Ухвала

від 22.03.2023 по справі 926/848/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 926/848/22

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка"

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2022

та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023

у справі №926/848/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький молодіжний житловий комплекс»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудсервіс-Кераміка»

про визнання договору недійсним та стягнення безпідставно сплачених коштів 198 000 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2022 позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 02.06.2009, що укладений між ТОВ «Рембудсервіс-Кераміка» та ТОВ «Чернівецький молодіжний житловий комплекс». Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 198 000 грн безпідставно сплачених коштів та 5240 грн судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Рембудсервіс-Кераміка від 17.08.2022(вх. суду від 22.08.2022 №01-05/2072/22), залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2022 у справі № 926/848/22, залишено без змін. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покладено на скаржника.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка" з доданими до неї матеріалами (надіслана 16.02.2023 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Стандарт) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2022 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №926/848/22, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2023 заяву суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Могил С.К., Волковицької Н.О., Случа О.В. про самовідвід у справі № 926/848/22, задоволено.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.03.2023 №29.2-02/698 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 926/848/22 у зв`язку з ухвалою про самовідвід суддів Могила С.К., Волковицької Н.О., Случа О.В. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: Огородніка К.М. (головуючий), Жукова С.В., Погребняка В.Я.

Перевіривши касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок визначити у касаційній скарзі конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, а тому право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які визначені наведеними вище положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.

Скаржник у касаційній скарзі хоча і зазначає про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, проте не вказує підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Касаційна скарга має містити мотиви взаємозв`язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для касаційного оскарження судових рішень, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження на порушення норм процесуального права при розгляді справи без участі представника скаржника та порушення норм матеріального права, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.

В цілому доводи касаційної скарги фактично зводяться до власного викладення обставин справи стороною по справі.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 19.07.2022 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №926/848/22 - залишити без руху.

2.Надати ТОВ "Рембудсервіс-Кераміка" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

3. Роз`яснити скаржнику у справі №926/848/22, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.