Рішення

від 22.03.2023 по справі 308/844/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/844/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участі секретаря судового засідання Цебер М.Ю., представника позивача адвоката Микульця Н.І., представника третьої особи ОСОБА_1 адвоката Дубровської О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар`яна Михайлівна, про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності померлого подружжя, поділ майна, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач ОСОБА_2 згідно заявлених позовних вимог просить суд:

1.Визнати житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності померлого подружжя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2.Визначити, що частка померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становила ідеальну її частину;

3.Визначити, що частка померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 у праві спільної сумісної власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становила ідеальну її частину.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що померлі на момент пред`явлення позову батьки позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 11.09.1971 року перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого останніми було набуто у спільну сумісну власність житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений будинок було зареєстровано на ім`я батька ОСОБА_4 , однак з урахуванням положеньстатті 60 СК України, статті 355 ЦК України вказане майно належало подружжю на праві спільної сумісної власності. Батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого відкрилася спадщина, зокрема на зазначений вище будинок.Батько ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склав заповіт, за яким заповів усе належне йому на день смерті майно, в тому числі будинок за адресою АДРЕСА_1 , сину ОСОБА_1 частини майна, сину ОСОБА_2 частини майна. Спадкові права не оформлені, існує судовий спір про визнання заповіту ОСОБА_4 недійсним, а тому позивач вважає, що слід визнати зазначений житловий будинок об`єктом спільної сумісної власності померлого подружжя, виділивши кожному із співвласників конкретні частки у майні подружжя.

Відповідач Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області відзиву на позовну заяву не надала.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М. пояснень щодо позову не надали.

Заяви та клопотання.

Одночасно з позовною заявою позивачем ОСОБА_2 подано до суду заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти будь які дії із житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , до ухвалення по даній справі рішення по суті.

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 справу передано на розгляд на судді Голяні О.В.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.01.2023 року заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти будь які дії із житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , - повернуто заявнику.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Пояснення осіб, що з`явилися, в судовому засідання.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Микульця Н.І. позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Пояснила, що визначення часток, належних кожному з померлого подружжя, полегшить оформлення спадщини за померлими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Представник третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача, адвокат Дубровська О.М. в судовому засідання заперечила щодо задоволення позову, так як позов заявлено до неналежного відповідача, Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області не має матеріального інтересу у цій справі; позивачем не доведено неможливість оформлення спадкових прав в позасудовому порядку; позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Позивач ОСОБА_2 , представник відповідача Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, третя особа ОСОБА_1 , приватний нотаріус Хваста М.М. в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , являлися батьками позивача ОСОБА_2 та третьої особи по справі ОСОБА_1 .

11.09.1971 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 /т.1, а.с.13/.

Відповідно до інформаційної довідки №49940666 від 15.12.2015 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_4 зареєстрований на праві приватної власності житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 20479461; дата прийняття рішення про державну реєстрацію 08.10.2007 року; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , Холмківська сільська рада /т.1, а.с.15-16/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 /т.1,а.с.17/. Після її смерті приватним нотаріусом Хваста М.М. 20.11.2015 було заведено спадкову справу № 32/2015 /т.1, а.с.22/.

15.06.2015 року приватним нотаріусом Ужгородського районного округу Житко О.І. посвідчено заповіт ОСОБА_4 , зареєстр. за № 386, 387, відповідно до якого ОСОБА_4 заповів земельну ділянку площею 0,10 га в АДРЕСА_1 , кадастровий номер №2124887404:01:001:0025, яка належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК 015511, виданого 30.12.2005 року Холмківською сільською радою, зареєстрованого в книзі записів за №0105071002217; житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, що за адресою АДРЕСА_1 , належний йому на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 , виданого 01.10.2007 року Холмківською сільскою радою, зареєстрований Ужгородським районним державним підприємством технічної інвентаризації 08.10.2007 року в книзі №1 запис №158, РПВН №20479461, а також усе належне йому на день смерті рухоме та нерухоме майно: в 3/4 частки - сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; в 1/4 частки - сину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 /т.1, а.с. 14/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 /т.1,а.с.18/. Після його смерті приватним нотаріусом Хваста М.М. 28.08.2015 було заведено спадкову справу № 23/2015 /т.1, а.с.20/.

Відповідно до довідки від 22.06.2022 року №33/02-14, виданої приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М., на день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , були зареєстровані: чоловік ОСОБА_4 , 1944 року народження; син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онук ОСОБА_5 , 2009 року народження /т.1, а.с.21/.

Відповідно до довідки від 22.06.2022 року №32/02-14, виданої приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М.М., на день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані: син ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онук ОСОБА_5 , 2009 року народження /т.1, а.с.19/.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.01.2018 поновлено провадження по справі №308/14601/15-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 ,приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Житко О.І., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_7 , про визнання недійсним заповіту /т.1,а.с.23/.

Оцінка суду.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другоюстатті 16 ЦК України.

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника, та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам(пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження №14-144цс18).

Застосування будь-яких засобів правового захисту матиме сенс лише за умови, що обрані суб`єктом порушеного права способи захисту відповідають вимогам закону та є ефективними.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 70 СК Україниу разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї.

Відповідно достатті 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому конструкція нормистатті 60 СК Українисвідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

За життябатьки позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не зверталися до суду з позовом про поділ майна подружжя чи про визнання майна, набутого подружжям за час шлюбу, особистою приватною власністю /таких даних сторонами, третіми особами надано не було/.

Згідно зі статтями1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею1217,1223 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу(спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першоїстатті 1226 ЦК Україничастка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 12постанови від30травня 2008року №7«Про судовупрактику усправах проспадкування» для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістомстатті 392 ЦК Україниправо власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

В матеріалах справи відсутні докази щодо відмови нотаріуса в оформлені позивачу права на спадщину.

Відповідно до частини першоїстатті 25 ЦК Україниздатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом з тим цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четвертастатті 25 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 316 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18), від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), від 28 липня 2021 року у справі№ 148/2418/15 (провадження № 61-5860св21), від 13 жовтня 2021 року у справі № 759/10030/18 (провадження № 61-6096св20) викладено правовий висновок про те, щовизначення судом частки співвласника у праві спільної власності на майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положеньстатті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

В постанові Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 339/369/18 (провадження № 61-18714св19) вказано, щосвідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Таким чином,якщо відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

З огляду на викладене,визнання майна об`єктом спільної сумісної власності, визначення часток співвласників у праві спільної власності на майно за померлиминеузгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки в такому разі судом буде вирішено питання про права осіб, які не мають цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положеньстатті 16 ЦК України, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати слід покласти на позивача.

З цих підстав, керуючись статтями 2,5,10-13,18,258-259,263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволені позовну ОСОБА_2 до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар`яна Михайлівна, про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності померлого подружжя, поділ майна відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

В задоволені позову ОСОБА_2 до Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар`яна Михайлівна, про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності померлого подружжя, поділ майна відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Відповідач: Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, місцезнаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Холмок, вул.. Свободи, 50, код ЄДРПОУ 22096259.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору,на сторонівідповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору,на сторонівідповідача: приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар`яна Михайлівна, адреса для листування: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 40.

Повний текст рішення виготовлено 23.03.2023.

Суддя Олена ГОЛЯНА