Постанова

від 09.10.2023 по справі 372/1213/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 372/1213/21

номер провадження №22-ц/824/9419/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2

на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року /суддя Зінченко О.М./

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Агро Інвест» про витребування з незаконного володіння земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

05.04.2021 р. позивач ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 , в якій просила витребувати з його незаконного володіння земельні ділянки, які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062), 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223), 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877).

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), земельні ділянки які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району, Київської області, з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040 ( площею 0,2062 га), 3223187700:12:019:0041 ( площею 0,1223 га), 3223187700:12:019:0061 ( площею 0,0877 га). Припинено право власності ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельні ділянки які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району, Київської області, з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040 ( площею 0,2062 га), 3223187700:12:019:0041 ( площею 0,1223 га), 3223187700:12:019:0061 ( площею 0,0877 га). Стягнуо з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 7943 грн. 00 коп. / т. 2 а.с. 125-137/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог, вирішити питання судового збору.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема не взято до уваги аргументи , що ОСОБА_3 набув земельні ділянки у власність у законний спосіб, про що до апеляційної скарги долучено договори купівлі-продажу. Суд першої інстанції, прийшовши до висновку про не підписання ОСОБА_4 договорів купівлі-продажу від 2012 року керувався виключно односторонніми заявами позивача у тексті позовної заяви, а також її показами у якості свідка. Факт відсутності, як оригіналів так і копій договорів купівлі-продажу, не встановлений. Позивачем не підтверджено наявності підстав, що свідчать про нікчемність/недійсність Договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 06.02.2012, посвідчених за реєстровими номерами № 115, 116, 117, право власності за якими набуто за фізичною особою ОСОБА_5 , а також їх не оспорено в порядку ст. 215 ЦК України, відсутні підстави взагалі стверджувати, що право власності на вищезазначені земельні ділянки незаконно вибуло з володіння позивача. Також вказувала, що заявлена позивачем вимога не є ефективним способом захисту порушеного, на думку позивача, права. Позивач вже обрала для себе спосіб захисту, на її думку, порушеного права: звернулася до Міністерства юстиції України зі скаргою у сфері державної реєстрації прав. Відтак, Наказом було скасовано рішення державного реєстратора Товкайло Уляни Василівни від 29.03.2019 № 46211202, 46212744, 46213147, ОСОБА_8 від 03.04.2019 № 46287309, 46288956, 46288518, ОСОБА_9 від 04.06.2020 № 52515243, 52514673, 52512787 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061. Із частини 2 ст. 19 ЦПК України слідує, що заявлення похідної вимоги без основної у межах цивільного судочинства не допускається. Відповідно, не можуть бути підставою витребування майна (основна вимога) підстави тотожні як для скасування рішення державного реєстратора. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, припиняючи право власності ОСОБА_3 . Окремо наголошувала, що договори купівлі-продажу земельних ділянок за реєстровими номерами №115, 116, 117 були укладені 06.02.2012. Доказів того, що ці договори були укладені невідомими для позивача особами, за невідомого реального часу, місця і обставин, без її відома та волі, нею не підписувались та оригінали чи копії їй ніколи не надавались, не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Відповідно аргументи позивача стосовно того, що раніше аж 29.03.2019 вона не могла довідатися про своє порушене право є необґрунтованими, а отже, судом першої інстанції помилково не застосовано строку позовної давності. Також матеріалами справи не спростовується добросовісність відповідача при придбанні земельних ділянок. Добросовісний набувач майна не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 володіла земельними ділянками для ведення індивідуального садівництва, які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий № 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062 га), № 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223 га), № 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877 га), що підтверджується копіями Державних актів на право власності на земельну ділянку ЯЛ634853 від 20.12.2010 р., ЯЛ634854 від 04.03.2011 р., ЯЛ634873 від 04.03.2011 р. (а.с.31-36 т.1)

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 218225997, 218229721, 218228077 від 29.07.2020 р. на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061 право власності було зареєстровано:

- 29.03.2019 р. за ОСОБА_5 , на підставі договорів купівлі-продажу 115, 116, 117 від 06.02.2012 р. видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Курковська Я.Л., рішення від 29.03.2019 р. №№ 46211202, 46212744, 46213147, прийняті державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В.;

- 03.04.2019 р. за ТОВ «Смарт Агро Інвест», на підставі акту прийому-передачі земельної ділянки 1099, 1100, 1109, 1110, 1115, 1116 від 01.04.2019 р. видавник ОСОБА_5 , ТОВ «Смарт Агро Інвест» (справжність підписів засвідчив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Приходько Л.М.), рішення від 03.04.2019 р. №№ 46287309, 46288956, 46288518, прийняті державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» Євком В.В.;

- 02.06.2020 р. за ОСОБА_6 , на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна із статутного капіталу 1530, 1531 від 01.06.2020 р., видавник сторони, рішення від 04.06.2020 №№ 52515243, 52514673, 52512787, прийняті державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Гавриленком О.В. (а.с.19-30 т.1)

З договорів купівлі-продажу №№ 61, 59, 60 від 14.01.2021 р. посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. вбачається, що ОСОБА_6 передав у власність ОСОБА_3 земельні ділянки кадастровий № 3223187700:12:019:0040 (площею 0,2062 га), № 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877 га), № 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223 га).

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 240478530, 2404480177, 240476221 від 14.01.2021 р. право власності на вказані земельні ділянки зареєстроване за ОСОБА_3 (а.с.152-169 т.1)

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 248514027, 248515772, 248517523 від 17.03.2021 р. на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061 право власності було зареєстровано:

- 14.01.2021 р. за ОСОБА_3 , на підставі договорів купівлі-продажу 61, 60, 59 від 14.01.2021 р. видавник Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Т.А., рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень № 5615950, 561516775, 56152155 від 14.01.2021 р. (а.с.42-56 т.1)

Наказом Міністерства юстиції України №893/5 від 09.03.2021 р. скаргу ОСОБА_4 від 30.07.2020 р. задоволено повністю. Скасовано рішення від 29.03.2019 р. №№ 46211202, 46212744, 46213147, прийняті державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В., від 03.04.2019 р. №№ 46287309, 46288956, 46288518, прийняті державним реєстратором КП «Агенція адміністративних послуг» Євком В.В., від 04.06.2020 №№ 52515243, 52514673, 52512787, прийняті державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Гавриленком О.В. (а.с.37 т.1)

У відповіді Київського державного нотаріального архіву на запит адвоката Дем`янюк Р.В. від 09.09.2020 №2474/01-21 зазначається, що станом на 09.09.2020 р. документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Курковської Яни Леонідівни не передані на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву. (а.с.57-58 т.1)

З листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.10.2020 р. №34057/6-20 вбачається, що Робочою групою було здійснено вилучення справ приватного нотаріуса Курковської Я.Л. для передачі на зберігання до державного нотаріального архіву, про що складено відповідний акт з додатками. В даному акті зазначено, що фізичний стан документів, що вилучаються неупорядкований, наряди відповідно до номенклатури справ не сформовані. Більша частина справ вилучена розсипом документів. Реєстри для реєстрації нотаріальних дій за 2011 - 2012 р. відсутні. Звірка документів відповідно до реєстру нотаріальних дій під час вилучення не проводилась. Під час вилучення був складений перелік справ (документів) додатки 1-50 до акту. В додатках зазначено, що за 2012 р. були вилучені договори за січень 2012 р. За лютий місяць 2012 р. будь-які договори взагалі не зазначені, ні у вигляді сформованих справ, ні серед переліку розсипу документів. Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №2688/5 від 07.08.2020 р. свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 24.11.2008 р. за №7201 на ім`я ОСОБА_10 , анульоване (а.с.59-60 т.1)

Також встановлено, що на державних актах, які знаходяться у позивача ОСОБА_4 відсутні відмітки про перехід права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223187700:12:019:0040, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0061.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновків, що земельні ділянки вибули з володіння позивача ОСОБА_4 без її відома, всупереч її волі. Жодних договорів позивач не підписувала, грошових коштів не отримувала.

При цьому, суд першої інстанції констатував факт того, що суду не надано а ні оригіналів, а ні копій договорів купівлі-продажу від 06.02.2012 р., посвідчених приватним нотаріусом (від імені приватного нотаріуса) Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л., на підставі яких 29.03.2019 р. державним реєстратором КП «Реєстрація плюс» Товкайло У.В. було зареєстровано право власності на вказані земельні ділянки за ОСОБА_5 .

Отже, дії нотаріуса та державного реєстратора порушують вимоги законодавства, оскільки ст. 126 ЗК України (у редакції станом на момент посвідчення початкових договорів купівлі-продажу) встановлює, що при набутті прав власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених ч.2 цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Реєстраторами не було враховано та дотримано вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які діяли на момент вчинення нотаріальних дій.

Також суд першої інстанції керувався вимогами ст.207 ЦК України, що встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі ч.1 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Ч.2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом першої інстанції вказано, що договори, укладені від імені позивача ОСОБА_4 , були підписані не нею, а невідомою їй особою, а отже є неукладеними.

Водночас, спірних договорів судом першої інстанції не досліджувалось, ані оригіналів, ані копій.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, згідно позову, ОСОБА_4 зазначає, що договори купівлі-продажу не підписувала і нікого не уповноважувала від свого імені вчиняти будь-які правочини щодо зазначених земельних ділянок, обставини та підстави укладення договорів їй невідомі, оригінали чи копії договорів від 06.02.2012 року у неї відсутні, грошові кошти (оплату), внаслідок укладення договорів, вона не отримувала. Водночас, жодних доказів, на підтвердження своїх тверджень не наводить.

Водночас, в суді апеляційної інстанції, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 підтвердила, що вказані договори вона раніше, до звернення до суду бачила, при впорядкуванні документів, на даний момент вони у сторони відсутні.

В суді апеляційної інстанції, також, при зверненні з апеляційною скаргою, копії договорів купівлі-продажу були надані апелянтом.

Так, після винесення судом першої інстанції рішення від 21.03.2023, ОСОБА_3 з метою отримання достовірної інформації щодо чинності Договорів купівлі-продажу звернувся до адвоката Фадєєва О.П., який, керуючись нормами Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (далі - Порядок) отримав доступ до реєстраційних справ: за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1798409332231 (земельна ділянка з кадастровим номером 3223187700:12:019:0061); за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1798391632231 (земельна ділянка з кадастровим номером: 3223187700:12:019:0041); за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна: 1798313332231 (земельна ділянка з кадастровим номером: 3223187700:12:019:0040), та копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 3223187700:12:019:0061, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0040, що були укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 06.02.2012, посвідчені нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим номером № 115, 116, 117 й передав клієнту ОСОБА_3 .

Представниками сторін в суді апеляційної інстанції не заперечувалось, щодо вказаних відомостей, а також, щодо приєднання їх до матеріалів справи в якості доказів. Протокольною ухвалою апеляційної інстанції від 09 жовтня 2023 року приєднані до апеляційної скарги копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 3223187700:12:019:0061, 3223187700:12:019:0041, 3223187700:12:019:0040, що були укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 06.02.2012, посвідчені нотаріусом Київського міського нотаріального округу Курковською Я.Л. за реєстровим номером № 115, 116, 117, та витяги були приєднані до матеріалів даної справи як докази.

Умови, підстави, процедуру надання адвокатам інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно визначено, зокрема, статтею 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі -Закон) та Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною першою статті 32 Закону передбачає, що інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі ч. 2 ст. 32 Закону для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

Водночас, судом першої інстанції зроблено висновки про незаконність переходу прав власності на земельні ділянки, без дослідження самих договорів та їх дійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач стверджуючи, що вона не підписувала Договори купівлі-продажу від 06.02.2012 р., посвідчені за реєстровими номерами № 115, 116, 117, не довела вказані обставини.

Направлених запитів до відповідних державних органів із наміром отримати копії вищезазначених договорів купівлі-продажу, в цілях доказування, не достатньо аби підтвердити обставину відсутності як оригіналів так і їх копій, тим більше спростувати факт підписання позивачем цих договорів.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, па підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин мас бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину.

В силу ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність па підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Апеляційний суд доходить висновків, що позивачем не підтверджено наявності підстав, що свідчать про нікчемність/недійсність договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 06.02.2012 р., посвідчених за реєстровими номерами № 115, 116, 117, право власності за якими набуто за фізичною особою ОСОБА_5 , а також їх не оспорено в порядку ст. 215 ЦК України, а отже, відсутні підстави стверджувати, що право власності на вищезазначені земельні ділянки незаконно перейшло до фізичної особи ОСОБА_5 та якимось чином незаконно вибуло з володіння позивача.

Апеляційний суд наголошує на тому, що і позов і судове рішення обґрунтовані тим, що договорів купівлі-продажу земельних ділянок, за якими вони від ОСОБА_4 вибули, не існувало фізично як документів.

Так, в обґрунтування позовних вимог, з чим погодився суд першої інстанції, ОСОБА_4 вказує, що договори укладені невідомими особами, за невідомого часу, місця і обставин, без її відома і її волі, без її підпису. Підставою позову також стало скасування рішень, прийнятих державним реєстратором, оформлене наказом Міністерства юстиції України, саме за підстав відсутності договорів - порушення процедури реєстрації.

Повторно, апеляційний суд наголошує на тому, що в суді апеляційної інстанції, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 підтвердила, що вказані договори вона раніше, до звернення до суду бачила, при впорядкуванні документів, на даний момент вони у сторони відсутні.

В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги було встановлено наявність договорів 2012 року, вони внесені в реєстр та зберігаються при реєстраційній справі, також встановлено, що запитів до нотаріуса, який реєстрував угоди купівлі-продажу переходу власності від ОСОБА_5 до ОСОБА_3 задля витребування підстав, на яких за ОСОБА_5 зареєстровані спірні земельні ділянки не зроблено ані позивачем ані судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, встановлено, що підтвердила представник позивачки, те, що позивач знала про наявність договорів 2012 року.

Отже, заявлена позивачем вимога про витребування з незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , земельних ділянок, які розташовані на території Старобезрадичівської сільської ради Обухівського району Київської області, з кадастровими номерами: 3223187700:12:019:0040 (площею 0, 2062 га), 3223187700:12:019:0041 (площею 0,1223 га), 3223187700:12:019:0061 (площею 0,0877), не є належним способом захисту порушеного права, який базувався саме на відсутності договорів купівлі-продажу.

Крім того, скасування рішень, прийнятих державним реєстратором, без скасування правочинів, не тягне за собою, скасування права власності на земельні ділянки.

На даний момент скасування рішень, прийнятих державним реєстратором, оформлене наказом Міністерства юстиції України, оскаржується стороною відповідача. Апеляційним судом у клопотанні про зупинення провадження у справі до розгляду вказаної справи відмовлено, оскільки правовідносини у даній справі ґрунтуються на спірних договорах, а скасування державної реєстрації не скасовує наявність правочинів, оскільки державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнений факту набуті права власності з фактом його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Отже, апеляційний суд дійшов висновків про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, позовні вимоги заявлені не спосіб, що відповідає дійсним обставинам справи, встановленим апеляційним судом, а тому у позові слід відмовити.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.

Судові витрати у якості сплаченого судового збору при подачі позовної заяви до суду першої інстанції у розмірі - 7 943 грн. 00 коп. та за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного суду - у розмірі 11914 грн. 50 коп. підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року - задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 березня 2023 року - скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції у розмірі 7 943 грн. 00 коп. покласти на ОСОБА_4 .

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 11914 грн. 50 коп.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: