Постанова

від 22.08.2023 по справі 385/983/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2023 року м. Кропивницький

справа № 385/983/22

провадження № 22-ц/4809/778/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

за участі секретаря - Гончар В. В.,

учасники справи:

позивач - Гайворонська міська рада,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2023 року у складі судді Гришака А. М. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року Гайворонська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та просила:

-витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 , звільнити та повернути Гайворонській міській раді Кіровоградської області громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 524 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Гайворонської міської ради Кіровоградської області;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь Гайворонської міської ради Кіровоградської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 202 грн 50 коп.

Позовна заява мотивована тим, що згідно рішенням 6 сесії 24 скликання Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 30.01.2003 № 91 «Про передачу приміщення по АДРЕСА_1 , з комунальної власності міста у власність відділу ДАІ УМВС в Кіровоградській області» передано безкоштовно у власність відділення державної автомобільної інспекції Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області з комунальної власності міста приміщення по АДРЕСА_1 та земельну ділянку під забудовою і територією площею 0,31 га.

Відділення державної автомобільної інспекції Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області вказаний об`єкт нерухомості у власність не приймало та на відповідний баланс не брало.

Таким чином, приміщення по АДРЕСА_1 з комунальної власності Гайворонської міської ради не вибувало хоча і використовувалось протягом тривалого часу працівниками, як відділення державної автомобільної інспекції Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області так і його правонаступниками в особі Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, 07.12.2019 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, площею 524 кв.м. по АДРЕСА_1 , як підставу виникнення права власності зазначено рішення 6 сесії 24 скликання Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 30.01.2003 № 91 та свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 від 26.03.2003.

Позивач зазначав, що жодні рішення про передачу об`єктів нерухомості як комунальної так і державної форми власності на користь ОСОБА_1 не приймались, а відповідно до інформації КП «Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації» №12 від 05.02.2021, свідоцтво про право власності № 265 від 26.02.2003 на комплекс будівель за адресою АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 не видавалось та не реєструвалось.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2023 року позов Гайворонської міської ради до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння, звільнення та повернення об`єкту нерухомості комунальної форми власності задоволено.

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 , звільнити та повернути Гайворонській міській раді Кіровоградської області громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 524 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Гайворонської міської ради Кіровоградської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Гайворонської міської ради Кіровоградської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 202 грн 50 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 30.01.2003 № 91, як підстава речового права у Свідоцтві про право власності на комплекс будівель від 26.02.2003 № 265 органом місцевого самоврядування не приймалось, а право власності на комплекс будівель, за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 не виникло.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що державна реєстрація спірного нерухомого майна за ОСОБА_1 відбулась 07.12.2019, а тому строк позовної давності в даній справі не пропущений і підстав для його поновлення немає.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2023 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що спірні будівлі з власності позивача не вибували, а віповідач права власноті на вказані будівлі не набув, не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями свідків.

Суд першої інстанції, на виконання вимог чинного цивільного процесуального законодавства, зобов`язаний був надати в першу чергу належну оцінку факту неспроможності позивача надати оригінали документів, якими він обгрунтовував свої вимоги та тому факту, що в судовому засіданні 17 березня 2023 року представник позивача заявив про зняття з розгляду всіх копій документів, які додавались в обгрунтування позовної заяви.

Пояснення свідка ОСОБА_2 повністю відповідають зібраним та приєднаним до матеріалів справи доказам.

Крім того, в порушення норм матеріального права, судом першої інстанції були проігноровані вимоги закону щодо необхідності застосування пропущеного строку позовної давності.

Факт відсутності підозри по кримінальному провадженню, відкритому ще в 2020 році, додатково підтверджує безпідставність задоволення судом позовних вимог Гайворонської міської ради.

Відзив на апеляційну скаргу

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник адвокат Дашницький Р. Л. підтримали доводи апеляційної скарги, представник Гайворонської міської ради Першегуба Ю. Ф. заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії Свідоцтва про право власності на комплекс будівель від 26.02.2003 № 265, яке надано відповідачем по справі ОСОБА_1 , - ОСОБА_1 на праві приватної власності належить в цілому комплекс будівель який розташований в АДРЕСА_1 , в цілому складається нежитлові приміщення будинків. Свідоцтво видане на підставі Рішення виконкому Гайворонської міської ради №91 від 30.01.2003.

Згідно копії Акту приймання-передачі майна від 10 лютого 2003 року, яке надано відповідачем по справі ОСОБА_1 , - ОСОБА_1 передано приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Комплексна будівля складається з 2 (двох) нежитлових приміщень.

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником житлового будинку, об`єкта житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 91, виданий 30.01.2003, видавник: Гайворонська міська рада; технічний паспорт, серія та номер: 806, виданий 20.11.2019; свідоцтво про право власності, серія та номер: 265, виданий 26.02.2003, видавник: Виконавчий комітет Гайворонської міської ради.

Згідно копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.02.2020, номер кримінального провадження:42020121230000016, відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190 КК України за фактом підроблення копій документів та заволодіння майном шляхом шахрайства, що завдало значної шкоди потерпілому.

В листі керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Гайворонської міської ради «Про надання інформації» від 16.03.2023 № 03-20/25/5 - зазначено, що на зберіганні в Гайворонській міській раді є матеріали виконавчого комітету за 2003 рік. Згідно з описом справ постійного зберігання за 1999-2004 рік оригінали рішень виконавчого комітету за 2003 рік передані до Державного архіву Кіровоградської області. Наявні матеріали виконавчого комітету за 2003 рік не містять рішення від 30 січня 2003 року № 91.

Відповідно до листа Державного архіву Кіровоградської області «Про надання архівної копії рішення» від 06.03.2023 № 48-86/01-45 - протоколи засідань виконавчого комітету Гайворонської міської ради за 2003 рік не містять рішення від 30 січня 2003 року. Державний архів Кіровоградської області надіслав архівну копію рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 20 лютого 2003 року № 91 «Про укладення контракту з керівником КП «Водоканал».

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Відповідно до п.п. 1 п. а статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

За змістом ст. 20 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - в редакції, чинній на момент реєстрації права власності за відповідачем на спірне нерухоме майно) заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 6, 14 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Таким чином, необхідною передумовою виникнення права приватної власності на об`єкт нерухомості - комплексу будівель комунальної власності, має бути рішення про передачу у приватну власність цього нерухомого майна, прийняте відповідним органом місцевого самоврядування, який діє від імені власника, а його відсутність означає, що відчуження об`єкту нерухомості не відбулось.

Згідно з приписами частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно копії Свідоцтва про право власності на комплекс будівель від 26.02.2003 № 265, яке надано відповідачем, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить в цілому комплекс будівель який розташований в АДРЕСА_1 , в цілому складається нежитлові приміщення будинків. Свідоцтво видане на підставі Рішення виконкому Гайворонської міської ради № 91 від 30.01.2003 (а. с. 76).

Згідно копії Акту приймання-передачі майна від 10 лютого 2003 року, яке надано відповідачем, ОСОБА_1 передано приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Комплексна будівля складається з 2 (двох) нежитлових приміщень (а. с. 77).

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником житлового будинку, об`єкта житлової нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 91, виданий 30.01.2003, видавник: Гайворонська міська рада; технічний паспорт, серія та номер:806, виданий 20.11.2019; свідоцтво про право власності, серія та номер: 265, виданий 26.02.2003, видавник: Виконавчий комітет Гайворонської міської ради (а. с. 16-17).

Згідно копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.02.2020, номер кримінального провадження:42020121230000016, відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 190 КК України за фактом підроблення копій документів та заволодіння майном шляхом шахрайства, що завдало значної шкоди потерпілому (а. с. 50).

В листі керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету Гайворонської міської ради «Про надання інформації» від 16.03.2023 № 03-20/25/5 зазначено, що на зберіганні в Гайворонській міській раді є матеріали виконавчого комітету за 2003 рік. Згідно з описом справ постійного зберігання за 1999-2004 рік оригінали рішень виконавчого комітету за 2003 рік передані до Державного архіву Кіровоградської області. Наявні матеріали виконавчого комітету за 2003 рік не містять рішення від 30 січня 2003 року № 91 (а. с. 128).

Відповідно до листа Державного архіву Кіровоградської області «Про надання архівної копії рішення» від 06.03.2023 № 48-86/01-45 протоколи засідань виконавчого комітету Гайворонської міської ради за 2003 рік не містять рішення від 30 січня 2003 року. Державний архів Кіровоградської області надіслав архівну копію рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради Гайворонського району Кіровоградської області від 20 лютого 2003 року № 91 «Про укладення контракту з керівником КП «Водоканал» (а. с. 129).

Таким чином, з наданих доказів, вбачається, що рішення Гайворонської міської ради яким ОСОБА_1 передано у власність нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , відсутнє.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що право власності на спірний комплекс будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 не виникло.

Разом з тим, 07.12.2019 державним реєстратором Данило-Балківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для державної реєстрації зазначено рішення Гайворонської міської ради від 30.01.2003 № 91 (а.с.17).

Враховуючи, що рішення виконавчого комітету Гайворонської міської ради від 30.01.2003 № 91, як підстава речового права у Свідоцтві про право власності на комплекс будівель від 26.02.2003 № 265 органом місцевого самоврядування не приймалось, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що право власності на комплекс будівель, за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_1 не виникло.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд першої інстанції виходив з того, що державна реєстрація спірного нерухомого майна за ОСОБА_1 відбулась 07.12.2019, а тому строк позовної давності в даній справі не пропущений.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, з огляду на таке.

Згідно із статтею 71 ЦК Української РСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

За змістом пункту 6 «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України правила цього Кодексу щодо позовної давності стосуються тільки тих позовів, строк пред`явлення яких, встановлений попереднім законодавством, не сплив до 01 січня 2004 року. Якщо ж строк позовної давності закінчився до зазначеної дати, то до відповідних відносин застосовуються правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення вимог позову, а тому перед застосуванням позовної давності належить з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові у зв`язку з його необґрунтованістю. У разі встановлення судом порушеного права, але позовна давність за такими вимогами сплила, про що заявила інша сторона, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності як самостійної підстави, за відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, на які посилався позивач.

Зазначене узгоджується з висновками. викладеними у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 367/3485/15-ц (провадження № 61-21269св21).

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (рішення у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», заява № 14902/04, від 20 вересня 2011 року).

За змістом ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Матеріалами справи підтверджується, що до позовної заяви Гайворонською міською радою було додано засвідчену міським головою Гайворонської міської ради та скріплену печаткою міськради копію Акту приймання-передачі від 10 лютого 2003 року, за змістом якого комісія, що створена відповідно до рішення Гайворонської міської ради від 30 січня 2003 року №91 «Про передачу приміщення по АДРЕСА_1 з комунальної власності міста у власність гр. ОСОБА_1 », у складі: голова комісії ОСОБА_3 - заступник голови міськвиконкому, заступник голови комісії Геркн В. О. - член комісії з питань АПК, члени комісії: Кулинич С.В. - секретар міської ради, Тімановський В.М. - член комісії міської ради з питань регламенту, ОСОБА_4 - член комісії міської ради з питань АПК, провела огляд нерухомого майна - приміщення, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , яке передається безкоштовно у власність ОСОБА_1 з комунальної власності міста відповідно до рішення Гайворонської міської ради від 30 січня 2003 року №91 «Про передачу приміщення по АДРЕСА_1 з комунальної власності міста у власність гр. ОСОБА_1 ».

Комісія встановила, що до складу майна, що передається, входить: комплексна будівля, що складається з 2 (двох) нежитлових приміщення.

Вказаний Акт приймання-передачі підписаний членами комісії та ОСОБА_1 , а також затверджений головою Гайворонської міської ради Рябокучмою М.С. та скріплений печаткою міськради (а.с.20).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що Гайворонська міська рада була обізнана, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за Актом приймання-передачі майна від 10 лютого 2003 року було передано ОСОБА_1 і останній користується зазначеним майном по теперішній час.

За таких обставин перебіг позовної давності для звернення Гайворонської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про витребовування майна з володіння останнього, почався з 10 лютого 2003 року, а саме з дати складання Акту приймання-передачі майна від 10 лютого 2003 року.

З позовом до суду до ОСОБА_1 Гайворонська міська рада звернулася 05.09.2022, що підтверджується відміткою суду на позовній заяві (а.с.1), тобто після спливу строку позовної давності.

Враховуючи, що відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції у поданому відзиві на позовну заяву посилався на пропуск Гайворонською міською радою строку позовної давності, та врахувуючи, що позивачем пропущено строк позовної давності, поновити який останній не просив, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог Гайворонської міської ради до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння, звільнення та повернення об`єкту нерухомості комунальної форми власності з підстав пропуску строків позовної давності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Розглядаючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушене право позивача, проте, внаслідок неправильно наданої оцінки навним в матеріалах справи доказам і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності.

Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2023 року скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог Гайворонської міської ради до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння, звільнення та повернення об`єкту нерухомості комунальної форми власності.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат, сплачений ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі 9 303 грн 75 коп, підлягає стягненню на його користь з Гайворонської міської ради.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог Гайворонської міської ради до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння, звільнення та повернення об`єкту нерухомості комунальної форми власності відмовити.

Стягнути з Гайворонської міської ради (код ЄДРПОУ 04055297) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 9 303 (дев`ять тисяч триста три) грн 75 коп судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 23.08.2023.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник