Постанова

від 27.03.2023 по справі 507/1507/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2008/23

Справа № 507/1507/21

Головуючий у першій інстанції Вужиловський О. В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

за участю секретаря Хухрова С.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 адвоката Комісара Олега Вікторовича на ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 13 вересня 2021 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Вужиловського О.В., у цивільній справі за позовною заявою фермерського господарства «Демчевських» до ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області та рішень Любашівської селищної ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок,

встановив:

09.09.2021 року Фермерське господарство (далі ФГ) «Демчевських», в особі його керівника Демчевської Л.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_21 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_20 , Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання протиправними та скасування наказів Головного управлінні Держгеокадастру в Одеській області та рішень Любашівської селищної ради, скасування державної реєстрації земельних ділянок (т.1, а с. 9-21).

Також позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій її керівник зазначила, що на підставі державного акту ФГ «Демчевських» надано у постійне довгострокове користування земельну ділянку площею 47,09 га для ведення селянського фермерського господарства, про що видано Державний акт від 07 грудня 2020 року. Але в подальшому виявилося, що наказами відповідача - Головного управлінні Держгеокадастру в Одеській області (в кількості 21 наказ) надано дозволи на розробку проекту відведення земельних ділянок по 2 гектари іншим особам - відповідачам у справі, проте позивач вказала, що всі земельні ділянки відповідачів частково проходять через земельну ділянку, яка видана їй в постійне користування. Крім того, рішеннями Любашівської селищної ради Одеської області було затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок кожному із фізичних осіб - відповідачів у справі (т.1, а.с.3-8).

Заява була мотивована тим, що не накладення арешту на земельні ділянки відповідачів у справі може призвести до відчуження цих ділянок, що унеможливить виконання рішення. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельні ділянки відповідачів, заборонивши органам державної реєстрації прав здійснення будь-яких реєстраційних дій із зазначеними земельними ділянками, а також заборони будь-яким особам, крім ФГ «Демчевських», проводити обробіток земельних ділянок.

Ухвалою Любашівського районного суду Одеської області від 13 вересня 2021 року заяву ФГ «Демчевських» про забезпечення позову було задоволено частково та накладено арешт на земельні ділянки, всього 21 земельна ділянка, з кадастровими номерами:

5123383800:01:001:0704, 5123383800:01:001:0700, 5123383800:01:001:0693, 5123383800:01:001:0683,

5123383800:01:001:0687, 5123383800:01:001:0686,

5123383800:01:001:0702, 5123383800:01:001:0690,

5123383800:01:001:0694, 5123383800:01:001:0701,

5123383800:01:001:0699, 5123383800:01:001:0697,

5123383800:01:001:0698, 5123383800:01:001:0696,

5123383800:01 :001:0703, 5123383800:01:001:0692,

5123383800:01:001:0684, 5123383800:01:001:0685,

5123383800:01:001:0688, 5123383800:01:001:0689,

5123383800:01:001:0691,

та накладено заборону органам державної реєстрації прав здійснення будь-яких реєстраційних дій із зазначеними земельними ділянками (т.1, а.с.183).

В апеляційній скарзі представник апелянтів адвокат Комісар О.В. ставить питання про скасування ухвали Любашівського районного суду Одеської області від 13.09.2021 року, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (т.1, а.с.124-132).

Вирішуючи питання про слухання справи в прядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання, у тому числі представник 20 позивачів адвокат Комісар О.В. (т.2, а.с.133-152,т.3, а.с.156, 158), а також відповідач ОСОБА_21 ,оскільки зазареєстрованим місцемсвого проживання,відсутній(т.3, а.с. 156, 180).

Також колегія суддів приймає до уваги, що від представника позивача ФГ «Демчевських» - адвоката Вигнанюк Т.Л. 18.01.2023 року надійшло клопотання про слухання справи у його відсутність (т.3, а.с.151-152).

Слід також зазначити, що у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 15.03.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення складений 27.03.2023 року.

Крім того, відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що дана справа перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції більше року (т.2, а.с. 202-204 ), від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами, у відсутність учасників справи.

Що стосуєтьсяклопотання представниказаявників апеляційноїскарги адвокатаКомісара О.В. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, то в її задоволенні було відмовлено ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.03.2023 року, про що адвокат Комісар О.В. був у той же день повідомлений (т.3, а.с.169-171, 173-175, 177).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідності до 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ України «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Такий захід забезпечення, як накладення арешту на спірні земельні ділянки до вирішення спору по суті та заборони вчинення буд-яких реєстраційних дій в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок, може бути застосований судом, оскільки такий захід забезпечення позову належним чином забезпечить права позивача у разі ухвалення судом рішення на його користь.

При цьомуколегія суддівтакож зазначає,що згідноч.ч.1-3,10ст.150ЦПК Українипозов забезпечується,зокрема:накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб;накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; забороною вчинятипевні дії; встановленнямобов`язку вчинитипевні дії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано поняття і порядок забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють протягом строку, встановленого процесуальним законом (ч.ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що у суді виник спір за позовом ФГ «Демчевських» до ОСОБА_17 та інших власників земельних ділянок (всього 21 фізична особа), а також до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання протиправними та скасування наказів Головного управлінні Держгеокадастру в Одеській області та рішень Любашівської селищної ради про затвердження проектів відведення цих земельних ділянок у власність відповідачам у справі, скасування державної реєстрації всіх цих земельних ділянок. Тобто в даному випадку мається спір щодо цих земельних ділянок.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову, в частині накладення арешту на ці земельні і заборони відносно них вчинення реєстраційних дій.

Разом з тим, суд дійшов правильного висновку про те, що застосування таких заходів забезпечення позову як заборона будь-яким особам, крім позивача, здійснювати обробіток зазначених земельних ділянок не обґрунтоване, а тому в їх задоволенні правомірно відмовив, в даному випадку, з метою збереження як прав позивача, так і прав відповідачів по справі, які до вирішення спору по суті мають право на користування спірними земельними ділянками.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти оскаржуваної ухвали суду та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, оскільки ухвала постановлена у відповідності до вимог процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 адвоката Комісара Олега Вікторовича, залишити без задоволення.

Ухвалу Любашівського районного суду Одеської області від 13 вересня 2021 року про забезпечення позову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.03.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький