Постанова

від 07.03.2023 по справі 443/670/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 443/670/21 Головуючий у 1 інстанції: Павлів А.І.

Провадження № 22-ц/811/2630/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

при секретарі: Х.Б. Колич

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2022 року у справіза позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення ХХХІ сесії 7 демократичного скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21 жовтня 2020 року,-

в с т а н о в и в:

21 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Жидачівської міської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ХХХІ сесії 7 демократичного скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21.10.2020 року «Про надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_2 ».

Позов обгрунтовувала тим, що рішення Вільховецької сільської ради №1990 від 21.10.2020 року містить прихований намір щодо безоплатної передачі земельної ділянки юридичній особі без проведення аукціону. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що земельна ділянка площею 38,5519 га (с. Тейсарів) передана в оренду фізичній особі ОСОБА_2 для випасання худоби ФГ «Пчани-Денькович» з фактичним наміром - для ведення фермерського господарства. На час прийняття оскаржуваного рішення Вільховецькою сільською радою фермерське господарство вже набуло статусу юридичної особи, тому отримання головою фермерського господарства ОСОБА_2 у подальшому земельних ділянок в оренду, яке відбулося без проведення земельних торгів, суперечить вимогам статтей 124, 134 Земельного кодексу України. Вважає, що сільська рада вийшла за межі наданих їй повноважень, передавши зареєстрованій юридичній особі - фермерському господарству земельні ділянки без проведення земельних торгів, що є підставою для визнання недійсним та скасування прийнятого нею рішення. Вона проживає в с.Тейсарів та займається сільським господарством. Після прийняття оскаржуваного рішення ОСОБА_2 загородив земельну ділянку, чим порушує її право та право мешканців с.Тейсарів, які утримують у своїх господарствах велику рогату худобу, на користування зазначеною земельною ділянкою. Іншого місця для випасання великої рогатої худоби у с.Тейсарів немає.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

Вважає оскаржуване рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає,що спірназемельна ділянкау с.Тейсарів зкадастровим номером4621585900:04:000:1246,площею 38,5519га зцільовим призначенням-для випасанняхудоби,відноситься доземель загальногокористування,а відтак,вона якжитель с.Тейсарів маєправо накористування такою.Вважає,що надавшизазначену земельнуділянку воренду ОСОБА_3 ,який їїобгородив тапереорав длявирощування сільськогосподарськихкультур,її булопозбавлено можливостікористуватися цієюземельною ділянкоюза їїцільовим призначенням,а самедля випасаннявеликої рогатоїхудоби.Суд першоїінстанції неврахував,що земельніділянки ус.Тейсарів отриманов орендуфермерським господарством,а нефізичною особою.Відповідно доположень Земельногокодексу таЗакону України«Про фермерськегосподарство» отриманнясаме фермерськимгосподарством землів користуванняпоза процедуроюземельних торгівбезкоштовно суперечитьвимогам закону.Аналогічна правовапозиція викладенау постановахВерховного СудуУкраїни від04.11.2014року (справа№3-157гс14)та від24.05.2016року (справа№21551а16).Вважає,що передачав оренду ОСОБА_2 земельних ділянокплощею 38,0га шляхомприйняття оскаржуваногорішення сільськоїради безпроведення земельнихторгів свідчитьпро перевищенняорганами місцевогосамоврядування своїхповноважень та є підставою для визнання недійсним та скасування такого рішення.

Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 скаргу підтримала з підстав, наведених у ній, просила скаргу задоволити.

Представник Жидачівської міської ради - Андрушків А.А. проти скарги заперечила.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно положень ст.ст.12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення.

До земель сільськогосподарського призначення належать сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) (п. «а» ч. 2 ст. 22 ЗК України).

За змістом ст. 34 ЗК України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Статтею 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом ч. 2 ст. 38 Закону України «Про охоронунавколишнього природногосередовища» законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Положеннями ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 4621585900:04:000:1246 площею 38,5519 га знаходиться на території Жидачівської ОТГ Стрийського району Львівської області, відноситься до земель сільськогосподарського призначення та є комунальною власністю.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство «Пчани-Денькович» зареєстроване 19.03.2010 року (а.с.10).

Рішенням ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21.10.2020 року, враховуючи значне зменшення поголів`я великої рогатої худоби в господарствах населення Вільховецької сільської ради, недопоступлення коштів до місцевого бюджету, ефективності використання земель сільськогосподарського призначення та недопущення самозаліснення сільськогосподарських угідь ОСОБА_2 надано в оренду на 7 років із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності без зміни цільового призначення для випасання худоби ФГ «Пчани-Денькович» наступні земельні ділянки: кадастровий номер 4621585900:04:000:1246, площею 38,5519 га (с. Тейсарів); кадастровий номер 4621585900:05:000:2040, площею 20,3637 га (с. Пчани); кадастровий номер 4621585900:05:000:0170, площею 55,9000 га (с. Пчани); кадастровий номер 4621585900:05:000:0112, площею 57,000 га (с. Вільхівці); кадастровий номер 4621585900:04:000:1244. площею 19.5793 га. (с. Тейсарів) (а.с.8).

22.10.2020 року між Вільховецькою сільською радою в особі голови Ілюка В.І. (орендодавцем) та ОСОБА_2 (орендарем) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі рішення ХХХІ сесії 7 скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області від 21.10.2020 №1990 «Про надання в оренду земельних ділянок громадянину ОСОБА_2 » надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення - код 18.00 (Землі загального користування для випасання худоби) з кадастровим номером 4621585900:04:000:1246, яка розташована на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області (пункт 1 договору).

Згідно п. 2 договору оренди землі від 22 жовтня 2020 року в оренду передано земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності код 18.00 Землі загального користування для випасання худоби площею 38,5519 га, у тому числі 38,5519 га пасовища.

Також, договором оренди землі від 22 жовтня 2020 року встановлено грошову оцінку земельної ділянки (пункт 4 Договору), строк оренди (пункт 7 Договору), орендну плату, порядок її обчислення, внесення та перегляд (пункти 8-12 Договору), умови використання земельної ділянки (пункти 13-18 Договору), умови повернення земельної ділянки (пункти 19-22 Договору), збитки (пункти 23-25 Договору), інші права та обов`язки (пункти 26-29 Договору), ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкту оренди чи його частини (пункт 30 Договору) страхування об`єкту оренди (пункти 31-33 Договору), зміна умов договору і припинення його дії (пункти 34-38 Договору), відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору (пункти 39, 40 Договору), прикінцеві положення (пункти 41, 42 Договору) (а.с.11-14).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 03.12.2020 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:04:000:1246, площею 38,5519 га, зареєстровано за орендарем Фермерським господарством «Пчани-Денькович» (а.с.9).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 29.03.2021 року, право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4621585900:04:000:1246, площею 38,5519 га, зареєстровано за орендарем ОСОБА_2 (а.с.26).

З листа Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 01.11.2021 року вбачається порушення ОСОБА_2 земельного законодавства під час використання земельних ділянок за кадастровими номерами 4621585900:04:000:1246, площею 38,5519 га, 4621585900:05:000:2040, площею 20,3637 га, 4621585900:05:000:0170, площею 55,900 га, 4621585900:05:000:0112, площею 57,00 га, а саме п. 5 статті 20 та статті 211 ЗК України. На ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.06.2021, вручено припис про усунення вимог земельного законодавства від 01.06.2021 року та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 07.06.2021 року (а.с.109).

Судом з показів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 встановлено, що земельну ділянку, надану ОСОБА_2 в оренду для випасання худоби, останній використовує для вирощування сільськогосподарських культур, що створює перешкоди для забезпечення потреб жителів територіальної громади (власників худоби) у випасанні худоби на землях сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення ХХХІ сесії 7 демократичного скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21 жовтня 2020 року, суд першої виходив з того, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами, що оскаржуваним рішенням Вільховецької сільської ради порушується її право на користування спірною земельною ділянкою загального користування у с. Тейсарів з кадастровим номером 4621585900:04:000:1246, площею 38,5519 га, а саме для випасання худоби, оскільки зазначена земельна ділянка не має статусу «громадське пасовище».

З такими висновками суду колегія суддів погоджується повністю, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.15ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням зазначених вище норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №368/1158/16-ц (провадження №14-140цс18).

Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення ХХХІ сесії 7 демократичного скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21 жовтня 2020 року, ОСОБА_1 покликалася на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:04:000:1246, площею 38,5519 га (с. Тейсарів), відноситься до земель загального користування, а відтак вона має право безперешкодно користуватися цією земельною ділянкою для випасання худоби.

Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 4621585900:04:000:1246, площею 38,5519 га відноситься до земель сільськогосподарського призначення та є комунальною власністю.

При цьому, згідно з класифікацією видів цільового призначення земель до земель загального користування відносяться, зокрема, громадські пасовища.

Суб`єктами, наділеними правом створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища, є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради шляхом прийняття відповідного рішення.

Однак, матеріали справи не місять доказів, які б підтверджували створення на спірній земельній ділянці громадського пасовища, яке згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель відноситься до земель загального користування.

При цьому, матеріалами справи встановлено, що позивачка не зверталася до органу місцевого самоврядування з заявою щодо створення на земельній ділянці з кадастровим номером 4621585900:04:000:1246, площею 38,5519 га у с. Тейсарів громадського пасовища чи з заявою про надання спірної земельної ділянки в оренду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішенням ХХХІ сесії 7 демократичного скликання Вільховецької сільської ради Жидачівського району Львівської області №1990 від 21 жовтня 2020 року право позивачки на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4621585900:04:000:1246 не порушено, що є підставою для відмови у задоволенні її позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 20 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22 березня 2023 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра