Постанова

від 22.03.2023 по справі 905/130/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Харків Справа № 905/130/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М. , суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

за участю представників сторін:

від апелянта: адвокат Раковець О.О. - на підставі ордеру від 02.02.2023 серії АІ №1264691;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Жаботинського Івана Володимировича, м. Київ,

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.01.2023, постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області у м. Харкові, повний текст якої складений 23.01.2023 (суддя Левшина Г.В.),

у справі №905/130/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК "УРАН", м. Кривий Ріг,

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп", м.Кривий Ріг,

про зобов`язання передати майно,

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК "УРАН", м. Кривий Ріг,

про стягнення витрат на зберігання майна в сумі 350596,07грн,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області зі скаргою на дії і бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645 звернулось ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод", яке просило:

1) визнати неправомірними дії приватного виконавця з прийняття до виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/130/20 від 01.12.2020;

2) визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. з винесення постанови від 24.10.2022 про відкриття виконавчого провадження №70149645;

3) визнати неправомірною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. від 24.10.2022 про відкриття виконавчого провадження №70149645;

4) визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645 щодо ненадання відповіді на заяву ПрАТ "НКЗМ" від 02.11.2022 №01/11-112;

5) визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645 щодо нескасування постанови від 24.10.2022 про відкриття виконавчого провадження №70149645;

6) визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645 щодо неповернення стягувачу виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області №905/130/20 від 01.12.2020;

7) визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645 щодо невинесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області №905/130/20 від 01.12.2020.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Жаботинський І.В. не мав права приймати до виконання наказ Господарського суду Донецької області №905/130/20 від 01.12.2020 у зв`язку із відсутністю належних доказів того, що місцезнаходження боржника розташоване на території у межах виконавчого округу м.Києва. На думку скаржника, приватний виконавець Жаботинський І.В., відкриваючи виконавче провадження №70149645 та вживаючи заходи з примусового виконання рішення по справі №905/130/20 про зобов`язання ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" передати ТОВ "ФПК "Уран" майно, а саме: корпус барабана, кресл. 1-227101-01, вартістю 580000,00грн (вартість з ПДВ - 698400,00грн), не взяв до уваги, що майно, яке підлягає передачі стягувачу, знаходиться на території Краматорської міської територіальної громади Донецької області, де згідно абзацу 15 пункту 10-2 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів з примусового виконання рішень. За твердженням відповідача, оскільки приватний виконавець Жаботинський І.В. не скасував постанову від 24.10.2022 про відкриття виконавчого провадження №70149645 та не виніс постанову про повернення стягувачу виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області №905/130/20 від 01.12.2020, наявні підстави для визнання бездіяльності виконавця неправомірною.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.01.2023 у справі №905/130/20 скаргу Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод" на дії і бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645 у справі №905/130/20 задоволено частково.

Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645 щодо неповернення стягувачу виконавчого документу - наказу Господарського суду Донецької області №905/130/20 від 01.12.2020 та невинесення відповідної постанови.

Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. повернути стягувачу наказ Господарського суду Донецької області №905/130/20 від 01.12.2020 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та винести відповідну постанову про повернення виконавчого документу.

В іншій частині скарги відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що витяг з ЄДР, отриманий через сервіс Опендатабот, є належним доказом місцезнаходження боржника у м. Києві, а тому приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським І.В. не порушено територіальний принцип під час прийняття до виконання наказу №905/130/20. Разом з тим, суд першої інстанції вказав, що абзацом 15 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" заборонено вжиття заходів примусового виконання рішень на території Краматорської міської територіальної громади. Приватний виконавець після встановлення місцезнаходження майна, яке підлягає передачі стягувачу, зобов`язаний був прийняти відповідне рішення про повернення наказу у справі №905/130/20 стягувачу шляхом винесення відповідної постанови, проте, не шляхом невчинення будь-яких виконавчих дій у межах даного виконавчого провадження. Суд врахував, що з дати отримання приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським І.В. заяви №01/11-112 до дати звернення скаржника до суду пройшло 3 робочих дня, та визнав необґрунтованою вимогу щодо визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця у виконавчому провадженні №70149645 щодо ненадання відповіді на заяву ПрАТ "НКЗМ" від 02.11.2022 №01/11-112.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.01.2023, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Жаботинський І.В. звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.01.2023 у справі №905/130/20, якою вимоги скарги ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" на дії і бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645 у справі №905/130/20 було задоволено частково, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог скарги ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" у повному обсязі. Стягнути з ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" на користь приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. судові витрати.

Скаржник зазначає, що у випадку заборони згідно закону вчинення будь-яких виконавчих дій щодо боржника, виконавчий документ підлягає поверненню, так як будь-які дії, що буде вчиняти виконавець, будь-які рішення, що буде приймати виконавець, будуть стосуватися боржника у відповідному виконавчому провадженні. Таким чином, вчинення будь-яких дій та прийняття будь-яких рішень виконавцем в такому випадку є неможливим, і виконавчий документ підлягає поверненню. Водночас, абз. 7 пункту 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" містить обмежену заборону щодо вчинення певних заходів примусового виконання рішень - заборону вчинення таких заходів на певних територіях, що не виключає вчинення інших виконавчих дій чи прийняття рішень виконавцем (тобто, не на територіях, де вчинення таких дій заборонено) стосовно боржника у виконавчому провадженні. Зокрема, в рамках відкритого виконавчого провадження стягувач та боржник мають право надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, мають право укласти мирову угоду, яка подається державному, приватному виконавцю, який передає її до суду, стягувач має право заявити про відмову від примусового виконання рішення. Поміж іншим, боржник не позбавлений права самостійно, власними силами змінити місцезнаходження майна, що підлягає передачі стягувачу за рішенням суду, на територію України, на якій відсутні обмеження щодо вжиття заходів примусового виконання рішень. Крім того, апелянт зазначає, що з 22.12.2022 територіальні громади Краматорського району Донецької області не віднесені до територіальних громад, на яких забороняється вжиття заходів примусового виконання рішень, відповідно до абз. 7 пункту 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження".

У додаткових письмових поясненнях апелянт зазначає, що відкриття виконавчого провадження не здійснювалося на території Краматорської територіальної громади. Вжиття заходів примусового виконання вказаного вище рішення на території вказаної громади також не здійснювалося. Відтак, приватним виконавцем не порушено приписів абзацу 15 п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". На думку скаржника, боржник може мати інше майно, у т.ч. аналогічне тому, що підлягає передачі, чи кошти, на які можна звернути стягнення. Крім того, майно, що є предметом стягнення, є рухомим, а відтак, цілком може бути переміщене в м. Київ або інше місце, яке не входить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). При цьому, слід враховувати те, що м. Краматорськ не є окупованим і не знаходиться безпосередньо на лінії фронту. Наразі існує транспортне сполучення із м.Краматорськ, у т.ч. залізничним транспортом, що робить можливим проведення відповідних виконавчих дій та передачу майна. За твердженням апелянта, бездіяльність приватного виконавця ніяких прав та інтересів боржника не порушувала, а відтак, у суду не було підстав для їх захисту та задоволення скарги в оскаржуваній частині.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що під час виконання наказу Господарського суду Донецької області №905/130/20 від 01.12.2020 приватний виконавець має вилучити у ПрАТ "НКМЗ" майно - корпус барабана, кресл. 1-227101-01, і передати його стягувачу. Такі виконавчі дії мають вчинятись за місцезнаходженням майна, тобто на території Краматорської міської територіальної громади, яка віднесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75. Заборона щодо вжиття заходів примусового виконання рішень, яка передбачена абз. 15 пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження", стосується боржника - ПрАТ "НКМЗ", що виключає можливість виконання відповідного рішення, а саме вилучення майна. Відповідач зазначає, що скаржник посилається на нормативно-правовий акт, який не підлягає застосуванню, а саме на Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, оскільки він не був чинний на момент виникнення спірних правовідносин. За доводами відповідача, оскільки на час виникнення спірних правовідносин у цій справі (на час відкриття виконавчого провадження №70149645 і подання ПрАТ "НКМЗ" скарги на дії і бездіяльність приватного виконавця) діяв Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 08.07.2022, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14.07.2022 №152), то саме він і підлягає застосуванню під час розгляду скарги.

У відповіді на відзив апелянт зазначає, що однією з підстав апеляційного оскарження є застосування судом першої інстанції закону, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, а саме норми п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, апелянт наголошує на неправильному тлумаченні закону судом першої інстанції та зазначає, що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали 17.01.2023 набув чинності Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309. На думку апелянта, у абз. 7 пункту 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" мова йде виключно про територіальні громади, включені до переліку територій активних бойових дій. Також апелянт зазначає, що 20.01.2023 опубліковано постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364", якою визначено, що прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження". Скаржник вважає помилковим твердження боржника, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, яке було чинним станом на 08.07.2022, адже боржник оскаржує бездіяльність приватного виконавця, яка є триваючою.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 09.03.2023 об 11:30 годині.

Копія зазначеної ухвали отримана засобами поштового зв`язку представниками позивача та відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями.

Проте, у зв`язку з відсутністю в приміщенні суду електропостачання та з`єднання з мережею Інтернет, що підтверджується актом Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 №12-33/65, внаслідок масштабних ракетних обстрілів Харківської області та міста Харкова 09.03.2023, судове засідання, призначене на 09.03.2023 об 11:30 годині, не відбулося.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 22.03.2023 о 12:30 годині.

15.03.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" надійшло повідомлення про отримання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та неможливість взяти участь у судовому засіданні через свого представника.

У судовому засіданні апеляційної інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду був присутній представник апелянта, яка наполягала на доводах апеляційної скарги, просила суд скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог скарги ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" у повному обсязі.

Представники позивача, відповідача та третьої особи до судового засідання апеляційної інстанції не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до ч. 11 ст. 242 ГПК України.

Копія ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 також надсилалася на електронні адреси ТОВ "ФПК "Уран" (uranfpk@gmail.com), ТОВ "АВТО ГЕНЕЗИС-М" (стара назва ТОВ "Енерджи Груп") (3011403536@mail.gov.ua), ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (ztm@nkmz.com), які наявні в матеріалах справи.

Також, ТОВ "ФПК "Уран" було повідомлено про розгляд справи за допомогою телефонного зв`язку, про що складено телефонограму.

Крім того, з метою повідомлення учасників справи про призначення справи до розгляду судом апеляційної інстанції здійснено опублікування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 на веб-сайті "Судова влада України".

Тобто, судом вчинено всі можливі заходи щодо повідомлення учасників про розгляд справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (заява №3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи сплив строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, обставини повідомлення учасників справи про відкриття апеляційного провадження та про розгляд апеляційної скарги, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.08.2020 у справі №905/130/20 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФПК "УРАН" до ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" про зобов`язання передати майно: корпус барабана, кресл. 1-227101-01, вартістю 580000,00грн (вартістю з ПДВ - 698400,00грн). Відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" до ТОВ "ФПК "УРАН" про стягнення витрат на зберігання корпусу барабана, кресл. 1-227101-01 в сумі 350596,07грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 апеляційну скаргу ТОВ "ФПК "Уран" на рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2020 у справі № 905/130/20 задоволено, рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2020 у справі № 905/130/20 скасовано частково. Позовні вимоги ТОВ "ФПК "Уран" про зобов`язання ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" передати ТОВ "ФПК "Уран" майно, а саме: корпус барабана, кресл. 1-227101-01, вартістю 580000,00грн (вартість з ПДВ 698400,00грн) задоволено. Зобов`язано ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, код ЄДРПОУ 05763599) передати ТОВ "ФПК "Уран" (50036, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Софії Перовської, 5, код ЄДРПОУ 34544830) майно, а саме: корпус барабана, кресл. 1-227101-01, вартістю 580000,00грн (вартість з ПДВ 698400,00грн). В решті рішення Господарського суду Донецької області від 11.08.2020 у справі № 905/130/20 залишено без змін. Стягнуто з ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" на користь ТОВ "ФПК "Уран" судовий збір за позовом в сумі 2102,00грн та за апеляційною скаргою в сумі 3153,00грн.

01.12.2020 Господарським судом Донецької області на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 у справі №905/130/20 видано відповідні накази.

ТОВ "ФПК "Уран" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського І.В. із заявою від 21.10.2022 про відкриття виконавчого провадження, до якої додано оригінал наказу від 01.12.2020 №905/130/20, витяг з ЄДР щодо боржника, витяг з ЄДР щодо стягувача.

Відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 21.10.2022 ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, буд.15в, офіс 8.

24.10.2022 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жаботинським І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №70149645 на примусове виконання наказу №905/130/20, виданого 01.12.2020 Господарським судом Донецької області про зобов`язання ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (84305, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, код ЄДРПОУ 05763599) передати ТОВ "ФПК "Уран" (50036, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Софії Перовської, 5, код ЄДРПОУ 34544830) майно, а саме: корпус барабана, кресл. 1-227101-01, вартістю 580000,00грн (вартість з ПДВ 698400,00грн).

Пунктом 2 зазначеної постанови зобов`язано боржника повідомити виконавця про місцезнаходження майна, яке необхідно передати за виконавчим документом.

В цей же день приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жаботинським І.В. винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди.

З матеріалів справи судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.10.2022 ВП №70149645 разом з супровідним листом від 24.10.2022 №1035 отримана боржником 01.11.2022.

ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського І.В. із заявою від 02.11.2022 №01/11-112, в якій повідомив, що майно, яке підлягає передачі стягувачу, а саме: корпус барабана, кресл. 1-227101-01, знаходиться на території підприємства за адресою: Донецька область, Краматорський район, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, буд. 5, на естакаді механічного цеху №11.

Посилаючись на положення абзаців 15, 18 п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", а також на те, що Краматорська міська територіальна громада віднесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 08.07.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14.07.2022 №152), боржник заявою від 02.11.2022 №01/11-112 просив приватного виконавця скасувати постанови, винесені у виконавчому провадженні №10149645 від 24.10.2022 про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказана заява отримана приватним виконавцем Жаботинським І.В. 04.11.2022.

У зв`язку з відсутністю відповіді приватного виконавця Жаботинського І.В. на зазначену заяву, а також не скасування постанов у виконавчому провадженні №10149645 від 24.10.2022 ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" звернулося із даною скаргою на дії і бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.01.2023 у справі №905/130/20 скаргу відповідача задоволено частково з підстав, що зазначені вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

За приписами ст. 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У рішеннях Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти Україні", "ПМП "Фея" та інші проти України" зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Отже, судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Забезпечення виконання остаточного судового рішення у визначеному законом порядку є позитивним обов`язком держави.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців є Закон України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Згідно приписів статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження повинно здійснюватися з дотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості, об`єктивності.

У частині першій статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Права та обов`язки виконавців визначено статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

З приписів частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець розпочинає примусове виконання рішень на підставі виконавчого документу, зазначеного у статті 3 Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Визначення місця вчинення приватним виконавцем виконавчих дій у вже відкритому виконавчому провадженні здійснюється відповідно до загальних норм, якими визначаються вимоги щодо місця вчинення відповідної виконавчої дії - без обмеження дій приватного виконавця виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність (частина 6 статті 25 Закону та абзац 2 частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження").

За ч. 3 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішення, яке зобов`язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

Частиною 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою від 24.10.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським І.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №905/130/20, виданого 01.12.2020 щодо зобов`язання ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" передати ТОВ "ФПК "Уран" майно, а саме: корпус барабана, кресл. 1-227101-01, вартістю 580000,00грн (вартість з ПДВ - 698 400,00грн).

Пунктом 2 зазначеної постанови зобов`язано боржника повідомити виконавця про місцезнаходження майна, яке необхідно передати за виконавчим документом.

Як вбачається із заяви боржника від 02.11.2022 №01/11-112, останній повідомив приватного виконавця Жаботинського І.В., що майно яке підлягає передачі стягувачу, а саме: корпус барабана, кресл. 1-227101-01, знаходиться на території підприємства за адресою Донецька область, Краматорський район, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, буд. 5, на естакаді механічного цеху №11.

Відповідно до абзацу 15 пункту 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, та Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.10.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.10.2022 № 233) Краматорська міська територіальна громада віднесена до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Отже, майно, що підлягає передачі стягувачу, знаходиться на території, яка станом на дату відкриття виконавчого провадження та на дату повідомлення приватному виконавцю боржником місцезнаходження майна, що підлягає передачі за виконавчим документом, була віднесена до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, та на якій забороняється вжиття заходів примусового виконання рішень.

Закон України "Про виконавче провадження" встановлює випадки зупинення вчинення виконавчих дій, зупинення виконавчого провадження, його закінчення, а також випадки повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Як зазначалося, наказ від 01.12.2020 №905/130/20 видано на виконання рішення, яким зобов`язано ПрАТ "Новокраматорський машинобудівний завод" (84305, Донецька обл., м.Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5, код ЄДРПОУ 05763599) передати ТОВ "ФПК "Уран" (50036, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Софії Перовської, 5, код ЄДРПОУ 34544830) майно, а саме: корпус барабана, кресл. 1-227101-01, вартістю 580000,00грн (вартість з ПДВ 698400,00грн).

Тобто, виконання рішення полягає у передачі боржником стягувачу майна, яке, як було встановлено судом, знаходиться на території територіальної громади, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій, та на якій станом на момент виникнення спірних правовідносин забороняється вжиття заходів примусового виконання рішень.

Статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Отже, Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає такої форми прийняття рішень виконавцем як просто невжиття заходів виконання рішення, невчинення виконавчих дій. Навпаки, законодавством передбачено вжиття виконавцем активних дій з виконання судового рішення.

Таким чином, приватний виконавець, після встановлення місцезнаходження майна, яке підлягає передачі стягувачу, враховуючи неможливість проведення виконавчих дій на території ведення бойових дій, зобов`язаний був прийняти відповідне рішення про повернення наказу у справі №905/130/20 стягувачу шляхом винесення відповідної постанови, проте, не шляхом невчинення будь-яких виконавчих дій у межах даного виконавчого провадження.

Щодо доводів апелянта про необхідність врахування постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 в редакції від 13.01.2023 та наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, судова колегія зазначає про таке.

06.12.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (набрав чинності 25.12.2022), яким, зокрема, установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 прийнято наказ 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який набрав чинності 27.12.2022.

Отже, на дату звернення боржника до приватного виконавця Жаботинського І.В. та на дату звернення боржника до суду зі скаргою на дії і бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І.В. у виконавчому провадженні №70149645 постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 та наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 не були прийняті відповідними органами.

Тому посилання апелянта на зазначені нормативно-правові акти в обґрунтування підстав своєї бездіяльності не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 та Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 не існували на момент виникнення спірних правовідносин.

Разом з тим, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Краматорська міська територіальна громада віднесена до територій можливих бойових дій з 24.02.2022 без зазначення дати припинення можливих бойових дій.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1481, яка була чинна на дату постановлення оскаржуваної ухвали) до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій; території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Тобто, на дату постановлення ухвали Господарського суду Харківської області від 17.01.2023 Краматорська міська територіальна громада, де розташовано майно, яке підлягає передачі за виконавчим документом, вважається такою, на якій ведуться бойові. Та, як наслідок, на зазначеній території діяла заборона вжиття заходів примусового виконання рішень, в тому числі і щодо зобов`язання передати майно.

Посилання скаржника на Постанову Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 в редакції згідно зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 №45, яка набрала чинності 21.01.2023, та якою внесено зміну до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", виклавши абзац тринадцятий в такій редакції: "території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією. Прирівнювання територій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, до територій, на яких ведуться бойові дії, не застосовується до зупинення вчинення виконавчих дій, заборони відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень у випадках, установлених пунктом 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження".", судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки на дату постановлення оскаржуваної ухвали Господарського суду Донецької області від 17.01.2023 постанова 06.12.2022 № 1364 мала іншу редакцію та не передбачала виключень із заборони вчинення виконавчих дій на території можливих бойових дій, а на дату звернення боржника до приватного виконавця із заявою про скасування постанов у виконавчому провадженні (від 02.11.2022 №01/11-112) зазначена постанова Кабінету Міністрів України взагалі не існувала, а тому не могла бути застосована до спірних правовідносин.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського І.В. підлягає залишенню без задоволення, ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.01.2023 у справі №905/130/20 слід залишити без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст. 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жаботинського Івана Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.01.2023 у справі №905/130/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений 27.03.2023.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза