Рішення

від 13.10.2022 по справі 761/23826/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/23826/18

Провадження № 2/761/171/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючий суддя Мальцев Д.О.,

при секретарі - Любченко Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Фонд державного майна України до ОСОБА_1 , ДП «СЕТАМ», Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» про визнання результатів електронних торгів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

Представник Державного концерну «Укроборонпром», правонаступником якого є Фонд державного майна України (далі по тексту - позивач) звернувся до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1), Державного підприємства «СЕТАМ» (далі по тексту - відповідач 2), Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі по тексту - відповідач 3), третя особа - Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» (далі по тексту - третя особа, НРЗІО), відповідно до якого просив визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна ДП «НРЗІО», які відбулись 10.04.2018 за лотом № 270853 універсальний токарно-горизонтальний верстат (далі по тексту - верстат, спірне майно), технічний стан невідомий, протокол проведення електронних торгів № 326021 та стягнути з відповідачів на свою користь понесені судові витрати в сумі 1762, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суб`єктом, уповноваженим управляти майном ДП «НРЗІО». У свою чергу ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області було проведено опис та арешт майна третьої особи, ДП «НРЗІО», а 21.03.2018 на офіційному сайті ДП «СЕТАМ» з`явилось оголошення про продаж універсального токарно-гвинторізного верстата № 01008 із стартовою ціною 34 440, 00 грн. 10.08.2018 спірне майно було реалізовано шляхом продажу на електронних торгах, переможцем торгів стала відповідач 1, ОСОБА_1 .

Позивач вважає продаж вказаного майна незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на момент реалізації спірного майна, в ДП «НРЗІО» за ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012 було введено процедуру санації, яка неодноразово продовжувалась та затверджено план санації. Позивач також посилався на правову позицію ВС від 28.03.2018 № 05-01/184/6-12а/10 та вказав, що накладення арешту на майно боржника можливо лише під час процедури санації, а тому вчинення вказаних дій поза її межами є порушенням норм чинного законодавства.Отже звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, в процедурі санації здійснюється виключено за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.Водночас виконавцем винесено ухвалу про арешт майна боржника без отримання судового дозволу на це поза межами розгляду справи про банкрутство. Вказані арешти були у подальшому скасовані арбітражним керуючим та керуючим санацією у судовому порядку. Також позивач вказав, на оскаржуваних торгах було реалізовано майно, яке відповідно до плану санації ДП «НРЗІО» повинно було забезпечувати його виробничу діяльність та сприяти виконанню плану санації, в той час коли його реалізація може призвести до банкрутства Підприємства.

Позивач вказує, що виконавцем також було порушено порядок реалізації арештованого майна, зокрема, виконавець відправив боржнику заявку на реалізацію арештованого майна в день її розміщення на офіційному сайті. Крім того, вказане порушення призвело до того, що боржник несвоєчасно ознайомився з оцінкою майна та не мав можливості її оскаржити. Крім того, оголошення про реалізацію майна не містило всіх необхідних відомостей, передбачених нормами чинного законодавства. Також позивач не згоден з оцінкою, проведеною державним виконавцем, оскільки вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 7, 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідач 1 у своєму відзиві заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві. Вказав, що вони є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що є добросовісним набувачем, та придбав верстат, оскільки ціна була вигідною. Зазначив також, що позивачем обрано невірний спосіб захисту.

Представник відповідача 2 у своєму відзиві зазначив, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказав, що ДП «СЕТАМ» розміщує інформацію в системі електронних торгів виключно на підставі документів, наданих відповідним органом державної виконавчої служби. При цьому, нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку Організатора торів перевіряти законність дій державного виконавця щодо передачі майна на реалізацію та достовірність чи відповідність інформації, зазначеної у заявці на реалізацію торгів. При цьому, дії виконавця, які не стосуються правил проведення електронних торгів, можуть бути окремо оскаржені і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Крім того, доказів порушень правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів, а також порушення законних прав позивача такими порушеннями позивачем до матеріалів справи не надано.

Представник відповідача 3 у своєму відзиві заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.Зазначив, що на виконанні у ВПВР УПВС ГТУЮ у Чернігівській області знаходиться зведене виконавче провадження АСВП № 32377267 з виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості з ДП «НРЗІО».

Станом на 08.02.2018 до складу зведеного виконавчого провадження входили виконавчі документи за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, зокрема, про стягнення з боржника нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за загальну суму 1 002 304, 00 грн. Так, відповідачу 3 було відомо про запровадження процедури санації в ДП «НРЗІО», разом з тим, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не містить норми, яка б зобов`язувала державного виконавця звертатись дод суду для отримання дозволу на звернення стягнення на майно боржника. При цьому, виконавець таке звернення до суду направляв, разом з тим ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2018 виконавцю відмовлено в задоволенні заяви про звернення стягнення на майно боржника саме з тих підстав, що Законом в редакції до 18.01.2013 не було передбачено для суду такої процесуальної дії як надання згоди на реалізацію майна боржника щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію. Крім того, виконавцем було направлено боржнику вимогу щодо повідомлення про майно, на яке в першу чергу необхідно звернути стягнення, а що боржником надано лист, яким запропоновано звернути стягнення на майно, в тому числі на компресор СБ4/Ф4-500АВ850 № 12123. На підставі вказаного листа державним виконавцем складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника №32377267, якою вище вказане майно арештоване.Крім того, вирішувалось і питання про зняття арешту із зазначеного майна, а саме ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018 заяву керуючого санацією залишено без задоволення. Також представник відповідача 3 зазначив, що зазначене майно у виробничому процесі не використовується, а у подальшому в ДП «НРЗІО» припинено процедуру санації, провадження по справі про банкрутство припинено.Крім того, залучення суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна та сама оцінка була проведена згідно вимог чинного законодавства. Оцінка сторонами виконавчого провадження не оскаржувалась, а тому будь-які підстави для визнання електронних торгів недійсними з цих підстав відсутні. Після проведення торгів кошти, отримані від реалізації спірного майна були розподілені на вимоги стягувачів, на які не розповсюджується дія мораторію.

Також зазначив, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував наявність обставин для визнання прилюдних торгів недійсними.

Від представника третьої особи пояснення не надходили.

28.09.2018 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

01.02.2019 ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в загальному позовному порядку з проведенням підготовчого засідання.

02.04.2019 від відповідача 2 надійшов відзив.

11.09.2019 ухвалою суду закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

19.11.2019 ухвалою суду клопотання представника позивача задоволено та залучено в якості співвідповідача ГТУЮ у Чернігівській області в особі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернігівській області.

12.03.2020 від відповідача 1 надійшов відзив.

14.03.2020 від представника ГТУЮ у Чернігівській області надійшли письмові пояснення.

07.04.2021 ухвалою суду клопотання представника позивача задоволено та замінено відповідача ГТУЮ у Чернігівській області в особі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Чернігівській області на відповідача Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми).

16.11.2021 ухвалою суду задоволено заяву про заміну позивача його правонаступником та замінено позивача ДК «Укроборонпром» на його правонаступника - Фонд державного майна України.

29.09.2022 від представника 3 надійшов відзив.

13.10.2022 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання, відповідно до якого справу просив розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач 1 у судове засідання не з`явився, у своєму відзиві справу просив розглядати у його відсутність.

Відповідач 2 у судове засідання не з`явився, у своєму відзиві справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідач 3 у судове засідання не з`явився, у своєму відзиві справу просив розглядати за його відсутності.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Судом вживалися заходи щодо повідомлення третьої особи про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Суд, дослідивши письмові пояснення сторони позивача та відповідачів, а також матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ДК «Укроборонпром» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1221 утворено з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами утворено (далі - Концерн) з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком.

Відповідно до частин першої, другої статті 46-2 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників ДК «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» (в редакції від 06.09.2012 ) для цілей цього Закону підприємствами оборонно-промислового комплексу визнаються державні підприємства, включені до складу ДК «Укроборонпром». При розгляді справи про банкрутство підприємств учасником провадження у справі про банкрутство підприємства оборонно-промислового комплексу додатково визнається ДК «Укроборонпром».

Законом України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі», який набув чинності 09.07.2011, визначено особливості та правові основи управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. Відповідно до статті 2 Закону, до об`єктів управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі належать: майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які входять до складу ДК «Укроборонпром»; майно, передане в установленому порядку ДК «Укроборонпром»; пакети акцій, що належать державі в статутних капіталах акціонерних товариств, що провадять діяльність в оборонно-промисловому комплексі, та передані в установленому порядку в управління ДК «Укроборонпром». Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону, є уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Права та обов`язки ДК «Укроборонпром» в процесі управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, яке здійснює концерн, передбачені статтею 7 Закону України «Про особливості управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та статутними повноваженнями.

Отже, наведені повноваження ДК «Укроборонпром» є делегованими повноваженнями держави у сфері ефективного управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.

Постановою КМ України від 06.04.2011 № 374, внесено зміни до Постанови КМ України від 29.12.2010 № 1221, зокрема, до складу Державного концерну «Укроборонпром» включено Державне підприємство «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», частка державної власності у статутному фонді якого становить 100 %.

06.04.2012 ДП «НРЗІО» передане із сфери управління Міністерства оборони України в управління ДК «Укроборонпром» та уповноважено концерт управляти майном ДП «НРЗІО».

У подальшому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1229 «Деякі питання діяльності Державного концерну «Укроборонпром», виключено ДП «НРЗІО» зі складу ДК «Укроборонпром» та передано вказане підприємство Фонду державного майна України (далі по тексту - ФДМУ) з метою його подальшої приватизації.

15.04.2021 на виконання вказаної постанови складено Акт приймання-передачі, затверджений головою ФДМУ.

Зважаючи на викладене, на момент виникнення спірних правовідносин, до компетенції ДК «Укроборонпром» були віднесені повноваження з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, одним з яких є ДП «НРЗІО», а тому концерн наділений відповідним правом, зокрема щодо оскарження до суду продажу майна вказаного боржника та визнання недійсними електронних торгів.

Відтак ДК «Укроборонпром» був належним та повноважним учасником у справі про банкрутство ДП «НРЗІО» та, відповідно, був наділений правом оскаржувати дії, вчинені щодо майна державного підприємства-боржника в цій справі.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.11.2012 порушено провадження у справі № 5028/4/18б/2012 за заявою керівника боржника - Державного підприємства «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» про банкрутство з метою проведення керівником процедури санації, на підставі ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.12.2012 відкрито процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено керівника боржника - виконуючого обов`язки директора Загвоздіна С.О., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Поліщука А.П.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.12.2013 року затверджений план санації боржника ДП «НРЗІО».

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2016 у справі № 5028/4/18б/2012, затверджені зміни та доповнення до плану санації боржника, планом санації передбачається погашення боргів за рахунок надходжень від реалізації майнових активів боржника. Очікувана сума надходжень від реалізації майна боржника за експертною оцінкою складає 4 874 902,00 грн. з ПДВ.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.04.2018 продовжено процедуру санації на три місяці - до 17.06.2018 включно.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.05.2018 знято арешт з майна ДП «НРЗІО», накладений постановою Головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 25.09.2017 та від 16.03.2018 ВП № 32377267.

У той же час судом встановлено, що на виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області перебувало зведене виконавче провадження № 32377267 з виконання виконавчих документів про стягнення з ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» заборгованості по невиплаченій заробітній платі в сумі 1 002 304 грн.

На вимогу державного виконавця листом від 22.01.2018 за вих. № 697, тимчасово виконуючий обов`язки директора ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» Загвоздін С. О. повідомив про майно, на яке необхідно звернути стягнення в першу чергу, та запропонував звернути стягнення, зокрема на універсальний токарно-гвинторізний верстат № 01008.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 08.02.2018 у виконавчому провадженні № 32377267 здійснено опис та арешт майна (коштів) боржника ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», в тому числі і універсального токарно-гвинторізного верстата. Зазначена постанова підписана тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» Загвоздіним С. О., якого також призначено зберігачем вищевказаного майна.

Так умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Суб`єктами оціночної діяльності є, зокрема: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону (ст. 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

13.02.2018 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 32377267, та зобов`язано вказаного суб`єкта надати звіт/висновок з питання визначення ринкової вартості арештованого майна, зокрема, універсального токарно-гвинторізного верстата № 01008.

12.03.2018 суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надано Звіт про незалежну оцінку належного ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» рухомого майна в кількості 44-х найменувань, за яким вартість універсального токарно-гвинторізного верстата № 01008 становить 37 440, 00 грн.

21.03.2018 державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області направив сторонам зведеного виконавчого провадження № 32377267 повідомлення від 13.03.2018 № 2703 про оцінку майна, проведену суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 .

Повідомлення виконавця третя особа, ДП «НРЗІО», отримало 22.03.2018. Оцінка останнім оскаржена не була.

15.03.2018 ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області подано до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна № 2776, зокрема універсального токарно-гвинторізного верстата № 01008.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною.

Пунктом 3 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 встановлено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім - шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Державний виконавець направляє заявку на реалізацію арештованого майна начальнику відділу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, для підписання та передачі Організатору.

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» - копія акта опису та арешту майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Не підлягає передачі на реалізацію майно, щодо якого наявний письмовий висновок експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі, якщо витрати, пов`язані зі зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано.

Згідно п. 4 Порядку, начальник відділу державної виконавчої служби після отримання проекту заявки та документів щодо передачі майна на реалізацію у строк до трьох робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень визначає їх перелік та встановлює строк для усунення порушень, який становить не більше трьох робочих днів, а у разі, якщо відповідно до законодавства реалізація майна неможлива, документи щодо передачі майна на реалізацію повертаються державному виконавцю, який їх подав, із зазначенням визначених законодавством підстав, що унеможливлюють реалізацію майна. У разі встановлення відповідності заявки на реалізацію арештованого майна та доданих документів вимогам законодавства чи після приведення їх у відповідність до вимог законодавства начальник відділу державної виконавчої служби підписує таку заявку (за допомогою кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання або власноруч у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу І цього Порядку) та надсилає її разом із документами, передбаченими абзацами четвертим-восьмим пункту 3 розділу ІІ цього Порядку, Організатору в електронному вигляді через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) до Системи.

Перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 в редакції, чинній на час проведення торгів, перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

21.03.2018 ДП «СЕТАМ» розміщено в системі електронних торгів інформацію про майно, яке було зазначено державним виконавцем у заявці на реалізацію арештованого майна, зокрема, універсальний токарно-гвинторізний верстат № 01008 зі стартовою ціною 37 440, 00 грн., лот № 270853.

10.04.2018 відповідачем 2 проведено електронні торги, на яких було реалізовано майно боржника ДП «НРЗІО» - універсальний токарно-гвинторізний верстат № 01008 за ціною 38 568, 00 грн. Переможцем торгів визнано учасника 12, ОСОБА_1 , про що свідчить протокол проведення електронних торгів № 326021.

Згідно із ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Разом з тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Пунктом 1 розділу VIIІ «Оформлення результатів електронних торгів» Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 вересня 2016 року № 2831/5, передбачено, що після закінчення електронних торгів (закінчення строку аукціону з урахуванням його можливого продовження) на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки купівлі лота учасників, якщо вони мали місце; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку повинен сплатити переможець електронних торгів, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника); дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця), на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Не пізніше наступного робочого дня Система розміщує аналогічний протокол електронних торгів за лотом з повною інформацією про переможця електронних торгів в особистому кабінеті переможця. У протоколі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує його особу, місце проживання та номер контактного телефону (за наявності). У разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження та номер контактного телефону (за наявності). У разі визнання електронних торгів такими, що не відбулися, у протокол електронних торгів вноситься відповідна підстава. До протоколу електронних торгів можуть бути внесені й інші відомості.

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

В постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15, від 25.11.2015 у справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15, від 29.06.2016 у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29.11.2017 у справі № 6-231цс17.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом (частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Разом з тим, відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною дев`ятою статті 30 ГПК України в редакції, чинній на час проведення оспорюваних електронних торгів, справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

За змістом норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (як у редакції, чинній до 19.01.2013, так і після цього) з моменту порушення щодо боржника справи про банкрутство він та належне йому майно перебувають в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення майнових спорів, у тому числі стосовно майна (майнових прав) боржника, є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.08.2019 у справі № 910/8300/18.

Відповідно до абзацу 12 частини першої статті 1 Закону/ в редакції, чинній до 19.01.2013/, санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Частиною шостою статті 12 Закону визначено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Частиною четвертою статті 17 Закону передбачено, що з дня винесення ухвали про санацію арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів.

Отже, особливістю реалізації активів боржника на стадії його санації є те, що відчуження майна боржника здійснюється відповідно до умов плану санації, затвердженого судом, до якого також включаються умови задоволення вимог кредиторів по заробітній платі, на які не поширюється дія мораторію. На стадії санації боржника такі вимоги задовольняються керуючим санацією, який діє під контролем суду у справі про банкрутство, що виключає можливість реалізації майна боржника, включеного до плану санації, органами державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Пунктом 8 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено обов`язок виконавця зупинити виконавче провадження у випадку затвердження плану санації боржника до відкриття (порушення) провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо стягувач включений до плану санації.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє зробити висновок про те, що законодавець виключає можливість вчинення виконавцем дій на виконання судових рішень у випадках судової чи досудової санації. Зокрема, у випадку введення судової санації щодо боржника, частиною четвертою статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що застосовується до боржника, передбачено заборону щодо будь-яких дій щодо розпорядження майном боржника поза межами процедури банкрутства та можливість накладення обмежень щодо розпорядження майном боржника виключно судом у межах процедури санації, за умови, що вони не перешкоджають виконанню плану санації. Отже, виконавець може здійснювати виконавчі дії щодо примусового продажу майна боржника, яке не включено до плану санації, щодо вимог, на які не поширюється дія мораторію у справі про банкрутство, виключно після отримання згоди суду у справі про банкрутство на звернення стягнення на конкретне майно боржника, яке не включено до плану санації боржника.

Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного господарського суду від 31.07.2019 у справі № 910/8302/18, від 12.12.2019 у справі № 910/17383/18, від 05.03.2020 у справі № 910/7295/18, на які послався заявник в касаційній скарзі.

Так підставою для звернення ДК «Укроборонпром» з позовом про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» є порушення встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обмежень на реалізацію (відчуження) майна особи, щодо якої застосована процедура судової санації, передбачена зазначеним Законом.

Відповідно до частини першої статті 20 вказаного Закону, з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовується ухвалою господарського суду.

Отже, вищенаведеною нормою права, яка є спеціальною щодо загальних норм Закону України «Про виконавче провадження», передбачено повноваження виключно керуючого санацією здійснювати продаж майна боржника, включеного до плану санації для задоволення вимог кредиторів, на відкритих торгах, організованих в порядку, визначеному законодавством про банкрутство.

Як було встановлено судом, що на час реалізації належного ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» майна на оскаржуваних електронних торгах 10.04.2018 виконавцем, у справі № 5028/4/18б/2012 про банкрутство цього підприємства, введено процедуру санації боржника та затверджено план санації, а відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 1, 12, 17 Закону в редакції, чинній до 19.01.2013, та пункту 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, судом також враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі колегій Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року у справі № 910/8302/18, від 12.12.2019 у справі № 910/17383/18, від 05.03.2020 у справі № 910/7295/18.

Отже, судом встановлено, що звернення стягнення на майно боржника ДП «НРЗІО» за всіма вимогами( у тому числі, на які не поширюється дія мораторію), в процедурі санації здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Враховуючи наведене, хоч на момент вчинення виконавцем виконавчих дій, господарським судом щодо боржника ДП «НРЗІО» вже було порушено справу про банкрутство та затверджено план санації, а також існувала заборона щодо будь-яких дій щодо розпорядження майном боржника поза межами процедури банкрутства, державним виконавцем все ж було реалізоване спірне майно в рамках виконавчого провадження шляхом продажу на прилюдних торгах, що суперечить положенням чинного / на час вчинення вказаних дій/ Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст. 76, ч. 1 ст.77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи те, що в судовому засіданні підтвердилась та обставина, що діями відповідачів було порушено права позивача, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору: з відповідача 1 у розмірі 587,33 грн., з відповідача 2 у розмірі 587,33 грн., з відповідача 3 у розмірі 587,33 грн.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 16, 203, 204, 215, 216, 655 ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 10, 11, 57-60, 64, 74, 76, 81-82, 88, 89, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296, 353-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Державного концерну «Укроборонпром», правонаступником якого є Фонд державного майна України до ОСОБА_1 , ДП «СЕТАМ», Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння» про визнання результатів електронних торгів недійсними - задовольнити.

Визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», які відбулись 10.04.2018року за лотом № 270853 універсальний токарно-гвинторізний верстат, (протокол проведення електронних торгів № 326021).

Стягнути на користь Державного концерну «Укроборонпром», правонаступником якого є Фонд державного майна України судовий збір у розмірі 1762грн., а саме: з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) 587,33 грн.; з ДП «СЕТАМ» (м.Київ, вул.Стрілецька, буд.4-6, код ЄДРПОУ 39958500) 587,33грн.; Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми) (м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, 28, код ЄДРПОУ 43316700) 587,33грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту рішення суду - 26.12.2022.

Суддя: