Справа № 372/1213/21
Провадження № 2-54/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2023 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінченко О.М.
при секретарях Литвинюк Ю.М., Григор`єва К.О.,
представників ОСОБА_1 , Берлач Г.В., Коновал Р.О.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , товариство з обмеженою відповідальнісю «Смарт Агро Інвест» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
В СТ АН ОВ ИВ:
05.04.2021 р. представник позивача ОСОБА_2 адвокат Дем`янюкР.В.звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 в якій просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , земельні ділянки, які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062), 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223), 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877); вжити дій, відповідно до вимог статті 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», щодо забезпечення надсилання у день набрання законної сили судовим рішенням у даній справі до державного реєстратора, що перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, за місцезнаходженням відповідного майна копії судового рішення для належної реєстрації набуття ОСОБА_2 права власності на вказані земельні ділянки та припинення права власності на них ОСОБА_3 , витрати у даній справі стягнути з відповідача.
В обґрунтуванняпозовної заявипредставник позивачавказав,що у володінні ОСОБА_2 перебували земельні ділянки для ведення індивідуального садівництва, які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062), 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223), 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877), власником яких вона була на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки, що були зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011095002505 від 20.12.2010р., за № 322318771000164 від 04.03.2011 р., за №322318771000165 від 04.03.2011р.
29.07.2020р. позивачці випадково стало відомо з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, індексні номери документів 218225997, 218229721 та 218228077, про те, що стосовно вищезазначених земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061 невідомий їй ОСОБА_4 (третя особа) на підставі договорів купівлі-продажу, які вона ніколи не укладала та не підписувала, набув права власності, що було неправомірно посвідчено 06.02.2012 р. приватним нотаріусом (від імені приватного нотаріуса) Київського міського нотаріального округу Курковською Яною Леонідівною. Пізніше позивачу стало відомо, що відповідно до наказу Головного управління юстиції у м.Києві від 04.04.2012 р. №618 діяльність даного приватного нотаріуса була припинена. Згодом було анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. На виконання вимог ч.6 ст.30-1 ЗУ «Про нотаріат» та наказу Головного управління юстиції у м.Києві від 01.06.2012 р. №1087 «Про передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Яни Леонідівни» робочою групою Головного управління юстиції у м.Києві було здійснено вилучення справ приватного нотаріуса для передачі на зберігання до Київського державного нотаріального архіву, про що складено відповідний акт з додатками. В акті зазначалося, що фізичний стан документів неупорядкований, наряди відповідно до номенклатури справ не сформовані, більша частина справ вилучається розсипом документів, деякі справи вкладені в папки, складено внутрішній опис, який не відповідає наповненню цих папок, реєстри для реєстрації нотаріальних дій за 2011 2012 р. відсутні. Під час вилучення був складений перелік справ (документів) та зазначено, що за лютий 2012 р. будь-які договори взагалі не зазначені, ні у вигляді сформованих справ, ні серед переліку розсипних документів.
Крім того, вказаний нотаріус була і є фігурантом судових позовів, досудових розслідувань, була засуджена у кримінальній справі № 2605/7851/12 (інформація згідно https://reyestr.court.gov.ua/Review/85454009, https://reyestr.court.gov.ua/Review/49919770. При цьому, як зазначено в ухвалі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 06.11.2019 р. у справі №202/6064/19, «в межах розгляду кримінальної справи №2605/7851/12 було встановлено, що приватний нотаріус Київського міського округу Курковська Я.Л., яка є засудженою у даній кримінальній справі, була позбавлена можливості володіти своєю печаткою приватного нотаріуса, оскільки печатку та її паспорт громадянки України у неї відібрав громадянин, що здійснював контроль над її нотаріальною діяльністю та весь час був присутній у неї в офісі. Слідчий у своєму клопотанні звернув увагу слідчого судді на те, що обставини, встановлені в межах кримінальної справи №2605/7851/12 свідчать про те, що на момент вчинення правочину (укладення договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 02.02.2012 р.), приватний нотаріус Курковська Я.Л. не володіла та не розпоряджалась самостійно своєю печаткою і, відповідно, не могла здійснити посвідчення договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 02.02.2012 р.»
Також в ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 06.08.2019 р. у справі №757/38169/19-ц зазначено, що «інформаційною довідкою від 05 квітня 2019 р. №162423543 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна стверджується, що на земельну ділянку № НОМЕР_1, яка розташована у АДРЕСА_1 накладено обтяження за №26737052 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 15 червня 2018 р. у справі №752/11056/18, з якої вбачається, що на спірну земельну ділянку накладено арешт в рамках кримінального провадження № 12018100000000304, яке розслідується за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.1 ст.358 КК України в ході здійснення якого встановлено, що невстановленими особами було підроблені договори дарування від 06 грудня 2010 р. та 06 лютого 2012 р. посвідчені від імені приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, внаслідок чого було проведено відчуження земельних ділянок».
Тобто, дата посвідчення Договорів вказаним нотаріусом близька, або співпадає з датами оспорюваних правочинів і в інших судових справах та розслідуваннях щодо нотаріальної діяльності ОСОБА_6 .
Зазначені Договори купівлі-продажу земельних ділянок, за реєстровими номерами 115, 116, 117 від 06.02.2012 р, які засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., позивач не підписувала і нікого не уповноважувала від свого імені вчиняти будь-які правочини щодо зазначених земельних ділянок, обставини та підстави укладання договорів їй невідомі, оригінали чи копії Договорів від 06.02.2012 р. у неї відсутні, грошові кошти (оплату), внаслідок укладення Договорів, вона не отримувала. Крім того, у позивача до цих пір наявні оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки, на яких відсутні будь-які відмітки про відчуження чи перехід права власності.
Також, згідно зазначених інформаційних довідок, позивачці стало відомо історію наступних реєстрацій та відчужень ділянок. Так, державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» (код ЄДРПОУ 42431075, м.Ірпінь) Товкайло Уляною Василівною були прийняті:
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46211202 від 29.03.2019 р. за фізичною особою ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0040, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстраційний номер 115 виданий 06.02.2012 р., засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л.;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46212744 від 29.03.2019 р. за фізичною особою ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0041, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстраційний номер 116 виданий 06.02.2012 р., засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л.;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46213147 від 29.03.2019 р. за фізичною особою ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0061, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, реєстраційний номер 117 виданий 06.02.2012 р., засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л.;
Позивач зазначила, що державному реєстратору КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. анульовано доступ до ЄДР на підставі Наказу Міністерства юстиції від 30.09.2019 №3033/5, а самому КП «Реєстрація плюс» 31.07.2019 р. скасовано акредитацію.
Після вказаного протиправного набуття ОСОБА_4 права власності на ділянки, через п`ять днів, ним було вчинено правочин з переходу права власності ТОВ «СМАРТ АГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 40743126) на підставі акту прийому-передачі земельних ділянок. Про цій дії свідчить зміст рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які були прийняті державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» в Київській області Євко В.В., а саме:
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46287309 від 03.04.2019 р. за ТОВ «СМАРТ АГРО ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 40743126 на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки за реєстраційним номером 1099, 1100 від 01.04.2019 р. від ОСОБА_4 до ТОВ «СМАРТ АГРО ІНВЕСТ», справжність якого засвідчив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Приходько Л.М., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0040;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46288956 від 03.04.2019 р. за ТОВ «СМАРТ АГРО ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 40743126 на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки за реєстраційним номером 1109, 1100 від 01.04.2019 р. від ОСОБА_4 до ТОВ «СМАРТ АГРО ІНВЕСТ», справжність якого засвідчив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Приходько Л.М., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0041;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46288518 від 03.04.2019 р. за ТОВ «СМАРТ АГРО ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 40743126 на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки за реєстраційним номером 1115, 1116 від 01.04.2019 р. від ОСОБА_4 до ТОВ «СМАРТ АГРО ІНВЕСТ», справжність якого засвідчив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Приходько Л.М., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0061.
Далі відбулася передача земельних ділянок ОСОБА_5 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна із статутного капіталу, про що свідчить зміст рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які були прийняті державним реєстратором Гариленко Олексієм Віталійовичем (Пірнівська сільська рада Вишгородського району у Київській області), а саме:
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52515243 від 04.06.2020 р. за фізичною особою ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна із статутного капіталу номер 1530, 1531 від 01.06.2020р., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0040;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52514673 від 04.06.2020 р. за фізичною особою ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна із статутного капіталу номер 1530, 1531 від 01.06.2020р., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0041;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 52512787 від 04.06.2020 р. за фізичною особою ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна із статутного капіталу номер 1530, 1531 від 01.06.2020р., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0061.
Позивач, розуміючи, що вона втратила власність внаслідок організованих рейдерських дій, 30.07.2020 р. звернулася на адресу Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України (Офіс протидії рейдерству) зі скаргою №С-21457 на вищевказані дії реєстраторів.
Наказом Міністерства юстиції України від 09.03.2021 р. №893/5 вказану скаргу позивача задоволено повністю (скасовано рішення від 29.03.2019 р. №№ 46211202, 46212744, 46213147, прийняті державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В., від 03.04.2019 р. №№ 46287309, 46288956, 46288518, прийняті державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» Євком В.В., від 04.06.2020 №№ 52515243, 52514673, 52512787, прийняті державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Гавриленком О.В.) Підставою скасування стало прийняття оскаржуваних рішень з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав. Позивач зазначив, що інформація про розгляд Офісом протидії рейдерству зазначеної скарги позивача надавалася відповідним вказаним державним реєстраторам, ТОВ «СМАРТ АГРО ІНВЕСТ», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Усі ці суб`єкти оскарження та заінтересовані особи запрошувалися на відповідне засідання Колегії Міністерства юстиції України 21.10.2020 р., на яке жоден з них не прибув.
Але, звернувшись 17.03.2021 р. до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В., стало відомо, що 14.01.2021 р., під час розгляду Міністерством юстиції України скарги позивача, ОСОБА_5 ділянки були відчужені черговий раз, на цей раз ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу, про що свідчить зміст рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які були прийняті 14.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Скульською Тетяною Анатоліївною, а саме:
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56151950 від 14.01.2021 р. за фізичною особою ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, номер 61 від 14.01.2021 р., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0040;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56151675 від 14.01.2021 р. за фізичною особою ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, номер 60 від 14.01.2021 р., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0041;
- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56152155 від 14.01.2021 р. за фізичною особою ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, номер 59 від 14.01.2021 р., щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223187700:12:019:0061.
На державних актах, які весь час перебували та перебувають у позивача, відсутні відмітки про перехід права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061. Вищезазначені початкові рішення державного реєстратора були прийняті лише на підставі договорів купівлі-продажу, які позивач не підписувала. Земельні ділянки вибули з володіння позивача не з її волі. Таким чином, вказані початкові дії нотаріуса та державного реєстратора порушують вимоги законодавства, оскільки ст.126 Земельного кодексу України (у редакції станом на момент посвідчення початкових договорів купівлі-продажу) встановлює, що при набутті прав власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених ч.2 цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід. В свою чергу вищезазначеними реєстраторами не було враховано та дотримано вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які діяли на момент вчинення нотаріальних дій.
Договори, укладені від імені позивача, були підписані не нею, а невідомою їй особою. Таким чином договори укладені невідомими без волевиявлення позивача та без її підпису є неукладеними.
Враховуючи вказані обставини, позивач наполягає на витребуванні на його користь земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки, внаслідок відсутності волі позивача на їх відчуження та протиправних дій інших осіб, послідовно набувалися у володіння і користування (внаслідок одноразового відчуження) третіми особами і, як наслідок, відповідачем без дотримання установлених законом вимог.
Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за відповідачем зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061. Відповідно до ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння, що і було зроблено відповідачем.
З урахуванням того, що ділянки вибули у позивача поза його волею, позовна вимога про витребування майна з володіння відповідача, за яким воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру індикаційного позову. Відповідне рішення суду про витребування, з констатацією в мотивувальній частині того, що договори неукладені, надалі повинні призвести до внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і повернення земельних ділянок у володіння позивача.
Існує чіткий порядок дій державного реєстратора у разі витребування нерухомого майна. Відповідно до п.67 порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127, для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені ст..27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно.
Позивач зазначає, що датою Договорів купівлі-продажу земельних ділянок за реєстровими номерами 115, 116, 117 вказано 06.02.2012р. З огляду на те, що Договори були укладені невідомими особами, за невідомого реального часу, місця і обставин, без відома та волі на те позивача, не підписувалися нею та оригінали чи їх копії їй ніколи не надавалися, вона в будь-якому випадку не могла дізнатися про їх існування з відповідних державних реєстрів чи інших відкритих інформаційних систем до моменту їх державної реєстрації, яка відбулася тільки 29.03.2019 р. Тобто позивач потенційно могла довідатися про порушення свого цивільного права з 29.03.2019 р. Позивач випадково дізналася про порушення своїх прав (про наявність договорів та ланцюжок відчужень) лише 29 липня 2020 р. з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що в розумінні ч.1 ст.261 ЦК України може бути моментом початку перебігу строку позовної давності. Про рішення від 14.01.2021 р. про державну реєстрацію прав на ділянки за відповідачем (про особу останнього набувача), позивачу стало відомо з наданих інформаційних довідок 17.03.2021 р. Початок перебігу строку позовної давності може бути момент не раніше 29.03.2019 р. момент реєстрації первинних договорів.
14.06.2021 р. ухвалою судді було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.00 год. 14.07.2021 р.
20.10.2021 р. ухвалою суду було задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та витребувано з Обухівської районної адміністрації Київської області, Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідача ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4 належним чином завірені копії документів, оскільки в їх наданні були труднощі.
01.12.2021 р. ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 25.01.2022 р. о 11.00 год.
25.01.2022 р. ухвалою суду було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про повернення на стадію підготовчого провадження та призначено по справі підготовче судове засідання на 25.02.2022 р. о 10 год. 00 хв., залучено в якості третьої сторони без самостійних вимог ОСОБА_5 та ТОВ «Смарт Агро Інвест».
21.02.2022 р. представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Коновал Р.О. надала суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначила, що відповідач не погоджується з позовною заявою з наступних підстав. ОСОБА_3 є відповідачем по справі на праві власності якого перебувають земельні ділянки з кадастровими номерами:
- 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062 га) на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2021 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим №61. Індексний номер рішення: 56151950 від 14.01.2021. Номер запису про право власності: 40118652;
- 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223 га), на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2021 р., за реєстровим №60. Індексний номер рішення: 56151675 від 14.01.2021. Номер запису про право власності: 40118422;
- 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877 га), на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2021 р., за реєстровим №59. Індексний номер рішення: 56152155 від 14.01.2021. Номер запису про право власності: 40118835.
ОСОБА_3 придбав вищезазначені земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу та проведена державна реєстрація, тобто право власності набуте у законний спосіб.
В позові ОСОБА_2 зазначає, що Договори купівлі-продажу не підписувала і нікого не уповноважувала від свого імені вчиняти будь-які правочини щодо зазначених земельних ділянок, обставини та підстави укладення Договорів їй невідомі, оригінали чи копії договорів від 06.02.2012 р. у неї відсутні, грошові кошти (оплату) внаслідок укладення Договорів вона не отримувала. Однак, жодних доказів, на підтвердження своїх тверджень не наводить. Враховуючи, що позивачем не підтверджено наявності підстав, що свідчать про нікчемність/недійсність Договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 06.02.2012, посвідчених за реєстровими номерами №115, 116, 117, право власності за якими набуто за фізичною особою ОСОБА_4 , а також їх не оспорено в порядку ст.215 ЦК України, відсутні підстави стверджувати, що право власності на земельні ділянкинезаконно перейшлодо фізичноїособи ОСОБА_4 та якимосьчином незаконновибуло зволодіння позивача. Крім того, заявлена позивачем вимога про витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 земельних ділянок, не є ефективним способом захисту порушеного на думку позивача права. У даній справі не наведено підстав для такого витребування, адже скасування рішень, прийнятих державним реєстратором не тягне за собою, скасування первинного права власності на земельні ділянки. Копія Наказу Міністерства юстиції №893/5 від 09.03.2021 р. та Висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 21.10.2020 р. не свідчить, що земельні ділянки вибули з володіння ОСОБА_2 незаконно. Згідно Висновку та Наказу рішення щодо реєстрації права власності за відповідачем у межах скарги не розглядалися та не скасовувалися. Наказом було скасовано рішення державного реєстратора Товкайло У.В. від 29.03.2019 №46211202, 46212744, 46213147, ОСОБА_8 від 03.04.2019 №46287309, 46288956, 46288518, ОСОБА_9 від 04.06.2020 №52515243, 52514673, 52512787 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040,3223187700:12:019:0041,3223187700:12:019:0061.Підстави наякі посилаєтьсяпозивач умежах справи,що розглядаєтьсяне єтотожними зпідставами скарги ОСОБА_2 від 30.07.2020р.З оглядуна те,що Договорикупівлі-продажу№115,116,117у судовомупорядку недійсними,розірваними,припиненими невизнані,відтак єчинними,жодних підставвважати,що земельніділянки № 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062 га), № 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223), № 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877) вибули із власності ОСОБА_2 не з її волі. Вибір такого способу захисту порушеного, на думку позивача, права є неефективним способом захисту, який не спрямований на реальне відновлення порушеного права або інтересу позивача, зокрема, через те, що не має наслідком виключення об`єктів (земельних ділянок) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та скасування права власності за ОСОБА_10 . З огляду на те, що всі викладені в позовній заяві доводи стосуються виключно обставин первинної реєстрації об`єктів (земельних ділянок), підставу набуття за якими позивач не оскаржує, не підтверджено обставини нікчемності/недійсності договорів купівлі-продажу, що були підставою для здійснення записів, не вбачається підстав для задоволення позовних вимог. Частинами 1, 4 ст.24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_10 , 29.03.2019) передбачено випадки відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, який є вичерпним. На підставі ч.5 ст.24 Закону відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав не передбачених цим законом, заборонена. Матеріали справи не містять, належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, відтак у задоволенні позову слід відмовити за необґрунтованістю. Відповідач зазначив, що 25.01.2022 р. до Окружного адміністративного суду м.Києва було подано позовну заяву про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України №893/5 від 09.03.2021. Станом на дату направлення до суду відзиву, відомості щодо руху справи відсутні. В зв`язку з цим представник відповідача просив суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю.
05.12.2022р. ухвалоюсуду булозакрито підготовчепровадження тапризначено справудо судовогорозгляду посуті усудовому засіданніна 16.01.2023р.о 11.00год.
16.01.2023 р. ухвалою суду було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_7 про залишення позову без розгляду.
16.02.2023 р. ухвалою суду залишено позов без руху в зв`язку з необхідністю доплати судовий збір в сумі 7035,00 грн. та надано позивачу ОСОБА_2 строк для усунення недоліків, який не перевищує п`яти днів з дня вручення позивачу копії ухвали.
16.02.2023 р. на виконання ухвали суду представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Берлач Г.В. було надано суду копію квитанції про доплату судового збору в розмірі 7035,00 грн.
В судовому засіданні 21.03.2023 р. представник позивача адвокат Берлач Г.В. позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві. Позивач ОСОБА_2 з 2009 р. володіла землею. В 2020 р. стало відомо, що вона шахрайським способом вибула з її користування. Земельні ділянки перепродувалися, а потім постійно їх перереєстровували (рейдерство). Нотаріус, який робив реєстрацію позбавлений ліцензії, є кримінальні справи. Позивач ніяких договорів не підписувала, в неї є оригінали державних актів.
В судовому засіданні 21.03.2023 р. представник відповідача адвокат Коновал Р.О. позов не визнала, підстави викладено в відзиві, не підтверджено нікчемність, недійсність договорів купівлі-продажу, земля від позивача вибула на законних підставах, позовні вимоги не сформовані, є лише похідні вимоги. Позивач не надала оригінали державних актів, про які говорить.
Відповідач ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,представник третьої особиТОВ «Смарт АгроІнвест» в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили.
В судовому засіданні 21.03.2023 р. допитана в якості свідка позивач ОСОБА_2 пояснила, що позов підтримує, вона ніяких договорів купівлі-продажу не підписувала і кошти вона не отримувала. В 2007р. вона стала власником земельних ділянок.
В судовому засіданні 21.03.2023 р. свідок ОСОБА_11 пояснив, що позивачка його дружина. В 2007р. вони придбали (купили) землю (пай), 2-3 неділі була така можливість. Ніякої згоди на відчуження землі він не давав. Недавно стало відомо, що її хтось незаконно відчужив.
Суд, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги позову підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1ст. 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлені наступні обставини:
ОСОБА_2 володіла земельнимиділянками дляведення індивідуальногосадівництва,які розташованіна територіїСтаробезрадичівської сільськоїради Обухівськогорайону Київськоїобласті, кадастровий № 3223187700:12:019:0040(площею0,2062га),№ 3223187700:12:019:0041(площею0,1223га),№ 3223187700:12:019:0061(площею0,0877га),що підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку ЯЛ634853 від 20.12.2010 р., ЯЛ634854 від 04.03.2011 р., ЯЛ634873 від 04.03.2011 р. (а.с.31-36 т.1)
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 218225997, 218229721, 218228077 від 29.07.2020 р. на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061 право власності було зареєстровано:
- 29.03.2019 р. за ОСОБА_4 , на підставі договорів купівлі-продажу 115, 116, 117 від 06.02.2012 р. видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л., рішення від 29.03.2019 р. №№ 46211202, 46212744, 46213147, прийняті державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В.;
- 03.04.2019 р. за ТОВ «Смарт Агро Інвест», на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки 1099, 1100, 1109, 1110, 1115, 1116 від 01.04.2019 р. видавник ОСОБА_4 , ТОВ «Смарт Агро Інвест» (справжність підписів засвідчив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Приходько Л.М.), рішення від 03.04.2019 р. №№ 46287309, 46288956, 46288518, прийняті державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» Євком В.В.;
-02.06.2020р.за ОСОБА_5 ,на підставіакту приймання-передачінерухомого майнаіз статутногокапіталу 1530,1531від 01.06.2020р.,видавник сторони, рішеннявід 04.06.2020№№ 52515243,52514673,52512787,прийняті державнимреєстратором Пірнівськоїсільської радиВишгородського районуКиївської областіГавриленком О.В. (а.с.19-30 т.1)
З договорів купівлі-продажу №№61, 59, 60 від 14.01.2021 р. посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. вбачається, що ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_3 земельні ділянки кадастровий № 3223187700:12:019:0040(площею0,2062га), №3223187700:12:019:0061(площею0,0877га),№ 3223187700:12:019:0041(площею0,1223га).Згідно витягівз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнопро реєстраціюправа власності240478530,2404480177,240476221від 14.01.2021р.право власностіна вказаніземельні ділянкизареєстроване за ОСОБА_3 (а.с.152-169т.1)
Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 248514027, 248515772, 248517523 від 17.03.2021 р. на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061 право власності було зареєстровано:
- 14.01.2021 р. за ОСОБА_3 , на підставі договорів купівлі-продажу 61, 60, 59 від 14.01.2021 р. видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А., рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 5615950, 561516775, 56152155 від 14.01.2021 р. (а.с.42-56 т.1)
З Висновку колегії міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 21.10.2020 р. вбачається, що скаргу ОСОБА_2 від 30.07.2021 р. було розглянуто та рекомендовано задовольнити повністю. (а.с.38-41 т.1)
Наказом Міністерства юстиції України №893/5 від 09.03.2021 р. скаргу ОСОБА_2 від 30.07.2020 р. задоволено повністю. Скасовано рішення від 29.03.2019 р. №№ 46211202, 46212744, 46213147, прийняті державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В., від 03.04.2019 р. №№ 46287309, 46288956, 46288518, прийняті державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» Євком В.В., від 04.06.2020 №№ 52515243, 52514673, 52512787, прийняті державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Гавриленком О.В. (а.с.37 т.1)
У відповіді Київського державного нотаріального архіву на запит адвоката Дем`янюк Р.В. від 09.09.2020 №2474/01-21 зазначається, що станом на 09.09.2020 р. документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Яни Леонідівни не передані на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву. (а.с.57-58 т.1)
З листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 05.10.2020 р. №34057/6-20 вбачається, що Робочою групою було здійснено вилучення справ приватного нотаріуса Курковської Я.Л. для передачі на зберігання до державного нотаріального архіву, про що складено відповідний акт з додатками. В даному акті зазначено, що фізичний стан документів, що вилучаються неупорядкований, наряди відповідно до номенклатури справ не сформовані. Більша частина справ вилучена розсипом документів. Реєстри для реєстрації нотаріальних дій за 2011 2012 р. відсутні. Звірка документів відповідно до реєстру нотаріальних дій під час вилучення не проводилась. Під час вилучення був складений перелік справ (документів) додатки 1-50 до акту. В додатках зазначено, що за 2012 р. були вилучені договори за січень 2012 р. За лютий місяць 2012 р. будь-які договори взагалі не зазначені, ні у вигляді сформованих справ, ні серед переліку розсипу документів. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №2688/5 від 07.08.2020 р. свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 24.11.2008 р. за №7201 на ім`я ОСОБА_6 , анульоване (а.с.59-60 т.1)
Пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_11 послідовні іузгоджуються зматеріалами справи.
Ч.1 ст.3 ЗК України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Ст.14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно до закону. Підставами виникнення і припинення прав на земельні ділянки, як і прав на інші об`єкти нерухомого майна, розташовані на них, є передбачені законом юридичні факти, що підтверджується відповідними документами.
Ст.321 ЦК України встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
До 02.05.2009 р. документом, що посвідчував право власності на земельну ділянку незалежно від способу набуття власником такого права, виступав виключно державний акт.
При цьому, принцип визнання державою прав на нерухоме майно, передбаченої ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», закладений у ч.4 ст.3 вказаного закону, обумовлює, що звернення власників земельних ділянок за проведенням державної реєстрації права власності на них в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі державних актів, якими посвідчуються права власності на земельні ділянки, відбуватиметься у разі, якщо оформлення права власності на землю та його реєстрація були проведені згідно з чинним у відповідний час законодавством, втім, особа бажає укласти правочин щодо відповідної земельної ділянки. Згідно з абзацом 2 ч.5 ст.3 Закону державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.
Крім того, власник землі може звернутися за державною реєстрацією права, що виникло до 01.01.2013 р., з метою отримання всіх привілеїв, що дає їх державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч.3 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом та іншими нормативно правовими актами.
Постановою КМУ від 02.04.2002 р.№449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» (із відповідними змінами) встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Державний акт на право приватної власності на землю видавався виключно громадянам, підписувався Головою відповідної Ради народних депутатів, а також реєструвався відповідною радою за місцем розташування земельної ділянки в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю. Дані про реєстрацію права власності на земельну ділянку не вносилися до електронної бази даних, кадастрова зйомка із зазначенням координат при його видачі в переважній більшості випадків не здійснювалася.
Форма державних актів, що видавалися у період з 02.05.2009 р. до 01.01.2013 р. була затверджена постановою КМУ від 02.04.2002 №449, зі змінами, внесеними постановами КМУ від 16.10.2008 р. №926 та від 12.11.2008 №1019.
Згідно ст..126 ЗК України (у редакції ЗУ від 07.07.2011 р. №3613-VI) право власності на земельну ділянку, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з п.»а» ч.2 ст.126 ЗК України, у редакції, що діяла у період з 02.05.2009 р. по 01.01.2013 р., документом, який підтверджує набуття права власності на земельну ділянку, що на момент відчуження перебувала в приватній власності, може виступати будь-який договір, за яким набувається у власність земельна ділянка (купівля-продаж, дарування, міна тощо).
Відповідний договір разом з державним актом на право власності на земельну ділянку, яка була відчужена, є належним правовстановлюючим документом, на підставі якого може бути проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.
Відповідно до п.3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок» до створення єдиної системи органів реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень: відмітку про відчуження земельної ділянки на держаному акті на право власності на землю (земельну ділянку), що відчужується, здійснює нотаріус та орган, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок; право власності або право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації земельної ділянки.
Ч.6 ст.126 ЗК України визначено, що на державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.
Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, було затверджено постановою КМУ від 06.05.2009 р. №439.
Згідно з п. «а» ч. 2, ч.6 ст.126 ЗК України (в редакції Закону №1066- VI) право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою. При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених ч.2 цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. П.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1066- VI передбачено, що положення цього Закону щодо посвідчення права власності на земельні ділянки документами, зазначеними у ч.2 ст.126 ЗК України, поширюється також на випадки, коли зазначені документи були укладені (видані) до набрання чинності цим Законом, але державні акти на право власності на земельні ділянки видані не були. В такому випадку нотаріус, який посвідчив (видав) відповідний документ, звертається з письмовим запитом до органу, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, про підтвердження того, що державний акт на право власності на землю (земельну ділянку) не виданий новому власнику земельної ділянки. Після надходження до нотаріуса письмового підтвердження такого факту державний акт на право власності на землю (земельну ділянку) вилучається нотаріусом із його справ та після здійснення відмітки про перехід права власності на неї, долучається до відповідного документа, зазначеного у ч.2 ст126 ЗК України.
На державних актах, які знаходяться у позивача ОСОБА_2 відсутні відмітки про перехід права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061.
Початкові рішеннядержавного реєстраторабули прийнятілише напідставі договорівкупівлі-продажу,які позивачне підписувала.
Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи земельніділянки вибулиз володінняпозивача ОСОБА_2 без їївідома,всупереч їїволі.Жодних договорівпозивач непідписувала,грошових коштівне отримувала.Суду ненадано ані оригіналів,а нікопій договорівкупівлі-продажувід 06.02.2012р.,посвідчених приватним нотаріусом (від імені приватного нотаріуса) Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., на підставі яких 29.03.2019р. державнимреєстратором КП«Реєстрація плюс»Товкайло У.В. було зареєстровано право власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_4 .
Таким чином, вказані початкові дії нотаріуса та державного реєстратора порушують вимоги законодавства, оскільки ст.126 ЗК України (у редакції станом на момент посвідчення початкових договорів купівлі-продажу) встановлює, що при набутті прав власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених ч.2 цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.
Реєстраторами не було враховано та дотримано вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які діяли на момент вчинення нотаріальних дій.
Статтями 3. 10, 29 Закону встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 р. визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1. реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2. на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.;
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 01.01.2013 р., визнаються дійсними згідно з ч.3 цієї статті, та у випадках, визначених ст.28 цього закону.
Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013 р., обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.
Також державним реєстратором не дотримано вимог ст.23 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині не зупинення проведення державної реєстрації права власності у зв`язку із відсутністю достатнього та повного пакету документів, що є необхідними для здійснення реєстрації права власності та неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим законом, відомостей (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013 р.
Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Ст.328, 329 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст.202 ЦК України). Ч.1, 3ст.626 ЦК України встановлюють, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.
У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Ст.207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі ч.1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Ч.2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договори, укладені від імені позивача ОСОБА_2 , були підписані не нею, а невідомою їй особою. Таким чином Договори укладені невідомими без волевиявлення позивача ОСОБА_2 та без її підпису є неукладеними.
Згідно змісту статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.386, 387 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно зі ст..388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно у набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його у добросовісного набувача у всіх випадках.
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки про витребування на її користь земельних ділянок, тому, що ці ділянки, внаслідок відсутності волі позивача на їх відчуження та протиправних дій інших осіб, послідовно набувалися у володіння і користування, в наслідок багаторазового відчуження, третіми особами, і як наслідок, відповідачем ОСОБА_3 без дотримання вимог закону.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі №653/1096/16-ц викладено правовий висновок, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння)
Слід зазначити, що віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання індикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма ч.1 ст.216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення індикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст..387 та 388 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 р. у справі №352/9076/16-ц зазначено, що позов про вчинення дій, пов`язаних із реєстрацією, має бути поданий до особи, за якою зареєстровано право власності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі №183/1617/16 зазначено, що метою індикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майно, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підстави для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Враховуючи ту обставину, що земельні ділянки вибули у позивачки ОСОБА_2 поза її волею, вимоги позову про витребування майна з володіння відповідача ОСОБА_3 , за яким воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру індикаційного позову.
Згідно постанови Верховного Суду від 13.01.2021 р. у справі №369/11811/17 державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, чи не був залучений.
Відповідно до ст..26, 27, 31-1 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Реєстрація дії на підставі судових рішень проводиться виключно на підставі рішень. отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.
Згідно п.67 порядку «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127, для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені ст..27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.
Згідно ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно дост. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи . Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами;висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із положеннямист. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи, що позовних вимоги є обґрунтованими і підтверджуються необхідними доказами, суд приходить до висновку, що вони підлягають повному задоволенню.
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до положеньст. 141 ЦПК України, стягнувши з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 суму судового збору 7943,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити .
Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) , земельні ділянки які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району, Київської області, з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040 ( площею 0,2062 га), 3223187700:12:019:0041 ( площею 0,1223 га), 3223187700:12:019:0061 ( площею 0,0877 га).
Припинити право власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельні ділянки які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району, Київської області, з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040 ( площею 0,2062 га), 3223187700:12:019:0041 ( площею 0,1223 га), 3223187700:12:019:0061 ( площею 0,0877 га).
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_12 сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 7943 грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Киівського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2023 р.
Суддя О.М.Зінченко
Суд | Обухівський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2023 |
Оприлюднено | 27.03.2023 |
Номер документу | 109778737 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Обухівський районний суд Київської області
Зінченко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні