Постанова

від 23.03.2023 по справі 804/5064/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа №804/5064/17

адміністративне провадження № К/990/1151/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №804/5064/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс»

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Куліша Віктора Миколайовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Компанія «Авалей інвестментс лімітед», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ост-Вест Логістік Україна», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

про визнання протиправними дій

за касаційною скаргою ОСОБА_10 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 (колегія у складі: головуючого судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» (далі - позивач, ТОВ «Металургтранс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Куліша Віктора Миколайовича (далі також - відповідач), за участю третіх осіб, в якому, із урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

- визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Куліша Віктора Миколайовича щодо визнання нікчемними договорів та направлення повідомлень про нікчемність правочинів із вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01-1379/Н від 21.05.2013, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Металургтранс», а саме щодо правочинів (договорів):

- додаткова угода від 27.07.2014 за кредитним договором №01-1379/Н від 21.05.2013, що укладена між ПАТ «АктаБанк» та ТОВ «Металургтранс»; - договір поруки №01-1379/Н/15 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_1 ; - договір поруки №01-1379/Н/16 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_2 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/5 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_2 ; - договір застави майнових прав №01-1379/176 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_2 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/14 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_2 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/8 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_3 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/9 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_4 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/13 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_2 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/14 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_5 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/11 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_6 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/12 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_7 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/20 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_2 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/22 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_9 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/21 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_5 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/15 від 31.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_1 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/16 від 31.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_2 ; - договір застави майнових прав №01-1379/Т/22 від 31.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та Компанією «AVALEY INVESTMENTS LIMITED» («АВАЛЕЙ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД»); - договір застави майнових прав №01-1379/Т/10 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ «АктаБанк» та фізичною особою ОСОБА_8

- визнати протиправним та скасувати наказ «Щодо заходів, пов`язаних з наслідками виявлення нікчемних правочинів» від 20.07.2017 №44, винесений Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АктаБанк» Кулішом Віктором Миколайовичем.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що правова сутність цих угод взагалі не стосується прийняття на себе зобов`язань банком щодо забезпечення виконання грошових вимог в порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій. Отже, пункт 5 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" взагалі не може бути застосований до договору про відступлення права вимоги, договорів застави майнових прав, договорів поруки. Укладення вказаних договорів, мало наслідком виключно покращення нормативів капіталу банку ПАТ "АктаБанк", зазначені договори не містять ознак нікчемності правочинів, визначених пунктом 2 частини 3 статі 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з огляду на відсутність обов`язкових ознак, що вказують на їх нікчемність.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 адміністративний позов задоволено.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017.

5. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.06.2020 ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 залишено без змін.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017.

7. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 11.07.2022 ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22.11.2021 скасовано, справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.

8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017

9. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 клопотання представника ТОВ «Металургтранс» про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 задоволено. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_10 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 - закрито.

10. Закриваючи апеляційне провадження, апеляційний суд зазначив, що у оскаржуваній постанові суду першої інстанції відсутні висновки про права та обов`язки скаржниці ОСОБА_10 , а тому апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 305 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_10 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022, а справу №804/5064/17 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

12. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що у постанові суду першої інстанції сформовано безпідставний та необґрунтований висновок, який негативно впливає на фінансово-майновий стан ліквідаційної маси банку, а відтак оскаржуване рішення безпосередньо впливає на права та законні інтереси ОСОБА_10 , що пов`язані з її правом як кредитора цього банку отримати грошові кошти за вкладом. Отже, скаржник вважає, що має всі необхідні права оскаржувати дане судове рішення як кредитор проблемного банку, що напряму залежить від обсягу ліквідаційної маси такого банку.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. 09.01.2023 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

15. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_10 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі за вищевказаним позовом.

16. Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 23.03.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

18. За змістом пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

19. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

20. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

21. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

22. Виходячи з положень цієї норми процесуального права, необхідною умовою, за наявності якої особа, що не брала участі у справи, така особа набуває права апеляційного оскарження судового, є вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

23. Проте, на відміну від частини 1 статті 5 КАС України, яка пов`язує право особи на звернення до адміністративного суду, у тому числі, із суб`єктивним критерієм, правила частини першої статті 293 КАС України забезпечують дотримання принципу юридичної визначеності та сталості судового рішення, гарантуючи особі право на апеляційне оскарження виключно у випадку, якщо така особа була учасником справи або суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

24. Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки такої особи.

25. У судовій практиці сформовано загальні принципи та підходи щодо прийнятності та обґрунтованості апеляційних та касаційних скарг осіб, які вважають, що рішення суду прийнято про їх права, обов`язки чи інтереси.

26. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17 та від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 23.11.2020 у справі №826/3508/17 судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи. Тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

27. Отже, для вирішення питання про порушення прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, суд має з`ясувати, чи виникли у зв`язку з прийняттям судового рішення у цієї особи нові права чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

28. Верховний Суд звертає увагу, що перевірка права особи на звернення до суду з апеляційною скаргою передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується (розгляду по суті). Встановлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для апеляційного оскарження, а отже і права на звернення до суду з апеляційною скаргою, є перешкодою для розгляду скарги по суті. Законність судового рішення може бути перевірено за скаргою належної особи.

29. Такий підхід повністю узгоджується з принципом верховенства права та такою його складовою як правова визначеність. Безпідставний перегляд призводить до порушення принципу правової визначеності (res judicata).

30. Застосування принципу юридичної визначеності докладно розроблено у практиці Європейського суду з прав людини. Міркування ЄСПЛ щодо принципу юридичної визначеності сформульовані у багатьох справах, але ґрунтуються на однакових підходах. Для прикладу, у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009), цей Суд зазначив:

« 34. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata … тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), N52854/39, п.52, ECHR 2003-IX)».

31. Отже, ЄСПЛ допускає відхід від принципу юридичної визначеності як виняток, якщо для цього є певні обставини. Переліку цих обставин у практиці ЄСПЛ не сформовано - це питання національного законодавства. Кожна держава самостійно визначає які саме обставини можуть бути підставою для перегляду судового рішення. Проте ЄСПЛ дає їх якісну характеристику.

32. У справі «Христов проти України», рішення в якій перекладено на українську мову офіційно - Міністерством юстиції України, з посиланням на п. 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» ці обставини зазначені як «вагомі й непереборні». Обставини, за яких допускається перегляд судового рішення, у практиці ЄСПЛ не мають чітко окреслених меж, однак повинні бути істотними та переконливими.

33. Звертаючись до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017, ОСОБА_10 посилалась на те, що звертається за захистом прав та законних інтересів, пов`язаних із можливістю отримати задоволення власних грошових вимог до Банку (вона є вкладником ПАТ "АктаБанк"), задоволення яких напряму залежить від обсягу ліквідаційної маси Банку, яка напряму залежить від вартості реалізації прав вимоги за кредитними договорами. ОСОБА_10 стверджувала про незаконність дій, що направлені на зменшення частки у статутному капіталі Товариств, та фактично штучного погіршення майнового становища з метою ухилення від виконання грошових зобов`язань в наступному.

34. У касаційній скарзі заявник, окрім зазначеного вище, також звертає увагу на те, що ОСОБА_10 , з метою отримання правового роз`яснення, щодо наявності у неї, як у вкладника, кредитора банку права на звернення до судових органів з метою оскарження рішення у справах, учасником яких вкладник, кредитор не є, але предметом розгляду яких є правочин з активами банку, звернулася до Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України з заявою про проведення експертизи. За результатами розгляду звернення Радою науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України було надано висновок науково правової експертизи від 04.11.2021, яким зазначено наступне: «проведене дослідження норм чинного законодавства України надає достатні правові підстави для твердження про те, що відповідно до ст. 8, 19, 41, 55, 64 Конституції України, ст. 15, 16, 203, 215 ЦПК України, ст. 3, 55, ч. 1 ст. 352 та ч. 1 ст. 389 ЦПК України, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 52, ч. 1 ст. 254, ч. 1 ст. 287 ГПК України, ч. 1 ст. 5, ст. 52, ст. 52, ч. 1 ст. 293, ч. 1 ст. 328 КАС України фізична особа як вкладник, кредитор банку, що ліквідується з метою захисту своїх прав та законних інтересів має право звертатись до органів державної влади, зокрема, до судових органів; оскаржувати судові рішення в апеляційному чи касаційному порядку в справах, предметом розгляду яких є правочини з активами банку, що ліквідується, або результат розгляду яких впливає на розмір активів такого банку, приймати участь в судовому розгляді таких справ з усіма процесуальними правами учасника справи, що передбачені відповідним процесуальним законодавством».

35. Отже, на думку заявника, вищенаведене підтверджує факт наявності у ОСОБА_10 права на оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017, оскільки оскаржуваною постановою порушуються права та законний інтерес скаржниці.

36. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

37. Колегія суддів звертає увагу, що з постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 вбачається, що ані мотивувальна, ані резолютивна частина вказаного рішення не містять висновку про права та обов`язки ОСОБА_10 .

38. Більше того, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Металургтранс" було укладено з ПАТ "АктаБанк" кредитний договір №01-1379/Н; на забезпечення виконання ТОВ "Металургтранс" зобов`язань за кредитним договором було укладено наступні договори:

- договір поруки №01-1379/Н/15 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_1 ;

- договір поруки №01-1379/Н/16 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_2 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/5 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_2 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/6 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_2 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/14 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_2 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/8 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_3 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/9 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_4 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/13 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_2 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/14 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_5 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/11 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_6 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/12 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_7 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/20 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_2 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/21 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_2 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/22 від 31.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та Компанією "AVALEY INVESTMENTS LIMITED2 ("АВАЛЕЙ ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД");

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/10 від 25.07.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_8 ;

- договір застави майнових прав №01-1379/Т/22 від 01.08.2014, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та фізичною особою ОСОБА_9 .

Уповноваженою особою фонду на ліквідацію ПАТ "АктаБанк" Кулішом В.М. на адресу ТОВ "Металургтранс" та ТОВ "Ост-вест логістік Україна" направлені повідомлення про нікчемність правочинів №1085 та №1086 від 20.07.2017 із зазначенням про необхідність повного та належного виконання всіх умов кредитного договору №01-1379/Н від 21.05.2013, у зв`язку із нікчемністю вищенаведених правочинів згідно пунктів 1, 2, 5, 6, 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". В повідомленнях про нікчемність правочинів вказано і про нікчемність договорів застави майнових прав, що укладені між ПАТ "АктаБанк" та наведеними вище фізичними особами.

39. Таким чином, Верховний Суд вважає, що апеляційним судом зроблений вірний висновок про те, що спірні відносини у цій справі виникли саме між позивачем та Уповноваженою особою фонду на ліквідацію ПАТ "АктаБанк" Кулішом В.М., і вирішення судом цих спірних відносин може серед іншого стосуватися залучених судом до участі у справі третіх осіб, проте не стосується прав та обов`язків скаржниці.

40. Верховний Суд погоджується також з висновками апеляційного суду про те, що доводи ОСОБА_10 фактично зводяться до того, що вона є вкладником ПАТ "АктаБанк" та звертається за захистом прав та законних інтересів, пов`язаних із можливістю отримати задоволення власних грошових вимог до Банку, задоволення яких напряму залежить від обсягу ліквідаційної маси Банку, яка напряму залежить від вартості реалізації прав вимоги за кредитними договорами.

41. Разом з тим, ПАТ "АктаБанк" знаходиться в стані ліквідації, а жодних доказів того, що ОСОБА_10 визнано кредитором банку, що ліквідується вона не надала, як і не надала доказів звернення з позовом до ПАТ "АктаБанк" про стягнення грошових коштів за вкладом.

42. Також ОСОБА_11 не включена до реєстру вкладників ПАТ "АктаБанк". Про вказаний факт заявник сама повідомила в касаційній скарзі, а саме вказала, що вона не включена до реєстру вкладників ПАТ "АктаБанк", оскільки пропустивши строки на звернення до Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», втратила право на виплату майнових вимог за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

43. Отже, встановлені обставини, свідчать про відсутність правового зв`язку між ОСОБА_10 та існуючим спором між позивачем та Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АктаБанк" Кулішом В.М. стосовно дій щодо визнання нікчемними договорів та направлення повідомлень про нікчемність правочинів із вимогами про необхідність повного та належного виконання умов Кредитного договору №01-1379/Н від 21.05.2013, що укладений між ПАТ "АктаБанк" та ТОВ "Металургтранс".

44. Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на висновок науково-правової експертизи від 04.11. 2021, наданий Радою науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України за результатами розгляду звернення ОСОБА_10 , з огляду на те, що відповідно до частини першої статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Разом з тим, висновок експерта може бути доказом у справі лише тоді, коли експертиза здійснена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами. У разі коли висновок експертизи наданий стороною як додаток до позовної заяви, тобто проведений відповідною експертною установою за клопотанням сторони чи її представника, то такий висновок може розцінюватися лише як письмовий доказ, який підлягає дослідженню в судовому засіданні та відповідній оцінці.

45. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові 12.07.2021 у справі №766/12142/16-а.

46. Враховуючи вищевикладене, а також те, що в межах спірних правовідносин рішення суду першої інстанції стосується прав та обов`язків вичерпного кола осіб, проте не стосується прав та обов`язків скаржниці, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо закриття апеляційного провадження.

47. Такого ж висновку Верховний Суд дійшов при вирішенні подібних правовідносин у постанові від 26.01.2021 у справі №826/23493/15.

48. Доводи скаржника про те, що у даній справі № 804/5064/17 Верховний Суд у своїй постанові від 11.07.2022 вже підтвердив порушення права та законного інтересу скаржника є безпідставними та не беруться Судом до уваги, оскільки у постанові від 11.07.2022 Верховний Суд не перевіряв чи оскаржуваним рішенням суду першої інстанції вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_10 , а лише надав оцінку висновкам апеляційного суду щодо відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

49. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

50. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

51. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

52. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

53. Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

54. Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а тому ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_10 залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик