Постанова

від 22.03.2023 по справі 280/4962/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 280/4962/18

адміністративне провадження № К/9901/19432/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 (головуючий суддя Сацький Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 (головуючий суддя Круговий О.О., судді Прокопчук Т.С., Шлай А.В.)

у справі №280/4962/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

третя особа - Запорізька регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»,

про визнання протиправною відмови у затвердженні документації з землеустрою та зобов`язання вчинити певні дії

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області), Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (далі - третя особа), в якій просив суд:

1.1. визнати протиправною відмову, оформлену листом від 03.09.2018 №Х-3832/2919/0/18-18, у затвердженні клопотання позивача про затвердження документації із землеустрою від 20.08.2018 та зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 20.08.2018 про затвердження документації із землеустрою та передання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,00 га, яка розташована на території Вершинської сільської ради, Більмацького району, запорізької області (за межами населених пунктів) з врахуванням попередніх причин відмови у затвердженні документації та затвердити зазначену документацію.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, позов задоволено:

2.1. Визнано протиправною відмову, оформлену листом від 03.09.2018 №Х-3832/2919/0/18-18, у затвердженні клопотання ОСОБА_1 про затвердження документації із землеустрою від 20.08.2018.

2.2. Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20.08.2018 про затвердження документації із землеустрою та передання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,00 га, яка розташована на території Вершинської сільської ради, Більмацького району, Запорізької області (за межами населених пунктів) та затвердити зазначену документацію.

2.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

3.1. 13.12.2005 розпорядженням голови Куйбишевської районної Державної адміністрації Запорізької області № 616 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Вершинської сільської ради громадянам (к. 114, 126) згідно з додатком.

3.2. Пунктом 12 цього додатку (список громадян яким надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Вершинської сільської ради) в тому числі надано дозвіл ОСОБА_1 .

3.3. Маючи відповідний дозвіл, позивач замовив розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у Запорізькій регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру".

3.4. 07.09.2016 Розпорядженням голови Більмацької районної Державної адміністрації Запорізької області № 347 п. 1 Розпорядження № 616 від 13.12.2005 викладено в наступній редакції: "надати дозвіл на розробку землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Вершинської сільської ради (к. 114, 126) громадянам згідно з додатком".

3.5. Запорізькою регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" за участі фахівців (інженерів) відповідну документацію було розроблено.

3.6. З розробленою документацією із землеустрою, ОСОБА_1 неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області з клопотанням про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність.

3.7. Рішенням відповідача від 03.07.2018 № Х-3100-2244/0/18-18 позивачу відмовлено в затвердженні документації з землеустрою.

3.8. ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача та надав для затвердження документацію із землеустрою.

3.9. Рішенням відповідача від 03.09.2018 № Х-3832-2919/0/18-18 знову відмовлено позивачу в затвердженні документації із землеустрою.

3.10. Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в затвердженні проекту землеустрою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2.00 га, яка розташована на території Вершинської сільської ради, Більмацького району, Запорізької області (за межами населених пунктів) відсутні, а відтак відмова у затвердженні вищевказаного проекту землеустрою є протиправною. Крім того зазначено, що зі змісту рішень про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в частині порушень, не можливо встановити, яким саме вимогам і нормам законодавства не відповідає поданий проект землеустрою. Оскаржувані рішення не містять посилань на конкретні приписи нормативно - правових актів, які не були додержані позивачем, або навпаки містить посилання на норму законодавства, проте не містить посилань на недоліки в проекті землеустрою.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, подав касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Скаржник вказує на те, що розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою у встановлений строк не було реалізовано позивачем. Відповідач зазначає, що з 2005 по 2018 рік земельне законодавство суттєво змінилось, у зв`язку з чим змінилися і вимоги до складання проектів відведення земельних ділянок. Також скаржник звертає увагу на те, що Розпорядження Більмацької РДА від 09.09.2016 №347, яким внесені зміни до розпорядження голови РДА від 13.12.2005, прийнято поза межами повноважень з огляду на положення частини 4 статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

5.2. Відповідач також не погоджується з оскаржуваними судовими рішеннями в частині зобов`язання затвердити проект землеустрою, оскільки суд не вправі приймати рішення з питань, які відносяться до виключної компетенції відповідних органів.

5.3. Крім того, на думку відповідача, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви за одну позовну вимогу, у той час як ним були заявлені дві позовні вимоги.

6. Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надходило.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України, в редакції до 08.02.2020), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Норми частини 2 статті 19 Конституції України гарантують, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Частиною 6 статті 118 ЗК України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про надання згоди на розробку проекту землеустрою) визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

10. Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України (в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про надання згоди на розробку проекту землеустрою) відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.09.2005 позивач звернувся до голови Куйбишевської райдержадміністрації із заявою про надання безоплатно у власність земельної ділянки розміром 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Вершинської сільської ради в контурі № 126, за результатами розгляду, якої було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельних ділянок, оформлений Розпорядженням № 616 від 13.12.2005.

12. Згодом, 07.09.2016, Розпорядженням голови Більмацької районної Державної адміністрації Запорізької області № 347 п. 1 Розпорядження № 616 від 13.12.2005 викладено в наступній редакції: «надати дозвіл на розробку землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства із земель резервного фонду Вершинської сільської ради (к. 114, 126) громадянам згідно з додатком».

13. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (частина 7 статті 118 ЗК України).

14. Частиною 8 статті 118 ЗК України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

15. Згідно зі статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 №858-IV (далі - Закон №858-IV) документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації, в тому числі у вигляді проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

16. Статтею 30 Закону №858-IV передбачено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

17. У свою чергу, частиною 1 статті 186-1 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

18. Відповідно до частини 4 статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.

Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.

19. Приписами частини 2 статті 50 Закону №858-IV передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

20. Відповідно до частини 3 статті 50 Закону №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна для об`єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

21. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина 5 статті 186-1 ЗК України).

22. Згідно з частиною 6 статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

23. Відповідно до частини 9 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

24. Тобто єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність висновку обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Результат розгляду з питань затвердження проекту землеустрою оформлюється відповідним органом у формі рішення, що прямо передбачено частиною 9 статті 118 ЗК України.

25. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України норми цього Кодексу не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

26. Аналогічний висновок щодо застосування норм права неодноразово викладений у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24.01.2020 у справі №316/979/18, від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19, від 01.02.2021 у справі №560/1282/19, від 16.09.2021 у справі №260/18/19, від 10.06.2021 у справі № 240/4964/18, від 07.04.2021 у справі №540/2813/19, від 10.03.2021 у справі №240/82/19, від 04.03.2021 у справі № П/811/968/18, від 15.06.2021 у справі №818/1905/17 та від 29.11.2021 у справі №480/1910/19, і Суд не вбачає підстав для відступу від нього.

27. Суд звертає увагу на те, що нормами земельного законодавств не встановлено строку дії дозволу на розробку проекту, а тому розробка проекту протягом тривалого часу не свідчить про протиправність дій позивача і не позбавляє дозволу чинності. При цьому, внесення до нього змін у 2016 році було спрямовано на уточнення формулювань, за наслідками яких первісного змісту змінено не було. Право органів державної влади на виправлення своїх помилок не суперечить принципу «належного врядування».

28. Варто відзначити, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність має на меті лише формування земельної ділянки як об`єкта земельних правовідносин. Тому надання дозволу на розробку такого проекту розпорядженням районної державної адміністрації у 2005 році, яка на той час мала таке право, не є перешкодою для розгляду погодженого проекту у 2018 році відповідачем, до якого право розпорядження землями державної власності перейшло у 2013 році.

29. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час розгляду тотожної справи №280/4963/18, які викладені у постанові 27.02.2023.

30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у листі-відмові від 03.09.2018 відповідачем було вказано також про те, що склад проекту землеустрою не відповідає вимогам статті 50 Закону України «Про землеустрій» щодо послідовності розташування документів у проекті землеустрою та їх назв.

31. Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що вказане порушення є неконкретизованим та необґрунтованим, оскільки стаття 50 Закону №858-IV містить перелік документів, які включають в себе проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, однак не містять імперативної вимоги щодо послідовності їх розташування.

32. Крім того, зі встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій вбачається, що позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою з інших підстав, тих що не були вказані в його попередньому висновку, викладеному відповідачем в листі-відмові від 03.07.2018 № Х--3100-2244/0/18-18, що є порушенням порядку, встановленого статтею 186-1 ЗК України.

33. З приводу доводів касаційної скарги про виключну компетенцію відповідача колегія суддів зазначає наступне.

34. Дискреційними повноваженнями є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

35. Натомість, у цій справі, відповідач вважає свої повноваження дискреційними помилково, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно з законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

36. Зобов`язання позивача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення.

37. Однак як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

38. Проте, як зазначено вище, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

39. Натомість, як було зазначено вище, відповідач неодноразово відмовляв позивачу у затвердженні проекту землеустрою з різних підстав.

40. З огляду на викладене є підстави вважати, що у відповідача відсутні повноваження діяти на власний розсуд, а отже і відсутні перешкоди у прийнятті рішення про затвердження відповідної документації.

41. Суд касаційної інстанції також відхиляє доводи касаційної скарги, що позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви лише за одну позовну вимогу, у той час як ним були заявлені дві позовні вимоги, з огляду на таке.

42. Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

43. Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

44. При цьому, пунктом 23 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

45. Колегія суддів звертає увагу, що при перевірці правильності сплати судового збору та при визначенні кількості вимог немайнового характеру за подання позовної заяви необхідним є врахування того, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

46. Як слідує зі змісту прохальної частини позову, позивачем заявлені пов`язані між собою вимоги немайнового характеру, перша з яких є основною, а інша (друга) - похідною від першої. Оскільки вимога про визнання протиправними рішення є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо), відповідно ОСОБА_1 правильно сплатив судовий збір за подання позовної заяви, виходячи із однієї позовної вимоги (основної та похідної) немайнового характеру.

47. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з їх висновками у цій справі.

48. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В.М. Шарапа

Судді О.П. Стародуб

С.М. Чиркін