ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/21100/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача - Герман М.М.,
представника відповідача - Хлань В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ЮСОД"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Полякова К.В.)
від 05.07.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Разіна Т.І., судді - Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.)
від 28.02.2023
у справі за позовом Приватного підприємства "ЮСОД"
до Міністерства оборони України
про внесення змін до договору.
Короткий зміст позовних вимог, суть спору
1. 15 грудня 2021 року Приватне підприємство "ЮСОД" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міністерство) про внесення змін до договору про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/6/2/1/2 від 31.08.2021 (далі - Договір) внаслідок істотної зміни обставин. Позивач просив викласти пункт 5.20 Договору в наступній редакції: "Термін надання послуг - до 24.12.2021, відповідно до Календарного плану" та в Додатку 1 до Договору - Календарному плані (специфікація) закупівлі (надання) послуг, що поставляється за договором, в рядку 5 таблиці "Термін надання послуг" у всіх строках змінити на "До 24.12.2021".
2. Позов обґрунтовано наявністю документально підтверджених об`єктивних обставин, які зумовлюють продовження строку дії Договору та строку виконання робіт за Договором. Такими обставинами є зупинення роботи підприємства в результаті дій правоохоронних органів (проведення обшуку, вилучення комп`ютерної технічний та оригіналів документації, накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках), а також захворювання працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.
3. 20.01.2022 позивач змінив предмет позову, просив зміни до Договору внести з 01.12.2021, а саме:
- пункт 5.20 Договору викласти в наступній редакції: "Термін надання послуг - до 31.01.2022, відповідно до Календарного плану";
- у додатку 1 до Договору - Календарному плані (специфікація) закупівлі (надання) послуг, що поставляється за договором, у рядку 5 таблиці "Термін надання послуг" у всіх строках змінити на "до 31.01.2022";
- у додатковій угоді від 23.12.2021 № 2 до Договору у пункті 1 друге речення виключити та викласти даний пункт у наступній редакції: "1. Продовжити термін дії договору до 31.01.2022". Суд прийняв таку заяву до розгляду.
4. Зміну предмету позову позивач обґрунтував тим, що після звернення з позовом сторони уклали додаткову угоду від 23.12.2021 № 2, відповідно до якої погодили продовження терміну дії Договору до 31.01.2022. Підставою для внесення змін сторони визначили виникнення істотної зміни обставин, що підтверджується висновком Дніпропетровської ТПП про істотну зміну обставин від 01.12.2021 № 681/08-15. Наведене свідчить про визнання іншою стороною наявність зміни істотних обставин, що підпадає під дію пункту 8.5 Договору, який визначає можливість продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (надання послуг).
Фактичні обставини справи, встановлені судами
5. 31.08.2021 сторони за результатами процедури проведення спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель "Прозорро" уклали Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 370/3/6/2/1/2, за умовами якого позивач (виконавець) зобов`язувався у строк до 01.12.2021 надати відповідачеві (замовнику) послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0). Строк договору до 31.12.2021.
6. 12.10.2021 в офісних та господарських приміщеннях позивача було проведено обшук, у ході чого виявлено та вилучено, зокрема, документацію та комп`ютерну техніку.
7. 13.10.2021 слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в рамках кримінального провадження № 42021042010000188 від 04.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 191 КК України, за клопотанням прокурора наклав арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку та належать відповідачеві.
8. 13.10.2021 позивач звернувся з листом № 205 до начальника тилу командування сил логістики Збройних Сил України щодо вилучення Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра комп`ютерної техніки, оригіналів документів, в тому числі документів на військову техніку, що перебуває на ремонті. Позивач повідомив про неможливість своєчасного виконання обов`язків за договором внаслідок дій правоохоронних органів, та просив розглянути питання щодо продовження строків (термінів) виконання зобов`язань за договором на один місяць з укладенням відповідної додаткової угоди до договору.
9. У відповідь відповідач листом від 20.10.2021 за вих. № 370/6/2/2/950 відмовив і запропонував звернутися до ТПП України для оформлення сертифікату неможливості виконання умов договору в зв`язку з обставинами непереборної сили. У разі отримання сертифікату буде розглянуто питання про продовження терміну дії договору.
10. Наказами позивача від 22.10.2021 №10/21/1, від 01.11.2021 №11/21/1 було оголошено простій не з вини працівників з 22.10.2021 по 04.11.2021 для шести працівників підприємства; а з 01.11.2021 по 14.11.2021 - ще для семи працівників підприємства.
11. Листом від 22.11.2021 № 370/7968 відповідач у відповідь на звернення позивача до народного депутата повідомив, що для опрацювання порушеного питання потрібен додатковий час, після чого буде поінформовано додатково. Також необхідно додатково надати документи, що підтверджують неможливість виконання зобов`язань за договором.
12. У Договорі сторони погодили, що продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (надання послуг) можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором у разі, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би договір, або уклали його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, він може бути змінений або розірваний за згодою сторін (пункт 8.6).
13. Згідно з пунктом 8.5 Договору доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором, є відповідний документ, виданий ТПП України або регіональними торгово-промисловими палатами.
14. 01.12.2021 Дніпропетровська ТПП України надала висновок про істотну зміну обставин за договором від 31.08.2021 № 370/3/6/2/1/2, спричиненою захворюванням працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.
15. 14.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої у зв`язку зі зменшенням фактичного обсягу фінансових видатків, пов`язаних з виконанням цього Договору, зменшено обсяг закупівлі послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення до кількості 48 одиниць із відповідним зменшенням ціни договору до суми 44 481 320,40 грн, в тому числі ПДВ 7 413 553,40 грн.
16. 22.12.2021 сторони підписали акт приймання наданих послуг №1 на загальну суму 16 776 015,60 грн, в тому числі ПДВ 2 796 002,60 грн, щодо наданих послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення в кількості 18 одиниць.
17. 23.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору, в якій продовжили термін дії договору до 31.01.2022. Встановили, що у 2021 році ціна договору становить 32 093 217,60 грн, в тому числі ПДВ 5 348 869,60 грн; у 2022 році ціна договору становить 12 388 102,80 грн, в тому числі ПДВ - 2 064 683,80 грн.
18. 28.12.2021 сторони уклали додаткову угоду № 3 Договору, відповідно до якої в зв`язку зі зменшенням фактичного обсягу фінансових видатків, пов`язаних з виконанням цього договору, ціну договору зменшили до суми 44 468 805,85 грн, в тому числі ПДВ 7 411 467,64 грн, з яких: у 2021 році ціна договору становить 32 080 703,05 грн, в тому числі ПДВ 5 346 783,84 грн; у 2022 році ціна договору становить 12 388 102,80 грн, в тому числі ПДВ 2 064 683,80 грн.
19. 28.12.2021 сторони підписали акт приймання наданих послуг № 2 на загальну суму 15 304 687,45 грн, в тому числі ПДВ 2 550 781,24 грн, щодо наданих послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення в кількості 17 одиниць.
20. За виданими 227 ВП МОУ №1396 від 28.12.2021, № 43 від 24.01.2022, №55 від 27.01.2022, № 63 від 31.01.2022 посвідченнями надані послуги з ремонту 13 одиниць транспортних засобів військового призначення на загальну суму 12 014 707,12 грн.
21. Всього за актами та посвідченнями позивач надав послуги з ремонту 48 одиниць транспортних засобів військового призначення.
22. Відповідач частково оплатив надані послуги за 2021 рік у сумі 14 439 943,09 грн (платіжне доручення від 21.01.2022 № 8303).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції
23. Господарський суд міста Києва рішенням від 05.07.2022 відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.
24. Суд першої інстанції виходив з того, що внесення змін до Договору в частині продовження терміну надання послуг та терміну дії договору до 31.01.2022 при наявності доказів фактичного виконання позивачем зобов`язання з надання послуг у період з 22.12.2021 по 31.01.2022 суперечитиме пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яким передбачено можливість внесення змін до умов Договору в частині, зокрема, строку виконання зобов`язання щодо надання послуг, але така зміна можлива лише до моменту виконання зобов`язань сторонами.
25. Суд першої інстанції врахував правовий висновок, що був викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17.
26. Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.02.2023 рішення суду першої інстанції змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
27. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для внесення змін до Договору, але з інших мотивів. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним чином:
- сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17);
- на момент укладення сторонами Договору по всій території України вже було установлено карантин, тому позивач міг та повинен був передбачити негативні наслідки, які можуть виникнути, пов`язані з карантином, який був запроваджений для запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19, зокрема, й можливість невиходу на роботу частини персоналу (через хворобу, відпустки тощо);
- накази про простій не можуть вважатися доказами форс-мажорних обставин, оскільки це рішення ухвалив сам скаржник (виконавець робіт), воно не залежало від зовнішніх обставин, які були б невідомими на момент укладення Договору;
- підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань (що не є предметом розгляду у даній справі), а не для примусового внесення змін до відповідного договору, якщо лише самим договором не передбачено іншого. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20;
- пункт 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) у разі продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань, у тому числі у зв`язку з виникненням обставин непереборної сили. Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Тому така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін, а сама норма не надає одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
- продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише якщо сторони це прямо вказали в умовах договору, або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (можливість чого передбачена у пункті 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Вказана правова позиція викладена у Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21;
- відсутні підстави для внесення змін до Договору відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" у сукупності з частинами першої та другої статті 652 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
28. 03.04.2023 Підприємство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
29. Скаржник визначив підставами касаційного оскарження судових рішень пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
30. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що:
- пункт 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає можливість внесення змін до умов договору про закупівлю, в частині, зокрема, строку виконання зобов`язання щодо надання послуг, а стаття 652 ЦК України визначає умови, за наявності яких допускається зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин;
- висновком ТПП про істотну зміну обставин від 01.12.2021 № 681/08-15, виданим у зв`язку із захворюванням працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, було підтверджено факт настання істотної зміни обставин та право позивача вимагати перегляд умов Договору в частині зміни термінів надання послуг. Цей висновок не є доказом існування обставин непереборної сили. Суд апеляційної інстанції безпідставно послався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20, що стосується підтвердження форс-мажорних обставин;
- суди не встановили наявність підстав для внесення змін до договору на підставі статті 652 ЦК України, не дослідили належним чином укладений сторонами Договір та не встановили, з яких саме обставин виходили сторони, укладаючи цей Договір, і які обставини є такими, що істотно змінилися після укладення цього Договору, а також не з`ясували, чи є цей випадок винятковим, та не врахували висновки, що викладені у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/13557/21, від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, від 22.12.2022 у справі № 916/3577/21, від 07.09.2022 у справі № 910/9911/21, від 21.05.2019 у справі № 904/9906/17, від 12.09.2019 у справі № 910/17469/18, від 18.02.2020 у справі № 902/364/19, від 19.07.2022 у справі № 910/14155/21, щодо застосування цієї норми;
- суди не дослідили докази, що підтверджують винятковий випадок істотної зміни обставин та необхідності внесення змін до Договору. Такими доказами є обмеження позивача, що виникли внаслідок проведених обшуків та вилучення переліку товарно-матеріальних цінностей у позивача, а також арешту його банківських рахунків.
Позиція інших учасників справи
31. Міністерство у відзиві на касаційну скаргу просить залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 05.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 910/21100/21, а скаргу - без задоволення. Заперечуючи проти доводів касаційної скарги, Міністерство стверджує:
- висновок про істотну зміну обставин не може бути підставою для звільнення підприємства від відповідальності за порушення строків надання послуг з ремонту за договором та продовження строків надання послуг за ним, оскільки Закон України "Про торгово-промислові палати в України" не містить положень щодо наявності у торгово - промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів;
- договір не може бути змінений за рішенням суду у зв`язку з відсутністю повного складу умов визначених в пунктах 3-4 частини другої статті 652 ЦК України. На момент укладання договору в Україні вже був встановлений карантин і введені відповідні карантинні заборони та обмеження, тому позивач в момент укладення договору не міг виходити з того, що така зміна обставин не настане;
- строк надання послуг за спірним Договором закінчився 01.12.2021, а строк дії самого Договору - 31.01.2022. Сторони не оспорюють факт виконання Договору. Зміна умов Договору або його розірвання можливі виключно під час його дії. Вимога про внесення змін до Договору в частині продовження строків виконання робіт не є належним та ефективним способом захисту прав позивача;
- строк Договору (без продовження строку виконання зобов`язання) був пролонгований виключно з метою проведення взаємних розрахунків.
32. У відповіді на відзив на касаційну скаргу позивач зауважує:
- обґрунтування у відзиві відсутності умов, за наявності яких допускається зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин, є безпідставним, оскільки суди не дослідили ці обставини;
- Регіональна торгово-промислова палата мала повноваження видавати висновок про істотну зміну обставин відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", яка визначає, що Торгово-промислові палати мають право надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов`язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України; здійснювати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
33. За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абзац перший частини першої статті 652 ЦК України).
34. Припис абзацу другого частини першої статті 652 ЦК України встановлює критерій, за яким для зміни чи розірванні договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах. За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
35. Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини першої статті 3, частина перша статті 627 ЦК України), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 ЦК України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору (пункти 88- 90 постанови Великої Палата Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21)).
36. Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини п`ятої статті 41).
37. Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили.
38. Така зміна має відбуватись за волевиявленням обох сторін. Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Норма пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону "Про публічні закупівлі" не надає право одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (пункт 101 постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
39. Продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим лише, якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (пункт 102 постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21). Тому укладення за взаємною згодою сторін додаткової угоди про продовження строку дії Договору не означає наявність підстав для внесення змін щодо продовження строку виконання зобов`язання за цим Договором за рішенням суду, на чому наполягає скаржник. Зміна договору за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони допускається у разі істотної зміни обставин з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті 652 ЦК України, та за наявності одночасно умов, встановлених частиною другою цієї статті.
40. У справі, що переглядається, суди встановили, що у договорі сторони домовились про можливість продовження строку (терміну) виконання зобов`язань (надання послуг) у випадку істотної зміни обставин. Доказом виникнення істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за договором, є відповідний документ, виданий ТПП України або регіональними торгово-промисловими палатами (пункти 8.5 та 8.6 договору).
41. Верховний Суд виходить з того, що згідно з частиною другою статті 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" обов`язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень. Водночас вказаний Закон не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів (постанова Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 910/15637/19; пункт 6.18 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 910/13436/19; пункт 49 постанови Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 910/11888/19; пункт 10 постанови Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 910/14155/21, пункт 5.12 постанови від 26.10.2021 у справі № 910/18402/20).
42. Правова оцінка, що наведена у висновку ТПП про істотні зміни обставини, відображає думку його автора (авторів), а не обставини чи докази у справі, не є обов`язковою для суду. Саме по собі запровадження карантинних заходів (в Україні та інших країнах) не є безумовною підставою для внесення змін до Договору, оскільки наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими заходами та неможливістю виконання договірних зобов`язань у встановлений строк підлягає з`ясуванню і доведенню в загальному порядку (пункт 10 постанови Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 910/14155/21).
43. Висновок ТПП про наявність істотної зміни обставин не є підставою для звільнення позивача від доказування цих обставин. Такі обставини доводяться в загальному порядку і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У справі, що переглядається, суди обґрунтовано самостійно перевіряли наявність таких обставин та підстав для внесення змін до Договору. Тому Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника стосовно того, що суди не враховали, що пунктами 8.5 та 8.6 Договору чітко передбачено умови продовження строку виконання зобов`язань - істотна зміна обставин, що підтверджена відповідним документом Торгово-промислової палати України або регіональними торгово-промисловими палатами, що і було дотримано з боку позивача.
44. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції, що позивач міг і повинен був розумно передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов`язані з із захворюванням працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, зважаючи на те, що на момент укладення Договору по всій території України з 19 грудня 2020 року вже було встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Тому настання зазначених подій не може розглядатися як підстава для зміни договору у зв`язку з істотною зміною обставин. За відсутності істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, не можна змінити договір за рішенням суду.
45. Наведене є достатньою та самостійною підставою для відмови в позові. У разі коли має місце зміна обставин, але вона не може бути кваліфікована як істотна у розумінні абзацу другого частини першої статті 652 ЦК України, не вимагається додаткова перевірка наявності ще й сукупності чотирьох умов, визначених у частині другій цієї статті, а також установлення того, чи суперечить розірвання договору суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта цієї статті).
46. Тому Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника, що суди не встановили наявність підстав для внесення змін до договору на підставі статті 652 ЦК України, не дослідили належним чином укладений сторонами Договір та не встановили, з яких саме обставин виходили сторони, укладаючи цей Договір, і які обставини є такими, що істотно змінилися після укладення цього Договору, а також не з`ясували, чи є цей випадок винятковим.
47. Окрім того, як правильно вказав суд першої інстанції, внесення змін до договору про закупівлю в частині, зокрема, строку виконання зобов`язання можливо лише до моменту виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17), що обумовлюється правовими наслідками зміни договору за рішенням суду, встановленими статтею 653 ЦК України (якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну законної сили). Тому за рішенням суду зміна строку виконання зобов`язання в договорі після його виконання не допускається.
48. Щодо аргументів скаржника стосовно неврахування висновків, що викладені у постановах Верховного Суду, щодо застосування норми статті 652 ЦК України, то слід виходити з того, що істотна зміна обставин є оціночною категорією (пункт 6.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17). Висновки про доведення (недоведення) позивачем обставин, які істотно змінились, сукупність чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 ЦК України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта цієї статті) приймаються судами, виходячи з фактичних обставин конкретної справи.
49. Висновки судів щодо застосування норми статті 652 ЦК України не суперечать висновкам, що викладені у постановах Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 910/13557/21, від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, від 22.12.2022 у справі № 916/3577/21, від 07.09.2022 у справі № 910/9911/21, від 21.05.2019 у справі № 904/9906/17, від 12.09.2019 у справі № 910/17469/18, від 18.02.2020 у справі № 902/364/19, від 19.07.2022 у справі № 910/14155/21, на які посилається скаржник, оскільки, по-перше: в усіх цих справах зроблено загальний висновок про застосування норми статті 652 ЦК України, який є усталеним в судовій практиці і суди його врахували; по-друге: в жодній з цих справ суд не ухвалював рішення про задоволення позову про внесення змін до договору в судовому порядку на підставі статті 652 ЦК України. Навпаки, у більшості справ суди дійшли обґрунтованого висновку, що зазначені позивачем обставини не можна вважати істотними, не передбачуваними стороною на момент укладання договору, тому відсутні підстави для розірвання (внесення змін) договору відповідно до статті 652 ЦК України; по-третє: встановлення підстав для зміни або розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин є правовим висновком суду, виходячи з фактичних обставин конкретної справи.
50. Підстава касаційного оскарження судових рішень, що визначена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.
51. Щодо аргументів скаржника щодо надання неналежної оцінки доказам проведення обшуків та вилучення переліку товарно-матеріальних цінностей у позивача, а також арешту його банківських рахунків, що були надані на підтвердження виняткового випадку істотної зміни обставин та необхідності внесення змін до Договору, то Верховний Суд виходить з того, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення (частина друга статті 309, частина друга статті 311 ГПК України).
52. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є внаслідок порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, але за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами частини другої статті 287 ГПК України (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
53. З огляду на висновки (пункт 43 цієї постанови) щодо неможливості зміни строку виконання зобов`язання в договорі після його виконання за рішенням суду, обставини щодо причин, з яких позивач не міг виконати свого обов`язку своєчасно, не мають значення для правильного вирішення справи. Такі обставини можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань (стаття 614 ЦК України), якщо боржник доведе, що прострочення не є наслідком його вини, або підставою для зменшення розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України), що є предметом доказування у спорі про правові наслідки прострочення зобов`язання, але не підставою для примусового внесення змін до договору щодо строку виконання зобов`язання, що вже виконано.
54. Тому відсутність у судових рішеннях оцінки аргументів позивача щодо необхідності внесення змін до Договору у зв`язку з проведенням обшуку, вилучення техніки та накладення арешту на кошти, які позивач доводив відповідними доказами, не призвело до ухвалення незаконного рішення і не може бути підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.
55. Верховний Суд погоджується з аргументами скаржника, що істотну зміну обставин слід відрізняти від непереборної сили. У постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20, на яку посилається апеляційний суд, Верховний Суд не вирішував питання щодо застосування норми статті 652 ЦК України у подібних правовідносинах.
56. У наведеній постанові Верховний Суд, здійснюючи оцінку допустимості доказів, виходив із конкретних обставин наведеної справи, які є відмінними від обставин даної справи. Суд зробив висновок, що враховуючи характер спірних правовідносин, підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань (що не є предметом розгляду у даній справі), а не для примусового внесення змін до відповідного договору, якщо лише самим договором не передбачено іншого. Із встановлених судами обставин вбачається, що у спірних договорах суборенди правове регулювання відносин сторін у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин обумовлене саме в контексті відповідальності.
57. З урахуванням конкретних обставин, зважаючи на особливості спірних правовідносин та якщо інше не випливає зі змісту або із суті відносин між сторонами, відповідні висновки можуть бути враховані ("mutatis mutandіs", що означає з урахуванням відповідних відмінностей) у спорах, що пов`язані з оцінкою інших документів, що видають Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.
58. Посилання суду апеляційної інстанції на висновки Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 не призвело до ухвалення неправильного по суті рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
60. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
61. Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Розподіл судових витрат
62. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЮСОД" залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі № 910/21100/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
О. Кібенко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2023 |
Оприлюднено | 20.06.2023 |
Номер документу | 111610906 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Кондратова І.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні