Ухвала

від 16.02.2023 по справі 203/5016/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/5016/21

Провадження № 2/0203/159/2023

УХВАЛА

16 лютого 2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Сядро Г.Г.,

за участі:

представника позивача Ревякіної Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження питання про прийняття до розгляду зміненої редакції позовної заяви, якою змінено предмет позову, в цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2021 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернулася Дніпровська міська рада з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради збитки (упущену вигоду) у сумі 288414грн. 61коп.

29.11.2021 року на виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання осіб, у відповідь на який надійшла інформація з відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради щодо місця проживання відповідача ОСОБА_1 , який згідно з даними реєстру територіальної громади та картотеки з питань реєстрації місця проживання осіб, відомості щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні. Водночас відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС, відповідач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , з 21.01.2013 року.

Цивільний позов не відповідав вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України, тому ухвалою суду від 04.01.2022 року був залишений без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 4326,22 грн.

26.01.2022 року у встановлений судом строк представник позивача надала суду заяву про продовження строку для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 31.01.2022 року було продовжено Дніпровській міській раді п`ятиденний строк, встановлений ухвалою суду від 04.01.2022 року, для усунення недоліків позовної заяви Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про стягнення збитків.

31.03.2022 року у встановлений судом строк представник позивача надав суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 05.04.2022 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

18.05.2022 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені грошові кошти у сумі 288414,61 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судові витрати по справі у сумі 4326,22 грн.

В обґрунтування вимог заяви про зміну предмета позову позивач зазначив, що ОСОБА_1 замовник об`єкта будівництва (забудовник) без достатньої правової підстави за рахунок Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки безпідставно зберігає грошові кошти, які мав сплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту. Відповідач зобов`язаний повернути ці кошти до органу місцевого самоврядування на підставі ч. 1 ст.1212 ЦК України. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. У зв`язку з наявністю реконструкції нежитлової будівлі під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 фінансово-економічним Департаментом міської ради було направлено два примірника договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпропетровська. Однак, ці договори ОСОБА_1 не уклав, кошти пайової участі у сумі 288414,61 грн не сплатив.

З огляду на викладене, з урахуванням судової практики Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 року, справа №643/21744/19, позивач звертається до суду з заявою про зміну предмета позову, враховуючи, що ефективним способом захисту його порушених прав як власника земельної ділянки, є вимога про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в сумі 288414,61 грн.

У підготовче засідання, призначене на 16.02.2023 року, з`явилась представник позивача, яка підтримала вимоги заяви про зміну предмета позову та просила суд її задовольнити, підстави звернення до суду з заявою пояснила суду таким чином, як про це зазначено вище.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення підготовчого засідання.

10.02.2023 року відповідач подав до суду письмову заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності відповідача та його представника, та просив суд розглянути клопотання про витребування доказів від 06.10.2022 року тільки в частині витребування у Дніпровської міської ради інформації: чи надходили грошові кошти від ОСОБА_2 або від будь-кого іншого у розмірі 5580,00 грн або у будь-якому іншому розмірі на розрахунковий рахунок №31512925800002 в банку УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 23928791, на виконання п. 3.9 рішення Дніпропетровської міської ради №144/16 від 31.03.2004 року. Також відповідач просив суд розглянути його клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, та відмовити позивачу у прийнятті заяви про зміну предмету позову в порядку ст. 49 ЦПК України.

Третя особа причини неявки в судове засідання суду не повідомила, будь-яких заяв чи клопотань щодо участі у судовому засіданні суду не надсилала, та 13.10.2022 року подала до суду письмові пояснення третьої особи по суті спору.

Суд, заслухавши думку представника позивача, на підставі положень ст. ст. 128, 211, 223 ЦПК України, продовжив підготовче засідання за даною явкою за відсутності інших учасників справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача по суті вимог заяви, вивчивши доводи позивача, викладені в зміненій редакції позовної заяви, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства України, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є , зокрема, верховенство права , повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін , диспозитивність , пропорційність.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 5 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст. 43 ЦПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Відповідно до положення ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до частин 1-3 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналіз викладеного вище вказує, що нормами ЦПК України визначено право позивача на зміну предмета позову у підготовчому провадженні. При цьому у разі подання до суду такої заяви вона повинна відповідати вимогам як ст. 175 ЦПК України, так і ст. ст. 43, 49 ЦПК України. До такої заяви, зокрема, додаються докази її надіслання іншим учасникам справи, а останні, у свою чергу, на підставі ст. 174 ЦПК України мають право подати до суду заяви по суті спору, відповідно.

Також суд зазначає, що згідно з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у справі №922/404/19 від 09.07.2020 року, позовом є зверненням до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстави і предмета позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

З системного аналізу вищевикладених правових норм виходить, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин справи повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, проаналізувавши викладене вище, надану позивачем змінену редакцію позовної заяви, дійшов висновку, що така відповідає положенням ст.ст. 49, 174, 175 ЦПК України, підстави позову позивач не змінив, а змінив тільки предмет позову, тому у суду наявні правові підстави для прийняття її до розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду змінену редакцію позовної заяви, якою змінено предмет позову, в цивільній справі.

Керуючись ст. ст. 49, 133, 178, 185, 189-199, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду змінену редакцію позовної заяви, якою змінено предмет позову, в цивільній справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради про стягнення коштів.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову)протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

У разі ненадання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішить справу за наявними у справі матеріалами, відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання відзиву на позов разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, а також разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу.

Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня його отримання з викладом своїх пояснень, міркувань і аргументів щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення разом з відповідними доказами та доказами їх направлення (надання) позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 23.02.2023 року.

Суддя Ф.М. Ханієва