Постанова

від 22.03.2023 по справі 640/10223/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10223/19 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: cудді-доповідача: Шелест С.Б., суддів: Горяйнова А.М., Пилипенко О.Є., при секретарі судового засідання Турчин М.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Полякової С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІХІМІКС» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛІХІМІКС» (далі також - позивач, ТОВ «ПОЛІХІМІКС») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.05.2019 №0373140302 та від 27.05.2019 №0371140302.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних податкових повідомлень-рішень як таких, що прийняті податковим органом на підставі хибних висновків акту перевірки щодо непідтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами позивача.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020 позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 №0373140302, від 27.05.2019 №0371140302.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задоволено: рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2020 скасовано; ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІХІМІКС» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01.06.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІХІМІКС» задоволено частково: рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №640/10223/19 скасовано; справу №640/10223/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІХІМІКС» до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 №03711440302 та від 27.05.2019 №03731440302, прийняті Головним управлінням ДФС у м. Києві; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь ТОВ «ПОЛІХІМІКС» сплачений ним судовий збір у розмірі 4767,00 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2022 апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021 повернуто апелянту.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021; справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

19.09.2022 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого позивач, з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

У зв`язку з наявністю розбіжностей у зазначенні відповідача у справі, що унеможливило встановлення дійсного складу учасників справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.10.2022 матеріали справи №640/10223/19 направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо наявності та виправлення описки в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021.

Законом України 13.12.2022 №2825-IX, який набрав чинності 15.12.2022, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

На момент набрання чинності Законом №2825-IX питання щодо наявності та виправлення описки в рішенні від 23.12.2021 у справі №640/10223/19 судом першої інстанції не вирішено.

Розгляд справи продовжено після повернення справи до суду апеляційної інстанції.

З`ясовуючи склад учасників судового процесу, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаний позов поданий позивачем до Головного управління ДФС у м. Києві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби та реорганізовано територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби.

Зокрема, згідно з додатками 1 та 2 даної Постанови №537 утворено Головне управління ДПС у м. Києві, до якого приєднано Головне управління ДФС у м. Києві. Пунктом 4 даної Постанови утворені територіальні органи Державної податкової служби визначено правонаступниками відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 замінено відповідача у справі Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 замінено відповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві на його правонаступника - Державну податкову службу України.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, відповідно до статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227, утворено як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС у м. Києві.

Головне управління ДПС у м. Києві зареєстроване як філія (інший відокремлений підрозділ) 30.09.2020, код ЄДРПОУ 44116011.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 з 01.01.2021 розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.

Згідно з пунктом 1 Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, Головне управління ДПС у м. Києві є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Головне управлінця ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території м. Києва та є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267).

За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для заміни відповідача у справі - Державної податкової служби України, яку протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва визначено правонаступником Головного управління ДПС у м. Києві, на належного процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ 44116011).

Позиція суду апеляційної інстанції щодо здійснення заміни відповідача у справі зазначеним правонаступником також відповідає позиції Верховного Суду щодо здійснення аналогічної заміни в ухвалі від 23.01.2023 у справі №640/11628/21.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ПОЛІХІМІКС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування - за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складений акт перевірки від 01.04.2019 №120/1-26-15-14-03-02/37856933 (далі також - акт перевірки).

Перевіркою встановлені порушення позивачем, зокрема, вимог:

пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 958 399 грн, у тому числі за 2018 рік у сумі 958 399 грн;

пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 695 248 грн, у тому числі: за 2017 рік - у сумі 3 507 692 грн; 2018 рік - у сумі 4 695 248 грн.

На підставі акту перевірки від 01.04.2019 №120/1-26-15-14-03-02/37855693 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийняті:

податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 №0371140302, яким ТОВ «ПОЛІХІМІКС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 317 800,00 грн, з яких 254 240,00 грн - основний платіж; 63 560,00 грн - штрафні санкції;

податкове повідомлення-рішення від 27.05.2019 №033140302, яким ТОВ «ПОЛІХІМІКС» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 695 248 грн.

Фактичною підставою для визначення ТОВ «ПОЛІХІМІКС» грошового зобов`язання з податку на прибуток та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток згідно з актом перевірки став висновок контролюючого органу про неправомірне невідображення позивачем у складі інших доходів звітного періоду грошових коштів, отриманих позивачем від наступних контрагентів: ТОВ «ПЛАТЕК» (код ЄДРПОУ 40874879), ТОВ «БОНДВОЯЖ» (код ЄДРПОУ 41646435), ТОВ «АДАНО» (код ЄДРПОУ 40825769), ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 41290754), ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» (код ЄДРПОУ 41647067), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД» (код ЄДРПОУ41307500), ТОВ «МУЛЬТІТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ41063711, попередня назва - ТОВ «ГОЛДЕНСТАРС»), ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 41708915), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД» (код ЄДРПОУ 41288745), ТОВ «ОПТПРОМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 41125332), ТОВ «ЛАККІ-ГОЛД» (код ЄДРПОУ 401565006), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРЕЙМІКС» (код ЄДРПОУ 41307542), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРГЛАКС» (код ЄДРПОУ 41307579), ТОВ «НЬЮБУД ЛТД» (код ЄДРПОУ 41015500), ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» (код ЄДРПОУ 42128376).

Так, податковим органом зазначено, що між позивачем та вказаними контрагентами були документально оформлені господарські операції з поставки скрапленого газу за відсутності фактичного здійснення господарських операцій при одночасній реалізації позивачем товару невстановленим особам. Відсутність реального характеру господарських операцій з поставки газу вказаним контрагентам податковий орган аргументує відсутністю у контрагентів необхідного обсягу основних засобів та трудових ресурсів, неподанням контрагентами позивача податкової звітності, наявністю кримінальних проваджень, зареєстрованих за частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України) щодо низки контрагентів, невідповідністю номенклатури реалізованих у подальшому контрагентами позивача товарів придбаному товару, наявністю сформованих облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва по низці контрагентів.

Згідно з висновками акту перевірки отримані від контрагентів позивача кошти, перерахування яких за посиланням податкового органу не пов`язано з постачанням товарів, за відсутності даних у ТОВ «ПОЛІХІМІКС» щодо їх повернення у майбутньому, має кваліфікуватися як актив, який слід враховувати у складі інших доходів відповідного звітного періоду, що не знайшло відображення у фінансовій звітності ТОВ «ПОЛІХІМІКС» та не враховано при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. У зв`язку із зазначеним, податковим органом зроблений висновок про порушення позивачем пункту 7 П(с)БО 15 «Дохід» в частині не віднесення до складу «Інші доходи» отриманих від його контрагентів коштів у розмірі 10 019 690 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 27.05.2019 №0373140302 та від 27.05.2019 №0371140302, ТОВ «ПОЛІХІМІКС» звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції у рішенні від 16.09.2020 виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як таких, що прийняті податковим органом на підставі недоведених висновків акту перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з поставки газу його контрагентам.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції у постанові від 15.02.2021 виходив з обґрунтованості позиції податкового органу щодо відсутності у первинних документах позивача юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, оскільки господарські операції з поставки газу контрагентам позивача не носили реального характеру. Так, судом апеляційної інстанції в постанові зроблене посилання на вирок від 17.07.2018 у справі №754/8867/18, яким визнано винуватими та притягнуто до відповідальності осіб, у діях яких досудовим розслідуванням встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205-1 КК України, при створенні юридичних осіб - ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС». Також в обґрунтування судового рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що придбаний контрагентами позивача газ, за даними інформаційних баз податкового органу та інших джерел, не використовувався контрагентами, що доводить безтоварність операцій, у зв`язку з чим отриманий позивачем дохід (кошти) за цей газ є надходженням з інших джерел, а не від господарської діяльності, пов`язаної із продажем товару.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 01.06.2021 зазначив, що в основу прийняття податкових повідомлень-рішень, які є предметом розгляду цієї справи, покладені норми п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, пп. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, які не були предметом судового дослідження судами попередніх інстанцій стосовно господарських операцій, результати яких покладені в основу донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Верховним Судом зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується виключно на оцінці діяльності контрагентів позивача (їх звітування перед контролюючим органом, наявність основних засобів, перебування на податковому обліку, наявність матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності тощо), без дослідження суті спірних господарських операцій та їх взаємовідносин з позивачем.

Верховним Судом у постанові від 01.06.2021 також зауважено, що обставинами, які мають істотне значення для вирішення цієї справи щодо реальності господарських операцій, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, є комплексне дослідження господарської компетенції позивача на усіх етапах придбання, зберігання, використання, транспортування, відпуску газу, з урахуванням вимог, які встановлені для газу як товару особливого виду. Крім того, Верховним Судом наголошено, що поза увагою судів залишено встановлення та оцінка кваліфікації «інших надходжень», які отримані позивачем від його контрагентів, правова природа таких надходжень та їх регулювання приписами Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції за результатами нового розгляду справи дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 27.05.2019 №0373140302 та від 27.05.2019 №0371140302. Зазначена позиція суду першої інстанції ґрунтується на недоведеності з боку контролюючого органу нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Так, судом першої інстанції досліджені умови виконання договорів поставки скрапленого газу; встановлено, що згідно з умовами договорів поставка товару здійснювалась шляхом самовивозу покупцями із Черкаської ГНС ПАТ «Черкасигаз», із яким, у свою чергу, ТОВ «ПОЛІХІМІКС» укладений договір, умовами якого, серед іншого, передбачено надання послуг щодо зливання СВГ, відпуску товару в автомобільні цистерни, зважування та виписку за потребою товаросупровідних документів. Зауважено, що умови самовивізу придбаного у ТОВ «ПОЛІХІМІКС» товару виключають необхідність у виписці товаросупровідних документів (ТТН) на користь позивача. Зазначено, що в матеріалах справи наявні належним чином оформлені видаткові накладні та зареєстровані акцизні податкові накладні. Наголошено, що під час розгляду справи контролюючим органом не надано до суду належних та достатніх доказів, що відповідний товар, який реалізований позивачем його контрагентам не був переміщений з ПАТ «Черкасигаз». Вказано на необґрунтованість посилання податкового органу в якості підстав для висновку про нереальність господарських операцій з поставки газу на відсутність у контрагентів основних засобів та трудових ресурсів, непідтвердженність операцій за ланцюгом постачання, наявність податкової інформації про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом.

Крім того, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість посилання відповідача на вирок від 17.07.2018 у справі №754/8867/18, яким затверджено угоду від 06.07.2018 про визнання винуватості між прокурором Київської місцевої прокуратури №3 Старостенко А.М. та підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.205-1 ч.2 КК України, оскільки ним не встановлено жодного факту з приводу протиправної діяльності контрагентів (посадових осіб) позивача.

Апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві як відокремленого підрозділу ДПС, мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянтом наголошено на правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з підстав, викладених в акті перевірки від 01.04.2019 №120/1-26-15-14-03-02/ НОМЕР_1 .

Представник апелянта у судовому засіданні 22.03.2023 підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ПОЛІХІМІКС» зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги. Позивач зауважує, що податковим органом не надано належних та допустимих доказів як наявності правопорушення з боку позивача, так і його обізнаності щодо можливої протиправної діяльності його контрагентів, що виключає правомірність донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств. Наголошує на безпідставності та хибності висновків акту перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановлених статтею 308 КАС України, не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (підпункт 135.1 статті 135 ПК України).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 40 ПК України).

Мета, склад і принципи складання фінансової звітності визначені Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Мінфіну України від 07 лютого 2013 року № 73 та зареєстрованим в Мінюсті 28 лютого 2013 року за № 336/22868.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ П(С)БО № 1 фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Відповідно до пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (далі також - П(с)БО 15 «Дохід») дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Національному положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції.

Згідно з пунктом 7 П(с)БО 15 «Дохід» визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені (пункт 8 П(с)БО 15 «Дохід»).

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню (пункт 21 П(с)БО 15 «Дохід»).

Відповідно до пункту 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю.

Згідно з висновками акту перевірки від 01.04.2019 №120/1-26-15-14-03-02/37856933 порушення ТОВ «ПОЛІХІМІКС» пункту 7 П(с)БО 15 «Дохід» податковий орган аргументує невідображенням платником податків у складі «інші доходи» отриманих коштів у розмірі 10 019 690 грн, у тому числі за 2017 рік у сумі 3 507 692,00 грн, за 2018 рік - у сумі 6 511 998 грн. від наступних контрагентів: ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО», ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», ТОВ «МУЛЬТІТРЕЙДІНГ» (попередня назва - ТОВ «ГОЛДЕНСТАРС»), ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС», ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД», ТОВ «ОПТПРОМСЕРВІС», ТОВ «ЛАККІ-ГОЛД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРЕЙМІКС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРГЛАКС», ТОВ «НЬЮБУД ЛТД», ТОВ «АКВАТОРГ ЮА».

У той же час колегією суддів апеляційного суду за результатами аналізу даних акту перевірки від 01.04.2019 №120/1-26-15-14-03-02/37856933 встановлено, що сума отриманих позивачем коштів у розмірі 10 019 690 грн є наслідком задокументованих господарських операцій з ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО», ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» та ТОВ «АКВАТОРГ ЮА», позаяк господарські операції позивача з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД», ТОВ «ОПТПРОМСЕРВІС», ТОВ «ЛАККІ-ГОЛД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРЕЙМІКС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРГЛАКС» та ТОВ «НЬЮБУД ЛТД» не вплинули на формування вказаного показника.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «ПОЛІХІМІКС» за результатами господарських взаємовідносин з продажу газу ТОВ «ПЛАТЕК» документально оформило видаткові накладні на загальну суму 1 981 105,36 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість відсутня;

за результатами господарських взаємовідносин з продажу газу ТОВ «БОНДВОЯЖ» позивачем оформлені видаткові накладні на загальну суму 1 100 002,25 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість відсутня;

з ТОВ «АДАНО» - на загальну суму 940329,60 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість відсутня;

з ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ» - на загальну суму 861 115,63 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 774 858,55 грн;

з ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» - на загальну суму 599 995,50 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість відсутня;

з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД» - на загальну суму 550000,00 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 200 000,00 грн;

з ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ» (попередня назва - ТОВ «ГОЛДЕНСТАРС») - на загальну суму 523668,00 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 23668,00 грн;

з ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» - на загальну суму 1 100 000,00 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 550 000,00 грн;

з ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» - на загальну суму 6 567 477,50 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 2655477,50 грн.

Згідно з висновком акту перевірки в бухгалтерському обліку позивача відносини із вказаними контрагентами відображені наступним чином: Дт по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» - Кт по рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»; Дт по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - Кт по рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; Дт по рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» - Кт по рахунку 281 «Товари на складі».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що загальна сума отриманих коштів, які позивачем класифіковано як «дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» вказаним контрагентам складає 10019690 грн, що відповідає сумі доходу, яку згідно з позицією податкового органу позивач мав класифікувати як «інші доходи».

Щодо контрагентів позивача ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД», ТОВ «ОПТПРОМСЕРВІС», ТОВ «ЛАККІ-ГОЛД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРЕЙМІКС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРГЛАКС» та ТОВ «НЬЮБУД ЛТД» акт перевірки також містить посилання на нереальність господарських операцій із вказаними контрагентами, однак дані щодо здійснення останніми розрахунків у будь-який із передбачених договорами способів (взаємозалік, переведення боргу тощо), в акті перевірки відсутні.

Так, згідно з даними перевірки ТОВ «ПОЛІХІМІКС» за результатами господарських взаємовідносин з продажу газу ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД» документально оформлені видаткові накладні на загальну суму 1639258,60 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 1639258,60 грн;

ТОВ «ОПТПРОМСЕРВІС» - на загальну суму 1308480,52 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 1308480,52 грн;

ТОВ «ЛАККІ-ГОЛД» - на загальну суму 556363,79 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 556363,79 грн;

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРЕЙМІКС» - на загальну суму 550000,00 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 550000,00 грн;

ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРГЛАКС» - на загальну суму 550000,00 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 550000,00 грн

ТОВ «НЬЮБУД ЛТД» - на загальну суму 510619,37 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 510619,37 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 01.04.2019 №120/1-26-15-14-03-02/37856933 висновок податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 958 399 грн, а також завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 695 248 грн, що зумовило прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтується виключно на невідображенні ТОВ «ПОЛІХІМІКС» у складі «інші доходи» отриманих коштів саме у розмірі 10 019 690 грн.

За встановлених обставин колегія суддів апеляційного суду в межах перегляду даної справи не вбачає підстав для надання оцінки доводам податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД», ТОВ «ОПТПРОМСЕРВІС», ТОВ «ЛАККІ-ГОЛД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТРЕЙМІКС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ТОРГЛАКС» та ТОВ «НЬЮБУД ЛТД», оскільки за змістом акту перевірки від 01.04.2019 №120/1-26-15-14-03-02/37856933 висновок контролюючого органу щодо заниження позивачем податку на прибуток у сумі 958 399 грн та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 695 248 грн не ґрунтується на результатах взаємовідносин позивача із вказаними контрагентами.

Аналізуючи доводи податкового органу щодо фіктивності господарських операцій між ТОВ «ПОЛІХІМІКС» та ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО», ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» та ТОВ «АКВАТОРГ ЮА», здійснених на виконання договорів поставки газу, що, за посиланням податкового органу призвело до невідображення отриманих від третіх осіб коштів у складі «інші доходи», колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Так, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 03 серпня 2021 року у справі №640/13657/20 та від 14 січня 2020 року у справі №П/811/210/16, від 07.02.2023 у справі №380/10613/21.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на момент проведення перевірки за КВЕД є « 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами».

Між ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (постачальник) та ТОВ «ПЛАТЕК» (покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів від 02.12.2016 №34СГ/16, згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товарно-матеріальні цінності - скраплений газ БТ, СПБТ, ПБА (інших марок) (далі - товар), а покупець зобов`язується своєчасно приймати та оплачувати товар на умовах договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється за узгодженням сторін залізничним транспортом, автомобільним транспортом покупця (самовивіз) або постачальника зі складу, про який постачальник завчасно повідомляє покупця. Базис поставки (умови та вид транспортування), термін поставки та інші умови визначаються у відповідних додаткових угодах.

Згідно з пунктом 2.2 договору перехід права власності на товар оформлюється актом прийому-передачі або відповідною накладною.

Якість відвантажуваного товару підтверджується паспортом якості заводу-виробника, який видається покупцю за вимогою (пункт 2.3 договору від 02.12.2016 №34СГ/16).

Пунктом 2.4 договору визначено, що товар вважається прийнятим покупцем за якістю згідно з паспортом якості заводу-виробника згідно товарно-транспортних накладних.

Оплата товару здійснюється покупцем строком до 31.03.2017. Порядок, умови та строки розрахунків та поставки окремої партії товару можуть бути узгоджені сторонами у додаткових угодах (пункт 3.1 договору від 02.12.2016 №34СГ/16).

Згідно з пунктом 3.2 договору взаєморозрахунки між сторонами можуть здійснюватися будь-якими іншими незабороненими чинним законодавством способом, у тому числі шляхом проведення взаємозаліку або переведенням боргу.

Ідентичні за змістом договори поставки газу та додаткові угоди до них укладені також між позивачем та ТОВ «БОНДВОЯЖ» (договір від 27.04.2018 №76СГ/18), ТОВ «АДАНО» (договір від 25.11.2016 №31СГ/16), ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ» (від 30.05.2017 №48СГ/16), ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» (договір від 27.04.2018 №77СГ/18), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД» (договір від 27.06.2018 №91СГ/16), ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ» (договір від 03.05.2017 №46СГ/17), ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» (договір від 29.05.2018 №84СГ/18) та ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» (договір від 14.08.2018 №102СГ/18).

Відповідно до додаткових угод до вказаних договорів транспортування товару здійснювалось транспортом покупця (самовивіз) за місцем поставки: Черкаська ГНС ПАТ «Черкасигаз» (по контрагентам: ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО», ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС»); ГНС ПАТ «Уманьгаз» (по контрагентам: ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО»); м. Мукачево, Закарпатська область (ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ»); с. Попільня Житомирська область (ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД»); м. Київ (ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС»); м. Городище, Черкаська область (ТОВ «БОНДВОЯЖ»).

Окрім зазначених договорів поставки газу між ТОВ «ПОЛІХІМІКС» та його контрагентами укладені:

з ТОВ «ПЛАТЕК» - договір купівлі-продажу від 30.11.2016 №01/11ДП, згідно з яким ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ «ПЛАТЕК» (покупець), а покупець прийняти та оплатити паливо дизельне на загальну суму 79 728,60 грн у кількості 4 630,00 л; продавець зобов`язується відвантажити товар у кількості, узгодженій сторонами; передача товару здійснюється на складі продавця за адресою завчасно повідомленою покупцю; покупець самостійно вивозить товар автомобільним транспортом; приймання-передача товару оформлюється видатковою накладною;

з ТОВ «БОНДВОЯЖ» - договір купівлі-продажу скрапленого вуглеводневого газу від 30.03.2018 №01-04/2018, згідно з яким ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ «БОНДВОЯЖ» (покупець) скраплений вуглеводневий газ марок СПБТ, БТ, БПА, інших марок, що придатні для заправки автомобільного транспорту (пункт 1.1 договору); продавець не заперечує проти продажу покупцем товару третім особам на умовах поставки на автомобільних газозаправних пунктах (пункт 1.2 договору); поставка товару здійснюється шляхом заправки автомобілів покупця (або третіх осіб, з якими у покупця є відповідні договірні відносини) на автомобільних газозаправних пунктах (надалі - АГЗП), згідно додатку 1 (пункт 2.1 договору); перехід права власності на товар оформлюється актом приймання-передачі або видатковою накладною (пункт 2.3 договору); приймання-передача товару здійснюється на підставі листа покупця із вказівкою ліміту про заправку певних автотранспортних засобів, що ідентифікуються продавцем за державними номерними знаками та водіями (пункт 2.4 договору); впродовж місяця поставки продавцем складається відомість, в якій внесені дані (дата заправки, ПІБ водія, його підпис, державний номер транспортного засобу, кількість літрів поточна ціна) про кожну заправку (передачу товару) щодобово, на підставі якої в кінці місяця продавцем формуються видаткові документи, які передаються покупцю та мають бути підписані ним протягом трьох календарних днів та повернені продавцю (пункт 2.5 договору); оплата за товар здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 20 банківських днів з моменту отримання товару або шляхом передплати (пункт 3.1 договору);

з ТОВ «АДАНО» - договір купівлі-продажу від 08.11.2016 №84/16-1, згідно з яким ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ «АДАНО» (покупець), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Еудрагит RL 100; загальна ціна товару становить 105 700,00 грн; розрахунок між сторонами може бути здійснений будь-яким іншим не забороненим чинним законодавством способом, у тому числі, проведенням взаємозаліку або переведенням боргу (пункт 2.5 договору); передача товару оформлюється підписанням видаткової накладної на товар (пункт 3.2 договору);

з ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ» - договір купівлі-продажу скрапленого вуглеводневого газу від 28.04.2017 №30-04/2017, згідно з яким ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ» (покупець) скраплений вуглеводневий газ марок СПБТ, БТ, БПА, інших марок, що придатні для заправки автомобільного транспорту (пункт 1.1 договору); продавець не заперечує проти продажу покупцем товару третім особам на умовах поставки на автомобільних газозаправних пунктах (пункт 1.2 договору); поставка товару здійснюється шляхом заправки автомобілів покупця (або третіх осіб, з якими у покупця є відповідні договірні відносини) на автомобільних газозаправних пунктах (надалі - АГЗП), згідно додатку 1 (пункт 2.1 договору); перехід права власності на товар оформлюється актом приймання-передачі або видатковою накладною (пункт 2.3 договору); приймання-передача товару здійснюється на підставі листа покупця із вказівкою ліміту про заправку певних автотранспортних засобів, що ідентифікуються продавцем за державними номерними знаками та водіями (пункт 2.4 договору); впродовж місяця поставки продавцем складається відомість, в якій внесені дані (дата заправки, ПІБ водія, його підпис, державний номер транспортного засобу, кількість літрів поточна ціна) про кожну заправку (передачу товару) щодобово, на підставі якої в кінці місяця продавцем формуються видаткові документи, які передаються покупцю та мають бути підписані ним протягом трьох календарних днів та повернені продавцю (пункт 2.5 договору); оплата за товар здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 20 банківських днів з моменту отримання товару або шляхом передплати (пункт 3.1 договору).

По взаємовідносинам позивача з ТОВ «ПЛАТЕК» судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

ТОВ «ПЛАТЕК» взяте на податковий облік 05.10.2016; основний вид діяльності - інші будівельно-монтажні роботи; інформації щодо наявності основних засобів та трудових ресурсів до органів ДФС товариство не подавало; остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за грудень 2016 року; свідоцтво ПДВ анульоване 22.11.2017 (причина - відсутність поставок та ненадання декларацій).

На виконання договору від 02.12.2016 №34СГ/16 ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на користь ТОВ «ПЛАТЕК» за період з 02.12.2016 по 19.12.2016 виписало 9 видаткових накладних на загальну суму 1 901 376,76 грн; на виконання договору від 30.11.2016 №01/11ДП -видаткову накладну від 01.12.2016 №161 на суму 79 728,60 грн.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «ПЛАТЕК» здійснено шляхом переведення боргу із наступною сплатою грошового зобов`язання новим боржником.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 06.07.2017 між ТОВ «ПЛАТЕК» (первісний боржник), ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АВАК» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №18 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №34СГ/16 від 02.12.2016, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 1 901 376,76 грн.

Згідно з випискою по банківському рахунку за 07.07.2017 ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АВАК» на виконання договору про переведення боргу від 06.07.2017 №18 здійснила сплату у розмірі 810 000,00 грн.

01.08.2017 між ТОВ «ПЛАТЕК» (первісний боржник), ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА «ТРОФОР» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №20 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №34СГ/16 від 02.12.2016, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 1 901 376,76 грн.

Згідно з випискою по банківському рахунку за 03.08.2017 ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА ГРУПА «ТРОФОР» на рахунок позивача перерахувало грошові кошти у розмірі 400 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за договором переведення боргу від 01.08.2017 №19. Сума 115 144,00 грн».

17.08.2017 між ТОВ «ПЛАТЕК» (первісний боржник), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №24 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №34СГ/16 від 02.12.2016, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 806 520,76 грн.

Згідно з виписками по банківському рахунку за 18.08.2017, 21.08.2017 ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД» на виконання договору про переведення боргу від 17.08.2017 №24 здійснено сплату на загальну суму 430 000,00 грн.

20.11.2017 між ТОВ «ПЛАТЕК» (первісний боржник), ТОВ «ГУФРАСТРОЙ» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №27 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №34СГ/16 від 02.12.2016, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 376 520,76 грн.

Згідно з випискою по банківському рахунку за 15.12.2017 ТОВ «ГУФРАСТРОЙ» здійснено сплату грошових коштів п`ятьма платежами у розмірі 250 000,00 грн., 250 000,00 грн, 250 000,00 грн, 250 000,00 грн та 419 840,00 грн. У графі призначення платежу вказано: оплата згідно з договорами про переведення боргу №26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 34, 29/09-2017 від 07.12.2017 без зазначення сум сплати за кожним договором.

28.02.2017 між ТОВ «ПЛАТЕК» (первісний боржник), ТОВ «РЕЙ-БУД» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №11 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №01/11ДП від 30.11.2016, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 79 728,60 грн.

Згідно з випискою по банківському рахунку за 06.03.2017 ТОВ «РЕЙ-БУД» на виконання договору про переведення боргу від 28.02.2017 №11 здійснено сплату у розмірі 79 728,60 грн.

Згідно з висновками акту перевірки станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість по ТОВ «ПЛАТЕК» відсутня. Зазначене не заперечується сторонами у справі та підтверджується даними картки рахунку 361, копія якого наявна в матеріалах справи.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «БОНДВОЯЖ» судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «БОНДВОЯЖ» взяте на податковий облік 09.10.2017; основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля; інформації щодо наявності основних засобів та трудових ресурсів та податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість до органів ДФС не подавало.

На виконання договору від 27.04.2018 №76СГ/18 ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на користь ТОВ «БОНДВОЯЖ» за період з 30.04.2018 по 27.05.2018 виписало 5 видаткових накладних на загальну суму 907 600,53 грн; на виконання договору від 30.03.2018 №01-04/2018 - 2 видаткові накладні на загальну суму 192 401,67 грн.

04.06.2018 між ТОВ «БОНДВОЯЖ» (первісний боржник), ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №40 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №76СГ/18 від 27.04.2018, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 907 600,53 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку за 06.07.2018 ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» на рахунок позивача перерахувало кошти у розмірі 218 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за газ згідно з договором №87СГ/18 від 23.06.2018». Позивачем до матеріалів справи долучений лист ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» від 06.07.2018 на адресу позивача, згідно з яким товариство просить у платіжному дорученні від 06.07.2018 на суму 218 000,00 грн вважати вірним призначення платежу «оплата за договором від 04.06.2018 №40 у сумі 108 600,53 грн; оплата з договором від 01.06.201/8 №39 у сумі 109 399,47 грн».

Згідно з випискою з банківського рахунку за 23.06.2018 ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» на рахунок позивача перерахувало кошти у розмірі 299 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за газ згідно з договором від 22.06.2018 №44». Позивачем до матеріалів справи долучений лист ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» від 23.06.2018 на адресу позивача, згідно з яким товариство просить у платіжному дорученні від 23.06.2018 на суму 299 000,00 грн вважати вірним призначення платежу «оплата за договором від 04.06.2018 №40».

Згідно з випискою з банківського рахунку за 07.06.2018 ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» на рахунок позивача перерахувало кошти у розмірі 890 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за газ згідно з договором від №79СГ/18 від 30.04.2018». Позивачем до матеріалів справи долучений лист ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» від 07.06.2018 на адресу позивача, згідно з яким товариство просить у платіжному дорученні від 07.06.2018 на суму 890 000,00 грн вважати вірним призначення платежу «оплата за договором від 04.06.2018 №40 у сумі 500 000,00 грн; оплата за договором від 05.06.2018 №41 у сумі 380000,00 грн; оплата за договором від 07.06.2018 №42 у сумі 352 000,00 грн».

Також, 16.07.2018 між ТОВ «БОНДВОЯЖ» (первісний боржник), ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №44/1 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №01-04/2018 від 30.03.2018, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 192 401,72 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку за 17.07.2018 ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» на рахунок позивача перерахувало кошти у розмірі 85 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за газ згідно з договором №79СГ/18 від 30.04.2018». Позивачем до матеріалів справи долучений лист ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» від 18.07.2018 на адресу позивача, згідно з яким товариство просить у платіжному дорученні від 17.07.2018 на суму 85 000,00 грн вважати вірним призначення платежу «оплата за договором від 16.07.2018 №44/1 у сумі 85 000,00 грн».

Згідно з випискою з банківського рахунку за 18.07.2018 ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» на рахунок позивача перерахувало кошти у розмірі 100 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за газ згідно з договором №79СГ/18», а також кошти у розмірі 64 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за газ згідно з договором №91СГ/18 від 27.06.2018». Позивачем до матеріалів справи долучені лист ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» від 18.07.2018, згідно з якими товариство просить у платіжному дорученні від 18.07.2018 на суму 100 000,00 грн вважати вірним призначення платежу «оплата за договором від 16.07.2018 №44/1 у сумі 55 518,46 грн; оплата по договору від 17.07.2018 №44/2 у сумі 44 481,54 грн»; у платіжному дорученні від 17.07.2018 на суму 64 000,00 грн вважати вірним призначення платежу «оплата за договором від 07.06.2018 №42 у сумі 11 000,00 грн; оплата за договором від 01.06.2018 №39 у сумі 1116,74 грн, оплата за договором від 16.07.2018 №44/1 у сумі 51 883,26 грн».

Згідно з висновками акту перевірки та наявною у справі копією картки рахунку 361 станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість із вказаним контрагентом відсутня.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «АДАНО» судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначене товариство взяте на податковий облік 12.09.2016, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля; свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 22.11.2017; остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за листопад 2016 року; інформації щодо наявності основних засобів та трудових ресурсів до органів ДФС не подавало.

На виконання договору від 25.11.2016 №31СГ/16 ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на користь ТОВ «АДАНО» виписало видаткові накладні від 25.11.2016 №№146, 149, 150 на загальну суму 834 629,60 грн; на виконання договору від 23.11.2016 №84/16-1 - видаткову накладну від 23.11.2016 на суму 105 700,00 грн.

22.08.2017 між ТОВ «АДАНО» (первісний боржник), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС БУД» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №25 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №31СГ/16 від 25.11.2016, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 834 629,60 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку за 28.08.2017 ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС БУД» на виконання договору про переведення боргу від 22.08.2017 №25 здійснено сплату у розмірі 730 000,00 грн.

14.11.2017 між ТОВ «АДАНО» (первісний боржник), ТОВ «ГУФРАСТРОЙ» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №26 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №31СГ/16 від 25.11.2016, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 104 629,60 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку за 15.12.2017 ТОВ «ГУФРАСТРОЙ» здійснено сплату грошових коштів п`ятьма платежами у розмірі 250 000,00 грн, 250 000,00 грн, 250 000,00 грн, 250 000,00 грн та 419 840,00 грн. У графі призначення платежу вказано: оплата згідно з договорами про переведення боргу №26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 34, 29/09-2017 від 07.12.2017 без зазначення сум сплати за кожним договором.

20.12.2016 між ТОВ «АДАНО» (первісний боржник), ТОВ «ПЛАТЕК» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №10 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №84/16-1 від 08.11.2016, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 105 700,00 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку за 22.12.2016 ТОВ «ПЛАТЕК» на виконання договору про переведення боргу від 20.12.2016 №10 здійснено сплату у розмірі 105 700,00 грн.

Станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість відсутня.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ» судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначене товариство взяте на податковий облік 21.04.2017; основний вид діяльності - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 22.06.2018. Відповідно до 1С «Податковий блок» підприємство не реєструвало акцизні накладні; інформації щодо наявності основних засобів та трудових ресурсів до органів ДФС не подавало; остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за листопад 2016 року.

На виконання договору від 30.05.2017 №48СГ/16 ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на користь ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ» за період з 31.05.2017 по 09.06.2017 виписало 6 видаткових накладних на загальну суму 774 858,55 грн; на виконання договору від 28.04.2017 №30-04/2017 - видаткову накладну від 31.05.2017 №230 на суму 86 257,08 грн.

16.08.2017 між ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ» (первісний боржник), ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №22 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором 28.04.2017 №30-04/2017, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 86 257,08 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку за 16.08.2017 ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «МАКРОС-БУД» на виконання договору про переведення боргу від 16.08.2017 №22 здійснено сплату у розмірі 86 257,08 грн.

Станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 774 858,55 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначене товариство взяте на податковий облік 09.10.2017, основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля; свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване з 29.11.2018; підприємство не реєструвало акцизні накладні; інформації щодо наявності основних засобів та трудових ресурсів та податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість і фінансової звітності до органів ДФС не подавало.

На виконання договору від 27.04.2018 №77СГ/18 ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на користь ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» виписало дві видаткові накладні від 30.04.2018 на загальну суму 599 995,50 грн.

17.07.2018 між ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» (первісний боржник), ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №44/3 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №77СГ/18 від 27.04.2018, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 599 995,50 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку за 24.07.2018 ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» на рахунок позивача перерахувало кошти у розмірі 500 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за газ скраплений по договору №79СГ/18». Позивачем до матеріалів справи долучений лист ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» від 25.07.2018, направлений на адресу позивача, згідно з яким товариство просить у платіжному дорученні від 24.07.2018 на суму 500 000,00 грн вважати вірним призначення платежу «оплата за договором від 17.07.2018 №44/2 у сумі 57 086,72 грн; оплата за договором від 23.07.2018 №44/3 у сумі 442 913,28грн».

Згідно з випискою з банківського рахунку за 27.07.2018 ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» на рахунок позивача перерахувало кошти у розмірі 200 000,00 грн із призначенням платежу «оплата по договору №45 від 26.07.2018». Позивачем до матеріалів справи долучений лист ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» від 30.07.2018, направлений на адресу позивача, згідно з яким товариство просить у платіжному дорученні від 27.07.2018 на суму 200 000,00 грн вважати вірним призначення платежу «оплата за договором від 23.07.2018 №44/3 у сумі 157 082,22 грн; оплата по договору від 26.07.2018 №45 у сумі 42 917,78 грн».

Станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість відсутня.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД» судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначене товариство перебуває на податковому обліку з 28.04.2017; основний вид діяльності -технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; не є платником податку на додану вартість; остання податкова звітність з податку на прибуток та фінансова звітність подана за 2017 рік, якою задекларована відсутність фінансово-господарської діяльності та основних засобів.

На виконання договору від 27.06.2018 №91СГ/16 ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на користь ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД» за період з 12.07.2018 по 18.07.2018 виписало 4 видаткові накладні на загальну суму 550 000,00 грн.

07.08.2018 між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД» (первісний боржник), ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №46 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №91СГ/18 від 27.06.2018, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 550 000,00 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку за 08.08.2018 ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» перерахувало кошти у розмірі 350 000,00 грн із призначенням платежу «оплата за газ згідно з договором №79СГ/18 від 30.04.2018». Позивачем до матеріалів справи долучений лист ТОВ «АТЕРІС КОМПАНІ» від 08.08.2018 на адресу позивача, згідно з яким товариство просить у платіжному дорученні від 08.08.2018 на суму 350 000,00 грн вважати вірним призначення платежу «оплата за договором від 07.08.2018 №46».

Станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 200 000,00 грн.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ» (попередня назва - ТОВ «ГОЛДЕНСТАРС ГРУП») судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначене товариство перебуває на податковому обліку з 31.12.2016; основний вид діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, свідоцтво платника ПДВ анульоване 04.06.2018; відповідно до ІС «Податковий блок» підприємство не реєструвало акцизні накладні; інформації щодо наявності основних засобів до органів ДФС не подавало.

На виконання договору від 03.05.2017 №46СГ/17 ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на користь ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ» виписало видаткову накладну від 17.05.2017 на суму 523 668,00 грн.

14.02.2018 між ТОВ «ГОЛДЕНСТАРС ГРУП» (первісний боржник), ТОВ «ТОП-КРЕЙД» (новий боржник) та ТОВ «ПОЛІХІМІКС» (кредитор) укладений договір №36 про переведення боргу, згідно з пунктом 1.1 якого первісний боржник переводить свій борг за договором №46СГ/17 від 03.05.2017, а новий боржник замінює первісного боржника у зобов`язанні, що виникає із зазначеного договору; первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 523 668,00 грн.

Згідно з випискою з банківського рахунку за 15.02.2018 ТОВ «ТОП-КРЕЙД» на виконання договору про переведення боргу від 14.02.2018 №36 здійснено сплату у розмірі 500 000,00 грн.

Станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 23668,00 грн.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначене товариство взяте на податковий облік 06.11.2017; основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля; свідоцтво платника ПДВ анульоване з 28.12.2018; товариство не реєструвало акцизні накладні; інформації щодо наявності основних засобів та трудових ресурсів, податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість і фінансової звітності до органів ДФС не подавало.

На виконання договору від 29.05.2018 №84СГ/18 ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на користь, ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» за період з 07.06.2018 по 04.07.2018 виписало 4 видаткові накладні на загальну суму 1 100 000,00 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 550 000,00 грн.

Згідно з банківською випискою по особовому рахунку за 12.06.2018 ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» в якості оплати за договором від 29.05.2018 №84СГ/18 перерахувало кошти у загальному розмірі 550 000,00 грн.

Станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість відсутня.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначене товариство взяте на податковий облік 11.05.2018; основний вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля.

Згідно з актом перевірки на виконання договору від 14.08.2018 №102СГ/18, укладеного з ТОВ «АКВАТОРГ ЮА», ТОВ «ПОЛІХІМІКС» за період з 15.08.2018 по 26.10.2018 виписало 27 видаткових накладних на загальну суму 6 567 477,50 грн; станом на 31.12.2018 дебіторська заборгованість складає 2 655 477,50 грн.

Копію договору від 14.08.2018 №102СГ/18, а також первинних документів бухгалтерського обліку, платіжних доручень, виписок з банку, карток рахунків тощо на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» ТОВ «ПОЛІХІМІКС» до матеріалів справи не надано.

Згідно з висновком акту перевірки в бухгалтерському обліку позивача відносини із вказаними контрагентами відображені наступним чином: Дт по рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками» - Кт по рахунку 702 «Дохід від реалізації товарів»; Дт по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» - Кт по рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; Дт по рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» - Кт по рахунку 281 «Товари на складі».

Загальна сума фактично отриманих ТОВ «ПОЛІХІМІКС» в якості оплати від зазначених контрагентів коштів складає 10 019 690 грн.

Позиція податкового органу щодо нереальності господарських операцій із вказаними контрагентами ґрунтується на відсутності інформації щодо наявності у контрагентів позивача основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для фактичного здійснення господарських операцій у заявленому обсязі; наявності сформованих податковими органами за місцем обліку контрагентів облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва; відсутності реєстрації підприємствами акцизних накладних.

Додатково по контрагентам ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «АДАНО» податковим органом вказано на наявність ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.08.2017 у справі №761/29058/17 про надання тимчасового доступу до документів, в описовій частині якої міститься посилання на факт реєстрації кримінального провадження №32017100110000024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.205 КК України, досудовим розслідуванням в якому встановлено, що невстановлені особи у період 2016 року здійснили дії, пов`язані з внесенням до документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, зокрема, ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «АДАНО», завідомо неправдивих відомостей, а саме: засновником, керівником та головним бухгалтером товариств визначено одноосібно фізичну особу ОСОБА_3 , стосовно якого наявний актовий запис про смерть від 25.03.2013 №1120.

Стосовно контрагентів позивача ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» та ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» податковим органом зроблено посилання на наявність вироку Деснянського районного суду м. Києва від 17.07.2018 у справі №754/8867/18, яким затверджено угоди від 06.07.2018 про визнання винуватості між прокурором Київської місцевої прокуратури №3 Старостенко А.М. та підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.205-1 ч.2 КК України. Зазначено, що описова частина вироку містить посилання на встановлені обставини щодо попередньої змови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та невстановленої досудовим розслідуванням особи з метою реєстрації на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суб`єктів підприємницької діяльності без наміру здійснення господарської діяльності, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали від невстановленої досудовим слідством особи попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів про реєстрацію на їх ім`я часток у статутних капіталах юридичних осіб, зокрема: ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» та ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС», та засвідчили своїми підписами описи документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація новоутвореної шляхом заснування юридичної особи».

Також податковим органом за результатами дослідження ланцюга постачання по контрагентам ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» , ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» зазначено про невідповідність кількості проданого товару та його номенклатури товару, що придбавався у ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на підставі зазначених вище договорів.

Так, по ТОВ «БОНДВОЯЖ» зазначено, що останнє придбавало газ вуглеводневий скраплений, зріджений газ, а реалізувало: шини, анкерні секції до баштового крану, ковш в зборі, зріджений газ; ТОВ «АДАНО» придбавало газ вуглеводневий скраплений, Еудрагит RL, а реалізувало: дослідження кон`юнктури ринку, юридичні послуги, рекламні послуги, кабелі, гуму мікропористу, рибу, послуги з транспортного експедирування, профілі, шрот соєвий, рукав універсальний, харчові продукти, розробку та впровадження програмного забезпечення, шафи, плити; ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» придбавало газ вуглеводневий скраплений, зріджений газ, а реалізувало: шини, вентилятори, колесні пари, візок, транспортно-експедиційні послуги; ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД» придбавало газ вуглеводневий скраплений, зріджений газ, а реалізувало: вал привідний, щоки дробарки СМ-16Д, підшипники, траки, щебінь, послуги БелАЗ-7522; ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ» придбавало газ вуглеводневий скраплений, зріджений газ, а реалізувало: кислоту азотну, соду каустичну, паливо мот.альт. А-95Е-50 зимове, надавало послуги по очистці залізничних вагонів; ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» придбавало газ вуглеводневий скраплений, зріджений газ, а реалізувало: ковш в зборі, щебінь, послуги з розміщення рекламних зображень на бордах та послуги, суміжні з наземним перевезенням; ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» придбавало газ вуглеводневий скраплений, зріджений газ, а реалізувало: продаж ремонтних робіт, транспортних перевезень, електроприладдя та побутових товарів, одяг, будматеріали.

Оцінюючи зазначені доводи податкового органу колегія суддів апеляційного суду зауважує, що зазначені доводи кожен окремо не є достатніми для висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, відсутність працівників тощо не можуть спростовувати фактичне виконання операції, оскільки специфіка підприємницької діяльності полягає у тому, що підприємство не завжди має мати у власності задекларовану значну кількість працівників, наявність основних засобів та транспорт для виконання взятих на себе зобов`язань, звичаями ділового обороту визначені й інші можливості залучення ресурсів для поставки товарів/робіт/послуг, як от на підставі цивільно-правових договорів.

У постановах від 27.07.2022 у справі №640/11149/20, від 08.12.2021 у справі №810/3514/17, від 05.08.2021 у справі №813/5824/15, від 16.09.2020 у справі №520/4150/19 Верховний Суд зазначає, що податкова інформація, яка наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічної звірки, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.10.2022 у справі №200/5836/19-а, непідтвердження руху товарно-матеріальних цінностей по ланцюгам постачання, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення контрагентами податкового законодавства, не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність спірних господарських операцій.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності платника податків.

Великою Палатою Верховного Суду також зауважено, що немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов`язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента. При цьому важливо враховувати фактичну можливість платника податків усвідомлювати той факт, що від імені задекларованого в первинних документах суб`єкта господарювання діють неуповноважені особи. Мають бути наявні докази того, що законними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних первинних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у достовірності складених іншими особами первинних документів. Інакше тлумачення норм податкового законодавства фактично перекладає обов`язок здійснення податкового контролю на самих платників податків.

У розрізі наведеного судом апеляційної інстанції встановлено, що видаткові накладні від імені ТОВ «БОНДВОЯЖ» підписані директором товариства Дроздовим О.О, від імені ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» та ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» - Прядком В.В.

Обставин щодо вчинення вказаними особами порушень законодавства при реєстрації та подальшому здійсненні товариствами господарської діяльності вирок Деснянського районного суду м. Києва від 17.07.2018 у справі №754/8867/18 не містить. Доказів того, що ТОВ «ПОЛІХІМІКС» мав можливість законними заходами перевірити мету створення ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД» та ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» податковим органом суду не надано.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції зазначає про необґрунтованість посилання податкового органу як на самостійну підставу для висновку про нереальність господарських операцій на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 17.07.2018 у справі №754/8867/18.

Так само, колегія суддів не погоджується із доводами податкового органу щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «ПОЛІХІМІКС» та ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «АДАНО», у зв`язку з наявністю ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.08.2017 у справі №761/29058/17. Так, сама собою наявність кримінальних проваджень, порушених, у тому числі, за фактами фіктивного підприємництва, не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків усіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентами (зазначена позиція відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17, від 04.09.2020 у справі № 1640/2783/18, від 25.09.2019 у справі № 817/992/15).

Положеннями частини шостої статті 78 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Колегія суддів зауважує, що зазначених у статті 78 КАС України судових рішень, які набрали законної сили, стосовно посадових осіб контрагентів позивача, які б виступали від імені суб`єктів господарювання у спірних господарських операціях, податковим органом суду не надано.

Втім оцінюючи доводи податкового органу щодо нереальності господарських операцій ТОВ «ПОЛІХІМІКС» із ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО», ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» та ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» у сукупності із поясненнями позивача, а також доказами, наданими сторонами на підтвердження їх доводів і заперечень, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується із позицією податкового органу щодо відсутності у спірних господарських операціях ознак їх реальності, виходячи з наступного.

ТОВ «ПОЛІХІМІКС» на підтвердження реальності господарських операцій надано копії: договорів поставки газу та інших товарно-матеріальних цінностей, видаткових накладних, акцизних накладних, зареєстрованих податкових накладних, виписок з банку та карток особових рахунків по контрагентам: ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО», ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» (окрім ТОВ «АКВАТОРГ ЮА»).

Відсутність інших первинних документів, зокрема товарно-транспортних накладних, позивач обґрунтовує тим, що положеннями договорів від 02.12.2016 №34СГ/16, від 27.04.2018 №76СГ/18, від 25.11.2016 №31СГ/16, від 30.05.2017 №48СГ/16, від 27.04.2018 №77СГ/18, від 27.06.2018 №91СГ/16, від 03.05.2017 №46СГ/17, від 29.05.2018 №84СГ/18 та від 14.08.2018 №102СГ/18 та додаткових угод до них в якості умов поставки товару передбачений самовивіз товару покупцями із складів постачальника, зокрема, Черкаської ГНС ПАТ «Черкасигаз» та Уманської ГНС ПАТ «УМАНЬГАЗ».

Зазначена позиція позивача підтримана судом першої інстанції, який зауважив, що контрагентами позивача здійснювався самовивіз придбаного у ТОВ «ПОЛІХІМІКС» товару, що на думку суду першої інстанції виключає необхідність у виписці товаросупровідних документів (ТТН) на користь позивача.

У розрізі наведеного колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

У матеріалах справи наявний договір №б/н від 01.08.2016 про надання послуг по зберіганню скрапленого газу, у відповідності до якого зберігач (ПАТ по газопостачанню і газифікації «Черкасигаз») зобов`язується протягом дії договору приймати на зберігання скраплений газ (зріджений) газ марок БТ, СПБТ, ПБА чи інших, що поступає для замовника (ТОВ «ПОЛІХІМІКС») в залізничних цистернах, чи автомобільних цистернах, або іншим чином, в кількості, вказані в транспортних документах (накладних) та, в разі поставки залізничним транспортом, проводити розрахунки з залізницею за послуги по перевезенню скрапленого газу під`їзною колією та відправку порожніх цистерн, передачу їх залізниці після вивантаження газу, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані зберігачем послуги на умовах, визначених цим договором.

Аналогічний за змістом договір позивачем також укладено із ПАТ «УМАНЬГАЗ» від 01.11.2016, який, з урахуванням додаткових угод №1 від 29.12.2018, №4 від 01.01.2020 діє до 31.12.2020.

Судом апеляційної встановлено, що згідно з пунктом 2.6 договору від 01.08.2016, укладеного з Черкаською ГНС ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ», зливання скрапленого газу в резервуари, а також його видача оформлюється двосторонніми документами між замовником (ТОВ «ПОЛІХІМІКС») та зберігачем (ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ»); відпуск скрапленого газу здійснюється зберігачем замовнику або уповноваженим ним третім особам; відпуск здійснюється згідно з письмової або усної заявки замовника; реквізити заявки узгоджуються сторонами окремо (пункт 2.9 договору від 01.08.2016); замовник не менше одного разу на місяць проводить звірку із зберігачем по розрахунках та залишках скрапленого газу, який знаходиться на зберіганні; результати звірки оформлюється двостороннім документом (пункт 2.10 договору від 01.08.2016).

Аналогічні положення також місить договір від 01.11.2016, укладений з ПАТ «УМАНЬГАЗ» (пункти 2.7, 2.9, 02.11 договору від 01.11.2016).

Відповідно до умов зазначених договорів переданий на зберігання скраплений газ не переходить у власність зберігача.

Згідно з визначеннями доходів та витрат у П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати», передача майна на відповідальне зберігання у бухгалтерському обліку не визнається доходами або ж витратами. Запаси, передані на зберігання - це актив, який згідно з положеннями бухгалтерського обліку залишається на балансі власника.

Відповідно до пункту 4 П(С)БО 9 «Запаси» запаси - це, у тому числі, активи, які утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності.

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті здійснюється їх оцінка (пункт 16 П(с)БО 9 «Запаси»).

Відповідно до пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332 затверджена Інструкція про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту (далі - Інструкція №332), якою встановлений єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту і використовується на газонаповнювальних станціях (ГНС), газонаповнювальних пунктах (ГНП), автогазозаправних станціях (АГЗС) та автогазозаправних пунктах (АГЗП) незалежно від форм власності.

Пунктом 6.1.13 Інструкції №332, яка регулює порядок відпуску скрапленого вуглеводневого газу (далі також - СВГ), передбачено, що кількість відпущеного СВГ в автоцистерни оформляється видатковими і товаротранспортними накладними (типова форма №1-ТН), документами про якість (паспортами) на СВГ.

Видаткові і товаротранспортні накладні (ТТН) виписуються в 4 примірниках, з яких: два залишаються у відповідальної особи і є первинними документами складського обліку із подальшим передаванням їх до бухгалтерії підприємства; інші два вручаються представнику вантажоодержувача, які є супровідними документами вантажу та забезпечують облік транспортної роботи (пункт 6.1.15 Інструкції №332).

Видаткові накладні і ТТН на відпущений СВГ з ГНС або ГНП матеріально відповідальна особа передає до бухгалтерії не пізніше наступного дня разом з реєстром, який складається в двох примірниках. Реєстр підписує матеріально відповідальна особа і бухгалтер (пункт 6.1.16 Інструкції).

Відповідно до пункту 8.11. Інструкції №332 у разі наявності на підприємстві скрапленого вуглеводневого газу (далі також - СВГ), що знаходиться за договорами комісії та договорами зберігання, робочими інвентаризаційними комісіями підприємства, що зберігає СВГ, на підставі актів інвентаризації СВГ за формою N7-ГС або N8-ГС складаються акти інвентаризації СВГ в розрізі видів договорів комісії або відповідального зберігання за формою N 12-ГС або N 13-ГС, відповідно (додатки 12 та 13).

Згідно з пунктом 10.1 Інструкції №332 матеріально відповідальні особи ведуть кількісний облік СВГ у товарній книзі кількісного руху СВГ за формою N 15-ГС (додаток 15), в якій записуються надходження і відпуск газу за день, а також виводять залишки на кінець дня.

Крім цього, для посилення контролю за кількісним збереженням СВГ під час приймання, відпуску та його зберігання, матеріально відповідальні особи ведуть журнал оперативного обліку СВГ за формою N 2-ГС.

Приймання СВГ, що не належить підприємству, також відображається в журналі оперативного обліку СВГ в розрізі власників газу.

Рух СВГ у резервуарах парку зберігання фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху СВГ окремо щодо кожного власника газу.

Вищеперераховані документи обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом керівника та печаткою підприємства.

Таким чином положеннями Інструкції №332 регламентований чіткий порядок обліку кількості відпущеного газу, у тому числі, у розрізі власників СВГ у випадку укладення договорів зберігання газу. При цьому положеннями укладених договорів на зберігання скрапленого газу передбачена необхідність проведення щомісячної звірки із зберігачем по розрахунках та залишках скрапленого газу, який знаходиться на зберіганні, які оформлюються двостороннім документом.

Крім того, відповідно до пункту 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Колегія суддів зауважує, що ведення бухгалтерського обліку на підприємстві позивача, у тому числі облік товарних запасів, переданих на відповідальне зберігання, потребує належним чином складених первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, у тому числі, і факт вибуття товарних запасів з того чи іншого складу.

З урахуванням змісту господарських операцій та наведеного правового регулювання такими первинними документами є: видаткові накладні, які підтверджують факт передачі газу за договором; товарно-транспортні накладні, які є первинними документами складського обліку та підтверджують факт відпуску газу, акти звірки залишків газу, переданого на відповідальне зберігання. Факт здійснення господарських операцій у спірному випадку також має підтверджуватися довіреностями або ж іншими документами, які підтверджують повноваження особи на отримання товарно-матеріальних цінностей (у спірному випадку - виданих посадовим особам контрагентів позивача для отримання газу у підприємств-зберігачів), заявками на відпуск газу, що надані позивачем зберігачам газу тощо.

У спірному випадку будь-яких первинних документів, у тому числі, документів складського обліку, окрім видаткових накладних, які підтверджують відпуск газу саме на користь ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО», ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» та ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи ТОВ «ПОЛІХІМІКС» не надано.

Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що згідно з укладеними договорами поставки газу місце виконання зобов`язань не обмежується ГНС ПАТ «Черкасигаз» та ГНС ПАТ «Уманьгаз».

Зокрема, згідно з додатковою угодою №1 до договору поставки нафтопродуктів від 30.05.2017 №48СГ/17, укладеного з ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ», місце поставки визначено як м. Мукачево, Закарпатська область. Обсяг поставки згідно із вказаною угодою - 11,48 т.

Відповідно до додаткової угоди №2 до Договору поставки нафтопродуктів від 27.06.2018 №91Сг/18, укладеного з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», а також додаткової угоди №3 до договору поставки нафтопродуктів від 27.04.2018 №76СГ/18, укладеного з ТОВ «БОНДВОЯЖ», місце поставки визначено як с. Попільня, Житомирська область, та передбачено, що в ціну товару включена вартість доставки товару до місця поставки. Обсяг поставок- 10 т газу скрапленого та 4,25 т відповідно.

Згідно з додатковою угодою №1 до договору поставки нафтопродуктів від 29.05.2018 №84СГ/18, укладеного з ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» місце поставки визначено як м. Київ.

Відповідно до додаткової угоди №5 до договору поставки нафтопродуктів від 27.04.2018 №76СГ/18, укладеного з ТОВ «БОНДВОЯЖ», місце поставки товару визначено як м. Городище, Черкаської області. Обсяг поставки - 1,268 т. Передбачено, в ціну товару включена вартість доставки товару до місця поставки.

Товарно-транспортних документів на доставку товару до місць поставки, обумовлених зазначеними додатковими угодами, довіреностей на передачу товарно-матеріальних цінностей або ж договорів на передачу газу на відповідальне зберігання за вказаними адресами, як і актів відпуску газу, журналів обліку тощо, що підтверджують відпуск газу за вказаними поставками вищезазначеним контрагентам, позивачем суду також не надано.

Позивачем також не надано суду листів покупців із вказівкою ліміту про заправку певних автотранспортних засобів, що ідентифікуються продавцем за державними номерними знаками та водіями, а також відомостей із зазначенням даних щодо дати заправки, ПІБ водіїв, державних номерних знаків транспортних засобів, кількості літрів поточної ціни, що передбачені пунктами 2.4, 2.5 договорів купівлі-продажу скрапленого вуглеводневого газу від 30.03.2018 №01-04/2018 та від 28.04.2017 №30-04/2017, укладених з ТОВ «БОНДВОЯЖ» та ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ» відповідно.

За встановлених обставин, колегія суддів зазначає про ненадання позивачем первинних документів, наявність яких передбачена як умовами укладених договорів, так і правилами приймання, зберігання, відпуску та обліку газу як особливого виду товарно-матеріальних цінностей, які б підтверджували передачу товарно-матеріальних цінностей, у тому числі, відпуск газу, саме вказаним контрагентам позивача.

Оцінюючи доводи сторін щодо наявності/відсутності реального характеру господарських операцій ТОВ «ПОЛІХІМІКС» із його контрагентами з урахуванням специфіки господарських операцій, їх змісту, значного обсягу, а також особливостей розрахунків між сторонам колегія суддів апеляційного суду також зазначає про невідповідність характеру спірних господарських операцій принципу розумної обачливості платника податку при виборі контрагентів.

Верховним Судом у постанові від 21.06.2022 у справі №823/1423/18 зазначено, що підприємницька діяльність здійснюються суб`єктом господарювання на власний ризик, а відтак у господарських правовідносинах учасники господарського обороту повинні проявляти розумну обачливість, адже наслідки вибору недобросовісного контрагента покладаються на таких учасників.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахунки по зобов`язанням на підставі укладених договорів поставки між сторонами проводились шляхом укладення договорів про переведення боргу. Такий спосіб розрахунків як один із можливих був заздалегідь обумовлений положеннями укладених договорів. При цьому, обсяг задокументованих поставок є значним та знаходиться в межах від 0,103 т до 28,44 т за однією видатковою накладною, що потребує, у тому числі, залучення контрагентами позивача спеціальної техніки для транспортування у значній кількості.

У той же час, згідно з даними перевірки податковим органом зазначено або ж про неподання контрагентами позивача інформації щодо наявності основних засобів та трудових ресурсів до органів ДФС або ж декларування ними відсутності фінансово-господарської діяльності та основних засобів.

Позивачем під час судового розгляду справи не зазначено, у чому саме полягає розумна передбачувана економічна доцільність поставки газу контрагентам за відсутності на момент укладення договорів поставки газу обґрунтованих підстав вважати, що зобов`язання за вказаними договорами, у тому числі грошове, буде виконано контрагентами належним чином. Зазначене не кореспондує із звичаями ділового обороту, у тому числі щодо прояву розумної обачності при передачі товарно-матеріальних цінностей третім особам у значних обсягах.

У розрізі відсутності даних про наявність у контрагентів позивача необхідного обсягу трудових ресурсів та основних засобів, колегія суддів також вважає за необхідне відмітити наступне.

Суд апеляційної інстанції враховує правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, відповідно до яких відсутність у контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, відсутність працівників тощо не завжди свідчать про відсутність фактичного виконання робіт.

У той же час, у спірному випадку специфіка господарських операцій, які описані наданими позивачем копіями первинних документів, їх значний обсяг, необхідність залучення вузькоспеціалізованої техніки для транспортування товару (автоцистерн або ж залізничних цистерн), необхідність залучення кваліфікованих та атестованих працівників для здійснення приймання, обліку та відпуску скрапленого газу свідчить про необхідність наявності у контрагентів позивача такого обсягу трудових ресурсів та транспортних засобів (власних або ж залучених), дані про який за його наявності мали бути б прямо чи опосередковано відображені у податковій інформації за вказаними контрагентами.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК України платник податку при ввезенні на митну територію України пального або спирту етилового, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу, або реалізації пального або спирту етилового зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Платник податку також зобов`язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального або спирту етилового, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов`язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального або спирту етилового, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.

Згідно з актом перевірки від 01.04.2019 контрагентами позивача акцизні накладні у перевіряємий період не реєструвались.

Окремо суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що висновок податкового органу щодо невідображення позивачем у складі «інші доходи» суми у розмірі 10 019 690 грн ґрунтується, у тому числі на позиції контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між ТОВ «ПОЛІХІМІКС» з ТОВ «АКВАТОРГ ЮА», за результатами яких позивачем оформлене фактичне отримання коштів у розмірі 3 912 000,00 грн.

Натомість згідно з позовною заявою ТОВ «ПОЛІХІМІКС» в обґрунтування висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень жодних доводів щодо реальності господарських операцій із вказаним контрагентом не наведено; копії договору від 14.08.2018 №102СГ/18 та складених на виконання нього видаткових накладних за період 15.08.2018 по 26.10.2018 на суму 6 567 477,50 грн, зазначених в акті перевірки, до матеріалів справи не додано.

Враховуючи викладене, зважаючи на ненадання позивачем необхідного обсягу первинних документів, які є типовими для операцій з поставки газу як особливого виду товарно-матеріальних цінностей, відсутність у задокументованих позивачем господарських операціях прояву розумної обачності при виборі контрагентів з урахуванням обумовлених договорами способів розрахунків у сукупності із доводами податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача згідно з наявною податковою інформацією основних засобів та трудових ресурсів (власних або ж залучених), необхідних для виконання зобов`язань з огляду на умови поставки, а також відсутність даних щодо подальшого руху придбаного контрагентами позивача газу та товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання, у тому числі, відсутність даних щодо реєстрації контрагентами позивача акцизних накладних, колегія суддів апеляційного суду погоджується із доводами податкового органу щодо відсутності в господарських операціях з поставки газу та інших товарно-матеріальних цінностей, які оформлені з ТОВ «ПЛАТЕК», ТОВ «БОНДВОЯЖ», ТОВ «АДАНО», ТОВ «РОЯЛ-ТРЕЙДІНВЕСТ», ТОВ «КЕПІТАЛФОРД», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНХОЛД», ТОВ «МУЛЬТІ-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ІК «ЕЛЬ-ФІНАНС» та ТОВ «АКВАТОРГ ЮА» та по яким позивачем згідно з даними бухгалтерського обліку отримано грошові кошти у розмірі 10 019 690 грн як дохід від реалізації продукції, ознак їх реальності.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані із рухом активів, зміною зобов`язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів. Первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

За наявності факту надходження грошових коштів на рахунок позивача та відсутності даних, у тому числі, документів первинного бухгалтерського обліку, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій, у тому числі, з урахуванням джерел походження коштів, колегія суддів погоджується із доводами податкового органу щодо відсутності підстав вважати, що такі доходи пов`язані з операційною діяльністю платника податків та, відповідно, погоджується із позицією відповідача щодо необхідності включення таких доходів до складу «інші доходи» рядка 2240 Звіту про фінансові результати за відповідний період, що не знайшло свого відображення у фінансовій звітності ТОВ «ПОЛІХІМІКС».

За вказаних обставин, позиція податкового органу щодо заниження ТОВ «ПОЛІХІМІКС» доходу на суму отриманих коштів, не пов`язаних з реалізацією товарів, за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на суму 10 019 690,00 грн є обґрунтованою.

Враховуючи те, що вказане порушення вплинуло на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих періодів, колегія судді апеляційного суду також погоджується із висновком контролюючого органу щодо наявності підстав для зменшення суми від`ємного значення за 2018 рік на 4 695 248,00 грн.

За вказаних обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 №0371140302, яким ТОВ «ПОЛІХІМІКС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 317 800,00 грн, з яких 254 240,00 грн - основний платіж; 63 560,00 грн - штрафні санкції, а також правомірність податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 №033140302, яким ТОВ «ПОЛІХІМІКС» зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4 695 248 грн.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість висновку суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового, про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 241, 242, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2021 року у справі №640/10223/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІХІМІКС» до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 27.05.2019 №0373140302, від 27.05.2019 №0371140302 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення та може бути оскаржена, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач С.Б. Шелест

Судді А.М. Горяйнов

О.Є. Пилипенко

Повний текст судового рішення складений 23.03.2023