ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" лютого 2023 р. Справа№ 910/21100/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Тарасенко К.В.
Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: адвокат Драгн Я.С., від відповідача: Хлань В.М. (само представництво). Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ЮСОД» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 (суддя Полякова К.В., м. Київ повний текст рішення складено - 14.07.2022)
за позовом Приватного підприємства «ЮСОД»
до Міністерства оборони України
про внесення змін до договору,
За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Приватне підприємство «ЮСОД» (далі - позивач/ПП «ЮСОД») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі - відповідач/МОУ) про внесення змін до договору про закупівлю послуг за державні кошти №370/3/6/2/1/2 від 31.08.2021 внаслідок істотної зміни обставин, у зв`язку з чим просив викласти пункт 5.20 договору в наступній редакції: «Термін надання послуг - до 24.12.2021, відповідно до Календарного плану» та в Додатку 1 до Договору - Календарному плані (специфікація) закупівлі (надання) послуг, що поставляється за договором, в рядку 5 таблиці «Термін надання послуг» у всіх строках змінити на «До 24.12.2021».
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 прийнято заяву позивача про уточнення позову, відповідно до якої позивач просив: внести з 01.12.2021 зміни в договір про закупівлю послуг за державні кошти від 31.08.2021 №370/3/6/2/1/2, укладений між ПП «ЮСОД» та МОУ, а саме: пункт 5.20 договору викласти в наступній редакції: «Термін надання послуг - до 31.01.2022, відповідно до Календарного плану»; у додатку 1 до договору - Календарному плані (специфікація) закупівлі (надання) послуг, що поставляється за договором, у рядку 5 таблиці «Термін надання послуг» у всіх строках змінити на «до 31.01.2022»; у додатковій угоді від 23.12.2021 № 2 до договору про закупівлю послуг за державні кошти від 31.08.2021 № 370/3/6/2/1/2 у пункті 1 друге речення виключити та викласти даний пункт у наступній редакції: « 1. Продовжити термін дії договору до 31.01.2022 року.».
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 у задоволенні позовних вимог ПП «ЮСОД» відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що чинним законодавством України не передбачена можливість внесення змін до договору який виконаний сторонами.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Отже, наведеною нормою передбачено можливість внесення змін до умов договору про закупівлю в частині, зокрема, строку виконання зобов`язання щодо надання послуг, проте така зміна умов можлива до моменту виконання зобов`язань сторонами.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим рішенням, ПП «ЮСОД» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «ЮСОД».
Апеляційна скарга ПП «ЮСОД» обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, зокрема, - п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Зокрема, узагальнені доводи заявника апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом:
- невірно визначено предмет даного спору між позивачем та відповідачем;
- не враховано, що із наданих позивачем належних та допустимих доказів до матеріалів справи можна дійти висновку, що дійсно, у зв`язку із незаконним вилученням правоохоронними органами документів і техніки у ПП «ЮСОД», а також через захворювання працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, було підтверджено факт настання істотної зміни обставин за договором, і, відповідно, у позивача виникло абсолютне право вимагати перегляду умов договору в частині зміни термінів надання послуг, з одночасним внесенням в договір відповідних змін;
- залишено по заувагою той факт, що відповідачем не було виконано умови договору в частині повної оплати за виконані позивачем роботи, та, відповідно, передчасності висновків суду про те, що до виконаного договору не передбачена можливість внесення змін до договору який виконаний сторонами.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21- без змін, посилаючись на те, що стаття 651 та ч.ч1 , ст.652 Цивільного кодексу України пов`язує можливість внесення змін до договору у судовому порядку не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених у ст.652 Цивільного кодексу України; позивач таких умов не навів, тому сертифікат, виданий ТПП, на який посилається ПП «ЮСОД», не є підставою для внесення змін до Договору; Закон "Про торгово-промислові палати в Україні" не містить положень щодо наявності у ТПП повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2022 апеляційну скаргу ПП «ЮСОД» у справі №910/21100/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
Апеляційна скарга ПП «ЮСОД» подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2022 вирішено витребувати з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/21100/21 та відкласти розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/21110/21.
24.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/21100/21.
Проте головуючий суддя (суддя-доповідач) Разіна Т.І. з 19.08.2022 по 15.09.2022 перебувала у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 20.09.2022 (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022) відкрито апеляційне провадження у справі №910/21110/21; розгляд апеляційної скарги ПП «ЮСОД» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 призначено на 10.11.2022.
Проте у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. (головуючий суддя (суддя - доповідач) у відрядженні (Національна школа суддів України), судове засідання, призначене на 08.11.2022, не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 апеляційну скаргу ПП «ЮСОД» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 призначено на 06.12.2022.
Проте у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, на лікарняному з 06.12.2022 судове засідання не відбулося.
Ухалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 розгляд апеляційної скарги ПП "ЮСОД" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 призначено на 20.12.2022.
20.12.2022 судом оголошено перерву у судовому засіданні до 31.01.2023.
Однак, 31.01.2023 з 11:17 год. до 11:44 год. Та з 12:48 год. до 13:04 год. в місті Києві оголошувалась повітряна тривога, розгляд справи №910/21100/21 не відбувся.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2023 розгляд апеляційної скарги ПП "ЮСОД" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 призначено на 28.02.2023.
Явка сторін
У судове засідання 28.02.2023 з`явилися представник сторін.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, з викладених у ній підстав та просив апеляційну скаргу задіольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 скасувати та прийняти нове, яким позов ПП "ЮСОД" задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як убачається із матеріалів справи, 31.08.2021 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, за результатами процедури проведення спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель «Прозорро» (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-03-008591-b) укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/6/2/1/2 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується у 2021 році надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів спеціального призначення, капітальний ремонт спеціального обладнання з капітальним ремонтом АБШ АЦ-9-5337, АЦ-9-5320, АЦ-8,7-5320, АЦ-5,5-4320, АТМЗ-5,5-4310, ППЦ-16,3-54112, середній ремонт спеціального обладнання, ремонт за технічним станом АБШ, із заміною кабіни автоцистерна АЦ-8,5-255Б, середній ремонт спеціального обладнання з середнім ремонт АБШ АЦ-9-5337, ATM3-5-4320, ППЦ-16,3-54112, ремонт за технічним станом спеціального обладнання та АБШ АЦ-9-5337, ППЦ-29-3064229 (МАН-2000), ППЦ-23-96742 (МАЗ-543208), ППЦ-23,3-96742 (MA3-543208, регламентований ремонт АБШ до трубомонтажної машини ТУМ-150В - тягач - колісний трактор К-701 в кількості 62 од., в терміни, обсязі за цінами, що зазначені в Календарному плані (специфікації) закупівлі (надання) послуг (далі - календарний план) (додаток №1 до договору), а замовник - прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, визначеному цим договором.
Термін надання послуг - до 01.12.2021, відповідно до календарного плану ( п. 5.20. Договору).
У п. 8.5. Договору сторони передбачили, що продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором у разі, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би договір, або уклали його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Відповідно до п. 8.6. Договору доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
У п. 10.1 Договору встановлено, що останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 року.
Положеннями 11.2. Договору визначено, що зміни до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди (додаткових угод) до договору. Додаткова угода до договору укладається у письмовій формі та підписуються сторонами або уповноваженими на те їх представниками і є його невід`ємною частиною. Протягом 10 робочих днів сторони письмово повідомляють одне одного про потребу перегляду умов договору та внесення відповідних змін.
Термін надання послуг - до 01.12.2021, відповідно до календарного плану (п. 5.20. Договору).
Згідно з додатком 1 до договору - календарного плану (специфікація) закупівлі (надання) послуг, що поставляється за договором, термін надання послуг - до 01.12.2021 року.
Звертаючись до суду ПП «ЮСОД» вказує, що 13.10.2021 слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська задоволено клопотання Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42021042010000188 від 04.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 191 КК України, а саме накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку та належать ПП "ЮСОД". У підтвердження зазначених обставин позивачем надано копію протоколу обшуку від 12.10.2021 в офісних та господарських приміщеннях ПП "ЮСОД", у ході чого виявлено та вилучено, зокрема, документацію та комп`ютерну техніку.
У зв`язку з цим, 13.10.2021 позивач звернувся до начальника тилу командування сил логістики Збройних Сил України з листом № 205 щодо вилучення Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра комп`ютерної техніки, оригіналів документів, в тому числі документів на військову техніку, що перебуває на ремонті. З огляду на наведене, позивач повідомив про неможливість своєчасного виконання обов`язків за договором внаслідок дій правоохоронних органів, та просив розглянути питання щодо продовження строків (термінів) виконання зобов`язань за договором на один місяць з укладенням відповідної додаткової угоди до договору.
У відповідь на даний лист, відповідач листом від 20.10.2021 за вих. №370/6/2/2/950 відмовився продовжувати терміни виконання Договору та запропонував ПП «ЮСОД» звернутися до Торгово-промислової Палати України для оформлення сертифікату неможливості виконання умов договору в зв`язку з обставинами непереборної сили. У разі отримання сертифікату буде розглянуто питання про продовження терміну дії договору.
Поряд із цим, наказами позивача від 22.10.2021 №10/21/1, від 01.11.2021 №11/21/1 оголошено простій не з вини працівників з 22.10.2021 по 04.11.2021 для шести працівників підприємства; з 01.11.2021 по 14.11.2021 ще для семи працівників підприємства.
Надалі, позивач листом від 15.11.2021 № 234 звернувся до члена Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народного депутата України Здебського Ю.В. щодо продовження строків надання послуг з ремонту військової техніки за договором від 31.08.2021 № 370/3/6/2/1/2.
Листом від 22.11.2021 № 370/7968 відповідач повідомив, що для опрацювання порушеного питання потрібен додатковий час, після чого буде поінформовано додатково. Також необхідно додатково надати документи, що підтверджують неможливість виконання зобов`язань за договором.
З метою встановлення істотної зміни обставин, що спричинили неможливість виконання договірних зобов`язань у встановлені договором поставки строки, позивач звернувся до Торгово-промислової палати України з питанням щодо проведення аналізу фактичних обставин справи, що склалися в його господарській діяльності щодо унеможливлення виконання зобов`язання за договором.
01.12.2021 Дніпропетровською торгово-промисловою палатою України надано висновок про істотну зміну обставин за договором від 31.08.2021 №370/3/6/2/1/2, спричиненою захворюванням працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
В сертифікаті засвідчується, що вказані обставини непереборної сили тривали з 22.10.2020 по 14.11.2021 включно та унеможливили виконання позивачем зобов`язань за договором протягом зазначеного терміну.
Листом від 01.12.2021 №249 позивач повідомив відповідача про отримання висновку Дніпропетровської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 01.12.2021 та просив розглянути можливість продовження терміну надання послуг за договором до 24.12.2021 року.
Однак, листом від 10.12.2021 № 370/8462 відповідач зазначив, що висновок не може бути підставою для звільнення підприємства від відповідальності за порушення строків надання послуг з ремонту, у зв`язку з чим позивачу виставлено претензію про сплату штрафних санкцій у розмірі 764 432,93 грн.
У подальшому, 14.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої у зв`язку зі зменшенням фактичного обсягу фінансових видатків, пов`язаних з виконанням цього Договору, зменшено обсяг закупівлі послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення до кількості 48 одиниць із відповідним зменшенням ціни договору до суми 44 481 320,40 грн., в тому числі ПДВ 7 413 553,40 грн.
23.12.2021 сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої продовжено термін дії договору до 31.01.2022 року. Встановлено, що у 2021 році ціна договору становить 32 093 217,60 грн, в тому числі ПДВ 5348869,60 грн; у 2022 році ціна договору становить 12 388 102,80 грн, в тому числі ПДВ - 2064683,80 грн.
Також 28.12.2021 між сторонами укладено додаткову угоду №3 Договору, відповідно до якої в зв`язку зі зменшенням фактичного обсягу фінансових видатків, пов`язаних з виконанням цього договору, ціну договору зменшено до суми 44 468 805,85 грн, в тому числі ПДВ 7 411 467,64 грн, з яких: у 2021 році ціна договору становить 32 080 703,05 грн, в тому числі ПДВ 5 346 783,84 грн; у 2022 році ціна договору становить 12 388 102,80 грн, в тому числі ПДВ 2 064 683,80 грн.
У подальшому, сторонами підписані акти приймання наданих послуг від 22.12.2021 №1 на загальну суму 16 776 015,60 грн, в тому числі ПДВ 2 796 002,60 грн, що наданих послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення в кількості 18 одиниць, та від 28.12.2021 № 2 на загальну суму 15 304 687,45 грн, в тому числі ПДВ 2 550 781,24 грн, щодо наданих послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення в кількості 17 одиниць.
Згідно з платіжним дорученням від 21.01.2022 № 8303 відповідач сплатив на рахунок позивача часткову оплату за надані послуги за 2021 рік у сумі 14 439 943,09 грн, в тому числі ПДВ 2 406 657,18 грн.
Крім того, за виданими 227 ВП МОУ №1396 від 28.12.2021, №43 від 24.01.2022, №55 від 27.01.2022, №63 від 31.01.2022 посвідченнями надані послуги з ремонту 13 одиниць транспортних засобів військового призначення на загальну суму 12 014 707,12 грн.
Таким чином, за твердженнями позивача, останнім виконані обумовлені договором від 31.08.2021 №370/3/6/2/1/2 роботи з ремонту 48 одиниць транспортних засобів військового призначення.
В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на неможливість виконання зобов`язань за договором в частині здійснення ремонту транспортних засобів військового призначення у визначений п. 5.20. Договору строк виконання зобов`язання, у зв`язку із проведенням обшуку на підприємстві позивача та захворюванням працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (про що надано висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 01.12.2021, №370/3/6/2/1/2,), а тому, на думку останнього, він має право у порядку п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст. 652 Цивільного кодексу Українина внесення змін в договір, а саме: пункт 5.20 договору викласти в наступній редакції: «Термін надання послуг - до 31.01.2022, відповідно до Календарного плану»; у додатку 1 до договору - Календарному плані (специфікація) закупівлі (надання) послуг, що поставляється за договором, у рядку 5 таблиці «Термін надання послуг» у всіх строках змінити на «до 31.01.2022»; у додатковій угоді від 23.12.2021 № 2 до договору про закупівлю послуг за державні кошти від 31.08.2021 №370/3/6/2/1/2 у пункті 1 друге речення виключити та викласти даний пункт у наступній редакції: « 1. Продовжити термін дії договору до 31.01.2022 року.».
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Однак, рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, виходячи з наступних підстав.
Предметом спору у справі є внесення до Договору від 31.08.2021 № 370/3/6/2/1/2 змін у частині продовження терміну надання послуг та терміну дії договору до 31.01.2022 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін у даній справі виникли на підставі Договору про закупівлю послуг за державні кошти №370/3/6/2/1/2. Вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.
За змістом положень ст.ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №370/3/6/2/1/2 від 31.08.2021, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Із аналізу зазначеної статті вбачається, що сторонами договору про надання послуг є замовник і виконавець.
При цьому, замовником є особа, що зацікавлена в одержанні послуги відповідного роду, замовляє її надання на умовах, визначених договором, контролює надання послуги і оплачує її, якщо інше не встановлено договором. А виконавцем є особа, що виконує завдання замовника - надає відповідну послугу, та отримує оплату за надану послугу, якщо інше не встановлено договором.
Тобто, у розумінні ст. 901 Цивільного кодексу України, у замовника виникають право замовити послугу та обов`язок з її оплати, якщо інше не встановлено договором, а у виконавця виникають обов`язок надати послугу та право отримати оплату наданої послуги, якщо інше не встановлено договором.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 911/2756/18.
Як вже зазначалось вище, 31.08.2021 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, за результатами процедури проведення спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель «Прозорро» (за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-08-03-008591-b) укладено Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/6/2/1/2 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов`язується у 2021 році надати замовнику послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів спеціального призначення, капітальний ремонт спеціального обладнання з капітальним ремонтом АБШ АЦ-9-5337, АЦ-9-5320, АЦ-8,7-5320, АЦ-5,5-4320, АТМЗ-5,5-4310, ППЦ-16,3-54112, середній ремонт спеціального обладнання, ремонт за технічним станом АБШ, із заміною кабіни автоцистерна АЦ-8,5-255Б, середній ремонт спеціального обладнання з середнім ремонт АБШ АЦ-9-5337, ATM3-5-4320, ППЦ-16,3-54112, ремонт за технічним станом спеціального обладнання та АБШ АЦ-9-5337, ППЦ-29-3064229 (МАН-2000), ППЦ-23-96742 (МАЗ-543208), ППЦ-23,3-96742 (MA3-543208, регламентований ремонт АБШ до трубомонтажної машини ТУМ-150В - тягач - колісний трактор К-701 в кількості 62 од., в терміни, обсязі за цінами, що зазначені в Календарному плані (специфікації) закупівлі (надання) послуг (далі - календарний план) (додаток №1 до договору), а замовник - прийняти надані послуги та оплатити їх на умовах та у порядку, визначеному цим договором.
Із зазначеного пункту Договору вбачається, що відповідач, як замовник, у розумінні ст. 901 Цивільного кодексу України, замовив надання певних послуг, позивач, як виконавець, у розумінні ст. 901 Цивільного кодексу України, зобов`язалось надати відповідні послуги.
Відповідно до статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що:
- у п. 8.5. Договору сторони передбачили, що продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором у разі, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би договір, або уклали його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, він може бути змінений або розірваний за згодою сторін;
- у п. 8.6. Договору визначено, що доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором є відповідний документ, виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.
В підтвердження виникнення обставин непереборної сили позивачем долучено до матеріалів справи надано висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин від 01.12.2021, №370/3/6/2/1/2.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".
Суд апеляційної інстанції зазначає, що договір між сторонами було укладено 31.08.2021, тоді як карантин було установлено з 12.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" з подальшим продовженням.
Тобто на момент укладення сторонами договору по всій території України вже було установлено карантин, у зв`язку з чим відповідач міг та повинен був передбачити негативні наслідки, які можуть виникнути, пов`язані з цим.
Як вказує позивач, наказами позивача від 22.10.2021 №10/21/1, від 01.11.2021 №11/21/1 оголошено простій не з вини працівників з 22.10.2021 по 04.11.2021 для шести працівників підприємства; з 01.11.2021 по 14.11.2021 ще для семи працівників підприємства.
Водночас, накази про простій, ухвалені позивачем, не можуть вважатися доказами форс-мажорних обставин, оскільки це рішення ухвалив сам скаржник (виконавець робіт), воно не залежало від зовнішніх обставин, які були б невідомими на момент укладення Договору. Скаржник, укладаючи Договір у період пандемії COVID-19, повинен був оцінити можливі ризики, зокрема, й можливість невиходу на роботу частини персоналу (через хворобу, відпустки тощо). Скаржник не довів, що він намагався вирішити проблеми з персоналом якимось способом (спробував найняти інших працівників, передати виконання замовлення іншій організації - субпідряднику).
Статтею 42 Господарського кодексу України унормовано, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначає, що підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань (що не є предметом розгляду у даній справі), а не для примусового внесення змін до відповідного договору, якщо лише самим договором не передбачено іншого.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20.
У п. 11.2. Договору визначено, що зміни до Договору можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди (додаткових угод) до договору. Додаткова угода до договору укладається у письмовій формі та підписуються сторонами або уповноваженими на те їх представниками і є його невід`ємною частиною. Протягом 10 робочих днів сторони письмово повідомляють одне одного про потребу перегляду умов договору та внесення відповідних змін.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Частинами 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до частини 4 статті 652 Цивільного кодексу України зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Щодо правових підстав для внесення змін до договору, передбачених Законом "Про публічні закупівлі" суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із п.4 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань, у тому числі у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили. При цьому Закон "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Тому суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
Тобто продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у п.4 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі").
Вказана правова позиція викладена у Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21.
Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для внесення змін до Договору відповідно до п.4 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" у сукупності з частинами 1, 2 ст. 652 Цивільного України, тому суд апеляційної інстанції погоджується із місцевим господарським судом про відсутність підстав про задоволення позову, проте з підстав наведених у даній постанові.
Таким чином, мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21, підлягає зміні, шляхом викладення її у редакції цієї постанови, проте з підстав наведених у даній постанові.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 277 ГПК України).
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову, однак з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали, наявні у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог не надав, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В той же час, враховуючи повноваження апеляційної інстанції та те, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини, що мають значення для справи, однак вказане порушення не призвело до прийняття незаконного рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає зміні в його мотивувальній частині щодо встановлених підстав для відмови у задоволені позову.
Відтак, апеляційна скарга ПП «ЮСОД» є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ЮСОД" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 у справі №910/21100/21 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Справу №910/21100/21 повернути до Господарського суду міста Києва
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано суддями - 23.03.2023.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
К.В. Тарасенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2023 |
Оприлюднено | 27.03.2023 |
Номер документу | 109745177 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань спільної діяльності |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Разіна Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні