Постанова

від 19.08.2010 по справі 10/45-10

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.08.10 Справа №10/45-10

Колегія суддів Запорізьк ого апеляційного господарсь кого суду у складі:

при секретарі Лоли Н.О.

за участю представників :

- позивача - не з'явився

- відповідача - Мозгово го О.В. (за довіреністю)

- прокуратури - Троня Г. М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал и справи та апеляційну скарг у Малого приватного підпр иємства "Таврія", смт.Нововоро нцовка Херсонської області

на рішення господарськ ого суду Херсонської області від 15.04.2010 року

у справі № 10/45-10

за позовом Прокурора Дз ержинського району м.Кривого Рогу Дніпропетровської обла сті

в інтересах держави в ос обі Комунального підприємст ва теплових мереж "Криворіжт епломережа", м. Кривий Ріг Дні пропетровської області

до Малого приватного пі дприємства "Таврія", смт. Новов оронцовка Херсонської облас ті

про стягнення заборгов аності

Установив:

Рішенням господарськ ого суду Херсонської області від 15.04.2010р. у справі №10/45-10 (суддя Ал ександрова Л.І.) позов задовол ено частково, стягнуто з Мало го приватного підприємства " Таврія", смт. Нововоронцовка Х ерсонської області, на корис ть Комунального підприємств а теплових мереж "Криворіжте пломережа" - 53.699 грн. 83 коп. забо ргованості за поставлену теп лову енергію, 452 грн. 72 коп. інфля ційних втрат, 144 грн. 83 коп. проце нтів річних, 542 грн. 97 коп. держав ного мита та 236 грн. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу.

В частині стягнення з відпо відача пені відмовлено.

Рішення господарського с уду першої інстанції ґрунтує ться на приписах статей 525, 625 Ци вільного кодексу України, і м отивоване невиконанням відп овідачем своїх договірних зо бов' язань. Відмовляюч и в стягненні пені, господарс ький суд виходив з того, що сто рони не досягли згоди щодо пе ріоду, за який нараховується пеня.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, МПП "Таврія", відпо відач у справі, подав апеляці йну скаргу, в якій просить ріш ення господарського суду Хер сонської області скасувати в частині часткового задоволе ння позовних вимог, та прийня ти нове рішення.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається н а те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, не прийня в до уваги того факту, що відпо відач самовільно демонтував систему теплопостачання у в ересні 2009р., а тому нарахування заборгованості за постачанн я в період з листопада 2009р. по л ютий 2010р. є безпідставним.

Представник позивача у под аному відзиві заперечив прот и апеляційної скарги, просит ь відмовити відповідачеві у задоволенні апеляційної ска рги, так як вважає оскаржуван е рішення законним та обґрун тованим.

Від позивача надійшло клоп отання про відкладення розгл яду справи, але колегія його н е задовольнила.

Прокурор заперечує проти а пеляційної скарги, вважає рі шення господарського суду за конним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши поя снення представника відпові дача та прокурора, проаналіз увавши на підставі фактичних обставин справи застосуванн я господарським судом першої інстанції норм матеріальног о і процесуального права при винесенні оскаржуваного ріш ення, колегія суддів знаходи ть апеляційну скаргу такою, щ о не підлягає задоволенню з о гляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2006р. між КП "Криворіжт епломережа" (позивач) та МПП "Т аврія" (відповідач) був укладе ний договір на відпуск тепло вої енергії для потреб опале ння, вентиляції, гарячого вод опостачання і пари за № 989, відп овідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відп овідачеві теплову енергію, а відповідач - оплачувати варт ість спожитої теплової енерг ії.

Позивачем за період з 01.11.2009р. по 28.02.2010р. було здійснено в ідпуск теплової енергії відп овідачеві на суму - 53.699,83 грн., н а підставі цього відповідачу були виставлені та надіслан і відповідні рахунки-фактури №989 від 30.11.2009 року, від 31.12.2009 року, ві д 31.01.2010 року та від 28.02.2010 року для о плати, а також акти здачі-прий няття робіт (надання послуг) д ля підписання.

Відповідач виставлені рах унки не оплатив, мотивуючи ти м, що належні йому об'єкти факт ично не споживають теплової енергії, оскільки система те плозабезпечення ним самовіл ьно демонтована. У зв'язку з ци м просив позивача направити інспектора для підтвердженн я факту демонтажу системи те плозабезпечення на його об'є ктах.

Пунктом 24 Правил надання по слуг з централізованого опал ення, постачання холодної та гарячої води і водовідведен ня (далі - Правила) визначено , що споживач може відмовитис я від отримання послуг з цент ралізованого опалення та пос тачання гарячої води.

Відповідно до п.25 Правил від ключення споживача від мереж централізованого опалення т а постачання гарячої води зд ійснюється у порядку, що затв ерджується центральним орга ном виконавчої влади з питан ь житлово-комунального госпо дарства. Самовільне відкл ючення від мереж централізов аного опалення та постачання гарячої води забороняється .

Відключення споживачів ві д мереж централізованого опа лення та постачання гарячої води здійснюється у разі, кол и технічна можливість такого відключення передбачена зат вердженою органом місцевого самоврядування відповідно д о Закону України "Про теплопо стачання" схемою теплопостач ання, за умови забезпечення б езперебійної роботи інженер ного обладнання будинку (пун кт 26 Правил).

Відповідач не надав суду до казів на підтвердження факту відключення його від центра лізованого опалення згідно з визначеним законодавчими ак тами України порядком.

Договір № 989 від 01.01.2006р. не розір ваний та не визнаний в устано вленому законом порядку неді йсним, а отже породжує юридич ні права та суб' єктивні обо в' язки сторін.

Відповідно до статті 11 Цив ільного кодексу України циві льні права та обов' язки вин икають з дій осіб, що передбач ені актами цивільного законо давства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, а ле за аналогією породжують ц ивільні права та обов' язки. Підставами виникнення цивіл ьних прав та обов' язків, зок рема, є договори та інші право чини.

Відповідно до статті 714 Цив ільного кодексу України за д оговором постачання енергет ичними та іншими ресурсами ч ерез приєднану мережу одна с торона (постачальник) зобов'я зується надавати другій стор оні (споживачеві, абонентові ) енергетичні та інші ресурси , передбачені договором, а спо живач (абонент) зобов'язуєтьс я оплачувати вартість прийня тих ресурсів та дотримуватис ь передбаченого договором ре жиму її використання, а також забезпечити безпечну експлу атацію енергетичного та іншо го обладнання. До договору по стачання енергетичними та ін шими ресурсами через приєдна ну мережу застосовуються заг альні положення про купівлю- продаж, положення про догові р поставки, якщо інше не встан овлено законом або не виплив ає із суті відносин сторін.

За змістом статей 691, 692 Цивіль ного кодексу України покупец ь зобов'язаний оплатити това р за ціною, встановленою у дог оворі купівлі-продажу, а тако ж вчинити за свій рахунок дії , які відповідно до договору, а ктів цивільного законодавст ва або вимог, що звичайно став ляться, необхідні для здійсн ення платежу. Покупець зобов 'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або при йняття товаророзпорядчих до кументів на нього, якщо догов ором або актами цивільного з аконодавства не встановлени й інший строк оплати товару.

Стаття 629 ЦК України передба чає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 ЦК України встановлено, що одно стороння відмова від зобов'я зання або одностороння зміна його умов не допускається, як що інше не встановлено догов ором або законом.

Виходячи з вищевикладеног о, колегія суддів погоджуєть ся з висновком господарськог о суду Херсонської області щ одо правомірності стягнення основного боргу у сумі - 53.699,83 г рн.

Відповідно до статті 193 Госп одарського кодексу України с уб'єкти господарювання та ін ші учасники господарських ві дносин повинні виконувати го сподарські зобов'язання нале жним чином відповідно до зак ону, інших правових актів, дог овору, а за відсутності конкр етних вимог щодо виконання з обов'язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Частиною другою вказаної с татті встановлено, що кожна с торона повинна вжити усіх за ходів, необхідних для належн ого виконання нею зобов'язан ня, враховуючи інтереси друг ої сторони та забезпечення з агальногосподарського інте ресу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, перед бачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України б оржник, який прострочив вико нання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.

Здійснивши перевірку розр ахунку суми 3% річних та втрат від інфляції, колегія судів д ійшла висновку щодо правомір ності стягнення з відповідач а на користь позивача місцев им господарським судом 452,72грн . суми втрат від інфляційних п роцесів та 144,83грн. 3% річних.

Пунктом 3.3 договору сторона ми було обумовлено, що при зат риманні строку оплати, зазна ченого в п. 3.1 договору, спожива ч (відповідач у справі) несе ві дповідальність у відповідно сті до п.п. 4-7 статті 231 ГК України і Законом України "Про відпов ідальність за несвоєчасне ви конання грошових зобов'язань " в розмірі подвійної облі кової ставки НБУ за кожний де нь прострочки оплати.

Господарський суд першої і нстанції дійшов висновку про те, що сторони не дійшли згоди про розмір пені, оскільки ста вка НБУ є величиною змінною, т а щодо періоду, за який вона бе реться.

Колегія суддів, пр оаналізувавши умови договор у та положення чинного закон одавства, вважає такий висно вок господарського суду перш ої інстанції хибним.

Згідно із статтею 550 Цив ільного кодексу України прав о на неустойку виникає незал ежно від наявності у кредито ра збитків, завданих невикон анням або неналежним виконан ням зобов' язання.

Статтею 549 Цивільного коде ксу України встановлено, що н еустойкою (штрафом, пенею) є гр ошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кр едиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчис люється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грош ового зобов'язання за кожен д ень прострочення виконання.

Відповідно до приписів час тини 4 статті 231 Господарськог о кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій зак оном не визначено, санкції за стосовуються в розмірі, пере дбаченому договором. При цьо му розмір санкцій може бути в становлено договором у відсо тковому відношенні до суми н евиконаної частини зобов' я зання або в певній, визначені й грошовій сумі, або у відсотк овому відношенні до суми зоб ов' язання незалежно від сту пеня його виконання, або в кра тному розмір до вартості тов арів (робіт, послуг).

Відповідно до Поста нови Національного банку Укр аїни "Про затвердження Полож ення про процентну політику Національного банку України " від 18.08.2004 N 389 облікова ставка Нац іонального банку - один з моне тарних інструментів, за допо могою якого Національний бан к установлює для суб'єктів гр ошово-кредитного ринку орієн тир щодо вартості залучених та розміщених грошових кошті в на відповідний період і є ос новною процентною ставкою, я ка залежить від процесів, що в ідбуваються в макроекономіч ній, бюджетній сферах та на гр ошово-кредитному ринку. Вихо дячи з викладеного законодав ством передбачено застосува ння облікової ставки НБУ у як ості орієнтира визначення ва ртості грошових коштів, а отж е її застосування при визнач енні розміру пені є законним та правомірним.

Пунктом 3.3 договору вс тановлено, що у разі нездійсн ення оплати у строк, зазначен ий в п.3.1 договору, яким встанов лено, що оплата здійснюється щомісячно до 15-го числа місяц я наступного за розрахункови м, встановлюється відповідал ьність за кожен день простро чки оплати. Вказаний у пункті 3.1 строк і є періодом, відповід но до якого розраховується п еня.

Виходячи з вищевикла деного, колегія суддів вважа є, що господарський суд Херсо нської області безпідставно відмовив у задоволені вимог и про стягнення пені з відпов ідача на користь позивача.

Перевіривши розрахун ок пені, колегія суддів виріш ила задовольнити вказану вим огу у розмірі, заявленому поз ивачем - 1.001,68грн.

Відтак доводи та запе речення, що викладені в апеля ційній скарзі, є необґрунтов аними та не спростовують вис новків господарського суду п ершої інстанції.

Керуючись статтями 101 -105 Господарського процесу ального кодексу України, Зап орізький апеляційний господ арський суд -

Постановив:

Апеляційну ска ргу Малого приватного підпри ємства "Таврія", смт.Нововорон цовка Херсонської області, з алишити без задоволення.

Рішення господарського с уду Херсонської області від 15.04.2010р. у справі № 10/45-10 змінити, доп овнивши частину другу абзацу другого резолютивної частин и рішення наступним словоспо лученням: "пеню у розмірі 1.001грн . 68коп."

Видачу відповідного нака зу доручити господарському с уду Херсонської області.