Постанова

від 21.03.2023 по справі 440/2547/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2023 р.Справа № 440/2547/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2022, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.08.22 по справі № 440/2547/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Полтавській області, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.09.2021 №6649/1807.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 16.09.2021 №6649/1807.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 24810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень).

Не погодившись з таким рішенням, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" (ідентифікаційний код 43963332) зареєстроване в якості юридичної особи 26.11.2020, номер запису в ЄДР про юридичну особу 1005851020000011029, видами діяльності товариства, зокрема, є 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устатковання, 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів /а.с. 138-143/.

Посадовою особою Кременчуцького відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" за червень 2021 року, за результатами якої оформлено акт камеральної перевірки від 19.08.2021 №6354/16-31-18-07-11-01/43963332 /а.с. 15-24/.

Згідно з висновками вказаного акту "платником ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" (податковий номер 43963332) 20.07.2021 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року №9199478660.

Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що платником ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" (податковий номер 43963332) відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу в червні 2021 року складено 21 податкову накладну на загальну суму ПДВ 3 525 740,63 грн, з них 16 податкових накладних на суму ПДВ 2 920 323,62 грн не включено до складу податкового зобов`язання декларації з ПДВ за червень 2021 року. Реєстрація цих 16 податкових накладних була зупинена відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.

Податкові накладні на загальну суму ПДВ 3 525 740,63 грн складені у відповідності до статті 201, підписані та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до діючого законодавства.

Платником ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" самостійно направлено на реєстрацію 21 податкову накладну на загальну суму 3 525 740,63 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто платник усвідомлював про обов`язок в подальшому відображати податкове зобов`язання по зазначених податкових накладних.

На порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 201.10 статті 201 Кодексу суб`єктом господарювання занижено податкове зобов`язання на суму ПДВ у розмірі 2 920 324,00 грн.

Отже, платник податку ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" не вжив достатніх заходів в частині повноти, правильності та своєчасності декларування і сплати податку через те, що він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а саме на порушення пункту 201.10 статті 201, статті 187 розділу Кодексу та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами та доповненнями, суб`єктом господарювання за червень 2021 року занижено податкове зобов`язання на суму ПДВ у розмірі 2 920 324,00 грн.

Головне управління ДПС у Полтавській області не отримувало від ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" будь-яких пояснень, листів з інформацією щодо: неможливості виконання ним обов`язку в частині повноти, правильності та своєчасності декларування і сплати податку на додану вартість; обставин, які звільняють товариство від фінансової відповідальності за своєчасність декларування і сплати ПДВ по декларації за червень 2021 року.

Дані дії платника ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" підтверджують вину, зважаючи, що посадові особи мали можливість для дотримання норм чинного законодавства, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжили достатніх заходів для своєчасності та повноти відображення у податковій звітності з ПДВ за червень 2021 року в рядку 1.1 сум податку на додану вартість, вказаних в податкових накладних, незалежно від факту їх реєстрації.".

На підставі таких висновків акту камеральної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.09.2021 №6649/1807, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 4 380 486,00 грн, в тому числі 2 920 324,00 грн за податковими зобов`язаннями та 1 460 162,00 грн за штрафними (фінансовим) санкціями /а.с. 12-14/.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийняте з порушенням норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункту 1.1 статті 1 ПК України).

За правилами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення камеральної перевірки позивача та винесення спірного ППР) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до вимог пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Колегія суддів зазначає, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

Тому, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Судова колегія зазначає, що предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Крім того, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 09.08.2022 у справі №640/23486/21, від 06.03.2019 у справі №809/911/17, від 10.04.2018 у справі №826/13195/16 (провадження №К/9901/35399/18), від 17.04.2018 у справі №812/872/17 (провадження №К/9901/3488/17).

Згідно з пунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Судовим розглядом встановлено, що у спірному випадку контролюючим органом після виявлення розбіжностей даних податкової декларації ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО" та даних Єдиного реєстру податкових накладних усупереч приписам Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку, а не документальну позапланову виїзну перевірку, саме в ході проведення якої підлягають дослідженню первинні документи бухгалтерського та податкового обліку товариства, які слугували підставою для складення ним 21 податкової накладної на загальну суму 3 525 740,63 грн.

Відтак, під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом вчинено дії, які є предметом документальної перевірки.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що перевірка позивача проведена з порушенням процедурних вимог Податкового кодексу України, така перевірка відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність в контролюючого органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки.

Посилання відповідача на установлення мораторію на проведення документальних перевірок на період дії карантину, який було продовжено до 31.08.2021, не дає контролюючому органу правових підстав діяти всупереч припису пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та проводити камеральну перевірку з питання повноти нарахування податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за червень 2021 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність та необхідність скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 16.09.2021 №6649/1807, та в свою чергу задоволення позовних вимог ТОВ "КОМПАНІЯ "ПЛЮС-АГРО".

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 року по справі № 440/2547/22 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положеннястатті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 по справі №440/2547/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 24.03.2023 року