Ухвала

від 21.03.2023 по справі 922/3371/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/3371/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"</a>

на рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2022 (суддя Хотенець П. В.) та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 (Лакіза В. В. - головуючий суддя, судді Бородіна Л. І., Здоровко Л. М.), додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023 у справі

за позовом Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна фінансова компанія",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тарасова Юлія Георгіївна,

2) Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота",

про скасування рішення державного реєстратора,

(у судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Орлов О. О., відповідача - Романченко О. М.),

ВСТАНОВИВ:

Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі ТОВ) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева"</a> (далі - ТОВ "ФК "Женева"), треті особи --Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська міжрегіональна фінансова компанія" (далі - ТОВ "Українська міжрегіональна фінансова компанія"), Державний реєстратор прав на нерухоме майно, приватний нотаріус Тарасова Ю. Г., Публічне акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" (далі - ПАТ "Банк Золоті Ворота") про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, приватного нотаріуса Тарасової Ю. Г. від 05.01.2018 № 39120026, відповідно до якого змінено іпотекодержателя в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з ПАТ "Банк Золоті Ворота" на відповідача та зареєстровано іпотеку на нежитлові приміщення третього поверху № 1- 6, 8- 20, в літ. А-3, з реєстраційним номером 88210663101, загальною площею 357,3 кв. м, що розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Сумська, буд. 96 за ТОВ "ФК "Женева".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 у справі № 922/3371/19 позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 922/3371/19 рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.04.2020 скасовано; справу передано до Господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Судом касаційної інстанції зазначено про неврахування судами попередніх інстанцій частини першої статті 65 Закону України "Про іпотеку", незалучення до участі у справі Акціонерне товариство "Банк Золоті Ворота" в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Крім того, зауважено на необхідності під час нового розгляду визначити коло осіб, на права і обов`язки яких може вплинути рішення у цій справі, з`ясувати наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, на захист якого подано позов, з`ясувати усі істотні обставини справи, дослідивши надані учасниками справи докази, та прийняти рішення відповідно до вимог закону.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Харківської області від 11.02.2021 у справі № 922/3371/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2021 скасовано в частині стягнення з ТОВ "ФК "Женева" на користь Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі ТОВ витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40 000,00 грн, та відмовлено в задоволенні вимог у цій частині. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 11.02.2021 залишено без змін з тих же підстав.

Постановою Верховного Суду від 06.10.2021 рішення судів попередніх інстанцій у справі № 922/3371/19 скасовано та справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення судів першої та другої інстанцій, Верховний Суд виходив з того, що суди не надали оцінки умовам договорів про відступлення права вимоги від 07.02.2014 та від 11.06.2015 з урахуванням положень статей 512- 514, 516- 518 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо переходу права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, та статті 24 Закону України "Про іпотеку" щодо умови одночасності здійснення відступлення права вимоги за основним зобов`язанням та за іпотечним договором, оскільки за змістом даної норми, за умови не доведення іншого, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням, проте відступлення прав за основним зобов`язанням без укладення нотаріально посвідченого договору про відступлення прав за іпотечним договором призводить до "абстрактної іпотеки", що законодавством не допускається. Судом апеляційної інстанції здійснено посилання на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 758/3453/16-ц без належного дослідження обставин щодо відступлення прав за основним зобов`язанням на користь ТОВ "Азово-Чорноморська іпотечна компанія", що призвело до неправильного застосування положень статті 24 Закону України "Про іпотеку".

Крім того, зауважено на неврахуванні висновку Верховного Суду стосовно того, що правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню та відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку на підставі договору, відповідно до якого відбувається відступлення прав.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.02.2022 у справі № 922/3371/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.01.2023, позов задоволено повністю.

Рішення судів мотивовані тим, що зміна суб`єкта прав у записі про іпотеку від 2008 року без урахування умов договорів відступлення прав за основним та іпотечним договорами та обсягу наявних у ТОВ "ФК "Женева" забезпечених прав вимоги не є внесенням до реєстру повних та об`єктивних відомостей та не відповідає вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Під час державної реєстрації державним реєстратором не виконано вимоги статей 10, 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не здійснено перевірку наявності та змісту оригіналів договору на кредитну лінію від 21.01.2008 № 02-25К-02 та додаткових угод до нього, оригіналів договору відступлення права вимоги за договором на кредитну лінію від 21.01.2008 № 02-25К-02 та договору про відступлення права вимоги від 05.01.2018 № 173, державним реєстратором не встановлено невідповідність між зареєстрованими правами вимоги та правами, якими фактично володіло ТОВ "ФК "Женева"; скасування рішення державного реєстратора є встановленим законом способом захисту прав на час розгляду справи.

ТОВ "ФК "Женева" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник стверджує, що відсутні висновки Верховного Суду щодо необхідності отримання згоди іпотекодавця на переуступку частини боргу, забезпеченого іпотекою.

Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, заявник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2018 у справі № 826/6071/16 про те, що для заміни іпотекодержателя достатньо договору уступки права вимоги за іпотекою, на яку також посилався Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду направляючи справу на новий розгляд.

Судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 про те, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

У постановах від 02.05.2018 у справі № 914/1782/16, від 22.07.2021 № 911/2768/20, Верховний Суд наголосив, що відповідно до частин першої, третьої статті 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2023 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ "ФК "Женева".

Під час підготовки справи до розгляду Суд з`ясував, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.11.2021 передана справа № 754/8750/19.

Зазначена ухвала обґрунтована тим, що необхідно відступити від правових висновків викладених в постановах колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 758/3453/16-ц та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 5016/1284/2012, від 21.09.2021 у справі № 910/3647/20 та від 06.10.2021 у справі № 922/3371/19 стосовно того, що тлумачення абзацу 9 статті 1, статті 24 Закону України "Про іпотеку" дозволяє зробити висновок, що іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов`язанням, а тому Законом України "Про іпотеку" не передбачено існування правовідносин, при яких іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов`язання. Тобто, законодавством не передбачено випадків коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде одна особа, у тому числі яка набула право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інша особа, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання. Відступлення права вимоги за кредитним договором припиняє права первинного кредитора й як іпотекодержателя, у зв`язку з чим у свою чергу договір іпотеки припиняється.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2022 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу № 754/8750/19.

Про перегляд Великою Палатою Верховного Суду № 754/8750/19 також зауважено у клопотанні позивача від 20.03.2023, у якому він просить зупинити касаційне провадження у справі № 922/3371/19 до закінчення розгляду справи № 754/8750/19.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Ураховуючи вищевикладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи, що у справі № 754/8750/19 вирішуватиметься питання щодо необхідності відступу від висновків статті 24 Закону України "Про іпотеку", викладених, зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 922/3371/19, якою направлено справу яка розглядається на новий розгляд та висновків, зазначених у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 758/3453/16-ц (на неправильно застосуванні яких також акцентовано увагу під час передачі справи на новий розгляд), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення касаційного провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/8750/19.

Керуючись статтями 228, 230, 234, 235 ГПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 922/3371/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 754/8750/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С.К. Могил

О. В. Случ