Постанова

від 14.03.2023 по справі 904/1868/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/1868/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Семчук Н. В. (у порядку самопредставництва),

розглянув касаційну скаргу Дніпровської міської ради

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2022 (судді: Мороз В. Ф. - головуючий, Кузнецов В. О., Коваль Л. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АТК"

до Дніпровської міської ради

про визнання поновленим договору та визнання укладеною додаткової угоди.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АТК" (далі - ТОВ фірма "АТК") звернулося до суду з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просило:

- визнати поновленим укладений між Дніпровською міською радою та ТОВ фірма "АТК" договір оренди землі від 14.09.2010 (державна реєстрація від 30.09.2010, номер державної реєстрації 041010400677), предметом якого є земельна ділянка площею 0,3449 га, розташована на просп. Олександра Поля (колишня назва- проспект Кірова) у м. Дніпрі в районі будинку № 93, кадастровий номер 1210100000:06:015:0190, на той самий строк і на тих самих умовах, що було передбачено цим договором, шляхом укладення додаткової угоди від 01.10.2016 в судовому порядку;

- визнати укладеною додаткову угоду від 01.10.2016 про поновлення на той самий строк і на тих самих умовах договору оренди від 14.09.2010, укладеного між Дніпровською міською радою та ТОВ фірма "АТК" (державна реєстрація від 30.09.2010, номер державної реєстрації 041010400677), предметом якого є земельна ділянка площею 0,3449 га, розташована на просп. Олександра Поля (колишня назва- проспект Кірова) у м. Дніпрі в районі будинку № 93, кадастровий номер 1210100000:06:015:0190.

2. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем права товариства на поновлення договору оренди землі відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2019 (суддя Мілева І. В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що належним способом захисту порушеного права в цьому випадку є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, позаяк сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити реального захисту порушеного права. Однак подана позивачем позовна заява не містить проекту додаткової угоди до договору оренди, умови якої суд мав би затвердити у випадку задоволення позовних вимог, що виключає можливість задоволення позову.

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін, але з інших мотивів.

Суд апеляційної інстанції підставами для відмови в позові з посиланням на положення статті 33 Закону України "Про оренду землі", статей 181, 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зазначив обставини, за якими позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірену копію додаткової угоди від 01.10.2016, яка є підставою позовних вимог, однак ця додаткова угода (не підписана з боку позивача) не є пропозицією щодо зміни умов договору в розумінні положень статей 181, 188 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання договору поновленим на той саме строк і на тих самих умовах шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 01.10.2016. Разом із тим, за висновками суду апеляційної інстанції, позивач просить визнати поновленим договір, строк дії якого сплив 01.10.2016, шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 01.10.2016, за умовами якої строк дії договору оренди землі поновлюється на три роки, тобто до 01.10.2019, тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 01.10.2016 до договору, навіть за умови її належного оформлення, не призвів би до відновлення порушеного права позивача.

5. Постановою Верховного Суду від 19.01.2022 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 904/1868/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, обмежившись посиланням на наявність у матеріалах справи проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 14.09.2010, визнання укладеною якої є предметом позову у цій справі, не з`ясував та не надав належної правової оцінки тим обставинам, чи подано позивачем відповідно до заявлених вимог і з огляду на наведені положення законодавства при зверненні до суду з відповідними вимогами саме до позовної заяви проект додаткової угоди, повний текст якої (у разі задоволення позову) має бути зафіксовано в резолютивній частині рішення суду. Суд апеляційної інстанції також не з`ясував та не надав правової оцінки тим обставинам, чи сплив відповідний строк дії договору оренди за додатковою угодою, визнання укладеною якої є предметом позову у цій справі, як на момент звернення до суду з відповідним позовом, так і на момент ухвалення рішення судом першої інстанції. Крім того, Верховний Суд наголосив на помилковості застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень статей 181, 188 ГК України у контексті недотримання позивачем порядку поновлення договору оренди землі на новий строк.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2022 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову мотивовано тим, що подана позивачем позовна заява не містить проекту додаткової угоди до договору оренди, умови якої суд мав би затвердити у випадку задоволення позовних вимог. При цьому суд визнав наявну в матеріалах справи копію проекту додаткової угоди письмовим доказом у розумінні статті 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), що, в свою чергу, виключає можливість його ототожнення з текстом прохальної частини позовної заяви. Водночас суд зазначив, що вимога про визнання поновленим договору оренди ґрунтуються на помилковому розумінні позивачем належного способу захисту, який мав ним бути обраним з урахуванням фактичних обставин справи.

7. Постановою Верховного Суду від 20.07.2022 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2022 у справі № 904/1868/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з посиланням на те, що апеляційний господарський суд, здійснюючи повторний розгляд справи, не виконав вказівки Верховного Суду.

8. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2022 рішення суду першої інстанції скасовано у частині відмови в позові про визнання укладеною додаткової угоди; у цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постанову мотивовано тим, що, враховуючи встановлені судами обставини своєчасного звернення позивача до відповідача із заявою про поновлення договору оренди, надання ним проекту додаткової угоди про поновлення договору, відсутність рішення відповідача щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання земельної ділянки, а також відсутність заперечення саме Дніпровської міської ради протягом місяця після закінчення строку дії договору, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за наведених обставин наявні підстави для задоволення вимог позивача в частині визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. У касаційній скарзі Дніпровська міська рада просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2022 в частині задоволення позовної вимоги про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 14.09.2010, у цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосовано положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" без врахування висновків щодо застосування цієї норми, викладених у постановах Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18, від 18.12.2018 у справі № 904/7912/17, Вищого господарського суду України від 30.03.2017 у справі № 904/8338/16, Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі № 904/8337/16.

Так, у постанові Верховного суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18 зроблено висновок, що переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення дії договору оренди землі.

На думку скаржника, суб`єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статей 124, 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) і статті 16 Закону України "Про оренду землі", а оскільки договір оренди землі не було поновлено, правовідносини між сторонами договору відсутні, що зумовлює неможливість застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" як обґрунтування позовних вимог позивача. Згідно зі статтею 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно визначив позивача добросовісним землекористувачем в сенсі статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

11. ТОВ фірма "АТК" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2023 (колегія суддів у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Багай Н. О., Суховий В. Г.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі № 904/1868/19 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 14.03.2023.

Відповідно до розпорядження заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.03.2023 № 29.2-02/631 у зв`язку з перебуванням судді Сухового В. Г. на лікарняному призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 904/1868/19.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 справу № 904/1868/19 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Чумак Ю. Я. - головуючий, Дроботова Т. Б., Багай Н. О.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 № 163/11 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3449 га, кадастровий номер 1210100000:06:015:0190, та передано земельну ділянку (план земельної ділянки додається) ТОВ фірма "АТК" в оренду строком на три роки для проектування та будівництва будівлі комерційного призначення на просп. Кірова в районі будинку № 93 за рахунок земель, раніше переданих Державному підприємству Дніпропетровському обласному радіотелевізійному передавальному центру, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

14. На підставі зазначеного рішення 14.06.2007 між ТОВ фірма "АТК" (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І. П. (далі - приватний нотаріус Літаш І. П.) та зареєстровано в реєстрі за № 3860, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану за адресою: просп. Кірова в районі будинку № 93 (Кіровський район), і зареєстровану в Державному реєстрі земель, кадастровий номер 1210100000:06:015:0190 (пункт 1.1);

- цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність) (пункт 1.2);

- підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 21.03.2007 № 163/11 (пункт 1.3);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3449 га (пункт 2.1);

- на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки (пункт 2.2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 468 185,19 грн (пункт 2.3);

- договір укладено на три роки (пункт 3.1);

- після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору (пункт 3.2).

15. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.06.2010 № 261/58 вирішено поновити на тих самих умовах і на той самий строк договір оренди землі від 14.06.2007 (державна реєстрація від 19.06.2007 № 040710400262), посвідчений приватним нотаріусом Літаш І. П. за реєстровим номером 3860, укладений між Дніпропетровської міською радою та ТОВ фірма "АТК", код ЄДРПОУ 32713694, на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 № 163/11, до 19.06.2013.

16. 14.09.2010 між ТОВ фірма "АТК" (орендар) та Дніпропетровською міською радою (орендодавець) було укладено договір оренди землі, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, розташовану за адресою: просп. Кірова в районі будинку № 93 (Кіровський район), і зареєстровану в Державному реєстрі земель, кадастровий номер 12101000000:06:015:0190 (пункт 1.1);

- цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність) (пункт 1.2);

- підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 21.03.2007 № 163/11 та від 16.06.2010 № 261/58 (пункт 1.3);

- в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3449 га (пункт 2.1);

- на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна, інші об`єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки (пункт 2.2);

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 1 309 348,37 грн (пункт 2.3);

- договір укладено на три роки (пункт 3.1);

- після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і письмово, не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку договору, звернувся до міської ради з клопотанням щодо продовження його дії, то за відсутності письмових заперечень орендодавця та відповідного рішення міської ради договір оренди земельної ділянки може бути продовжено або поновлено на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені попереднім договором (пункт 3.2);

- договір оренди набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 14.1).

17. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 03.09.2014 № 237/55 вирішено поновити на тих самих умовах і на той самий строк договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Літаш І. П. 14.09.2010 за реєстровим номером 4249 (державна реєстрація від 30.09.2010, номер державної реєстрації 041010400677), укладений між Дніпропетровської міською радою та ТОВ фірма "АТК" на підставі рішень міської ради від 21.03.2007 № 163/11 та від 16.06.2010 № 261/58, на три роки, починаючи з 01.10.2013, для проектування та будівництва будівлі комерційного призначення на просп. Кірова в районі будинку № 93; встановити розмір річної орендної плати користування земельною ділянкою площею 0,3449 га, кадастровий номер 1210100000:06:015:0190, у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України.

18. 11.12.2014 на підставі зазначеного рішення було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 14.09.2010, в якій сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Літаш І. П. 14.09.2010 за реєстровим номером 4249 (державна реєстрація від 30.09.2010, номер державної реєстрації 041010400677), укладений між Дніпропетровською міською радою та ТОВ фірма "АТК", код ЄДРПОУ 32713694, на підставі рішень міської ради від 21.03.2007 № 163/11 та від 16.06.2010 № 261/58, на три роки, починаючи з першого жовтня дві тисячі тринадцятого року, для проектування та будівництва будівлі комерційного призначення на просп. Кірова в районі будинку № 93 (пункт 1 додаткової угоди).

Таким чином, строк дії договору оренди землі від 14.09.2010 було продовжено до 01.10.2016.

19. Позивач звернувся до відповідача з листом від 01.07.2016 № 02/07-16, в якому просив поновити на тих самих умовах і на той самий строк договір оренди землі відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" та згідно з пунктом 3.2 договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:06:015:0190. До цього листа позивачем було додано проект додаткової угоди про поновлення строку дії договору оренди землі.

20. Лист від 01.07.2016 № 02/07-16 було зареєстровано в канцелярії Дніпропетровської міської ради 01.07.2016 за вх. № 36/3686, про що свідчить відповідна відмітка в правому нижньому куті зазначеного листа.

21. Позивач звернувся до відповідача із клопотанням від 30.08.2016 № 01/08-16 про поновлення договору оренди землі, до якого додав копії документів: документа, що посвідчує особу; копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; проект додаткової угоди до договору оренди; копію рішення про передачу земельної ділянки в оренду для проектування та будівництва будівлі комерційного призначення; довідку про відсутність заборгованості з орендної плати за земельну ділянку; рішення міської ради про передачу в оренду земельної ділянки; договір оренди землі, строк якого спливає з актом приймання-передачі, актом та планом встановлення меж земельної ділянки та іншими додатками до нього; кадастровий план земельної ділянки (картографічний документ) виконаний в масштабі, що забезпечує чітке відображення всіх елементів та написів, що містить графічне зображення земельної ділянки із зазначенням місця розташування її меж, контурів об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці, із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки (у 3-х примірниках); акт встановлення та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (у 3-х примірниках); акт обстеження земельної ділянки; витяг із Державного земельного кадастру.

Клопотання від 30.08.2016 № 01/08-16 зареєстровано 30.08.2016 за вх. № 36/4887, про що свідчить відповідна відмітка в правому нижньому куті зазначеного клопотання.

22. Позивач зазначає, що протягом місяця заперечень щодо поновлення договору оренди землі від відповідача не надходило, додаткову угоду про поновлення договору оренди землі між сторонами не укладено.

23. Докази, які свідчать про повернення спірної земельної ділянки відповідачу, в матеріалах справи відсутні.

24. 21.10.2016 комісією у складі: представника Департаменту по роботі з активами Дніпропетровської міської ради в особі головного спеціаліста відділу підготовки розпорядчих актів управління земельних відносин та представника ТОВ фірма "АТК" було проведено обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:06:015:0190, площею 0,3449 га, за результатами якої складено акт обстеження земельної ділянки від 21.10.2016 № 5/8-1016.

25. Відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 21.10.2016 № 5/8-1016 при візуальному обстеженні земельної ділянки встановлено: рельєф спокійний; правовий статус земельної ділянки (наявність правовстановлюючих документів): Дніпропетровською міською радою із ТОВФ "АТК" було укладено договір оренди землі загальною площею 0,3449 га, кадастровий номер 1210100000:06:015:0190, яка розташована на просп. Кірова в районі будинку № 93, для проектування та будівництва будівлі комерційного призначення, терміном на три роки (державна реєстрація від 30.09.2010 № 041010400677); Дніпропетровською міською радою із ТОВ фірма "АТК" було укладено додаткову угоду до договору оренди землі (кадастровий номер 1210100000:06:015:0190) від 14.09.2010 (державна реєстрація від 30.09.2010 № 041010400677), в якій поновлено договір оренди землі на три роки, починаючи з 01.10.2013 (державна реєстрація додаткової угоди від 11.12.2014 № 8027814), наявність вільного доступу до земельної ділянки: доступ до земельної ділянки обмежений, вільному доступу до частини земельної ділянки перешкоджають контрольно-пропускний пункт та залізобетонна огорожа; наявність на земельній ділянці будівель та споруд (незавершеного будівництва): на земельній ділянці розташовано залізобетонну огорожу та частину металевої споруди; наявність повітряних мереж комунікацій: вздовж земельної ділянки проходить теплотраса; наявність наземних мереж комунікацій: на земельній ділянці є виходи інженерних мереж; наявність зелених насаджень: на земельній ділянці є зелені насадження.

26. Відповідач листом від 10.10.2017 № 7/13-1627 повідомив позивача, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це міську раду до спливу строку договору оренди землі у строк, не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі; лист-повідомлення подається через приймальню Дніпровської міської ради, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди; за дорученням міського голови, зазначений лист-повідомлення з доданим до нього проектом додаткової угоди опрацьовуються Департаментом по роботі з активами; опрацюванню підлягають засвідченні у встановленому чинним законодавством порядку копії відповідних документів; для підготовки документів на розгляд міською радою питання щодо визначення істотних умов додаткової угоди про поновлення договору оренди землі до документів обов`язково долучається витяг із Державного земельного кадастру; відсутність повного пакету документів унеможливлює підготовку відповідного проекту рішення міської ради.

27. Листом від 22.03.2018 № 7/7-466 відповідач у відповідь на лист позивача від 30.08.2016 № 36/4887 повідомив, що відповідно до наданих на розгляд матеріалів встановлено, що земельна ділянка рішенням міської ради від 21.03.2007 № 163/11 була передана в оренду ТОВ фірма "АТК" для проектування та будівництва будівлі комерційного призначення на просп. Олександра Поля у районі будинк № 93 строком на три роки; з 2007 року договір оренди землі поновлювався двічі у 2010 та 2014 роках; за результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка вільна від забудови і перебуває в занедбаному стані; за час користування земельною ділянкою протягом десяти років земельна ділянка не використовувалась за призначенням та не була освоєна відповідно до цілей, для яких передавалась в оренду; у зв`язку з чим подальший розгляд питання про поновлення договору оренди землі від 14.09.2017 неможливий.

28. Позивач вважає відмову у поновленні договору оренди землі безпідставною та протиправною, а зазначені відповідачем обставини такими, що не відповідають дійсності, наведене стало причиною виникнення спору та звернення з цим позовом до господарського суду.

Позиція Верховного Суду

29. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

31. Касаційну скаргу з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18, від 18.12.2018 у справі № 904/7912/17, Вищого господарського суду України від 30.03.2017 у справі № 904/8338/16, Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі № 904/8337/16.

32. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

33. При цьому на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критерієм відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).

34. У справі № 272/440/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд (постанова від 28.09.2020) виходив з того, що судами попередніх інстанцій у цій справі було встановлено, що орендодавець висловив своє небажання продовжувати строк дії цього договору як до його закінчення дії, так і протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди, тому, проаналізувавши положення Закону України "Про оренду землі", Суд дійшов висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору. При цьому переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Разом з тим у справі № 904/1868/19 судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень щодо поновлення договору від відповідача позивачу не надходило.

Таким чином, посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі № 272/440/18 є неприйнятними, оскільки її прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених у справі, та за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.

35. Верховний Суд у справі № 904/7912/17 (постанова від 18.12.2018) погодився з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи із того, що оскільки положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено можливість вважати поновленим договір оренди на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, така можливість обумовлена зазначеним місячним терміном, а положеннями частини 8 цієї статті передбачено необхідність у місячний строк в обов`язковому порядку укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але виходячи із того, що згідно зі встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи додаткова угода про продовження договору протягом трьох років після закінчення договору сторонами не укладалась, у зв`язку з чим договір припинив свою дію, так як закінчився строк, на який його було укладено.

Тобто у справі № 904/7912/17 судами було встановлено, що позивач не надав доказів про направлення відповідачу проекту додаткової угоди про продовження дії договору, тобто позивач не дотримався передбачених статтю 33 Закону України "Про оренду землі" вимог щодо продовження дії договору оренди землі, що стало підставою для відмови у позові.

Разом з тим у справі № 904/1868/19 судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що процедуру, визначену статтю 33 Закону України "Про оренду землі", було дотримано позивачем.

Таким чином, посилання скаржника на постанову Верховного Суду у справі № 904/7912/17 є необґрунтованим, оскільки її прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених у справі, та за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.

36. Касаційна інстанція не бере до уваги посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.2017 у справі № 904/8338/16, оскільки за змістом частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені саме у постановах Верховного Суду, тоді як постанови Вищого господарського суду України не є джерелом правозастосовчої практики в розумінні цієї правової норми (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 916/806/19, від 10.06.2020 у справі № 914/2259/17, від 18.06.2020 у справі № 910/7707/19, від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17).

37. У справі № 904/8337/16, на яку також посилається скаржник у касаційній скарзі, предметом спору було визнання договору оренди землі поновленим. Постановою Верховного Суду України від 18.10.2017 справу було передано на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. При цьому у постанові від 18.10.2017 Верховний Суд України зазначив, що, як вбачається із позовних вимог, позивач просить суд визнати поновленим договір оренди землі строком на п`ять років, тобто на новий строк (зміна істотних умов договору).

Водночас у справі, яка розглядається (№ 904/1868/19), позивач просить визнати укладеною додаткову угоду від 01.10.2016 про поновлення на той самий строк і на тих самих умовах.

Таким чином, посилання скаржника на постанову Верховного Суду України у справі № 904/8337/16 є неприйнятними, оскільки її прийнято судом касаційної інстанції з огляду на іншу фактично-доказову базу, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених у справі, та за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення.

38. У пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 сформульовано таку правову позицію: "для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору".

39. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини своєчасного звернення позивача до відповідача із заявою про поновлення договору оренди, надання ним проекту додаткової угоди про поновлення договору, відсутність рішення відповідача щодо поновлення чи відмови у поновленні договору оренди після закінчення строку його дії, продовження використання земельної ділянки, а також відсутність заперечення саме Дніпровської міської ради протягом місяця після закінчення строку дії договору, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що суд першої інстанції неправильно застосував частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки за наведених обставин наявні підстави для задоволення вимог позивача у частині визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди.

40. Отже, доводи скаржника про застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" без врахування висновків щодо застосування цієї норми, викладених у постановах Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18, від 18.12.2018 у справі № 904/7912/17, Вищого господарського суду України від 30.03.2017 у справі № 904/8338/16, Верховного Суду України від 18.10.2017 у справі № 904/8337/16, колегія суддів вважає такими, що не отримали підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

41. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції безпідставно визначив позивача добросовісним землекористувачем у розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки у випадку, якщо орендодавець, заперечуючи проти поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, посилається на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків, то саме на нього покладається доведення таких обставин, а вони підлягають встановленню судами, та за умови їх підтвердження, це є підставою для відмови у задоволенні позову.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

42. Водночас судами попередніх інстанцій не встановлено, як і не вбачається з матеріалів справи, неналежного виконання орендарем своїх обов`язків, тому колегія суддів вважає, що доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, про безпідставне визначення позивача добросовісним землекористувачем фактично зводиться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Висновки Верховного Суду

43. Згідно зі статтею 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 300 цього Кодексу суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

44. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довів неправильного застосування останнім норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.

За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

46. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.11.2022 у справі № 904/1868/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай