Постанова

від 22.03.2023 по справі 904/2335/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2335/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022р. у справі №904/2335/22

за позовом ОСОБА_1 , с. Зоря, Одеська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , м. Дніпро

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансаудит", м. Одеса

про надання документів ТОВ "Агротехстандарт" для проведення аудиту

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022р. (повний текст складено - 26.12.2022р., суддя - Ніколенко М.О.) у справі №904/2335/22 позов задоволено. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансаудит" можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" за період з 15.12.2015р. по 30.06.2022р. на вимогу його учасника ОСОБА_1 протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансаудит" для проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "Агротехстандарт" за вказаний період належним чином засвідчені копії таких документів: статуту; наказу про облікову політику; протоколів загальних зборів та наказів по господарській діяльності підприємства; головної книги; касової книги; виписок за банківськими рахунками; трудових договорів із працівниками; господарських договорів із постачальниками та покупцями; первинних документів (рахунків, видаткових та прибуткових накладних та ін.); авансових звітів; оборотно-сальдової відомості по підприємству; оборотно-сальдові відомості за рахунками, зокрема №№ 10, 13, 301, 311, 312, 361, 362, 631, 632, 685, 702, 703, 92, 93; - фінансової та податкової звітності. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідач, ухиляючись від надання аудитору можливості проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "Агротехстандарт", порушує приписи ст.41 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" та права позивача як учасника товариства на участь в управлінні цим товариством.

Одночасно суд зазначив, що з метою фактичного виконання рішення суду та уникнення незрозумілості його резолютивної частини, слід задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання ТОВ "Агротехстандарт" забезпечити ТОВ "Трансаудит" можливість проведення аудиторської перевірки фінансової звітності ТОВ "Агротехстандарт" за період з 15.12.2015р. по 30.06.2022р. на вимогу його учасника ОСОБА_1 протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили та зобов`язання відповідача надати ТОВ "Трансаудит" перелічені у цьому рішенні документи.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022р. у справі №904/2335/22 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

2.1. Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- позивачем, у даному випадку, ставиться вимога про надання документів для проведення аудиту за період з 15.12.2015р. по 30.06.2022р. без обґрунтування вказаного періоду;

- судом в основу оскаржуваного рішення покладено договір про проведення аудиту від 20.07.2022р. №15005, який не був поданий із позовною заявою, тому він не стосується предмету спору та підстав позову і не є доказом у розумінні ст.76 ГПК України;

- розгляд справи 14.12.2022р. відбувся за відсутності третьої особи, якою є ТОВ "Трансаудит", при цьому розгляд справи за відсутності відомостей про обізнаність товариства про існування судового процесу суперечило положенням ст.2 ГК України;

- у договорі про проведення аудиту №14115 від 14.09.2019р. встановлено, що останнім днем аудиторської перевірки є 30.09.2019р., а аудит буде проводитися за період 15.12.2015р. - 30.07.2019р., отже проведення аудиту з 15.12.2015р. до 30.06.2022р., як заявлено у позові, не було передбачено вказаним договором;

- на адресу відповідача не надходили запити щодо надання документів, вказаних в додатку №1 до договору про проведення аудиту від 14.08.2019р. №14115;

- судом не були отримані пояснення ТОВ "Трансаудит" щодо дійсності та обставин укладення договорів про проведення аудиту у 2019р. та 2022р.; договір про проведення аудиту від 20.07.2022 р. №15005 підписаний особою, яка не мала права його підписувати, що ставить під сумнів його дійсність;

- в матеріалах справи відсутні описи внутрішнього вмісту відправлень від 30.07.2019р. та від 30.09.2019р., а також самого вкладення до відправлення від 30.09.2019р., що не дає суду можливості встановити дійсні обставини направлення заяв та сам факт їх відправлення;

- позивач не здійснив передбачених законом дій для проведення аудиту, а одразу звернувся до суду, тобто за відсутності будь-якого спору із відповідачем, що є зловживанням процесуальними правами;

- під час прийняття рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Інші учасники справи своїм процесуальним правом не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2023р. у складі колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022р. у справі №904/2335/22; розгляд справи призначено в судове засідання на 22.03.2023р.

За розпорядженням керівника апарату суду від 22.03.2023р., у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Паруснікова Ю.Б., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Вечірко І.О. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2023р. визначеним складом суду прийнято апеляційну скаргу до свого провадження.

У судовому засіданні 22.03.2023р. представники позивача та відповідача надали пояснення по апеляційній скарзі.

Треті особи 1, 2 участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили.

У судовому засіданні 22.03.2023р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , яка є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" із розміром частки 49% статутного капіталу, звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов`язання ТОВ "Агротехстандарт" протягом 10 днів з дати набрання законної сили рішенням господарського суду у цій справі на підставі оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства надати фірмі "Трансаудит" у вигляді ТОВ для проведення аудиту з 15.12.2015р. по 30.06.2022р. документи, перелічені у цьому позові.

Відповідно до п. 5.1 Статуту ТОВ "Агротехстандарт" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства (пп. а); одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства та ін. (пп. г).

ОСОБА_1 як учасник товариства, якому належить більше 10% статутного капіталу, реалізуючи своє право на управління ТОВ "Агротехстандарт", звернулася до відповідача з заявами без номеру та без дати про надання їй інформації та документів щодо господарської діяльності ТОВ "Агротехстандарт". На підтвердження цих обставин позивачем до справи додані накладні №2110066 від 30.07.2019р. та №2110093 від 02.08.2019р. (а.с.13-15).

Також матеріали справи свідчать про те, що 14.08.2019р. ОСОБА_1 (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансаудит" (виконавцем) укладено договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства №14115, згідно з п. 1.1 якого виконавець протягом терміну дії цього договору надає послуги замовнику з аудиту фінансової звітності ТОВ "Агротехстандарт" (ідентифікаційний код: 40178632) за період з 15.12.2015р. по 30.07.2019р.

Відповіді на заяви ОСОБА_1 про надання інформації та документів щодо господарської діяльності ТОВ "Агротехстандарт" останнім не надано.

У зв`язку із тривалим ненаданням ТОВ "Агротехстандарт" документів щодо господарської діяльності товариства, 20.07.2022р. ОСОБА_1 (замовником) та ТОВ "Трансаудит" (виконавцем) укладено договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства №15005, відповідно до п.1.1 якого виконавець протягом терміну дії цього договору надає послуги замовнику з аудиту фінансової звітності ТОВ "Агротехстандарт" (ідентифікаційний код: 40178632) за період з 15.12.2015р. по 30.06.2022р. З метою проведення аудиту відповідно до п.1.1 цього договору, замовник зобов`язався витребувати у товариства документи, що визначені у Додатку №1 до цього договору, який становить його невід`ємну частину.

Вказаним Додатком визначений перелік запитуваних документів, а саме:

- статут;

- наказ про облікову політику, протоколи загальних зборів, накази по господарській діяльності;

- головна книга;

- касова книга;

- виписки за банківськими рахунками;

- трудові договори із працівниками;

- господарські договори із постачальниками та покупцями;

- первинні документи (рахунки, видаткові та прибуткові накладні та ін.);

- авансові звіти;

- оборотно-сальдова відомість по підприємству;

- оборотно-сальдові відомості за рахунками, зокрема №№ 10, 13, 301, 311, 312, 361, 362, 631, 632, 685, 702, 703, 92, 93.

- фінансова та податкова звітності.

Згідно з поштовим відправленням №6548106445157 від 05.09.2022р. (а.с.55) позивачем на адресу відповідача направлено запит учасника товариства про аудит №8377 від 02.09.2022р. та копію договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства №15005 від 20.07.2022 з Додатком №1.

Відповіді на запит позивача від 05.09.2022р. та документи для проведення аудиту фінансової звітності товариства відповідачем також не надано.

Заявою від 28.09.2022р. позивач змінив предмет позову. Просив суд прийняти рішення про витребування у відповідача та передачу представнику фірми "Трансаудит" на підставі оригіналу договору з цією фірмою про проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "Агротесервіс" з 15.12.2015р. по 30.06.2022р. перелічені у цій заяві документи. Вказана позовна заява ухвалою суду від 28.09.2022р. визнана такою, що відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим, була прийнята судом до розгляду.

За результатами розгляду позову ОСОБА_1 місцевий господарський суд ухвалив оскаржуване рішення.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства мають такі права: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 2) отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; 3) брати участь у розподілі прибутку товариства; 4) отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками. У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг. Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту учасника (учасників) про такий аудит та примірника оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства зобов`язаний забезпечити аудитору можливість проведення аудиту та надати завірені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до визначеного у договорі обсягу аудиторських послуг.

Частинами 1, 4, 5 ст. 43 цього Закону передбачено, що товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" аудиторські послуги надаються на підставі договору про надання аудиторських послуг, укладеного між суб`єктом аудиторської діяльності та замовником. Неаудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до суб`єкта аудиторської діяльності.

Замовник має право вільного вибору суб`єкта аудиторської діяльності із дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Посадові особи юридичної особи, фінансова звітність якої перевіряється, зобов`язані створити для суб`єкта аудиторської діяльності належні умови для якісного надання аудиторських послуг відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Вирішуючи спори за позовами учасників товариств про спонукання їх провести аудиторську перевірку діяльності та звітності слід враховувати, що передбачене право учасників спрямоване на контроль діяльності виконавчого органу, а тому, як і право на отримання інформації про діяльність товариства, є складовою права на управління товариством у передбаченому законом і установчими документами порядку.

При цьому право учасника товариства звернутись з вимогою про надання документів та проведення аудиторської перевірки фінансової звітності товариства не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених перевірок, натомість, обов`язок товариства забезпечити аудитору можливість проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону.

Позовні вимоги у цій справі вмотивовані положеннями ст. 41 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та обґрунтовані безпідставним ухиленням товариства від надання документів, які позивач як його учасник з часткою 49% вимагав для ознайомлення та проведення аудиторської перевірки.

Отже, у даному випадку, вимоги заявлені у межах захисту корпоративних прав позивача як учасника відповідача та з метою контролю діяльності останнього. Таким чином, позивач шляхом пред`явлення до товариства вимог реалізував своє корпоративне право, пов`язане з діяльністю та управлінням справами товариства.

Оскільки позивач є учасником товариства (з часткою 49%), який реалізував своє корпоративне право шляхом звернення до відповідача з вимогою про витребування документів та забезпечення проведення аудиту фінансової звітності ТОВ "Агротехстандарт", а відповідач не забезпечив проведення такого аудиту та не надав витребуваних документів, то господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та правомірно зобов`язав відповідача вчинити дії, зазначені у резолютивній частині оскаржуваного рішення.

Щодо доводів скаржника про те, що договором №14115 від 14.09.2019р. не передбачено проведення аудиту у період до 30.06.2022р. як було заявлено у позові, слід зазначити наступне.

Матеріали даної справи свідчать про те, що у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог заяв позивача про надання документів у 2019 році, позивачем було укладено новий договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства №15005 від 20.07.2022р., а в подальшому складено та направлено на адресу ТОВ "Агротехстандарт" запит учасника товариства про аудит №8377 від 02.09.2022р. Про залучення цих документів до матеріалів справи позивачем подано до місцевого господарського суду відповідне клопотання (а.с.59-65).

До того ж, як зазначено вище, 28.09.2022р. судом була прийнята до розгляду заява позивача про зміну предмета позову, в якій він просив суд витребувати від відповідача та передати представнику фірмі "Трансаудит" фінансову звітність ТОВ "Агротехстандарт" за період з 15.12.2015р. по 30.06.2022р.

З огляду на викладене, суд приймаючи рішення, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та клопотання позивача про долучення доказів, у тому числі, врахував й документи оформлені у 2022р.

Посилання скаржника на те, що на його адресу не надходили запити щодо надання документів, вказаних у додатку №1 до договору про проведення аудиту від 14.08.2019р. №14115 не спростовують наявність обов`язку у останнього надіслати на адресу позивача документи, які були витребувані у нього учасником товариства ОСОБА_1 , зокрема заявою, направленою на адресу ТОВ "Агротехстандарт" 02.08.2019р. (надсилання вказаної заяви підтверджується описом внутрішнього вмісту відправлення (а.с.14)), оскільки такий обов`язок товариства передбачений ч. 5 ст. 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Обставини щодо неотримання цієї заяви або отримання ним від позивача будь-якої іншої заяви у відповідний період скаржником не доведені, докази в обґрунтування цих обставин не надані.

Крім того, у відзиві на позов відповідач не заперечував отримання, у тому числі, й заяви від 30.07.2019р., зазначивши лише, що ця заява була направлена до укладення позивачем договору про проведення аудиту від 14.08.2019р.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не здійснив передбачених законом дій для проведення аудиту та звернувся до суду за відсутності спору із відповідачем, що є зловживанням процесуальними правами не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним і доказами, які містяться в матеріалах справи.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не були отримані пояснення ТОВ "Трансаудит" щодо дійсності, укладення та оплати договорів від 2019р. та від 2022р., а також про те, що договір про проведення аудиту від 20.07.2022 р. №15005 підписаний особою, яка не мала права його підписувати, що ставить під сумнів його дійсність не приймаються судом до уваги з огляду на таке.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпцію правомірності правочину, згідно з якою вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Щодо досліджуваної справи, то вищезазначені договори не визнані недійсними у судовому порядку та не мають ознак нікчемних правочинів, тобто вони є дійсними. Крім того, враховуючи, що обставини стосовно дійсності / недійсності вказаних вище договорів не є предметом доказування у даній справі, відсутні й підстави для встановлення обставин щодо їх укладення та оплати в рамках вирішення даного спору.

Посилання скаржника на те, що розгляд справи відбувся за відсутності відомостей про обізнаність третьої особи-2 про існування судового процесу та за відсутності доказів повідомлення третьої особи-2 про дати судових засідань, що є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушенням норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже, з викладеного слід зробити висновок, що порушенням судом першої інстанції норм процесуального права у розумінні вказаної статті Кодексу, є розгляд господарським судом справи за відсутності саме того учасника справи, який у подальшому звертається з апеляційною скаргою на судове рішення місцевого суду.

У даному випадку, апеляційна скарга подана ТОВ "Агротехстандарт" - відповідачем у справі, який був обізнаний про розгляд справи та дати судових засідань, що не заперечується останнім.

Крім того, згідно з матеріалами справи позивачем на адресу ТОВ "Трансаудит" були направлені копія позову та додатків до нього (а.с.93а), а відповідачем - копія відзиву на цю позовну заяву (а.с.95).

Згідно з описом вкладення у рекомендований лист, до відзиву, у тому числі, була долучена електронна копія ухвали господарського суду від 08.11.2022р. у цій справі про залучення ТОВ "Трансаудит" у справу в якості третьої особи-2 та призначення підготовчого засідання на 21.11.2022р.

Отже, ТОВ "Трансаудит" було обізнано про наявність спору у господарському суді, а також про судове засідання , призначене на 21.11.2022р.

Положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України встановлено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу.

У цьому зв`язку необхідно враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Слід зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення, він може вирішити спір по суті, не відкладаючи розгляд справи. При цьому ТОВ "Агротехстандарт" не було позбавлено права та можливості, у разі необхідності, звернутися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з наданням належного обґрунтування неможливості розгляду цієї справи за відсутності ТОВ "Трансаудит", між тим докази такого звернення в матеріалах справи відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену судом у відповідності до норм чинного законодавства України.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даному випадку, докази, надані позивачем на підтвердження наявності вини відповідача визнані колегією суддів більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

В свою чергу відповідачем в обґрунтування своїх доводів не надані належні докази, які б давали можливості встановити та підтвердити обставини, які входять в предмет доказування у даній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновків суду першої інстанції та не довів, що наведене ним мотивування є необґрунтованим, оскільки правильність цих висновків напряму випливає із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехстандарт" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022р. у справі №904/2335/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 27.03.2023р.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

СуддяА.Є. Чередко

СуддяТ.А. Верхогляд