Постанова

від 23.03.2023 по справі 320/1127/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1127/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Дудін С.О.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Костюк Л.О., Степанюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бучанської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року по справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Кленове» до Бучанської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Кленове» (далі по тексту - позивач, ОСББ «Ворзель Кленове») звернувся до суду з адміністративним позовом до Бучанської міської ради (далі по тексту - відповідач) в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Бучанської міської ради щодо не розгляду та не прийняття рішення за клопотанням ОСББ «Ворзель Кленове» вих.№1/08 від 12.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під нерухомим майном в оренду на 5 років по АДРЕСА_1 орієнтовним розміром 0,3203 га, для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку;

- зобов`язати Бучанську міську раду розглянути клопотання ОСББ «Ворзель Кленове» вих.№1/08 від 12.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під нерухомим майном в оренду на 5 років по АДРЕСА_1 орієнтовним розміром 0,3203 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку та прийняти відповідне рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року зазначений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 309 КАС України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини та основних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Згідно п. 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов`язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про продовження строку розгляду апеляційної скарги Бучанської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення скасувати, а провадження по справі закрити в частині позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 12.05.2017 року ОСББ «Ворзель Кленове» зареєстровано як юридичну особу, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12.08.2021 року ОСББ «Ворзель Кленове» звернулося до Бучанської міської ради з клопотанням вих.№1/08 від 12.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під нерухомим майном в оренду на 5 років за адресою: АДРЕСА_1, орієнтовним розміром 0,3203 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку (код 02.03) (а.с.5).

До вказаного клопотання позивачем додано:

- графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки;

- список членів ОСББ «Ворзель Кленове»;

- паспорт та ідентифікаційний код ОСОБА_1 , який є головою об`єднання;

- свідоцтва про право на спадщину;

- інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна; договору купівлі-продажу квартири; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;

- технічний паспорт на житловий будинок, який розташована за адресою АДРЕСА_1 ;

- статут ОСББ «Ворзель Кленове».

Листом від 16.08.2021 року №П-24695 Бучанська міська рада повідомила ОСББ «Ворзель Кленове», що клопотання позивача буде розглянуто постійною депутатською комісією з питань регулювання земельних відносин, екології та природокористування Бучанської міської ради. Про результати розгляду ОСББ «Ворзель Кленове» буде повідомлено додатково (а.с.6).

З огляду на неприйняття відповідачем жодного рішення за результатами розгляду поданого позивачем клопотання, останній звернувся до суду з даним позовом за захистом особистих прав та інтересів.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про повне задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, оскільки Бучанська міська рада за результатами розгляду клопотання ОСББ «Ворзель Кленове» не прийняла ані позитивного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, ані рішення про відмову у його наданні.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч.1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 134 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Так, частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Правовими положеннями ч. 3 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Частиною 5 статті 46 цього Закону передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що юридичні особи на підставі клопотання, до якого додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, мають право отримувати в оренду земельні ділянки комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування, прийнятим у місячний строк, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки.

При цьому, ухвалення позитивного рішення або надання мотивованої відмови у наданні відповідного дозволу є результатом певної правової процедури, яка йому передує.

Тобто, відповідно до статті 123 ЗК України, порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає послідовні стадії.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у користування.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення юридичної особи щодо того чи іншого земельного питання.

Отже, бездіяльність органу місцевого самоврядування стосовно ненадання, у встановлений чинним законодавством термін, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, створює перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь особи, а тому може бути предметом судового оскарження.

Подібний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 15.08.2019 у справі №0440/5781/18 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 83647803) та від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78626478).

Також, Верховним Судом у постановах від 24.01.2019 у справі № 806/2978/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79382838), від 27.01.2019 у справі №806/2981/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 79383043) та від 20.03.2019 у справі №826/1106/16 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80607056) зазначено, що відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу, в межах встановленого законом місячного строку, свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу і надає особі право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

У даному випадку, Бучанська міська рада за наслідками розгляду клопотання ОСББ «Ворзель Кленове», відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування», була зобов`язана прийняти відповідне управлінське рішення, разом з тим, жодного рішення відповідачем прийнято не було, що є підтвердженням протиправної бездіяльності останнього.

Так, відсутність належним чином оформленого рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду чи відмову у його наданні, свідчить про те, що Бучанська міська рада не прийняла, у встановлений законодавцем місячний строк, жодного рішення з числа тих, які орган місцевого самоврядування повинен був прийняти за законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Бучанської міської ради щодо неприйняття, у встановлений законом строк, рішення за результатами розгляду клопотання ОСББ «Ворзель Кленове» про надання дозволу або мотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,3203 га, за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції у зазначеній частині є законним, а тому не підлягає скасуванню, оскільки Бучанська міська рада у місячний строк не прийняла відповідного рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Бучанської міської ради розглянути клопотання ОСББ «Ворзель Кленове» про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та прийняти відповідне рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, Бучанська міська рада, за результатами розгляду клопотання ОСББ «Ворзель Кленове» не прийняла ані позитивного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, ані рішення про відмову у його наданні.

Станом на момент прийняття Київським окружним адміністративним судом прийнято рішення по даній справі - 22.07.2022 року, Бучанською міською радою не надано належних доказів на спростування доводів позивача, та не повідомлено суд першої інстанції про розгляд клопотання ОСББ «Ворзель Кленове» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,3203 га, за адресою: АДРЕСА_1, та прийняття відповідного рішення.

Так, 26.07.2022 року (вх.16371/22), на адресу суду першої інстанції надійшов відзив Бучанської міської ради з додатками, тобто вже після прийняття судом першої інстанції законного та обґрунтованого рішення по справі від 22.07.2022 року (а.с.71-135).

Так, в якості доказу, Бучанською міською радою до відзиву додано копію рішення № 2935-27-VIII від 27.01.2022 року про розгляд звернення ОСББ «Ворзель Кленове», яким позивачу відмовлено в задоволенні звернення щодо відведення земельної ділянки площею 0,2560 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.85).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не надає правової оцінки вищевказаному рішенню Бучанської міської ради, оскільки воно не є предметом спору в даній справі.

Разом з тим, доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі скеровані лише на доведення відсутності права у ОСББ «Ворзель Кленове» на отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Проте, Бучанською міською радою не спростовано законні висновки суду першої інстанції в частині порушення норм чинного законодавства щодо бездіяльності та неприйняття в місячний строк відповідного рішення, за наслідками розгляду клопотання ОСББ «Ворзель Кленове».

Крім того, не заслуговують на увагу доводи про неможливість подати вчасно відзив на позовну заяву та повідомити суд першої інстанції про наявність рішення № 2935-27-VIII Бучанської міської ради від 27.01.2022 року про розгляд звернення ОСББ «Ворзель Кленове», яким позивачу відмовлено в задоволенні звернення щодо відведення земельної ділянки, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було достеменно відомо ще 29.06.2022 року про наявність судового провадження №320/1127/22, що підтверджується клопотанням останнього про надання копії позовної заяви з додатками (а.с.59).

Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що станом на момент розгляду справи та винесення оскаржуваного рішення, судом першої було правомірно задоволено позовні вимоги для ефективного захисту законних прав та інтересів позивача в частині зобов`язання Бучанської міської ради на найближчій сесії розглянути по суті клопотання ОСББ «Ворзель Кленове» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,3203 га, по АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення.

Між тим, станом на момент подання апеляційної скарги, Бучанською міською радою доведено належними доказами, а саме: рішенням № 2935-27-VIII Бучанської міської ради від 27.01.2022 року про розгляд звернення ОСББ «Ворзель Кленове», яким позивачу відмовлено в задоволенні звернення щодо відведення земельної ділянки, самостійне виконання позовних вимог в цій частині до винесення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Зі змісту даної норми випливає, що провадження у справі на підставі даного пункту частини 1 статті 238 КАС України може бути закритим за наявності таких обов`язкових умов:

- виправлення суб`єктом владних повноважень у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності порушень;

- відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, Бучанською міською радою самостійно виправлено оскаржувані порушення встановлені судом першої інстанції та прийнято рішення № 2935-27-VIII від 27.01.2022 року про розгляд звернення ОСББ «Ворзель Кленове», яким позивачу відмовлено в задоволенні звернення щодо відведення земельної ділянки, яке не є предметом спору в даній справі.

Отже, станом на момент розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, суб`єктом владних повноважень - Бучанською міською радою було самостійно виправлено порушення, які стали підставою звернення позивача з даним позовом до суду, в частині зобов`язання Бучанської міської ради розглянути клопотання ОСББ «Ворзель Кленове» вих.№1/08 від 12.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під нерухомим майном в оренду на 5 років по АДРЕСА_1 орієнтовним розміром 0,3203 га для будівництва і обслуговування багатоквартирного будинку та прийняти відповідне рішення.

Таким чином, у межах даної справи, відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, підлягає застосуванню п. 8 ч.1 ст. 238 КАС України, оскільки Бучанською міською радою порушення були виправлені самостійно за власною ініціативою, що призвело до повного відновлення законних прав та інтересів позивача, без необхідності зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти певні дії.

Важливою умовою використання вказаної правової норми законодавець регламентує, що при встановленні (під час розгляду справи) виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

З огляду на вищевказані обставини справи, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень самостійно та в добровільному порядку, що, відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.238 КАС України, є підставою для закриття провадження у справі в частині вказаних позовних вимог.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, відповідно, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині є обґрунтованим, а в частині судове провадження підлягає закриттю, з урахуванням вищевикладених висновків суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бучанської міської ради - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року в частині зобов`язання Бучанської міської ради на найближчій сесії розглянути по суті клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ворзель Кленове» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,3203 га, по АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення - скасувати та закрити провадження у справі в цій частині.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Л.О. Костюк

А.Г. Степанюк

Повний текст виготовлено 23.03.2023 року