Постанова

від 22.03.2023 по справі 2-624/11

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3859/23 Справа № 2-624/11 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Деркач Н.М.

суддів - Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.

при секретарі - Усик А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Дерев`янка Олега Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», боржник ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 24 травня 2011 року рішенням Калінінського районного суду м. Донецька по цивільній справі № 2-624/11 позов ВАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» Філія Харцизьке відділення № 5373 ВАТ «Ощадбанк» заборгованість у сумі 272737, 55 грн., судовий збір у сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 220,00 грн. Виконавчий лист було пред`явлено до виконання до ВДВС Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку. 07.11.2012 року на підставі п. 10 ст. 49 Закону України «про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та передано до Ворошиловського РВ ДВС м. Донецьк ГТУЮ в Донецькій області. Більш детальну інформацію надати не уявляється можливим, оскільки всі виконавчі провадження залишені на тимчасово окупованій території.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2020 року відновлено втрачене судове провадження в частині заочного рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 24 травня 2011 року у справі № 2-624/11.

З 24.11.2014 року було зупинено діяльність територіальних відокремлених безбалансових відділень, які підпорядковані філії Донецьке обласне управління, що розташовані в населених пунктах на території Донецької області, яка не контролюється українською владою, через надзвичайність подій АТ «Ощадбанк» було змушене залишити приміщення, що знаходяться на неконтрольованій українською владою території, внаслідок чого більшість документів щодо супроводження виконавчих проваджень було втрачено. Банком приймались заходи щодо якісного його функціонування, поступово відновлювалась інформація за проблемними кредитами, які було втрачено під час проведення АТО. Відсутність документів унеможливлює відкриття виконавчого провадження по примусовому стягненню заборгованості з боржника. З 2017 року основні зусилля банку направлені на відновлення втрачених судових проваджень, які залишились на території непідконтрольній українській владі. Ці обставини перешкоджали своєчасному відновленню судових проваджень та відповідно стали причиною пропуску строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання повторно.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», боржник ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущенного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено.

Поновлено Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-624/2011.

Видано Акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» дублікат виконавчого листа по справі №2-624/2011 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в розмірі 272 737,55 грн., витрат по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 220,00 грн., відповідно до заочного рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 24 травня 2011 року.

Не погодившись з такою ухвалою суду, адвокат Дерев`янко Олег Анатолійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому ухвала суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

Від АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє не погоджується з доводами апелянта та просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом встановлено, що 24 травня 2011 року рішенням Калінінського районного суду м. Донецька по справі № 2-624/11 позов ВАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» Філія Харцизьке відділення № 5373 ВАТ «Ощадбанк» заборгованість у сумі 272737, 55 грн., судовий збір у сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 220,00 грн.

Згідно відповіді Краматорського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за даними АСВП в Калінінському РВ ДВС м. Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на примусовому виконанні перебував виконавчий лист № 2-624 від 23.05.2011, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь відділення філії Донецького обласного управління ПАТ «Ощадбанк» боргу. 07.11.2012 року на підставі п. 10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції Закону від 21.04.999 № 606-ХІV, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено до Ворошиловського РВ ДВС м. Донецьк ГТУЮ. Більш детальну інформацію надати не уявляється можливим, оскільки всі виконавчі провадження залишені на тимчасово окупованій території (а.с. 52).

Згідно відповіді Ворошиловського РВ ДВС у м. Донецьку СМУМЮ, згідно перевірки АСВП встановлено, що 23.11.2012 року до відділу надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження ВДВС Калінінського РУЮ у м. Донецьку щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-624 від 18.08.2011 року виданого Калінінським районним судом м. Донецька, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» філії Харцизьке відділення № 5373 заборгованості у сумі 272 737,55 грн. Виконавче провадження № 35388569 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-624 від 18.08.2011 року виданого Калінінським районним судом м. Донецьк, завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із Законами України "Про боротьбу з тероризмом", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та ін. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. 07.11.2014 розпорядженням Кабінету міністрів України № 1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв`язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. Подальше проведення виконавчих дій неможливо у зв`язку з тим, що матеріали виконавчого провадження перебувають на території на якій на даний час проводиться активна фаза АТО, а відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції міста Донецьк переміщено на територію, підконтрольну Українській владі. Жодних документів до переміщеного відділу в м. Мирноград не передавались (а.с.51).

У відповідності до постанови правління від 22.11.2014 року № 943, 24.11.2014 року зупинено діяльність територіальних відокремлених балансових відділень, які підпорядковані філії Донецьке обласне управління, що розташовані на території Донецької області, яка не контролюється українською владою. Враховуючи надзвичайність подій, через які АТ «Ощадбанк» було змушене залишити приміщення, що знаходяться на території Донецької області, яка не контролюється українською владою, більшість документів щодо супроводження виконавчих листів було втрачено.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 листопада 2020 року відновлено втрачене судове провадження в частині заочного рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 24 травня 2011 року у справі № 2-624/11 за позовом Відкритого Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» Філія Харцизьке відділення № 5373 Відкрите Акціонерне товариство «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом (а.с.31-36).

Задовольняючи заяву АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем доведено наявність поважних причин для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачі його дубліката.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час видачі стягувачу виконавчих листів, визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

ЄСПЛ наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Згідно з частиною першою статті 370 ЦПК України 2004 року замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та Єдиного державного реєстру виконавчих документів, Положення про який затверджується спільним нормативно-правовим актом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України, із запровадженням яких відповідно до частини першої статті 1 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України вводяться в дію вимоги частини четвертої статті 431 ЦПК України щодо внесення виконавчого документу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, функціонування якого виключає втрату виконавчого документа, порядок видачі дублікату виконавчого документу замість втраченого визначено розділом XIIІ «Перехідні положення» ЦПК України.

Згідно з підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, чи не втратило судове рішення законної сили, чи не пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Так, єдиною підставою для поновлення судом пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин пропуску такого строку.

Поважними причинами визнаються такі обставини суб`єктивного і об`єктивного характеру, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред`явленню виконавчого документа до виконання.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягувач допустив тривалу бездіяльність щодо виконання рішення суду, в якому він зацікавлений, та не надав суду обґрунтування поважності причин для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку, на момент видачі судом виконавчих листів №2-624/11 були врегульовані Законом України № 606-XIV Про виконавче провадження.

Згідно зі статтею 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону № 606-XIV (в редакції, чинній на час видачі судом виконавчих листів) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Згідно з частиною п`ятою статті 20 Закону № 606-XIV, у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з`ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV, виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-XIV, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав. Датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19 лютого 2014 року. Окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07 квітня 2014 року. Межі та перелік та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях з цієї дати, визначено Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України. Дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У справі, яка переглядається, судом встановлено, що виконавче провадження №35388569 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-624 від 18.08.2011 року виданого Калінінським районним судом м. Донецьк, завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із Законами України "Про боротьбу з тероризмом", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та ін. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (із змінами, внесеними згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 128-р від 18 лютого 2015 року, № 428-р від 05 травня 2015 року, № 1276-р від 02 грудня 2015 року, № 79-р від 07 лютого 2018 року, № 410-р від 13 червня 2018 року, № 505-р від 05 липня 2019 року, № 1125-р від 16 вересня 2020 року) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого включені населені пункти Донецького району, в тому числі окуповане м. Донецьк.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

З огляду на вказані норми Закону акти (рішення, документи), видані виконавчими органами Російської Федерації на тимчасово окупованій території України з виконання виконавчих листів, виданих на виконання судового рішення у цій справі, були б недійсними і не створювали б правових наслідків.

Отже, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в розташованому на підконтрольній території України органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено не з вини банку.

З огляду на викладене правильним є висновок місцевого суду про задоволення заяви банку про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, так як цей документ фактично не було повернуто стягувачу, а дійсно втрачено (через окупацію міста Донецьк отримати будь-яку інформацію про місцезнаходження виконавчого листа не є можливим у зв`язку з припиненням на цій території діяльності державних органів, підприємств, установ і організацій).

Крім того, з наданих у відзиві на апеляційну скаргу доказів, вбачається, що 07.07.2021 року Краматорський ВДВС у Краматорському районі Донецької області Східного МУМЮ (м. Харків) було відкрито виконавче провадження № 66003316 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 274 657,55 грн.

У рамках вищенаведеного виконавчого провадження Боржником було сплачено заборгованість у повному обсязі. Виконання рішення здійснювалось на Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) відкритий в Державному казначействі України, після чого виконавчою службою здійснювалось перерахування коштів на рахунок стягувача, згідно виписки по рахунку.

01.09.2022 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, заборгованість стягнута з ОСОБА_1 за рішенням Калінінського районного суду м. Донецька по цивільній справі 2-624/11 від 24.05.2011 сплачена Боржником у повному обсязі, шляхом стягнення в ході виконавчого провадження.

З урахуванням встановлених в цій справі обставин, колегія суддів доходить висновку, що в даному конкретному випадку відмова у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та у видачі дубліката виконавчого листа призведе до порушення права стягувача на справедливий суд, гарантований статтею 6 Конвенції.

Отже, вирішуючи питання, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив ухвалу, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування ухвали суду, а доводи апеляційної скарги не спростовують зроблених в оскаржуваній ухвалі висновків, тому колегія суддів вважає, що підстави для її скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Дерев`янка Олега Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: Н.М. Деркач

М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко