Ухвала

від 22.03.2023 по справі 521/2770/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 521/2770/21

провадження № 61-2589ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс-Н» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіббудінвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамтек Турз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гіперіон» про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2023 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: запропоновано заявнику доплатити судовий збір за подання касаційної скарги.

10 березня 2023 року від представника ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: заява про усунення недоліків касаційної скарги; квитанція про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

Таким чином, недоліки касаційної скарги усунуто.

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень міститься посилання на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду). Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16, Верховного Суду від 27 серпня 2019 року у справі № 925/366/18. Таке обґрунтування відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України щодо підстав касаційного оскарження.

Посилання заявника у касаційній скарзі на постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 не є підставою для відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а може бути лише додатковим, оскільки висновки, сформульовані у вказаних постановах, стосуються загальних питань щодо застосування конкретного способу захисту цивільного права.

Посилання заявника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 910/1972/17, від 22 січня 2019 року у справі № 912/1856/16, від 23 травня 2019 року у справі № 920/301/18, від 25 червня 2019 року у справі № 922/1500/18, 24 грудня 2019 року у справі № 902/377/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011, від 13 липня 2022 року у справі № 916/3307/16 не є підставою для відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а може бути лише додатковим, оскільки висновки, сформульовані у вказаних постановах, стосуються загальних питань щодо права кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Посилання заявника у касаційній скарзі на постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 705/3876/18 не є підставою для відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а може бути лише додатковим, оскільки висновки, сформульовані у вказаних постановах, стосуються загальних питань щодо визначення відповідачів у справі.

Посилання заявника у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 922/5787/15 не є підставою для відкриття касаційного провадження згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а може бути лише додатковим, оскільки висновки, сформульовані у вказаній постанові, стосуються загальних питань щодо застосування судами преюдиційності обставин при розгляді справи.

Крім того, у касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу). Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме: висновку експерта від 16 червня 2021 року № 183/21 (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).

Наведене свідчить, що касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту.

За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.

Враховуючи те, що заявником усунуто недоліки касаційної скарги, касаційна скарга містить посилання на підстави оскарження судових рішень, а саме, на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної справи.

У касаційній скарзі заявник просить зупинити виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2022 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

В обґрунтування клопотання зазначає, що спірне майно може бути перереєстровано за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого позивач матиме можливість здійснити подальше відчуження спірного майна на користь третьої особи.

За змістом частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали участі у справі, але рішенням суду вирішено питання про їхні права, свободи чи обов`язки.

За наведених обставин, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет спору, з метою забезпечення балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, враховуючи наявність ризиків утруднення повороту виконання судових рішень у разі їх скасування в касаційному порядку, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність зупинення виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2022 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Застосовуючи таке зупинення, Верховний Суд не здійснює оцінку обґрунтованості поданої касаційної скарги, а лише встановлює існування загроз забезпеченню балансу інтересів сторін.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс-Н» до ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіббудінвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамтек Турз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Гіперіон» про витребування майна.

Витребувати з Малиновського районного суду м. Одеси матеріали цивільної справи № 521/2770/21.

Клопотання ОСОБА_1 , подане представником ОСОБА_2 , про зупинення виконання судового рішення задовольнити.

Зупинити виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 листопада 2022 року, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний