Постанова
від 22.03.2023 по справі 902/1283/21
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року Справа № 902/1283/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Мельников О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" на рішення Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2022 року в справі №902/1283/21 (суддя - Нешик О.С.)

час та місце ухвалення: 7 грудня 2022 року; м. Вінниця, вул. Пирогова, 29; вступна і резолютивна частина проголошена о 11:20 год; повний текст рішення складено 29 грудня 2022 року

за позовом ОСОБА_1

до Відповідача 1: Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації

до Відповідача 2: Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)

до Відповідача 3: Державного реєстратора Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецького Ігоря Олександровича

про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів, статуту, наказу, а також реєстраційних записів

за участю представників сторін:

від Позивача - Басс О.О.; Лисенко С.В.;

від Відповідача 1 - Салецький І.О.;

від Відповідача 2 - Йосипенко С.Т.;

від Відповідача 3 - Салецький І.О..

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі Позивач) звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації (надалі Відповідач 1), Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України); надалі Відповідач 2), Державного реєстратора Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації Салецького Ігоря Олександровича) (надалі Відповідач 3) про:

·визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму села Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви", які оформлені Протоколом №1 від 31 січня 2019 року;

·визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви", які оформлені Протоколом №2 від 17 березня 2019 року;

·визнання недійсним та скасування, прийнятого на загальних зборах 17 березня 2019 року, Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви" у новій редакції із зміною найменування на Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ)" та зміною юридичної адреси;

·визнання незаконним та скасування Наказу начальника Відповідача 1 № 38 від 2 квітня 2010 року в частині реєстрації Статуту Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії УПЦ» (код ЄДРПОУ: 40334004, адреса: 24546, Вінницька область, Ямпільський район, село Велика Кісниця, пров. Першотравневий, 21) у новій редакції із зміною найменування на Відповідача 2 (код ЄДРПОУ: 40334004, адреса: 24546, Вінницька область, Ямпільський район, с. Велика Кісниця);

· скасування запису (реєстраційну дію) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 11731020003000578 від 4 квітня 2019 року, яким змінено керівника юридичної особи;

· скасування запису (реєстраційну дію) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 117310500020 00578 від 4 квітня 2019 року, яким внесено (зміни) до установчих документів юридичної особи Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району МогилівПодільської єпархії УПЦ» на Релігійна організація «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району ВінницькоТульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ)».

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що 31 січня 2019 року відбулись Загальні збори Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви», на яких прийнято рішення щодо зміни канонічної підлеглості і підпорядкування Православній Церкві України.

Позивач вважає, що рішення Загальних зборів від 31 січня 2019 року, оформлене Протоколом № 1, наказ та записи про зміну підлеглості Релігійної громади з Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви у канонічних і організаційних питаннях на Відповідача 2, є такими, що порушують приписи Закону України «Про свободу совісті та релігійної громади», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а також положення Статуту «Релігійної громади Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви» в редакції від 19 січня 2016 року.

Позивач стверджує, що Загальні збори, на яких прийнято оскаржувані ним рішення, проводилися без його участі, без належного та завчасного повідомлення про їх проведення, чим було порушено права членів Релігійної громади та всіх інших учасників Релігійної організації на прийняття рішення щодо визначення підлеглості та зміну керівного органу. Позивач наголошує, що членство в Релігійній організації є фіксованим, а тому тільки Парафіяльні збори приймають нових членів Релігійної громади, які для цього подають відповідну письмову заяву. Тобто всі жителі сільської громади не можуть автоматично бути членами Релігійної організації, а отже приймати рішення щодо її діяльності.

Позивач також стверджує, що 17 березня 2019 року (зазначає, що у позовній заяві помилково вказано дату 17 березня 2020 року) відбулися Загальні збори Релігійної громади Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ) у новому складі, про проведення яких попередні члени Релігійної громади та керівництво не знали. Водночас на вказаних зборах, за відсутності кворуму, були прийняті рішення, які оформлені Протоколом № 2 та якими була затверджена нова редакція Статуту, змінено назву Релігійної громади та юридичну адресу.

Позивач вважає, що оскільки Загальні збори були скликані та проведені з порушенням процедури, визначеної чинною редакцією Статуту «Релігійної громади Свято-Успенського храму с. В. Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії УПЦ», а Протоколи зборів оформлені не у відповідності до вимог Статуту, Відповідач 1 безпідставно зареєстрував Статут у новій редакції, оскільки не виконав покладений на нього обов`язок щодо перевірки правомірності Протоколів та їх відповідності чинному Статуту, у зв`язку з чим, за доводами Позивача, даний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Також Позивач зазначає про те, що Державним реєстратором Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації не було дотримано процедури реєстрації Статуту відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», у зв`язку з чим прийнято протиправний наказ та, як наслідок, - записи, внесені Державним реєстратором в Єдиний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, також підлягають скасуванню.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2022 року позовні вимог задоволено частково (том 2, а.с. 209-224).

Приймаючи дане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах наявний лист Виконавчого комітету Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області за підписом сільського голови Миколи Ганзюка у відповідь на адвокатський запит представника позивача адвоката Басса О.О. (лист № 02-18-296 від 23 вересня 2020 року). Як слідує з пунктів 7-8 даної відповіді, інформацією про склад та кількість віруючих, що були присутні (зафіксовані будь-яким іншим чином) на загальних зборах віруючих релігійної громади Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви» починаючи з дати створення релігійної організації (2001 рік) до 17 березня 2019 року, сільська рада не володіє. На ім`я сільського голови 23 січня 2019 року за вх.-Б-07-02-14 надійшла заява від жителів громади про скликання сходу (зборів) громадян села Велика Кісниця на 31 січня 2019 року о 9:00 з порядком денним «Про перехід храмів УПЦ МП до ПЦУ».

В той же час, у своєму листі, сільський голова зазначив, що загальні збори Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви» 31 січня 2019 року не проводилось, оскільки на загальних зборах громадян села були відсутні голова та члени Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви».

Місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні зазначено, що загальні збори відбулись 31 січня 2019 року, а тому процедура скликання Загальних зборів Релігійної громади повинна була дотримана відповідно до редакції Статуту Релігійної громади 2016 року, з урахуванням загальних вимог належного повідомлення про загальні збори всіх учасників. За умови дотримання процедури скликання Загальних зборів Релігійної організації, Загальні збори є правомочними. Суд першої інстанції вказав, що суду не надано доказів належного повідомлення всіх осіб, що входять до складу Релігійної організації, вважають себе членами Релігійної організації, зокрема тих, які були вказані як члени даної Релігійної організації у Протоколах, які передували оскаржуваним. Суд констатував, що Загальні збори, які відбулись 31 січня 2019 року, були скликані і про їх проведення було оголошено сільським головою, то про проведення Загальних зборів, призначених на 31 березня 2019 року, матеріали справи ніяких оголошень не містять.

Місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що під час скликання Загальних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму Могилів-Подільської єпархії в с. В. Кісниця Української Православної Церкви», які було проведено 31 січня 2019 року та 31 березня 2019 року, допущено порушення вимог п.п. 2-1 2.6 чинного на час скликання Загальних зборів Статуту вказаної Релігійної організації. Зокрема скликання Загальних зборів мало відбуватися за ініціативою Парафіяльних зборів та з дотриманням загальних для всіх юридичних осіб принципів належного повідомлення їх учасників про проведення Загальних зборів. Натомість укупність наявних у справі доказів вказує на недотримання порядку реєстрації Cтатуту у новій редакції, як то визначено ч.3 ст.14 Закону №987-ХІІ.

Що ж стосується позовної вимоги про визнання незаконним та скасування статуту, то місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав, що рішенням Загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви", що оформлене Протоколом № 2 від 17 березня 2019 року, зокрема ухвалено: прийняти Статут Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви" у новій редакції та змінити назву на Відповідача 2.

В оспорюваному рішенні суд вказав, що з проголошеного порядку денного Загальних зборів, призначених на 31 січня 2019 року, достеменно не випливає, що це є Загальні збори саме членів Релігійної громади Свято-Успенського храму, а не всіх жителів села Велика Кісниця, що на цих Зборах будуть розглядатися внутрішні питання діяльності Релігійної організації, зокрема зміна її канонічної підлеглості. Судом також встановлено, що згідно Додатку № 1 Протоколу № 1 Загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви" "Список віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах..." від 31 січня 2019 року на цих Зборах були присутні 204 чоловіки. Згідно ж "Списку вірян, які підтримали перехід храмів села Велика Кісниця від УПЦ МП до ПЦУ" наданого разом з відзивом на позовну заяву Управліннням та Державним реєстратором", кількість вірян складає, які підтримали перехід, складає вже 430 чоловік.

Місцевий господарський суд зазначив, що встановлені судом порушення під час скликання Загальних зборів, які відбулись 31 січня 2019 року, в цілому є підставою для визнання рішень, прийнятих на таких Загальних зборах, недійсними. Зважаючи на встановлений характер спірних відносин, належному способу захисту інтересу Релігійної організації та/або її членів також відповідає позовна вимога про визнання недійсним та скасування Статуту Релігійної організації в новій редакції. Судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей Статуту Релігійної організації в попередній редакції.

Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив, що з метою визнання недійсним Статуту Релігійної організації в новій редакції Позивачу необхідно було довести протиправність двох оскаржуваних рішень Загальних зборів, оформлених відповідними Протоколами, на підставі яких проведено державну реєстрацію.

Місцевий господарський суд в своєму рішенні зазначив, що решта позовних вимог в частині скасування наказу та реєстраційних дій фактично стосуються вчинення на підставі Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" реєстраційних дій, які б забезпечували зміну в Єдиному державному реєстрі відомостей про юридичну особу, пов`язану із визнанням недійсними рішень Загальних зборів про зміну підлеглості та затвердження Статуту в новій редакції. За змістом вимог частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи - є підставою для державної реєстрації та інших реєстраційних дій. Тобто ухвалені рішення Загальних зборів членів Релігійної громади, що стало підставою для вчинення Відповідачем спірної державної реєстрації, стосується прав та інтересів Релігійної громади та її членів. Адже в результаті його ухвалення було змінено канонічне підпорядкування Релігійної організації, обрано її нового керівника та затверджено нову редакцію Статуту. Тобто ухвалене рішення стосується, у тому числі, порядку організації та управління Релігійною організацією як юридичною особою.

Відповідач 2 не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (том 3, а.с. 1-25), в якій з підстав, висвітлених в ній, просив суд скасувати рішення місцевого господарського суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу, Відповідач 2 звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що висновок про необхідність повідомлення всіх членів Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця зроблений Господарським судом Вінницької області на підставі необхідності застосування до спірних правовідносин вимог Статуту Релігійної громади с. Велика Кісниця, зареєстрованого наказом начальника Відповідача 1 від 19 січня 2016 року № 7, а не вимог статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в редакції Закону України від 17 січня 2019 року № 2673-VIII, так як ця редакція набрала чинності лише 31 січня 2019 року. Відповідач 2 наголошує, що Позивач не оскаржує рішення загальних зборів Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця 31 січня 2019 року та 17 березня 2019 року, з підстав того, що за них проголосувало менше як 2/3 від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до Статуту (положення) релігійної громади. При цьому Відповідач 2 констутує, що навіть якщо розраховувати пропорцію осіб, які проголосували за зміну підлеглості Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця у канонічних та організаційних питаннях, то: - «за» рішення оформлені протоколами № 1 проголосували 203 особа з 204 осіб присутніх; якщо до 204 присутніх додати і позивача (а саме ця особа оскаржує рішення загальних зборів, і вона не можуть бути представниками інших осіб, які, на її думку, є членами релігійної громади, але участі в загальних зборах не брали і не погоджуються з цими рішеннями), то рішення цих загальних зборів підтримало 99,02% (203 особи) від усіх членів релігійної громади (205 осіб), що очевидно перевищує пропорцію 2/3, як цього вимагає частина 4 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Апелянт зазначає, що жодна умова Статуту Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця, станом на 31 січня 2019 року та 17 березня 2019 року, не вимагала повідомлення всіх членів релігійної громади.

Разом з тим Відповідач 2 наголосив, що наявність в матеріалах справи рішення Великокісницької сільської ради від 24 січня 2019 року № 7 «Про скликання загальних зборів громадян села» не свідчить автоматично про скликання загальних зборів 31 січня 2019 року виключно органом місцевого самоврядування (Великокісницькою сільською радою). Апелянт зазначає, що дане рішення було ухвалене лише внаслідок отримання 23 січня 2019 року Великокісницькою сільською радою заяви з вх. № 5-07-02.14 за підписом 21 члена Релігійної громади ПЦУ с. Велика Кісниця, так як ініціативна група Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця, окрім загального порядку оголошення про проведення загальних зборів Релігійної громади ПЦУ с. Велика Кісниця 31 січня 2019 року (розміщення письмових оголошень в громадських місцях та особистого усного повідомлення членів Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця), додатково вирішила звернутися до органу місцевого самоврядування.

Відповідач 2 в апеляційній скарзі вказав, що лише особа, яка бере участь у загальних зборах членів релігійної громади повноважна визначати або не визначати себе членом цієї релігійної громади, і таке визначення жодним чином не може обмежуватися ні умовами Статуту релігійної громади, ні волею будь-кого іншого, ні визнанням чи не визнанням цієї обставини будь-ким, зокрема, і необхідністю бути прийнятим до складу членів релігійної громади на підставі окремого рішення загальних зборів релігійної громади. Враховуючи вищезазначене, Позивач вказав, що в загальних зборах Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця 31 січня 2019 року та 17 березня 2019 року, брали участь саме члени цієї релігійної громади, які своєю участю в них ідентифікували себе як члени цієї релігійної громади.

Щодо відсутності у ОСОБА_2 повноважень звертатися щодо реєстрації нової редакції Статуту, то Позивач в апеляційній скарзі вказав, що відповідно до статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», для реєстрації статуту релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади. Тобто, заява про реєстрацію нової редакції статуту та вчинення, за наслідком цього, реєстраційних дій може подавалися не лише керівником релігійної громади, але й уповноваженим представником релігійної громади. Так, відповідно до рішення по шостому питанню порядку денного загальних зборах Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця зафіксованого в протоколі № 2 ухвалено доручити ОСОБА_2 звернутися до управління у справах релігій і національностей Вінницької ОДА для інформування про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації та її перехід під канонічне підпорядкування Православній Церкві України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 7 лютого 2023 року (том 3, а.с. 45) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача 3 на рішення Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2022 року по справі № 902/1283/21. Запропоновано Позивачу, Відповідачу 1, Відповідачу 3 по справі в строк протягом 7 днів з дня вручення даної ухвали надати канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу з доданням доказів його надсилання апелянту.

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 23 лютого 2023 року надійшов відзив від Відповідача 1, в якому Відповідач 1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідач 1 вказав, що на загальних зборах членів релігійної громади приймалося рішення лише про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях і, як наслідок, про прийняття статуту цієї релігійної громади у новій редакції, в той час як жодного рішення щодо відвідування церкви не приймалося, відсутні підстави вважати, що відбулось втручання у право позивачів на свободу віросповідання. Тобто, саме по собі рішення загальних зборів членів релігійної громади про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях, якщо цим рішенням не вирішувався порядок відвідування церкви, заборони проведення релігійних обрядів - будь-чиїх прав на свободу віросповідання порушено бути не може. В той же час, рішеннями загальних зборів членів Релігійної громади с. В.Кісниця, оформлених протоколом № 1 від 31 січня 2019 року та протоколом № 2 від 17 березня 2019 року жодні питання щодо відвідування церкви, або заборони проведення релігійних обрядів, у тому числі і відвідування церкви Позивачем не вирішувалося і не приймалося.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 лютого 2022 року справу №902/1283/21 призначено на 22 березня 2023 року об 14:40 год..

На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 14 березня 2023 року надійшов відзив від Позивача, в якому Позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги Відповідача 2 та просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що з проголошеного порядку денного Загальних зборів, призначених на 31 січня 2019 року, достеменно не випливає, що це є Загальні збори саме членів Релігійної громади Свято-Успенського храму, а не всіх жителів села Велика Кісниця, що на цих Зборах будуть розглядатися внутрішні питання діяльності Релігійної організації, зокрема зміна її канонічної підлеглості. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту приймається не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для необхідними для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. При цьому суду не надано переконливих доказів на підтвердження того, що зазначена кількість складає або перевищує 2/3 від кількості членів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви". Позивач наголосив, як і попередній протокол, протокол від 17 березня 2019 року підписано головою та секретарем цих зборів, а не двома третинами від кількості членів відповідної релігійної громади, як це передбачено імперативною нормою Закону. Список віруючих громадян, які були присутні на загальних зборах Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів Подільської Єпархії Української Православної Церкви» щодо поновлення списку Парафіяльних зборів і прийняття статуту у новій редакції, який Відповідачі представили як додаток № 2 до протоколу Загальних зборів від 17 березня 2019 року також не може слугувати належним доказом прийняття відповідних рішень, адже цей список містить лише 68 осіб, що не становить навіть половини від 217 осіб, які згідно цього ж протоколу, начебто, брали участь у загальних зборах і проголосували за відповідні рішення.

В судовому засіданні від 22 березня 2023 року, представник Відповідача 2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник Відповідача 2 вказав, що висновок про необхідність повідомлення всіх членів Релігійної громади с. Велика Кісниця зроблений на підставі необхідності застосування до спірних правовідносин вимог Статуту Релігійної громади с. Велика Кісниця, зареєстрованого наказом начальника Відповідача 1 від 19 січня 2016 року № 7, а не вимог статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» в редакції Закону України від 17 січня 2019 року № 2673-VIII. Про те, Позивач не оскаржує рішення загальних зборів Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця 31 січня 2019 року та 17 березня 2019 року, з підстав того, що за них проголосувало менше як 2/3 від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади. Представник зауважив, що навіть якщо розраховувати пропорцію осіб, які проголосували за зміну підлеглості Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця у канонічних та організаційних питаннях, то: - «за» рішення оформлені протоколами № 1 проголосували 203 особа з 204 осіб присутніх. Жодна умова Статуту Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця, станом на 31 січня 2019 року та 17 березня 2019 року, не вимагала повідомлення всіх членів релігійної громади. Наявність в матеріалах справи рішення Великокісницької сільської ради від 24 січня 2019 року № 7 «Про скликання загальних зборів громадян села» не свідчить автоматично про скликання загальних зборів 31 січня 2019 року виключно органом місцевого самоврядування, дане рішення було ухвалене лише внаслідок отримання 23 січня 2019 року Великокісницької сільської ради Заяви з вх. № 5-07-02.14 за підписом 21 члена Релігійної громади ПЦУ с. Велика Кісниця. Представник зауважив, що окрім загального порядку оголошення про проведення загальних зборів Релігійної громади ПЦУ с. Велика Кісниця 31 січня 2019 року, розміщення письмових оголошень в громадських місцях та особистого усного повідомлення членів Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця, релігійна громада додатково вирішила звернутися до органу місцевого самоврядування. Представник Відповідача 2 вказав, що лише особа, яка бере участь у загальних зборах членів релігійної громади повноважна визначити або не визначати себе членом цієї релігійної громади, і таке визначення жодним чином не може обмежуватися ні умовами статуту релігійної громади, ні волею будь-кого іншого, ні визнанням чи не визнанням цієї обставини будь-ким, зокрема, і необхідністю бути прийнятим до складу членів релігійної громади на підставі окремого рішення загальних зборів релігійної громади. Представник Відповідача 2 вказав, що в загальних зборах Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця 31 січня 2019 року та 17 березня 2019 року, брали участь саме члени цієї релігійної громади, які своєю участю в них ідентифікували себе як члени цієї релігійної громади. Щодо відсутності у ОСОБА_2 повноважень звертатися щодо реєстрації нової редакції Статуту, то Відповідач 2 вказав, що відповідно до статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», для реєстрації Статуту релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади. Тобто, заява про реєстрацію нової редакції статуту та вчинення, за наслідком цього, реєстраційних дій може подавалися не лише керівником релігійної громади, але й уповноваженим представником релігійної громади. Так, відповідно до рішення по шостому питанню порядку денного загальних зборах Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця зафіксованого в протоколі № 2 ухвалено доручити ОСОБА_2 звернутися до управління у справах релігій і національностей Вінницької ОДА для інформування про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації та її перехід під канонічне підпорядкування Православній Церкві України.

В судовому засіданні від 22 березня 2023 року, представник Відповідача 1 та Відповідача 3 підтримав доводи апеляційної скарги Відповідача 2, просив рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник Відповідача 1 та Відповідача 3 вказав, що на загальних зборах членів релігійної громади приймалося рішення лише про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях і, як наслідок, про прийняття Статуту цієї релігійної громади у новій редакції, в той час як жодного рішення щодо відвідування церкви не приймалося, відсутні підстави вважати, що відбулось втручання у право Позивача на свободу віросповідання. Тобто, саме по собі рішення загальних зборів членів релігійної громади про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях, якщо цим рішенням не вирішувався порядок відвідування церкви, заборони проведення релігійних обрядів - будь-чиїх прав на свободу віросповідання порушено бути не може. В той же час, представник Відповідача 1 та Відповідача 3 вказав, що рішеннями загальних зборів членів Релігійної громади с. В.Кісниця, оформлених протоколом № 1 від 31 січня 2019 року та протоколом № 2 від 17 березня 2019 року жодні питання щодо відвідування церкви, або заборони проведення релігійних обрядів, у тому числі і відвідування церкви Позивачем не вирішувалося і не приймалося.

В судовому засіданні від 22 березня 2023 року, представники Позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представники Позивача вказала, що список віруючих громадян, які були присутні на Загальних зборах Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви» щодо поновлення списку Парафіяльних зборів і прийняття Статуту у новій редакції, який представлений як додаток № 2 до Протоколу Загальних зборів від 17 березня 2019 року, не може слугувати належним доказом прийняття відповідних рішень, адже цей список містить лише 68 осіб, що не становить навіть половини від 217 осіб, які згідно цього ж Протоколу, начебто брали участь у Загальних зборах і проголосували за відповідні рішення. Також представники Позивача вказали, що матеріали справи не містять повідомлення про проведення Загальних зборів від 31 січня 2019 року та 17 березня 2019 року безпосередньо зацікавлених осіб, які згідно Витягу з Протоколу Загальних парафіяльних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви» від 27 січня 2019 року визнавали себе членами цієї Релігійної організації, а саме: Позивача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Окрім того, Представники Позивача вказали, що матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження того, що Загальними зборами чи Парафіяльними зборами Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви» у відповідності до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» було прийнято рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту цієї Релігійної організації.

Щодо визнання незаконним та скасування Наказу начальника Управління у справах національностей та релігій Вінницької обласної державної адміністрації № 38 від 02 квітня 2019 року, представники Позивача зазначили, що документи, подані ініціативною групою для затвердження відповідних змін до статуту Релігійної організації, складені з порушенням діючого на той момент Статуту цієї Релігійної організації та статті 8 Закону.

Заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача 1, Відповідача 2, Відповідача 3, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги Відповідача стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північнозахідного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу Відповідача 3 слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому колегія виходила з наступного.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що згідно з Протоколом № 2 від 15 травня 2016 року Парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви Позивач до проведення оскаржуваних у даній справі реєстраційних дій був заступником голови Парафіяльної ради, членом Парафіяльних зборів (том 1, а.с. 46-50).

Підтвердженням того, що Позивач є членом Парафіяльної ради Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви» та вірянином саме Української Православної Церкви, є також Витяг з Протоколу Загальних парафіяльних зборів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви» від 27 січня 2019 року.

Релігійна організація - «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви» була створена у 2001 році відповідно до статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», у редакції Закону, чинній на день створення організації.

Згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Релігійна організація «Управління Могилів-Подільської єпархії Української православної церкви» як юридична особа зареєстрована 17 квітня 2013 року.

Статут вищевказаної Релігійної організації був зареєстрований на підставі Наказу начальника управління у справах національностей та релігій №7 від 19 січня 2016 року. Нова редакція Статуту Релігійної організації затверджена Керуючим Могилів Подільською єпархією Української Православної Церкви Митрополітом Могилів-Подільським і Шаргородським Аганітом.

Цим Статутом визначено порядок діяльності вказаної Релігійної громади.

Відповідного до наявного в матеріалах справи копії Статуту Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. В.Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української православної церкви» в редакції 2016 року (том 1, а.с. 71-74), а саме пункту 1.1 Статуту, Релігійна громада Свято-Успенського храму с. В.Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви - релігійна організація, первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви, який безпосередньо входить до складу Могилів-Подільської єпархії, перебуває під керівним наглядом свого єпархіального архієрея і керується священиком - настоятелем, який призначається єпархіальним архієреєм.

Відповідно до пункту 1.3 Статуту, членами парафії є православні віруючі, клірики та миряни, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту УПЦ та даного Статуту, регулярно відвідують богослужіння і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє участь у богослужбовому житті.

Згідно пункту 1.5 Статуту, парафія здійснює свою діяльність при дотриманні діючого Законодавства, Статуту УПЦ, Статуту Вінницької єпархії, а також цього Статуту.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії, є вищим органом управління парафії.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту, до складу Парафіяльних зборів належать священно- та церковнослужителі, засновники парафії, а також миряни, члени даної парафії, які регулярно беруть участь у літургійному житті парафії, відзначаються християнською доброчесністю, досягли повноліття, не перебувають під забороною в священослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції.

Пунктом 2.3 Статуту передбачено, що прийняття нових членів до складу Парафіяльних зборів, так само як і вихід з них, здійснюється на підставі прохання за рішенням Парафіяльних зборів.

Згідно пункту 2.6 Статуту, Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за розпорядженням єпархіального архієрея благочинним, або іншим уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік.

Відповідно пункту 2.7 Статуту, Парафіяльні збори працюють на основі порядку денного, поданого настоятелем спільно з Парафіяльною радою.

Пунктом 2.8 Статуту передбачено, що роботою Парафіяльних зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом.

Згідно пункту 2.10 Статуту, Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності не менше 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів, рішення яких приймаються простою більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос головуючого є вирішальним.

Пунктом 2.11 Статуту передбачено, що Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та 5 членами зборів, які обираються для цього.

У пункті 2.13 Статуту зазначено, що протокол Парафіяльних зборів затверджується єпархіальним архієреєм, тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності.

Згідно пункту 2.23 Статуту, настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і парафією, очолює парафію. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею.

Відповідно пункту 5.1 Статуту, зміни та доповнення до цього Статуту вносяться на розгляд Парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії виключно із згоди єпархіального архієрея і реєструються в тому ж порядку, що і Статут.

В силу дії пункту 6.2 Статуту, реорганізація або ліквідація релігійної організації здійснюється відповідно до її власних настанов. Реєстрація статутів новоутворених після реорганізації релігійних організацій здійснюється в порядку встановленому статтею 14 Закону «Про свободу совісті та релігійних організацій».

Пунктом 7.4 Статуту передбачено, що у разі припинення діяльності Парафії, її правонаступником виступає Могилів-Подільська єпархія УПЦ. Для отримання статусу юридичної особи парафія реєструється органами державної влади в поряду, передбаченому чинним законодавством. Парафія як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного Законодавства і цього Статуту.

Згідно положень Статуту Релігійної громади Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української православної церкви та Статуту про управління УПЦ, Парафіяльні збори є вищим органом управління парафії, крім вирішення питання щодо прийняття статуту релігійної громади при створення релігійної громади в розумінні ч. 2 статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації» та щодо зміни підлеглості релігійної громади в розумінні статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації".

15 лютого 2019 року Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви подала заяву №4 від 15 лютого 2019 року голові Вінницької державної адміністрації, начальнику відділу у справах національностей та релігій, в якій просила прийняти до відома Витяг з Протоколу № 8 Парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви Настоятель Свято-Успенського храму. Протоієрей Петро (Саджениця) у своєму листі зазначив про те, що всі жителі села не можуть автоматично бути членами релігійної організації, а значить і приймати рішення щодо її діяльності, інші протоколи, окрім наданого за даною заявою є нечинними (том 1, а.с.56-57).

Згідно Витягу з Протоколу № 8 Парафіяльних зборів Релігійної громади Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви прийнято рішення: "висловити від імені Релігійної громади Свято-Успенського храму Могилів-Подільської єпархії в с. Велика Кісниця Української Православної Церкви вірність Українській Православній Церкві на чолі з предстоятелем Блаженнійшим Онуфрієм, Митрополитом Київським та відмовитись від будь-якої зміни підлеглості релігійної громади Свято-Успенського храму Могилів-Подільської єпархії в с. Велика Кісниця у канонічних і організаційних питаннях. Про прийняте рішення релігійної громади офіційно повідомити Вінницьку державну адміністрацію шляхом надання їй витягу цього протоколу" (том 1, а.с.51-55).

2 квітня 2019 року Наказом начальника Відповідача 1 за №38 зареєстровано Статут Відповідача 2 у новій редакції. Підставою для винесення наказу стала заява від 21 березня 2019 року, подана від імені Релігійної громади уповноваженою Бажурою К.П., та рішення зборів Релігійної громади Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви від 31 січня 2019 року, оформлене Протоколом № 1.

У той же час, в матеріалах наявний лист Виконавчого комітету Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області за підписом сільського голови Миколи Ганзюка у відповідь на адвокатський запит представника Позивача адвоката Басса О.О. (лист № 02-18-296 від 23 вересня 2020 року; том 1, а.с. 90-91).

Як слідує з пунктів 7-8 даної відповіді, інформацією про склад та кількість віруючих, що були присутні (зафіксовані будь-яким іншим чином) на загальних зборах віруючих релігійної громади Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви» починаючи з дати створення релігійної організації (2001 рік) до 17 березня 2019 року, сільська рада не володіє.

На ім`я сільського голови 23 січня 2019 року за вх.-Б-07-02-14 надійшла заява від жителів громади про скликання сходу (зборів) громадян села Велика Кісниця на 31 січня 2019 року о 9:00 з порядком денним «Про перехід храмів УПЦ МП до ПЦУ».

За розпорядженням сільського голови №4 від 23 січня 2019 року скликано позачерговий виконком, на якому розглянуто дану заяву та прийнято рішення "Про скликання загальних зборів громадян села" і вирішено скликати загальні збори громадян села 31 січня 2019 року, о 9:00 в приміщенні сільського будинку культури з наступним порядком денним: «Про перехід храмів УПЦ МП до ПЦУ».

В той же час, як зазначено в листі голови Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 23 вересня 2020 року, загальні зборів Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви» 31 січня 2019 року не проводилось, оскільки на загальних зборах громадян села були відсутні голова та члени Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви». Отже, не було підстав приймати будь-які рішення.

В матеріалах справи наявна копія заяви ОСОБА_2 та інших, адресована сільському голові села Велика Кісниця про скликання сходу громадян села Велика Кісниця на 31 січня 2019 року о 9:00 з порядком денним «про перехід наших храмів з ПЦУ МП до ПЦУ» (том 1, а.с. 96).

23 січня 2019 року сільським головою ОСОБА_7 видано розпорядження №4 про скликання позачергового засідання Виконавчого комітету Великокісницької сільської ради 24 січня 2019 року о 10-й годині 00 хвилин, в приміщенні сільської ради з порядком денним:

« 1. Про скликання загальних зборів громадян села.

2. Різне» (том 1, а.с. 97).

Виконком Великокісницької сільської ради, розглянувши заяву ОСОБА_2 та інших, прийняв рішення «Про скликання загальних зборів громадян села». Вирішено скликати загальні збори громадян села 31 січня 2019 року, о 9:00 в приміщенні сільського будинку культури з наступним порядком денним: «Про перехід храмів УПЦ МП до ПЦУ».

31 січня 2019 року відбулися загальні збори Релігійної організації Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, з порядком денним (том 1, 207-208):

·обрання голови та секретаря загальних зборів;

·про обрання лічильної комісії;

·про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях.

На даних зборах по першому питанню вирішено: обрати секретарем загальних зборів ОСОБА_8 , а головою загальних зборів ОСОБА_2 (за « 203», проти -, утрималися « 1»).

По другому питанню вирішено: обрати членами лічильної комісії: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (за 203, проти -, утрималися 1).

По третьому питанню ухвалено: враховуючи релігійні переконання членів загальних зборів громади і результати голосування, змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви" та перейти під канонічне підпорядкування Відповідача 2 (за 203, проти -, утрималися 1).

17 березня 2019 року відбулися загальні збори Релігійної громади Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, з порядком денним (том 1, 61-69):

·про статус загальних зборів Релігійної організації Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви;

·про обрання голови та секретаря загальних зборів Релігійної організації Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви;

·про обрання лічильної комісії загальних зборів Релігійної організації Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви;

·про затвердження порядку денного загальних зборів Релігійної організації Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви;

·про регламент загальних зборів Релігійної організації Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви;

·про поновлення списку Парафіяльних зборів Релігійної організації Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви;

·про прийняття статуту у новій редакції Релігійної організації Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, а саме - Релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православна церква України);

·про звернення щодо реєстрації Статуту Релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви.

На даних зборах по першому питанню вирішено: вважати збори членів релігійної громади загальними зборами Релігійної організації релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви (за 217, проти -, утрималось -0).

По другому питанню вирішено: обрати головою загальних зборів ОСОБА_2 , секретарем загальних зборів ОСОБА_12 (за -217, проти -, утрималось 0).

По третьому питанню вирішено, обрати лічильну комісію у складі трьох осіб: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (за 217, проти 0, утрималось -0).

По четвертому питанню ухвалили: внести до порядку денного загальних зборів питання поновлення списку Парафіяльних зборів та прийняття статуту у новій редакції Релігійної організації релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви (за 217, проти 0, утримались 0).

По п`ятому питанню вирішено: затвердити регламент для обговорення питань на загальних зборах: для доповідачів 10 хв.; співвідповідачів 5 хв. (за 217, проти -0, утримались 0).

По шостому питанню ухвалили: оновити список членів керівного органу релігійної громади- Парафіяльних зборів Релігійної організації релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви, у складі список якого зазначено в даному протоколі (за 217, проти 0, утримались 0).

По сьомому питанню вирішено: прийняти Статут Релігійної організації релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви у новій редакції та змінити назву на «Релігійна організація Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» та доручити голові загальних зборів підписати Статут від імені членів релігійної громади (за 217, проти -0, утримались -0).

По восьмому питанню ухвалили: доручити Бажурі Катерині Платонівні звернутися та подати всі необхідні документи до управління у справах національностей та релігії Вінницької облдержадміністрації щодо внесення відповідних змін до установчих документів Релігійної організації релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської єпархії Української Православної Церкви та змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, із зміною назви на «Релігійна організація Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)» та відповідно надати їй право від імені релігійної громади підписувати та подавати необхідні документи, включаючи заяви (форми реєстраційних карток), цей протокол, статут релігійної громади та інші документи, передбачені чинним законодавством України, з метою внесення змін до відомостей про релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (за 217, проти -0, утримались -0).

Підставою позову у даній справі є незгода Позивача з рішеннями Загальних зборів Релігійної громади, оформленими Протоколом № 1 від 31 січня 2019 року, Протоколом № 2 від 17 березня 2019 року про зміну канонічної підлеглості, про реєстрацію Статуту в новій редакції, зміну керівного складу, зміну назви, оскільки, вони прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, особами, які не мали права його приймати, а також незгода з подальшими діями щодо відповідного затвердження (реєстрації) змін про релігійну громаду. Зважаючи на що, Позивач звернувся з даним позовом до суду, з метою захисту порушених, на його думку, прав.

Колегія суддів констатує, що статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права; у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду, зважаючи на доводи та зміст апеляційної скарги Позивача у даній справі є саме рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму села Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви", які оформлені Протоколом №1 від 31 січня 2019 року та Протоколом №2 від 17 березня 2019 року; визнання недійсним та скасування, прийнятий на загальних зборах 17 березня 2019 року, Статут Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви" у новій редакції із зміною найменування на Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ)" та зміною юридичної адреси.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин по справі.

Взаємовідносини церкви й держави визначаються Декларацією про державний суверенітет України, Конституцією України та Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації». Правовою формою цих відносин є режим відокремлення від церкви.

Статтею 35 Конституції України передбачено, що церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Однією із особливостей ставлення держави до церкви (релігійних організацій) та законодавчі положення, які характеризують правовий зміст відокремлення церкви від держави в Україні, є те, що держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, тобто держава не втручається і не забороняє діяльності конфесійних організацій, якщо останні не порушують чинного законодавства, не посягають на життя, здоров`я, гідність особи, права інших громадян та організацій тощо.

Водночас, однією із особливостей ставлення держави до церкви (релігійних організацій) та законодавчі положення, які характеризують правовий зміст відокремлення церкви від держави в Україні, є те, що держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, тобто держава не втручається і не забороняє діяльності конфесійних організацій, якщо останні не порушують чинного законодавства, не посягають на життя, здоров`я, гідність особи, права інших громадян та організацій тощо.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

По справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України» Європейським судом досліджувались питання щодо наявності втручання у право на свободу віросповідання скаржника, відповідності цього втручання закону, а також те, чи переслідувало втручання легітимну мету та чи було необхідним у демократичному суспільстві.

У зазначеному рішенні встановлено, що за результатами розгляду спору в межах націо-нальної судової процедури було порушено статтю 9 Конвенції витлумачену у світлі пункту 1 статті 6 та статті 11 Конвенції.

Водночас право на свободу віросповідання не було виправданим і брак гарантій проти свавільних рішень органів реєстрації не був виправлений національними судами, оскільки відсутність узгодженості та передбачуваності законодавства не дозволяла їм дійти інших висновків у справі.

Надаючи тлумачення статей 9 та 11 Конвенції в контексті обмеження передбачених ними прав, Європейський суд визнав, що в демократичному суспільстві дійсно може виникнути необхідність обмежити свободу віросповідання задля узгодження інтересів різних релігійних груп.

Основоположний характер прав, гарантованих його пунктом 1 статті 9 Конвенції, знаходить своє відображення, зокрема, у формулюванні параграфа, що передбачає обмеження на них.

На відміну від других параграфів статей 8, 10 і 11 Конвенції, які охоплюють права, що перераховуються в перших параграфах цих статей, у другому параграфі статті 9 Конвенції згадується лише про свободу сповідувати релігію чи переконання (пункт 33).

Перелік таких обмежень, за вказівкою Європейського суду у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України», є вичерпним, вони мають чітко тлумачитись в межах обмеженої самостійної оцінки, наданої державі, і лише переконливі та нездоланні причини можуть виправдовувати запровадження таких обмежень. При цьому держава має незначні межі для власної самостійної оцінки в цих питаннях.

Отже, здійснюючи правову оцінку обставин справи, суди повинні були спиратися на положення статті 9 Конвенції, а також на прецедентне право Європейського суду з прав людини, що є джерелом тлумачення вказаної статті, надаючи її приписам більш конкретного характеру.

У пункті 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

В силу дії статті 7 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Членство в релігійній громаді, згідно частини 2 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» , ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади.

Як установлено вище в даній постанові, фактично підставами та предметом позову є незгода Позивача з рішенням Загальних зборів членів Релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оформленими протоколами загальних зборів та необхідності їх скасування, як таких, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства.

Позивач вбачає порушення своїх прав в ухваленні Загальними зборами членів релігійної організації рішень про зміну канонічної підлеглості та у затвердженні нової редакції Статуту.

З огляду на зазначене, оскільки в даному випадку є спір між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), він пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція щодо предметної юрисдикції відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2021 року в справі №910/10011/19.

В силу дії частини 1 статті 57 Господарського Кодексу України, установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання.

За змістом частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (в редакції від 26 грудня 2018 року) релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

Згідно частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб. Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Розглядаючи позовну вимогу Позивача щодо визнання недійсним рішень загальних зборів, саме в правовому полі нормативно-правового регулювання відносин що пов`язанні із зміною канонічної та організаційної приналежності Відповідача, колегія суддів досліджує дану вимогу саме з огляду на порушення оскаржуваними Рішеннями прав та охоронюваних інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Досліджуючи дану вимогу та виходячи із заперечень Позивача щодо того, що Позивача не було повідомлено належним чином про проведення загальних зборів, що призвело до порушення його прав та інтересів.

З врахуванням серйозності та важливості основного доводу Позивача, щодо неналежного повідомленням його про проведення загальних зборів та організацію загальних зборів неуповноваженими на те особами, колегія суддів зазначає наступне.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов`язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року в справі №923/876/16.

Таким чином, при вирішенні спору по суті необхідно дослідити, чи було втручання у право Позивача на свободу віросповідання необхідним у демократичному суспільстві, тобто здійсненим в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зі змісту пункту 2 статті 9 Конвенції випливає, що свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише обмеженням, встановленим законом, і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У своєму рішенні по справі «Коккінакіс проти Греції» Європейський суд зазначив, що як визначено у статті 9 Конвенції, свобода думки, совісті та релігії виступає однією з підвалин демократичного суспільства у значенні, що вживається у пункті 31 Конвенції.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції констатує, що 31 січня 2019 року на загальних зборах членів релігійної організації приймалось рішення лише про вихід з юрисдикції Магилів-Подільської єпархії УПЦ та перехід до Православної Церкви України. При цьому, будь-якого рішення щодо відвідування храму на вказаних зборах не приймалось. Доказів заборони для вірян, в тому числі Позивачу, відвідувати храм в селі Велика Кісниця матеріали справи не містять.

Разом з тим, колегія апеляційного господарського суду констатує і факт того, що Позивача не було позбавлено можливості сповідувати обрану релігію, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання, брати участь у релігійних обрядах, навчатися релігії (на зборах не приймалось будь-якого рішення про заборону їй відвідувати храм чи про заборону на свободу віросповідання). Окрім того, відповідно до пункту 8 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» частина громади, не згодна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем). Отже, Позивач не позбавлений права бути членом релігійної громади із канонічною приналежністю Українській Православній Церкві.

Зважаючи на зміст прийнятих рішень на загальних зборах від 31 січня 2019 року, в правовому полі нормативно-законодавчої бази направленої на врегулювання відносин щодо зміни канонічної та організаційної приналежності релігійної організації, колегія суддів приходить до висновку, що так як на загальних зборах членів релігійної громади приймалося лише рішення про зміну підлеглості релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях і, як наслідок, про прийняття Статуту цієї релігійної громади у новій редакції, в той час як жодного рішення щодо відвідування церкви не приймалося, відсутні підстави вважати, шо відбулось втручання у право Позивача на свободу віросповідання.

Аналогічне наведено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 14 грудня 2022 року в справі № 924/173/22 та Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 січня 2020 року в справі № 598/157/15-ц.

Встановивши вказане, врахувавши висновки, викладені у постановах Верховного Суду по вищенаведених справах, колегія суддів прийшла висновку про безпідставність посилання Позивача на втручання у його право на свободу віросповідання, чим він, серед іншого, обґрунтовує свій позов про визнання недійсним рішення загальних зборів та Статуту.

Разом з тим, колегія суддів констатує, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов`язкового визнання недійсним рішення таких зборів.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи" №2673-VIII від 17 січня 2019 року, зокрема, частин 3, 4 статті 8 передбачено, що держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Загальні збори відбулись 31 січня 2019 року, в день набрання чинності змінами, внесеними до статті 8 Закону (31 січня 2019 року). Відтак процедура скликання Загальних зборів Релігійної громади повинна була бути дотримана відповідно до редакції статті 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (до внесення змін), а саме у відповідній редакції релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов`язковим.

За умови дотримання процедури скликання Загальних зборів Релігійної організації, Загальні збори є правомочними.

Відтак, підсумовуючи усе вищеописане колегія суддів констатує, що в силу вимог частини 8 статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», Позивач, як особа, яка, фактично, не погоджується з рішеннями загальних зборів Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця, які оформлені протоколами № 1 від 31 січня 2019 року та № 2 від 17 березня 2019 року, про зміну цією релігійною громадою своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, наділений правом на утворення нової релігійної громади, а не правом на оскарження рішень загальних зборів членів релігійної громади та Статуту у новій редакції.

В той же час, за положення статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах Статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до Статуту (положення) релігійної громади. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту ухвалюється загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до Статуту (положення) релігійної громади.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав такої релігійної громади, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Таким чином, право Відповідача 2 на зміну канонічної підлеглості, яке мало місце 31 січня 2019 року, шляхом внесення відповідних змін до Статуту релігійної громади на підставі рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту, які ухвалені загальними зборами релігійної громади, скликаними її членами закріплено статтею 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Тобто громадяни вправі змінювати підлеглість релігійної громади та спільно задовольняти релігійні потреби, що й було визначено на загальних зборах релігійної громади Відповідача 2.

Аналіз зазначених положень Закону, вказує на те, що рішення про зміну підлеглості релігійної громади та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту ухвалюється на загальних зборах цієї громади саме у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 8 вказаного Закону.

Більше того це питання належить до виключної компетенції загальних зборів громади.

Відповідно до вимог статті 98 Цивільного кодексу України, загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності відповідної релігійної організації, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів управління.

Жоден суб`єкт (включно із священнослужителем чи органами управління громади) не може позбавити загальні збори права прийняти рішення щодо зміни підлеглості релігійної громади.

Положення Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачають, що загальні збори релігійної громади можуть бути скликані членами цієї громади, які бажають змінити її канонічне підпорядкування (щонайменше дві особи). Тобто, Закон не передбачає й не надає особливих повноважень у справі скликання таких зборів священнослужителям.

Що ж до доводів Позивача стосовно членства в релігійній громаді Відповідача 2 та тверджень про те, що, в матеріалах справи відсутні докази того, що особи присутні на оскаржуваних зборах були членами релігійної громади Відповідача 2, колегія суддів зазначає наступне.

Членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах Статуту (положення) релігійної громади.

Особи, які так чи інакше беруть участь у житті релігійної громади, вважають себе належними до неї, не підпадають під обмеження, встановлені статутами (положеннями) релігійних громад, можуть бути членами релігійної громади.

Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням). Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення) релігійної громади.

Це рішення засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які були присутні на зборах й підтримали вказані рішення.

Прийняте рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до Статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Досліджуючи зміст Статуту Релігійної організації Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви у редакції від 19 січня 2016 року, колегією суддів не встановлено будь-якого врегульованого порядку та чітких критеріїв щодо прийняття членів у релігійну громаду, а також порядку їх обліку та ведення реєстру, які б дали можливість чітко ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади. Натомість положеннями пункту 2.2 Статуту визначено, що до складу парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті. Також жодного порядку обліку членів релігійних організацій не міститься і у Законі України "Про свободу совісті та релігійні організації".

З вище наведеного слідує, що будь-яку православну особу, яка є віруючою, відвідує церковні богослужіння і проживає у с. Велика Кісниця, можна вважати членом релігійної громади Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що термін «парафіяльні збори», який використовується у статуті релігійної громади та термін «загальні збори віруючих громадян», який міститься у частині 1 статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», є тотожними.

Аналогічні висновки наведені і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року по справі № 807/3565/14.

Разом з тим апеляційним господарським судом враховується і те, що в даному спорі оспорює законність рішення зборів лише одна особа, тобто в даному випадку з наявних доказів вбачається незгода з такими рішеннями лише однієї особи, що є опосередкованим доказом легітимності таких зборів з огляду на відсутність доказів незгоди з таким рішенням інших членів релігійної громади с.Велика Кісниця, що опосередковано вказує на відсутність іншого складу такої релігійної громади, що не погоджується з прийнятим рішенням і оспорює легітимність кворому таких зборів.

Крім того, колегія суддів зауважує, що дослідження наявності/відсутності кворуму, інших порушень при скликанні та проведенні загальних зборів релігійної громади буде виходом за межі позовних вимог та не входить до кола обставин, що належать до предмету доказування у даній справі, тоді як дослідження питання дотримання порядку скликання, правомочності зборів може бути предметом розгляду вимоги про визнання недійним рішення загальних зборів.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні жодні правові підстави вважати, що збори релігійної громади Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви, оформлені протоколом №1, що відбулися 31 січня 2019 року у Будинку культури села Велика Кісниця Могилів-Подільської єпархії та 17 березня 2019 року, на яких, зокрема, прийнято рішення змінити підлеглість у канонічних та організаційних питаннях релігійної громади та прийнято Статут релігійної громади у новій редакції, нібито відбулися в порушення вимог чинного законодавства чи положень чинного на момент їх проведення Статуту. Суд констатує, що вказані збори могли скликатися будь-ким із членів громади (як і відбулося), і рішення приймалося загальними (парафіяльними) зборами, як то передбачає стаття 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". При цьому, рішення від 17 березня 2019 року було прийнято більше ніж 2/3 від усіх присутніх (217 голосів). Тобто, апеляційним господарським судом не встановлено, а Позивачем не доведено жодних порушень чинного законодавства чи Статуту, які б знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відтак, колегія суддів криично оцінює лист Виконавчого комітету Великокісницької сільської ради Ямпільського району Вінницької області за підписом сільського голови Миколи Ганзюка (лист № 02-18-296 від 23 вересня 2020 року; том 1, а.с. 90-91), адже особа, що його підписала не наділена правом встановлювати обставини законності чи незаконності зборів релігійної громади (по суті перебравши повноваження судової гілки влади з метою встановлення певних обставин своєчасно).

Доводи Позивача про те, що збори 31 січня 2019 року були проведені фактично як збори територіальної громади, яка не уповноважена вирішувати питання релігійного характеру є лише припущеннями не підтверджені жодними належними і допустимими доказами. Присутність на зборах релігійної громади осіб, які і є жителями цього села, членами територіальної громади жодним чином не спростовує того, що такі особи не можуть бути членами релігійної громади.

В свою чергу, відповідно до пункту 2.2 Статуту Відповідача, до складу парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість Статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідаються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.

Ні законодавство України, ні Статут релігійної громади УПЦ не містить поняття фіксованого членства в релігійній громаді, не містить визначеної процедури прийняття в члени релігійної громади. Позивачем не надано жодного доказу, на якій підставі він не вважає жителів села Велика Кісниця, які прийшли на парафіяльні збори та прийняли рішення про зміну канонічного підпорядкування, не парафіянами релігійної громади.

Відтак, суд апеляційної інстанції констатує, що частина жителів села Сутківці вирішила добровільно змінити канонічну приналежність, перейшовши до ПЦУ, чим виразили своє право на свободу віросповідування, необхідне у демократичному суспільстві.

Разом з цим, Позивач не позбавлений можливості сповідувати обрану релігію, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні переконання, брати участь у релігійних обрядах, навчатися релігії, оскільки будь-якого рішення про заборону відвідувати храм, заборону позивача на свободу віросповідання прийнятим рішенням про зміну канонічного підпорядкування не приймалось. Окрім того, як зазначалося вище, відповідно до пункту 8 частини 8 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" частина громади, не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем), відтак, позивач не позбавлена права бути членом релігійної громади із канонічною приналежністю Українській Православній Церкві.

Крім того, Позивачем не доведено порушення його прав рішенням про зміну канонічного підпорядкування, а також про неправомірність його прийняття.

Щодо наявності Додатку № 1 до Протоколу № 1 від 31 січня 2019 року з підписами 204 осіб та «Списку вірян, які підтримали перехід храмів села Велика Кісниця від УПЦ МП до ПЦУ» з підписами 430 осіб, то колегія суддів зауважує, що наявність же документу «Список вірян», які підтримали перехід храмів села Велика Кісниця від УПЦ МП до ПЦУ», в якому присутні підписи 430 осіб, не спростовує, а, навпаки, додатково підтверджує волю загальних зборів Релігійної громади УПЦ с. Велика Кісниця 31 січня 2019 року, рішення яких зафіксовані в протоколі № 1 голосами 203 осіб з 204 присутні, підписи яких і містяться в Додатку № 1 до Протоколу № і від 31 січня 2019 року.

З огляду на все вищеописане, оцінивши у сукупності наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваних рішення загальних зборів недійсним, при цьому, судом приймається до уваги саме те, що крім посилань на порушення порядку повідомлення про загальні збори та порушення права Позивача на свободу віросповідання, Позивач не наводить доводів незаконності прийнятих рішень, що в кінцевому результаті стали підставою для прийняття нової редакції Статуту, шляхом прийняття його у відповідності до вимог Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Підсумовуючи усе вищеописане в даній постанові, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Релігійної організації Відповідача 2 які оформлені протоколом №1 від 31 січня 2019 року та протоколом № 2 від 17 березня 2019 року не знайшли свого підтвердження та не підлягають до задоволення.

З огляду на усе вищевказане в даній судовій постанові апеляційний господарський суд відмовляє Позивачу в задоволенні таких позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів, які оформлені протоколом №1 від 31 січня 2019 року та протоколом № 2 від 17 березня 2019 року.

Приймаючи таке рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині та приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних вимог про визнання недійсним та скасування, прийнятого на загальних зборах 17 березня 2019 року Статуту в розрізі доводів Позивача щодо порушень при проведенні державної реєстрації нової редакції Статуту, колегією суддів враховується таке.

31 січня 2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статутом юридичної особи" від 17 січня 2019 року №2673-VІІ, згідно якого визнано право релігійної громади на вільну зміну підлеглості в канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні і за її межами релігійним центрам (управлінням) та встановлена нова процедура державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи.

Відповідно до пунктів 2, 3 Прикінцевих положень до Закону встановлено, що у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості релігійна організація повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим - Раду міністрів Автономної Республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.

В силу дії статті 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно частини 3 статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються: заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади; статут (положення) релігійної громади у новій редакції.

До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються: належним чином засвідчена копія протоколу (або витяг з протоколу) загальних зборів релігійної громади про внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників цих загальних зборів; оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни і доповнення, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились), та оригінал свідоцтва, виданого органом реєстрації (якщо таке видавалося).

Відповідно до частини 19 статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 30 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом: здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій статті 14 цього Закону, а також змін і доповнень до них.

З матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2019 року релігійною громадою с. Велика Кісниця прийнято нову редакцію статуту, яку зареєстровано.

Положення пункту 2 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 січня 2019 року №2673-VIII (саме яким статтю 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» і була викладена у новій редакція, що деталізувала порядок проведення загальних зборів релігійної громади для вирішення питання про зміну підлеглості), визначено, що : «Статути релігійних організацій маю бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж одного року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону».

Відтак, зважаючи на встановлення відсутності порушення права Позивача, за захистом якого він звернувся до суду, оскаржуваними рішеннями загальних зборів, Відповідач 2, діючи саме в призмі пункту 2 Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17 січня 2019 року, законно звернувся до уповноваженого органу із заявою про затвердження прийнятого на загальних зборах від 17 березня 2019 року нової редакції Статуту Відповідача 2, шляхом приведення його у відповідність до вимог Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Водночас, апеляційним господарським судом встановлено, що наявними у ній доказами спростовуються твердження Позивача щодо подання документів неповноважною особою. Так, за змістом протоколу №2 від 17 березня 2019 року доручено ОСОБА_2 звернутися та подати всі необхідні документи до Відповідача 1 для внесення змін про юридичну особу Відповідача 2..

Відповідно до вимог статей 88, 143, 154 Цивільного кодексу України, статей 57, 82 ГК України, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. При вирішенні спорів про визнання установчих документів господарського товариства недійсними господарським судам необхідно враховувати, що статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов`язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Статут не є одностороннім правочином, оскільки затверджується (змінюється) загальними зборами учасників (засновників, акціонерів), які не є ні суб`єктом права, ні органом, який здійснює представництво товариства. Не є статут і договором, тому що затверджується (змінюється) не за домовленістю всіх учасників (засновників, акціонерів) товариства, а більшістю - голосів акціонерів чи простою більшістю голосів учасників товариства (статті 42, 59 Закону про господарські товариства). У зв`язку з цим при вирішенні спорів щодо визнання статуту недійсним не застосовуються норми, які регламентують недійсність правочинів.

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що рішення парафіяльних зборів від 17 березня 2019 року, на яких прийнято Статут в новій редакції, є чинним; Позивачем не наведено, а судами не здобуто доказів суперечності Статуту у новій редакції нормам законодавства, відтак, відсутні підстави для визнання його недійсним. З огляду на вказане апеляційний господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним та скасування, прийнятого на загальних зборах 17 березня 2019 року Статуту Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Могилів-Подільської Єпархії Української Православної Церкви" у новій редакції із зміною найменування на Релігійна організація "Релігійна громада Свято-Успенського храму с.Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії УПЦ (ПЦУ)" та зміною юридичної адреси.

Враховуючи на усе вищевказане в даній судовій постанові суд апеляційної інстанції відмовляє Позивачу в задоволенні позовної вимоги щодо визнання недійсним та скасування, прийнятого на загальних зборах 17 березня 2019 року Статуту Релігійної організації.

Приймаючи таке рішення, Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині та приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

З огляду на усе вищевказане у даній постанові, Північно-західний апеляційний господарський суд, вважає подану Позивачем апеляційну скаргу підставною та обгрунтованою.

Північно-західний апеляційний господарський суд скасовує рішення Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2022 року в оспорюваній частині та приймає нове рішення, яким відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 269 ГПК України: суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Водночас, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку про неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції обставинам справи, що в силу дії пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 277 ГПК України є підставою для скасування оспорюваного рішення на підставі пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду покладаються на Позивача, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" на рішення Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2022 року в справі №902/1283/21 - задоволити.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 7 грудня 2022 року в справі №902/1283/21 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенського храму с. Велика Кісниця Ямпільського району Вінницько-Тульчинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (24546, Вінницька область, Ямпільський район, с. Велика Кислиця, вул. Виноградна, 35-А, ідентифікаційний код: 40334004) 10215 грн судового збору сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

5. Господарському суду Вінницької обалсті видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

8. Справу №902/1162/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2023 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Дата ухвалення рішення22.03.2023
Оприлюднено28.03.2023
Номер документу109805187
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/1283/21

Ухвала від 21.06.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Ухвала від 17.05.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кібенко О. Р.

Судовий наказ від 17.04.2023

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Постанова від 22.03.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 24.02.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 07.02.2023

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Василишин А.Р.

Ухвала від 04.11.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 24.10.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 03.10.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

Ухвала від 24.08.2022

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Нешик О.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні