Рішення

від 02.03.2023 по справі 922/2330/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2023м. ХарківСправа № 922/2330/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Зодіак", м. Чугуїв про стягнення 636 680,00 грн за участю представників:

не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ" (надалі - Позивач) звернувся 28.11.2022 до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Зодіак" (надалі - Відповідач) загальну суму заборгованості 636 680,00 грн, а також суми судових витрат.

Позов обґрунтований тим, що 01 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (Позивач/Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ЗОДІАК» (Відповідач/Замовник) був укладений Договір № 79965 (далі Договір) про надання маркетингових послуг.

На підставі ухвали суду від 12.01.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до "01" березня 2023 р., а підготовче засідання відкладено на "09" лютого 2023 р. о 11:00

Ухвалою суду від 09 лютого 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02 березня 2023 року о 11:30.

Представником Позивача подано заяву про надання можливості представнику останнього - Гусак Ю.В. приймати участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Суд відмовляє у задоволенні з підстав відсутності належного обґрунтування не можливості бути присутнім у судовому засіданні. Інших заяв чи клопотань заявлено не було.

Представник Відповідача в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, не скористався своїм правом на подання відзиву, пояснення, заперечення тощо на позовну заяву.

Частинами 2, 3 статті 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд звертає увагу, що ним неодноразово зазначалось - через постійні обстріли міста Харкова ворожими військами будівля, у якій розміщується Господарський суд Харківської області, зазнала пошкоджень, а приміщення суду зазнали часткових руйнувань. З моменту введення воєнного стану та початку ведення активних бойових дій на території Харківської області суд не може забезпечити безпеку учасників судових проваджень, апарату суду, суддів, а тому був вимушений обмежити присутність осіб у приміщенні суду до нормалізації обстановки з безпекою у регіоні та усунення руйнувань, у зв`язку з чим, у господарському суді Харківської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Радою суддів України (РСУ) 24 лютого 2022 року прийняла рішення «Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією збоку рф», 02 березня 2022 року опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, 04 березня 2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи, а також з урахуванням яких керівництвом Господарського суду Харківської області тимчасово до усунення вищезазначених обставин встановлено певний порядок роботи та рекомендовано в усіх судових справах, у яких на дату початку збройної агресії були відкладені судові засідання, відкладати до часу нормалізації ситуації.

Цими рішеннями було звернути увагу усіх судів України, виходячи з поточної ситуації, у воєнний час, судам необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалися в регіоні, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, у випадку загрози здоров`ю, життю та безпеці відвідувачів та працівників суду здійснення судочинства певним судом може бути припинено до усунення обставин, які зумовили небезпеку. Громадянам роз`яснюється можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції. Якщо за об`єктивних обставин учасник провадження не може прибути в судове засідання суд може допустити участь такого учасника в режимі відеоконференції за допомогою будь-яких інших технічних засобів, в тому числі і власних.

У разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом.

Наказом Голови Верховного Суду від 04.03.2022 також визначено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Отже, виходячи з нормативних актів, які були прийняті, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо, з урахуванням ситуації, що склалась у регіоні, суд у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, оперативно приймає рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ при цьому уникаючи надмірного формалізму.

Також Суд звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи судом є одним із основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово вказував на необхідність дотримання принципу розумності тривалості провадження.

Так, у рішення "Вергельський проти України" ЄСПЛ вказав, що розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що учасники процесу були належним чином повідомлений судом про розгляд спору за їх участю. В той же час, вони не були позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Харківської області та визначеними у ній датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.

Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, надано достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи.

В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Суд зазначає, що ним були здійснені заходи щодо належного повідомлення всіх учасників процесу стосовно розгляду справи та надання до суду відповідних доказів, заперечень (за наявності), щодо вказівки на незгоду з будь-якою із обставин викладених у вимогах сторони процесу.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, оскільки судом вчинені всі необхідні визначені процесуальним законом вимоги щодо повідомлення сторін, суд визнає, що Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, як того вимагають приписи ст.ст.120, 242 ГПК України, однак не скористався своїми правами на подання відзиву на позов та участь у судовому засіданні.

Оскільки явка в судове засідання представника Відповідача обов`язковою не визнавалася, його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього за наявними в справі матеріалами, як це передбачено ст.202 ГПК України.

Крім того, господарський суд зазначає, що учасники процесу не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, вбачається, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

З`ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.

01 січня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (Позивач/Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ЗОДІАК» (Відповідач/Замовник) був укладений Договір № 79965 (далі Договір) про надання маркетингових послуг. Відповідно до умов договору Позивач зобов`язався надати Відповідачу послуги, а Відповідач зобов`язався прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх на умовах та в порядку визначених в цьому Договорі. Перелік та види послуг, які Виконавець надавав Замовнику, вказані в Додатку № 1 (Таблиця № 1) до даного Договору, який є його невід`ємною частиною.

Пунктом 1.5 Договору Сторони погодили: «Сторони дійшли згоди, що в рамках цього Договору сторони мають право підписувати за допомогою КЕП відправлені за допомогою ПЗ M.E.DOC такі документи: - Договір маркетингових послуг; - Додаткові угоди до цього Договору; - акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг); - протоколи взаємозаліку з додатками до них; - додатки до цього Договору; - угоди про взаєморозрахунки; - повідомлення про нарахування штрафних санкцій; - повідомлення про оплату заборгованості; - рахунки; - протокол зміни призначення платежу.

Позивач зазначає, що вищезазначені документи в електронній формі мають однакову юридичну силу з документами у паперовій формі, підписаними власноручними підписами Сторін або їх уповноваженими на те особами». Договір та інші документи в рамках співпраці за Договором були підписані сторонами за допомогою КЕП та відправлені через систему ПЗ M.E.DOC, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а також перевіркою документа на сайті https://czo.gov.ua/verify.

Згідно пункту 3.1 Договору, вартість послуг вказується в Додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною. Звітним періодом за даним Договором є 1 (один) календарний місяць. Відповідно до п. 3.2 Договору попередня оплата за кожний звітний період, у якому надавалися послуги згідно з Додатками до цього Договору, здійснюється Замовником на підставі рахунку в безготівковій формі на поточний рахунок Виконавця до останнього числа кожного звітного періоду. Рахунок в електронній формі надається Виконавцем шляхом відправлення Виконавцем Замовнику за допомогою ПЗ M.E.DOC підписаного уповноваженою особою Виконавця за допомогою КЕП, також допускається відправлення рахунку за допомогою Системи EDI.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що сума оплати за цим Договором встановлюється з розрахунку вартості послуг, зазначеної в Додатку № 1 (Таблиця № 1), який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 3.4. та 3.5 Договору, по закінченню звітного періоду Сторони підписують Акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) відповідно до п. 4.1. цього Договору, а Замовник зобов`язаний здійснити остаточний розрахунок з Виконавцем і оплатити надані Виконавцем послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту здачі-прийняття послуг, здійсненого в порядку, зазначеному в п. 4.1. Договору.

На виконання вищевказаного Договору Сторонами 01.04.2022 р. та 01.07.2022 р. було погоджено та підписано Додатки № 04/22 та № 07/22 до Договору про надання маркетингових послуг. Згідно цих Додатків Позивач зобов`язувався надати Відповідачу у квітні та липні 2022 р. (звітні періоди) маркетингові послуги, а саме: визначення відносної динаміки продажів продукції замовника в торговельній мережі, визначення обсягів продажів товарів у торговельних точках у грошовому виразі, визначення обсягів продажів товарів у торговельних точках у кількісному виразі, загальна вартість яких становила 636 680,00 грн. (шістсот тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят гривень 00 коп.).

Як зазначає Позивач, ним виконано свої зобов`язання у повному обсязі і по завершенні звітного періоду 30.04.2022 р. сторонами був підписаний Акт № 1036430 здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Згідно цього акту сторони досягли домовленості, що послуги за даним Договором за вказаний період надані в повному обсязі і претензій одна до одної не мають. Таким чином, Відповідач прийняв надані послуги і погодився з їхньою вартістю у розмірі 594 550,00 грн. Того ж дня Виконавцем за допомогою ПЗ M.E.DOC були направлені Відповідачу маркетингові звіти на підтвердження виконання послуг.

01.05.2022 р. Позивач надав Відповідачу рахунок на оплату послуг № 88394 на суму 594 550,00 грн. Станом на дату подачі позову даний рахунок Відповідачем не сплачений. Також Виконавець виконав свої зобов`язання у повному обсязі і по завершенні звітного періоду 31.07.2022 р. направив Відповідачу на підпис Акт № 1037038 здачі-прийняття робіт (наданих послуг). Згідно цього акту Позивач надав наступні послуги: визначення обсягів продажів товарів у торговельних точках у грошовому виразі, визначення обсягів продажів товарів у торговельних точках у кількісному виразі, загальна вартість яких становила 42 130,00 грн. (сорок дві тисячі сто тридцять гривень 00 коп.). Разом з Актом здачі-прийняття робіт Позивач за допомогою ПЗ M.E.DOC направив Відповідачу маркетингові звіти на підтвердження виконання послуг.

Позивач 15.07.2022 надав Відповідачу рахунок на оплату послуг № 37205 на суму 42 130,00 грн. Станом на дату подачі позову даний рахунок Відповідачем не сплачений, а Акт здачі-прийняття послуг не підписаний, ніяких зауважень або мотивованих заперечень щодо виконаних робіт (наданих послуг) Відповідач не надав.

Крім того, 12.07.2022 сторони підписали Угоду взаємних розрахунків з наданих послуг за період з 01.04.2022 р. по 30.06.2022 р., згідно якої заборгованість станом на 30.06.2022 р. на користь ТОВ «АТБ МАРКЕТ» становила 594 550,00 грн. Тобто, Відповідач погодився з прийнятими послугами і визнав борг у вказаній сумі.

Угоду взаємних розрахунків було направлено Позивачем до Відповідача з наданих послуг за період з 01.07.2022 р. по 30.09.2022 р., згідно якої заборгованість станом на 30.09.2022 р. на користь ТОВ «АТБ МАРКЕТ» становила 636 680,00 грн. Але дану Угоду взаєморозрахунків Відповідач не підписав, заперечення або зауваження не надав.

01.08.2022 р. Позивач направив претензію (вимогу) № 6 про сплату заборгованості за Договором про надання маркетингових послуг № 79965 від 01.01.2022 р., але Відповідач не неї не відреагував. Згідно п. 4.1 Договору «Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) в електронній формі надаються Виконавцем шляхом відправлення Виконавцем Замовнику за допомогою ПЗ M.E.DOC підписаного уповноваженою особою Виконавця за допомогою КЕП Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за звітний місяць, у строк не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним. Замовником зобов`язується здійснити за допомогою ПЗ M.E.DOC, підписання Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за звітний період за допомогою КЕП, у строк не пізніше 28-го числа місяця, наступного за звітним місяцем. У разі відмови Замовника від підписання Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг), Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), але не пізніше 28-го числа місяця, наступного за звітним періодом, зобов`язаний відправити Виконавцю за допомогою ПЗ M.E.DOC відповідну письмову мотивовану відмову, підписану уповноваженою особою Замовника за допомогою КЕП.

Отримання Замовником Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) підтверджується повідомленням про одержання Акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг), відправленого за допомогою ПЗ M.E.DOC. У разі безпідставної відмови Замовника від підписання Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) протягом зазначеного в цьому пункті цього Договору строку, послуги у Звітному періоді вважаються наданими Виконавцем Замовнику в повному обсязі й належної якості, а Замовник згодний з вартістю, обсягом та якістю наданих Виконавцем Замовнику послуг».

Позивач вимушений був звернутися до суду з підстав відсутності від Відповідача оплати за надані маркетингові послуги за квітень та липень 2022 р.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права та права на судовий захист, уникаючи принципу надмірного формалізму, та усуваючи підстави для використання правового пуризму, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст. 238 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ЗОДІАК» (ЄДРПОУ 23749679, 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Есхарівська, буд. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 30487219, Україна, 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 40) суму заборгованості у розмірі 636 680,00 грн, судовий збір у розмірі 9 551,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "22" березня 2023 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

СуддяІ.П. Жигалкін