4 , вона, у випадку, якщо бажала би прийняти спадщину (спадщина це не лише земельна ділянка, земельна ділянка це частина спадкової маси), мала можливість звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом.

У випадку якби позивач не була спадкоємцем за законом (в даному випадку першої черги) вона дійсно б не мала підстави звертатися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Спадкове законодавство засновується на принципі переваги формального волевиявлення спадкодавця (заповіту) над положеннями закону, спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним, нерозподілення заповідачем усієї спадщини або неприйняття (відмови від прийняття) спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті (частина друга статті 1223 ЦК України).

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Чинне законодавство не позбавляє спадкоємця права направити заяву про прийняття спадщини за допомогою засобів поштового зв`язку, а також подати через орган місцевого самоврядування (п.п. 3.5, 3.11, 3.23 п.3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 №296/5; ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Постанова Верховного Суду від 09.02.2022 року по справі №709/769/19.

Постанова Верховного Суду від 11.08.2021 року по справі №720/1079/19.

Постанова Верховного Суду від 29.06.2021 року по справі №671/308/20.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачем докази та зазначені причини, не підтверджують причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк особисто чи через засоби поштового зв`язку чи до органу місцевого самоврядування.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_2 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіП. О. Чаричанський

Дата складання повного судового рішення 22.03.2023 року.