Постанова

від 21.03.2023 по справі 540/7594/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 540/7594/21Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання Тутової Л.С.

представника апелянта Кисельова О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант-Клімат» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкові накладні №1 від 01.08.2021, №2 від 08.08.2021, №3 від 09.08.2021,

В С Т А Н О В И В:

25.11.2022 позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант-Клімат» звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права), в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 20.09.2021 №3131499/39836856 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01.08.2021, від 20.09.2021 №3131497/39836856 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 08.08.2021 та від 20.09.2021 №3131498/39836856 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 09.08.2021;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.08.2021, №2 від 08.08.2021 та №3 від 09.08.2021, що подані ТОВ «Атлант-Клімат».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що після здійснення на користь ТОВ СП «Нібулон» поставки сільськогосподарської продукції на виконання договору №1578/2021 від 10.06.2021, були виписані податкові накладні №1 від 01.08.2021, №2 від 08.08.2021 та №3 від 09.08.2021. вказані податкові накладні були направлені до ЄРПН для реєстрації, але 30.08.2021 позивач отримав квитанції про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації. Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних заначено відсутність коду УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та те, що їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання про реєстрації/відмову в реєстрації податкових накладених в ЄРПН.

При цьому позивач звертав увагу на те, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містить чіткого переліку документів, які необхідно надати до контролюючого органу. Однак позивач надав до фіскального органу пояснення по господарським операціям та первинні документи, які на думку позивача були достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Натомість контролюючим органом були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, з посиланням на ненадання копій документів, без підкреслення які саме документи не були надані.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 04.02.2022, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в повному обсязі був задоволений адміністративний позов ТОВ «Атлант-Клімат»:

- визнані протиправними та скасовані рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 20.09.2021 №3131499/39836856 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01.08.2021, №3131497/39836856 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 08.08.2021 та №3131498/39836856 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 09.08.2021 ТОВ «Атлант-Клімат»;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 01.08.2021, №2 від 08.08.2021 та №3 від 09.08.2021, що подані ТОВ «Атлант-Клімат»;

- стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Атлант-Клімат» судовий збір в сумі 4540,00 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, які наведені апелянтом у клопотанні про усунення недоліків апеляційної скарги (т. 1 а.с. 26-28), апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права:

- ч. 4 ст. 9 КАС України щодо не з`ясування всіх належних обставин справи;

- ч. 1 ст. 8 КАС України щодо рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до порушення вимог ст. ст. 73, 77, 242 КАС України.

Також апелянт зазначає, що порушення норм процесуального права призвело до порушення норм матеріального права таких як п. 44.1 ст. 44 ПК України, оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги того, що серед наданих позивачем документів відсутні документи, що підтверджують витрати понесені платником податків в процесі виробничої діяльності: придбання посівних матеріалів, добрив тощо. Зазначає апелянт і про не надання позивачем розрахункових документів на підтвердження оплати за оренду комбайна, за оренду складу, та не встановлення судом першої інстанції яким чином був здійснений посів сільськогосподарських культур.

Вказані обставини, на думку апелянта, свідчать про встановлення податковим органом фактів маніпулювання податковою звітністю шляхом мінімізації ПДВ за рахунок придбання позивачем в значних обсягах товарів, які не пов`язані з процесом виробництва сільськогосподарської продукції (рукавички бавовняні 900 шт., ТС «Feliks» Тосол (-45) 100 літрів; ТС Антифриз 550 шт.; фільтр очищення оливи 130 шт.; рідина склоомивача 120 шт.). Апелянт зазначає, що вказані товари не мають ніякого відношення до ведення господарської діяльності позивача, оскільки позивач є виробником сільськогосподарської діяльності та основним видом є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур. Проте як придбані позивачем товари, на думку апелянта, жодним чином не пов`язані із виробництвом сільськогосподарської продукції. Зазначені обставини, на думку апелянта, свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції п. 44.1 ст. 44 ПК України, за якою показники визначені цією нормою повинні підтверджуватись первинними документами, які податковий орган має право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено також п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції п. 44.1 ст. 44 ПК України та ст. ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» внаслідок не надання оцінки доводам податкового органу стосовно того, що серед наданих позивачем документів відсутні документи , що підтверджують витрати, понесені платником податків в процесі виробничої діяльності. Окрім того, на думку апелянта, суд першої інстанції проігнорував правові висновки ВС викладені у постанові від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, в якій Верховний Суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування ПН та, відповідно, підставою для реєстрації ПН є реальне виконання господарських операцій, які є об`єктом оподаткування.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлант-Клімат» своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що ТОВ «Атлант-Клімат» є платником єдиного податку четвертої групи, дані про основний вид економічної діяльності: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

Для здійснення господарської діяльності відповідно до договорів оренди земельних часток паїв станом на 2020/2021 рік ТОВ «Атлант-Клімат» орендовано 170,34 га земель на території Микільської сільської ради, що підтверджено довідкою Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області №226 від 16.01.2021.

Щодо посівних площ підприємством поданий Звіт про посівні площі сільськогосподарський культур від врожай 2021 року та Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2021.

10 червня 2021 року між ТОВ «Атлант-Клімат» (Постачальник) та ТОВ СП «НІБУЛОН» (Покупець) укладений договір поставки №1578/2021 сільськогосподарської продукції (пшениця 4-го класу) власного виробництва.

На виконання вказаного договору, ТОВ «Атлант-Клімат» 01.08.2020 здійснило поставку сільськогосподарської продукції (пшениця 4-го класу) на користь ТОВ СП «НІБУЛОН» за видатковою накладною №27 від 01.08.2021 в кількості 21,7 т та 19.58 т на загальну суму 227668,61 грн. (в т.ч. ПДВ - 27 959,30 грн.), був виписаний рахунок №27 від 01.08.2021, складена та направлена на реєстрацію податкова накладна №1 від 01.08.2021.

08.08.2020 року ТОВ «Атлант-Клімат» здійснило поставку сільськогосподарської продукції (пшениця 4-го класу) на користь ТОВ СП «НІБУЛОН» за видатковою накладною №28 від 08.08.2021 в кількості 24,1 т на суму 153203,81 грн. (в т.ч. ПДВ - 18814,50 грн.), був виписаний рахунок №26 від 08.08.2021, складена та направлена на реєстрацію податкова накладна №2 від 08.08.2021.

Також, 09.08.2020 ТОВ «Атлант-Клімат» здійснило поставку сільськогосподарської продукції (пшениця 4-го класу) на корить ТОВ СП «НІБУЛОН» за видатковою накладною №29 від 09.08.2021 в кількості 24,12 т та 21.12 т на загальну суму 288268,37 грн. (в т.ч. ПДВ - 35941,4868 грн.), був виписаний рахунок №28 від 09.08.2021, складена та направлена на реєстрацію податкова накладна №3 від 09.08.2021.

До місця розвантаження товару - філія «Голопристанська» ТОВ СП «НІБУЛОН», за адресою: Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. Берегова, 2 в, продукція була доставлена перевізником ТОВ СП «НІБУЛОН» відповідно до договору надання послуг з перевезення вантажу №N8-1886-21 від 02.08.2021.

Доставка продукції на склад Покупця підтверджена доданими до позову копіями вищенаведеного договору, Додаткової угоди №1, Актом надання послуг №787 від 09.08.2021, товарно-транспортними накладними №29, №31 від 01.08.2021, №33 від 08.08.2021, №34 та 35 від 09.08.2021, оплата послуг перевезення була здійснена платіжним дорученням №58 від 26.08.2021.

ТОВ СП «НІБУЛОН» частково виконало свої зобов`язання за договором №1578/2021 від 10.06.2021 та здійснило оплату за поставлену пшеницю 4-го класу відповідно до платіжних доручень №5059 від 13.08.2021 та №149 від 13.08.2021.

Позивач 01.08.2021, 08.08.2021, 09.08.2021 року сформував та направив на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні від 01.08.2021 №1, від 08.08.2021 №2, від 09.08.2021 №3 складені за операціями з продажу сільськогосподарської продукції (пшениці 4-го класу) на адресу ТОВ СП «НІБУЛОН» на загальну суму 669140,79 грн, в т.ч. ПДВ 82175,18 гривень, реєстрація яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, була зупинена.

Про зупинення реєстрації податкових накладних позивач був повідомлений в електронному вигляді шляхом направлення квитанцій від 30.08.2021 №9248998094, №9248995498, №9248987112.

Зупинення реєстрації податкових накладних №1, №2, №3 відбулося автоматично у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Одночасно із зупиненням реєстрації, поданих Позивачем податкових накладних, платнику податків було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Атлант-Клімат» 13.09.2021 через електронний сервіс подало повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена на комісію регіонального рівня в електронному вигляді за №1.

За результатами розгляду наданих позивачем документів, комісія регіонального рівня прийняла оскаржувані в цій справі рішення від 20.09.2021 №3131499/39836856, №3131497/39836856, №3131498/39836856 про відмову в реєстрації податкових накладних від 01.08.2021 №1, від 08.08.2021 №2, від 09.08.2021 №3.

В рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних зазначено, що позивач надав копії документів, які не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Платником податків не наданоконтролюючому органу копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Не погодившись з прийнятими рішеннями комісії регіонального рівня від 20.09.2021 №3131499/39836856, №3131497/39836856, №3131498/39836856 про відмову в реєстрації податкових накладних від 01.08.2021 №1, від 08.08.2021 №2 від 09.08.2021 №3, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги, відповідно п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України, були прийняті рішення від 30.09.2021 №44383/39836856/2, №44384/39836856/2, №44385/39836856/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН без змін.

Апеляційний суд зазначає, що як в суді першої інстанції, так і при апеляційному оскарженні податковий орган не заперечує того факту, що перелік документів наданих позивачем комісії регіонального рівня тобто - ГУ ДПС у Херсонській області, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації ПН та перелік документів доданих до позовної заяви співпадає.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем копії первинних документів є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних, проте як оскаржувані рішення не містять відомостей які саме документи не були надані, в той час як контролюючий орган посилається на обставини, які не мають жодного відношення до господарських операцій щодо виконання позивачем своїх зобов`язань по договору з ТОВ СП «НІБУЛОН» та поставки конкретного товару - пшениці виробником якої є позивач.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин 20.09.2021), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 (надалі Порядок №1165, в редакції станом на 20.09.2021), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства Фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (надалі Порядок №520, в редакції чинній на 20.09.2021).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з абзацом 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно з п. 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Абзацом першим пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає в автоматичному режимі квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пункт 11 Порядку №1165 встановлює, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, підставою для такого зупинення став п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Додатком №3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.

Так, до п. 1 Критерії ризиковості здійснення операцій віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

За приписами пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

За приписами пункту 12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Відповідно до пункту 13 Порядку №520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, законодавством передбачений певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.

Приймаючи оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, податковий орган виходив з того, що позивач документально не підтвердив інформацію, яка відображена в податкових накладних від 01.08.2021 №1, від 08.08.2021 №2, від 09.08.2021 №3.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, з огляду на таке.

Так, наданими, як до комісії регіонального рівня, так і до суду першої інстанції, документами підтверджено здійснення позивачем господарської діяльності відповідно до договорів оренди земельних часток паїв станом на 2020/2021 рік, за якими у позивача перебуває в оренді 170,34 га земель на території Микільської сільської ради, що підтверджено Довідкою Микільської сільської ради Білозерського району Херсонської області №226 від 16.01.2021 року (т. 1 а.с. 127). Доводами апеляційної скарги ця обставина не спростовується.

Щодо посівних площ позивачем поданий Звіт про посівні площі сільськогосподарський культур під врожай 2021 року та Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01.09.2021 року (т. 1 а.с. 128-131, 132-134).

Для проведення власної господарської діяльності позивач в с. Микільське Білозерського району Херсонської області за договором оренди нежитлового приміщення №1/01 від 01.01.2021 року орендує у ФОП ОСОБА_1 нежитлове приміщення склад (т. 1 а.с. 135-139).

Обробка земель, на яких вирощувалася пшениця, здійснювалася на транспортному засобі, який перебуває на обліку у позивача на підставі договору оренди транспортного засобу від 11.04.2018 (ТТЗ: Трактор ЮМЗ-6АКЛ;ГІЛН-3-35;КРН-3,8;СЗТ -3,8) агрегатом ґрунтообробним дисковим причіпним АГД-2,5Н, придбаним позивачем 31.07.2018 у ТОВ «Техноторг».

Посівний матеріал (пшениця озима сорту "Мудрість") придбаний позивачем за договором №119 від 20.08.2020 та видатковою накладною №109 від 25.08.2020, оплата здійснена відповідно до рахунку №363 від 20.08.2020 та платіжного доручення №180 від 20.08.2020. Посівний матеріал доставлений до позивача за ТТН №109 від 25.08.2020.

В технології вирощування зернових культур були застосовані добрива/ЗЗР, які придбані позивачем за договором поставки №М-80-240221/ЗЗР-Д від 24.02.2021 та видатковими накладними №1142 віл 28.05.2021, №1152 від 26.05.2021, №1733 від 28.07.2021, №1879 від 11.08.2021.

Також позивач придбавав у ПП «УКР-ОЙЛ-ГРУП» за договором поставки нафтопродуктів №06/10 від 06.10.2020, 4980 літрів дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО на загальну суму 82946,88 грн., що підтверджене видатковою накладною №РН-0000010 від 06.10.2020, ТТН№06/10 від 06.10.2020.

Збір врожаю проводився відповідно до Договору №15/06 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажом від 15.06.2021. Роботи по збору врожаю підтверджені Актом виконаних робіт №1 від 31.07.2021, Актом виконаних робіт №2 від 30.08.2021. Оплата проведена відповідно до видаткових касових ордерів від 20.10.2021, 28.10.2021, 29.10.2021 та 31.10.2021.

Апеляційний суд зазначає, що в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної відповідачем чітко не зазначено підставу для відмови в реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не зазначено конкретно документів, відсутність яких не дала можливості прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи - на розгляд відповідача позивачем були надані всі необхідні первинні документи, які стосуються даних операцій, що не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані первинні документи на підтвердження здійснення операцій по податкових накладних від №1 від 01.08.2021, №2 від 08.08.2021 та №3 від 09.08.2021 засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань за укладеним між ними договором поставки №1578/2021від 10.06.2021.

При цьому апеляційний суд відхиляє посилання апелянта, як на підставу правомірності прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації ПН, на відсутність документів, що підтверджують витрати понесені платником податків в процесі виробничої діяльності: придбання посівних матеріалів, добрив тощо. Вказані доводи були дослідженні судом першої інстанції та спростовані матеріалами справи.

Відхиляє апеляційний суд і посилання апелянта на те позивач не надав розрахункових документів на підтвердження оплати за оренду комбайна, за оренду складу, та на те, що суд першої інстанції яким чином був здійснений посів сільськогосподарських культур. При цьому апеляційний суд зазначає, що податкові накладні від №1 від 01.08.2021, №2 від 08.08.2021 та №3 від 09.08.2021 стосуються господарських операції за договором поставки №1578/2021від 10.06.2021, а не господарських операцій за договором оренди, лізингу чи надання послуг зокрема зі здійснення посівних робіт.

Стосовно доводів апелянта про встановлення фактів маніпулювання податковою звітністю шляхом мінімізації ПДВ за рахунок придбання позивачем в значних обсягах товарів, які не пов`язані з процесом виробництва сільськогосподарської продукції (рукавички бавовняні 900 шт., ТС «Feliks» Тосол (-45) 100 літрів; ТС Антифриз 550 шт.; фільтр очищення оливи 130 шт.; рідина склоомивача 120 шт.), апеляційний суд зазначає, що вказані доводи є припущенням, яке не підтверджене належними та допустимими доказами. До того ж зазначеним доводами була надана оцінка судом першої інстанції, за наслідками якої ці доводи були відхилені, оскільки відповідачі явно виходять за межі розгляду питання щодо реєстрації ПН на підставі договору поставки та надає оцінку обставинам які не були підставою для зупинення реєстрації ПН.

Щодо посилання апелянта на придбання зазначених вище позивачем товарів, які жодним чином не пов`язані із виробництвом сільськогосподарської продукції, апеляційний суд зазначає, що таке посиланням є припущенням податкового органу, адже серед видів економічної діяльності позивача, окрім 01.11, є 01.61 (допоміжна діяльність у рослинництві), 43.22 (монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання), 46.11 (діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами), 46.19 (діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту),46.21 (оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин), 96.09 (надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.), 47.19 (інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах), 49.41 (вантажний автомобільний транспорт), 68.20 (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).

Отже матеріалами справи та мотивувальною частиною оскаржуваного рішення суду першої інстанції спростовані доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права та щодо неправильного застосування норм матеріального права.

Відхиляє апеляційний суд і доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам податкового органу стосовно того, що серед наданих позивачем документів відсутні документи, що підтверджують витрати, понесені платником податків в процесі виробничої діяльності. Матеріалами справи та змістом оскаржуваного рішення суду першої інстанції підтверджено дослідження судом та надання правової оцінки документам, що підтверджують витрати, понесені позивачем в процесі виробничої діяльності, яка пов`язана із виконанням договору поставки №1578/2021від 10.06.2021, за наслідками чого були складені податкові накладні від №1 від 01.08.2021, №2 від 08.08.2021 та №3 від 09.08.2021.

При цьому апеляційний суд зазначає про те, що дійсно показники визначені п. 44.1 ст. 44 ПК України повинні підтверджуватись первинними документами, які податковий орган має право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено також п.п. 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Однак апеляційний суд зауважує, що сумніви контролюючого органу стосовно господарських операцій, які не стосуються податкових накладних поданих на реєстрацію, можуть бути предметом розгляду та можуть бути оцінені при проведення контролюючим органом документальної перевірки, а не під час вирішення питання щодо реєстрації ПН, які не стосуються таких господарських операцій.

Стосовно посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №640/4480/Г9, апеляційний суд зазначає, що за даними ЄДРСР відсутня інформація щодо справи №640/4480/Г9 та щодо ухвалення Верховним Судом 21.10.2019 будь-якого рішення в справі за таким номером.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції викладеними в оскаржуваному судовому рішенні. Також доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. а ні апеляційна скарга, а ні обґрунтування вимог апеляційної скарги, надані на усунення недоліків апеляційної скарги, не містять інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (відокремленого підрозділу ДПС України без статусу юридичної особи публічного права) залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року у справі №540/7549/21 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21.03.2023

Головуючий суддя Домусчі С.Д.Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.