Рішення

від 17.03.2023 по справі 385/983/22

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 385/983/22

Провадження № 2/385/18/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Гришака А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Зеленко О.І.,

представника позивача - Першегуби Ю.Ф. ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Дашицького Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Гайворон Кіровоградської області справу за позовом Гайворонської міської ради до ОСОБА_2 про витребування з незаконного володіння, звільнення та повернення об`єкту нерухомості комунальної форми власності,-

В С Т А Н О В И В:

Гайворонська міська рада звернулася до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_2 про витребування з незаконного володіння, звільнення та повернення об`єкту нерухомості комунальної форми власності.

Позов мотивований тим, що згідно рішення 6 сесії 24 скликання Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 30.01.2003 № 91 «Про передачу приміщення по АДРЕСА_1 , з комунальної власності міста у власність відділу ДАІ УМВС в Кіровоградській області» передано безкоштовно у власність відділення державної автомобільної інспекції Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області з комунальної власності міста приміщення по АДРЕСА_1 та земельну ділянку під забудовою і територією площею 0,31 га. Відділення державної автомобільної інспекції Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області вказаний об`єкт нерухомості у власність не приймало та на відповідний баланс не брало. Таким чином, приміщення по АДРЕСА_1 з комунальної власності Гайворонської міської ради не вибувало хоча і використовувалось протягом тривалого часу працівниками, як відділення державної автомобільної інспекції Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області так і його правонаступниками в особі Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області. Розпорядженням голови Гайворонської міської ради №35-р від 19.02.2016 «Про перейменування вулиць в місті Гайвороні» вулицю з назвою Куйбишева перейменовано на вулицю з назвою Центральна.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 07.12.2019 року за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровано право власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, площею 524 кв.м. по АДРЕСА_1 , як підставу виникнення права власності зазначено рішення 6 сесії 24 скликання Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 30.01.2003 № 91 та свідоцтво про право власності НОМЕР_2 від 26.03.2003.

07.12.2019 року Відповідач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Данило Банківської сільської ради Благовіщенського району, Кіровоградської області Кондратюка М.П., з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень до якої долучив документи з завідомо неправдивими відомостями у них, а саме копію рішення 6 сесії 24 скликання Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 30.01.2003 № 91, в якій зазначалось що приміщення по АДРЕСА_1 , передається з комунальної власності міста у власність ОСОБА_2 та акт прийому передачі від 10.02.2003 року. Разом з тим реєстрація оспорюваних прав здійснювалась по копіях документів без витребування оригіналів документів та інших відомостей.

Зазначає, що жодні рішення про передачу об`єктів нерухомості як комунальної так і державної форми власності на користі ОСОБА_2 не приймались, а відповідно до інформації КП «Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації» №12 від 05.02.2021 року, свідоцтво про право власності НОМЕР_2 від 26.02.2003 на комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 не видавалось та не реєструвалось.

Просить суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 звільнити та повернути Гайворонській міській раді громадський будинок з господарськими(допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 524 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , на користь Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.10.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 07.11.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2022 року вжито заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, площею 524 кв.м по АДРЕСА_1 .

21.12.2022 року від відповідача по справі ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву. В якому ОСОБА_2 вказує, що викладені в позовній заяви обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, є надуманими та безпідставними. Об`єкти нерухомого майна по АДРЕСА_1 вибули з власності позивача відповідно до його власних свідомих умисних дій, відповідно до його волі та волевиявлення у січні 2003 року; сплив термін позовної давності при зверненні позивача з даним позовом до суду; дії відповідача при прийнятті у власність об`єктів нерухомого майна та реєстрації права власності відповідають вимогам чинного цивільного законодавства України, а тому подана позовна заява не підлягає до задоволення у зв`язку з її невідповідністю вимогам чинного цивільного та цивільно-процесуального законодавства України, позивачем пропущений строк позовної давності на звернення до суду.

Крім того, самим позивачем, понад 19 (дев`ятнадцять) років тому, але у складі інших обраних осіб, на підставі відповідно розробленої згідно вимог земельного та архітектурно-будівельного законодавства документації, враховуючи стійку та тривалу відсутність необхідності як для держави, так і для Гайворонської територіальної громади, у розташуванні посту ДАІ по вул. Куйбишева м. Гайворон Кіровоградської області, враховуючи скорочення чисельності працівників міліції на той період часу, враховуючи аварійний стан будівлі та необхідність проведення її капітального ремонту з подальшою зміною цільового призначення, йому дійсно рішенням Гайворонської міської ради від 30 січня 2003 року № 91 було передано у власність приміщення по АДРЕСА_1 та земельну ділянку під забудовою і територією площею 0,31 га. Наведена обставина підтверджується копією свідоцтва про право власності на комплекс будівель від 26.02.2003 p., оригінал якого був вилучений у нього в приміщенні Гайворонської районної державної адміністрації на початку грудня 2019 року під час формування витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та, на переконання відповідача, на даний час зберігається у міського голови Волуйка Романа Тарасовича, оскільки міський голова долучив вказаний документ до позовної заяви, засвідчивши справжність копії оригіналу своїм власним підписом.

Зазначає, що загальновідомим та таким що підтверджується як показами свідків, так і документально, є факт його 19-річного (дев`ятнадцятирічного) володіння і користування зазначеним приміщенням шляхом проведення його капітального ремонту та реконструкції.

22.12.2022 року відповідачем по справі ОСОБА_2 до суду було подано заяву в якій він просить суд відмовити у задоволенні позову позивача Гайворонської міської ради на підставі спливу позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав зазначених в ньому. Додатково вказала, що про порушення права власності Гайворонської міської ради на спірне нежитлове приміщення відповідачем, дізналася після порушення кримінального провадження поліцейськими за вказаним фактом. Наголосила, що Гайворонська міська рада та її виконавчий комітет рішення про передачу спірних приміщень відповідачу не приймали. Повідомила, що міський голова ОСОБА_5 копії документів які були надані відповідачем не підписував та не завіряв.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. ОСОБА_2 додатково вказав, що в 2002 році як особа яка потребувала поліпшення житлових умов звернувся до Гайворонської міської ради із заявою на отримання житла. В 2003 році Гайворонська міська рада своїм рішенням надала йому спірне житлове приміщення та видала всі необхідні документи в тому числі свідоцтво про право власності. У 2012 році відповідач за власні кошти здійснював ремонтні роботи у спірній будівлі за власні кошти. Вказав, що дійсно з 2000-х років до 2017 року у вказаному приміщенні знаходився орган державної влади ДАІ, ОСОБА_2 не заперечував проти розміщення органу влади у його будівлі так, як хотів допомогти державі. Крім того, його зять ОСОБА_3 був керівником відділу ДАІ та він хотів таким чином допомогти йому, будь-яких договорів на таке користування не підписували. Оригінали документів на спірну будівлю він не має, так як у 2019 році для впорядкування документації оригінали документів надав Гайворонській міській раді, а взамін отримав завірені копії цих документів. Кому саме та в який відділ міської ради надавав документи назвати не зміг так, як цим займалась його донька. Доказів надання оригіналів документів Гайворонській міській раді в нього не має.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Дашицький Р.Л. наголосив суду на сплив позовної давності.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що є донькою відповідача ОСОБА_2 .. Вказала, що її батько в 2002 році написав заяву в Гайворонську міську раду, щоб надали йому спірне приміщення не як житлове. В 2003 році батьку видали рішення міської ради та свідоцтво на право власності на спірні нежитлові приміщення. Через деякий час біля даного приміщення їхня родина поставила вагончик де ремонтували транспортні засоби. За усною домовленістю між її батьком ОСОБА_2 та її чоловіком в спірному приміщенні знаходилась відділ ДАІ. В спірному приміщенні їхня родина робила ремонтні роботи. Оригінали документів на спірне нежитлове приміщення надали в Гайворонську міську раду та бачила їх в міського голови ОСОБА_5 . Після чого, їхня родина подала оригінали правовстановлюючих документів на спірні приміщення в Данилово-Балківську сільську раду, Благовіщенського району Кіровоградської області.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача Першегуби Ю.Ф. , відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Дашицького Р.Л. дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії Свідоцтва про право власності на комплекс будівель від 26.02.2003 року НОМЕР_2, яке надано відповідачем по справі ОСОБА_2 , - ОСОБА_2 на праві приватної власності належить в цілому комплекс будівель який розташований в АДРЕСА_1 , в цілому складається нежитлові приміщення будинків. Свідоцтво видане на підставі Рішення виконкому Гайворонської міської ради №91 від 30.01.2003 року (а.с. 76).

Згідно копії Акту приймання-передачі майна від 10 лютого 2003 року, яке надано відповідачем по справі ОСОБА_2 , - ОСОБА_2 передано приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Комплексна будівля складається з 2 (двох) нежитлових приміщень (а.с. 77).

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - ОСОБА_2 є власником житлового будинку, об`єкта житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер:91, виданий 30.01.2003 року, видавник: Гайворонська міська рада; технічний паспорт, серія та номер:806, виданий 20.11.2019, ; свідоцтво про право власності, серія та номер: 265, виданий 26.02.2003, видавник: Виконавчий комітет Гайворонської міської ради (а.с. 16-17).

Згідно копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.02.2020 року, номер кримінального провадження:42020121230000016, відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190 КК України за фактом підроблення копій документів та заволодіння майном шляхом шахрайства, що завдало значної шкоди потерпілому (а.с. 50).

В листі керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Гайворонської міської ради «Про надання інформації» від 16.03.2023 року №03-20/25/5 - зазначено, що на зберіганні в Гайворонській міській раді є матеріали виконавчого комітету за 2003 рік. Згідно з описом справ постійного зберігання за 1999-2004 рік оригінали рішень виконавчого комітету за 2003 рік передані до Державного архіву Кіровоградської області. Наявні матеріали виконавчого комітету за 2003 рік не містять рішення від 30 січня 2003 року №91 (а.с. 128).

Відповідно до листа Державного архіву Кіровоградської області «Про надання архівної копії рішення» від 06.03.2023 року №48-86/01-45 - протоколи засідань виконавчого комітету Гайворонської міської ради за 2003 рік не містять рішення від 30 січня 2003 року. Державний архів Кіровоградської області надіслав архівну копію рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 20 лютого 2003 року №91 «Про укладення контракту з керівником КП «Водоканал»» (а.с 129).

Відповідно до ч. 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції станом на 2003 рік), - від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції станом на 2003 рік) - виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Відповідно до п.п. 1 п. а статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції станом на 2003 рік) - до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Таким чином, необхідною передумовою виникнення права приватної власності на об`єкт нерухомості - комплексу будівель комунальної власності, має бути рішення про передачу у приватну власність цього нерухомого майна, прийняте відповідним органом місцевого самоврядування, який діє від імені власника. Тому відсутність такого рішення держави (органу місцевого самоврядування) в особі уповноваженого органу означає, що відчуження об`єкту нерухомості (комплексу будівель) не відбулось.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду копію Свідоцтва про право власності на комплекс будівель від 26.02.2003 року НОМЕР_2, в якому зазначено, що таке свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради №91 від 30.01.2003 року та копію Акту приймання-передачі майна від 10 лютого 2003 року. В судовому засіданні ОСОБА_2 вказав, що оригіналів таких документів в нього не має. Зазначив, що оригінали вище вказаних документів віддав представнику Гайворонської міської ради, але при цьому суду не надав будь-яких доказів на підтвердження своїх слів. Рішення органу місцевого самоврядування про передачу ОСОБА_2 спірних нежитлових приміщень, останній також суду не надав. Натомість представник Гайворонської міської ради вказав, що ні Гайворонська міська рада ні її виконавчий комітет рішень про передачу ОСОБА_2 спірних нежитлових приміщень не приймали. Суд зазначає, що в матеріалах справи та у сторін відсутня навіть копія рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність ОСОБА_2 комплексу будівель що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з наданих суду доказів, комплекс будівель що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у власність в порядку встановленому законом, не виділялось, рішення Гайворонської міської ради чи виконавчого комітету Гайворонської міської ради про передачу у власність ОСОБА_2 вказаного комплексу споруд не приймалось, про що свідчать в тому числі наявні в матеріалах справи листи Державного архіву Кіровоградської області «Про надання архівної копії рішення» від 06.03.2023 року №48-86/01-45 та керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Гайворонської міської ради «Про надання інформації» від 16.03.2023 року 03-20/25/5 (а.с. 128,129).

Тобто, право власності на комплекс будівель що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 не виникло, а спірні будівлі не вибули з власності територіальної громади.

Однак, всупереч відсутності вказаного рішення, 07.12.2019 року ОСОБА_2 звернувся до реєстратора Данило-Балківської сільської ради Благовіщенського району, Кіровоградської області з заявою про реєстрацію права власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 30.01.2003 року №91, як підстава речового права у Свідоцтві про право власності на комплекс будівель від 26.02.2003 року НОМЕР_2 органом місцевого самоврядування не приймалось, право власності на комплекс будівель, за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 не виникло.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_4 , так як вона є донькою відповідача по справі, а тому зацікавлена у її розгляді та її покази суперечать матеріалам даної цивільної справи.

Позивач просить витребувати спірну земельну ділянку у відповідачів на підставі ст. ст. 387 ЦК України.

Згідно з приписами частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

В даному випадку комплекс будівель вибули з володіння власника поза його волею без прийняття ним відповідного рішення, а тому наявні законні підстави для їх витребування від ОСОБА_2 на користь територіальної громади.

Такий спосіб захисту відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Щодо застосування строку позовної давності, заявленого представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Дашицьким Р.Л суд зазначає наступне.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Неодноразово Велика Палата Верховного Суду висловлювала правову позицію щодо застосування строків позовної давності при вирішенні спорів про витребування майна із незаконного володіння на підставі статей 387, 388 ЦК України, та зазначала, що до таких спорів застосовується загальна позовна давність у три роки. За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому і в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17).

Як зазначав представник позивача про наявність порушень інтересів Гайворонської міської ради, позивачу стало відомо у ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 42020121230000016 від 19.02.2020 року, відкритого за ч. 2 ст. 190 КК України за фактом підроблення копій документів та заволодіння майном шляхом шахрайства.

Крім того, державна реєстрація спірного нерухомого майна за ОСОБА_2 відбулась 07.12.2019 року.

Суд критично оцінює надані відповідачем ОСОБА_2 пояснення, що він користувався спірними приміщеннями з 2003 року, так як будь-яких доказів цього останній суду не надав. Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 користувався спірним об`єктом нерухомості починаючи з 2003 року.

За таких підстав, суд вважає, що строк позовної давності в даній справі не пропущений, а тому підстав для його поновлення немає.

Таким чином, суд відмовляє представнику відповідача за позовом ОСОБА_2 - адвокату Дашицькому Р.Л. у застосуванні до пред`явлених позовних вимог за позовом строку позовної давності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Суд акцентує увагу, що згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Гайворонської міської ради до ОСОБА_2 про витребування з незаконного володіння, звільнення та повернення об`єкту нерухомості комунальної форми власності - задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , звільнити та повернути Гайворонській міській раді Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055297, громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 524 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Гайворонської міської ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 04055297, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6202 грн. 50 коп.

Заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 09.11.2022 року у виді накладення арешту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, площею 524 кв.м. по АДРЕСА_1 , продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27.03.2022 року.

Суддя: А. М. Гришак

Дата документу 17.03.2023