Рішення

від 15.03.2023 по справі 916/2595/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2595/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Чорноморської окружної прокуратури (вул. В.Шума, 9/102Н, м. Чорноморськ, Одеська область, 68000) в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (вул. Соборна, буд. 1, корпус А, смт Великодолинське, Одеський р-н, Одеська обл., 67832)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КДЛ Захід" (вул. Новгородська, буд. 3А, м. Харків, Харківська обл., 61145)

про стягнення 5 887 925,50 грн

за участю представників:

від прокуратури: - Бондаревський О.М. - згідно посвідчення

від позивача: Єрусланова О.О. - самопредставництво

від відповідача: Франскевич Ю.І. - ордер АЕ №1163746 від 15.11.2022

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Керівника Чорноморської окружної прокуратури.

04.10.2022 Керівник Чорноморської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КДЛ Захід", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у сумі 5 877 925,50 грн. за період з вересня 2019 року по серпень 2022 року включно.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.10.2022 позовну заяву Керівника Чорноморської окружної прокуратури за вх.№2685/22 від 04.10.2022 залишено без руху, встановлено прокурору десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у сумі 88 168,88 грн.

Ухвала від 10.10.2022 була надіслана на електронну адресу прокуратури, вказану у позовній заяві.

18.10.2022 до суду від прокуратури надійшла заява про усунення недоліків, згідно якої прокурор на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою суду від 24.10.2022 відкрито провадження у справі №916/2595/22 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.

09.11.2022 до суду від позивача надійшли пояснення щодо позовної заяви (т.2 а.с.6-11).

22.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.25-34).

07.12.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.108-112).

20.12.2022 до суду відповідачем подано клопотання про призначення експертизи (т.2 а.с.142-145).

20.12.2022 прокуратурою подано до суду відповідь на відзив (т.2 а.с.149-155).

28.12.2022 від прокуратури до суду надійшли заперечення на клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

02.01.2023 до суду відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (т.2 а.с.172-175).

03.01.2023 до суду від прокуратури надійшли додаткові пояснення (відповідь на заперечення) (т.2 а.с.180-182). У судовому засіданні 04.01.2023 суд задовольнив усне клопотання прокурора та залучив пояснення до матеріалів справи.

12.01.2023 до суду від позивача надійшли пояснення з приводу нормативної грошової оцінки земельної ділянки (т.2 а.с.189-192).

12.01.2023 до суду від прокуратури, на виконання протокольної ухвали суду від 04.01.2023, надійшла заява, в якій прокурор просив суд залучити до матеріалів справи додаткові докази (т.2 а.с.204-253).

У судовому засіданні 16.01.2023 судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про призначення експертизи з урахуванням наступного.

Так, підставою призначення експертизи є неможливість встановлення обставин, що мають значення для справи, без спеціальних знань у сфері іншій ніж право. Доводи в обґрунтування клопотання про призначення експертизи фактично пов`язані з незгодою відповідача з визначенням коефіцієнтів, що характеризують функціональне використання земельної ділянки, та з невідповідністю технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки вимогам земельного законодавства. Водночас, суд зазначає, що вказані питання відносяться до предмета дослідження у спорі, пов`язаному або з визнанням недійсним рішення селищної ради про затвердження нормативної грошової оцінки, або з оскарженням дій чи бездіяльності Держгеокадастру, зокрема щодо видачі відповідних витягів про нормативну грошову оцінку.

Оскільки вказані вимоги не є предметом розгляду даної справи, призначення експертизи в даному випадку не є раціональним та доцільним, натомість призведе до затягування строків розгляду справи.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2023 судом закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті.

30.01.2023 та 10.03.2023 від позивача до суду надійшли додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні 15.03.2023 прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.03.2023 проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позов.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Керівника Чорноморської окружної прокуратури.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №303801183 від 29.06.2022 приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального міського округу Хоміч О.М. 29.03.2019 зареєстровано право власності за ТОВ "КДЛ Захід" на виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями загальною площею (кв.м): 11369.1, за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р., смт. Великодолинське, вулиця Станційна, буд. 57.

Нежитлова будівля, склад готової продукції, загальною площею 12 040,7 кв.м., що належала на праві власності ТОВ "Схов" до 29.03.2019, є тим самим об`єктом нерухомого майна - виробничо-складським комплексом з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею 11 369,1 кв.м., яку придбав відповідач згідно договору купівлі-продажу №425 від 29.03.2019.

Посилання відповідача щодо наявності 2-х різних об`єктів нерухомого майна з двома різними власниками за однією і тією самою адресою не відповідає дійсності, так як запис про право власності ТОВ "Схов" на нежитлову будівлю, склад готової продукції, є неактуальними, право власності ТОВ "Схов" припинено.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 4,5335 га за адресою: Одеська область, Одеський район, смт. Великодолинське, вулиця Станційна, будинок 57, для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства (кадастровий номер земельної ділянки - 5123755300:02:005:0025), речові права щодо якої за ТОВ "КДЛ Захід" не зареєстровані.

Відповідна земельна ділянка на підставі договору оренди землі була передана в оренду ТОВ "Схов" на 49 років, яке у 2018-2022 роках не проводило сплату орендної плати.

ТОВ "КДЛ Захід" з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі, що розташовані на спірній земельній ділянці, до теперішнього часу використовує земельну ділянку для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а також без внесення плати за землю в передбаченому законодавством розмірі.

06.07.2022 здійснено комісійний виїзд щодо обстеження земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, в ході якого комісією встановлено:

- земельна ділянка огороджена бетонним парканом по всій території;

- охоронець біля воріт відмовився надати доступ до земельної ділянки, обґрунтовуючи свої дії відповідною настановою керівництва підприємства;

- земельна ділянка використовується для ведення виробничої або комерційної діяльності (за час перебування на земельній ділянці зафіксовано рух великогабаритного вантажного транспорту на територію об`єкта через центральні ворота).

Враховуючи, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 є власністю Великодолинської об`єднаної територіальної громади та перебуває у комунальній власності, Великодолинська селищна рада має право стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою у судовому порядку у сумі 5 877 925,50 грн (сума розрахована з урахуванням сплаченого відповідачем земельного податку у сумі 538 962,22 грн).

Правовими підставами позову прокурором визначено положення ст. 1212 ЦК України.

3.2. Доводи Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області.

Великодолинська селищна рада Одеського району Одеської області є власником земельної ділянки загальною площею 45 335 м2 (4,5335 га), кадастровий номер 5123755300602:005:0025, з цільовим призначенням - для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

01.12.2012 року між Великодолинською селищною радою Овідіопольського району Одеської області та ТОВ "Схов" укладено договір оренди земельної ділянки.

На вищевказаній комунальній земельній ділянці розташоване єдине нерухоме майно: виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею 11 369,1 кв.м, яке на момент укладання вказаного договору належало ТОВ "Схов".

Доводи відповідача про те, що на спірній земельній ділянці розташовано майно, що належить кільком власникам, не відповідають дійсності, оскільки склад готової продукції загальною площею 12 040,7 кв.м. в подальшому було змінено на виробничо-складський комплекс з адміністративнопобутовими приміщеннями, загальною площею 11 369,1 кв.м., тобто це одне й теж саме майно.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно селищною радою право власності на вищевказане нерухоме майно перейшло 29.03.2019 до ТОВ "КДЛ Захід" на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2019 року № 425 та актів приймання-передачі нерухомого майна №№ 426, 427 від 29.03.2019.

До ТОВ "КДЛ Захід", як до набувача нерухомого майна, 29.03.2019 перейшло право оренди комунальної земельної ділянки з кадастровим номером: 5123755300:02:005:0025, на якій розміщений такий об`єкт нерухомості, в обсязі та на умовах, встановлених договором для попереднього власника майна - ТОВ "Схов".

Враховуючи той факт, що на даний момент договір оренди земельної ділянки від 01.12.2012, укладений з попереднім власником нерухомості - ТОВ "Схов" строком дії на 49 років, є чинним, до ТОВ "КДЛ Захід" перейшли всі права та обов`язки, визначені договором, у тому числі і обов`язок щодо сплати з 29.03.2019 орендної плати на умовах, визначених у п. 5 даного договору, а саме 4 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З дати придбання нерухомості ТОВ "КДЛ Захід" не зверталось до селищної ради з приводу заміни орендаря у договорі, приписами ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України визначено, що волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.

Новим власником ТОВ "КДЛ Захід" умови договору не виконуються, жодного разу не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою комунальної власності, чим завдано збитки бюджету селищної ради у сумі 5 877 925,50 грн.

Відповідачем наведені в акті обстеження земельної ділянки фактичні дані не оспорюються.

3.3. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "КДЛ Захід".

Cтаном на червень 2022 року (дата формування Одеською обласною прокуратурою інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно) на земельній ділянці із кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, площею 4,5335 га, розташовані будівлі та споруди, які належать на праві приватної власності як відповідачу, так і іншій юридичній особі, а саме ТОВ "Схов".

При здійсненні нарахувань прокуратурою та позивачем не враховано положень п.286.6 ст. 286 ПК України.

Висновки Акту з обстеження земельної ділянки від 06.07.2022 помилково покладені Керівником Чорноморської окружної прокуратури в основу позовних вимог в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області в силу їх недоведеності.

Зважаючи на той факт, що ТОВ "КДЛ Захід" придбало не повний перелік будівель та споруд, які були побудовані та оформлені у власність за ТОВ "Схов" на земельній ділянці із кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 площею 4,5335 га, товариство з моменту придбання об`єкта нерухомості (площа якого дорівнює 1,13691 га), що розміщується на спірній земельній ділянці, з березня 2019 року здійснювало регулярну сплату земельного податку за всю площу земельної ділянки, що знаходиться безпосередньо під придбаним об`єктом нерухомості, з врахуванням пропорційної частки прибудинкової прилеглої території (1,9216 га).

Придбання новим власником об`єкта нерухомості (або його частини) на земельній ділянці комунальної власності, щодо якої оформлений чинний договір оренди із іншою особою, яка була власником вказаного об`єкта нерухомості (або його частини) в минулі періоди часу, на сьогодні не передбачає можливості внесення змін до відповідних розділів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, унаслідок чого орендарем земельної ділянки продовжує значитися та особа, яка була власником вказаного об`єкта нерухомості (або його частини) в минулі періоди часу, і з якою безпосередньо був укладений договір оренди земельної ділянки комунальної форми власності.

Відповідач як третя особа в орендних взаємовідносинах ТОВ "Схов" та Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області не має повноважень вносити зміни до договору оренди б/н від 01.12.2012, ініціювати розірвання та/або переукладання даного договору.

Розрахунок суми безпідставно збережених коштів, заявленої позивачем до стягнення, є дефектним з об`єктивних підстав, містить суттєві помилки та не може бути застосований до відповідача. Так у розрахунку зазначено невірні дані щодо сплаченого відповідачем земельного податку у вересні-грудні 2019 року, вказано завищений розмір орендної плати. Крім того надані позивачем та прокурором витяги про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки не можуть бути застосовані, оскільки зроблені за результатом неправильного застосування коефіцієнту.

При цьому, відповідач наголошує, що у разі надання прокурором та позивачем доказів на підтвердження одноособового обов`язку ТОВ "КДЛ Захід" сплачувати заборгованість за користування земельною ділянкою у період з вересня 2019 року по серпень 2022 року, стягнення плати за землю повинно відбуватись на підставі правових норм, які регулюють відповідне договірне зобов`язання по оплаті орендної плати.

Умовами договору, в редакції додаткової угоди від 29.12.2014, розмір орендної плати визначено на рівні 69 719,34 грн на місяць. За відсутності іншого погодженого розміру орендної плати, орендодавець не має права заявляти до стягнення з орендаря більший розмір орендної плати, ніж той, що був письмово погоджений сторонами договору.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

4.1. Щодо права власності на об`єкт нерухомого майна.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04.01.2023 (т.2 а.с.205-247) судом встановлено, що на земельній ділянці комунальної власності, загальною площею 4,5335 га, з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, розташовано об`єкт нерухомого майна: виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею 11369,1 кв.м.

З інформації про зміни об`єкта нерухомого майна встановлено, що 20.06.2017 внесено зміни до розділу, а саме додано: загальна площа 11 076,6 кв.м. В подальшому 24.11.2017 площу 11 076,6 кв.м. змінено на 11 369,1 кв.м.

З 14.06.2013 право власності на майно було зареєстровано за ТОВ "Схов" на підставі рішення суду від 07.04.2010 справа №2-976/2010. Як встановлено судом, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.04.2010 у справі №2-976/2010 (т.2 а.с.767-71) визнано за ТОВ "Схов" право власності на реконструйоване майно, а саме: на нежитлову будівлю, склад готової продукції, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та складаються в цілому: під літерою «А» - контрольна будка - 13 кв.м, під літ. «Б» - адміністративний будинок - 353,3 кв.м, під літ. «Ж» - склад - 10710,3 кв.м, під літ. «а» - навіс, під літ. «В» - гараж, під літ. «Г» - свинарник, під літ. «Д» - свинарник, під літ. «Е» - навіс, під літ. «ж1» - вхід в підвал, під літ. «ж2» - ганок, під літ. «ж3» - вхід в підвал, під літ. «ж4» - ганок, під літ. «ж5» - навіс, під літ. «З» - навіс, під літ. «І» - свинарник, під літ. «К» - вольєр, під літ. «Л» - вбиральня, під літ. «М» - навіс, під літ. «Н» - санітарний вузол, під літ. «О» - підсобне, під № 1-7,І - споруди, та знаходяться на земельній ділянці загальною площею 4,5335 га.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності ТОВ "Схов" на означене майно було припинено 21.12.2017.

При цьому в період з 21.12.2017 по 29.03.2019 означене майно на праві приватної власності належало ПП "Вілона". Право власності за ТОВ "Вілона" було зареєстровано, зокрема, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.12.2017, яким ТОВ "Схов" передало ПП "Вілона" до складу статутного капіталу об`єкт нерухомого майна, загальною площею 11 369,1 кв.м. При цьому, раніше рішенням власника ПП "Вілона" від 05.05.2017 включено ТОВ "Схов" до складу власників підприємства та з метою формування статутного капіталу внесено до статутного фонду нерухоме майно, що передається ТОВ "Схов", загальною площею 12 040,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 83257251237.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 425 від 29.03.2019 (а.с.58-61) Приватним підприємством "Вілона" було передано у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "КДЛ Захід" об`єкт нерухомого майна: виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями, об`єкт житлової нерухомості: Ні. Об`єкт нерухомого майна, загальною площею 11369,1 кв.м., розташований за адресою: Одеська область. Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Станційна (Мізікевича), 57.

Пунктом 1.2. договору визначено, що право власності продавця на об`єкт нерухомого майна підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером 108960806; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 83257251237, номер запису про право власності 24139874.

Згідно п. 1.3. договору нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, загальною площею 4,5335 га, кадастровий номер 5123755300:02:005:0025 з цільовим призначенням для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства.

За умовами п. 1.5. договору питання переходу до покупця прав на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, вирішується відповідно до норм Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, в обсязі та межах, встановлених для попереднього землекористувача.

Передача відповідачу означеного у договорі об`єкту нерухомого майна засвідчена актом приймання-передавання нерухомого майна від 29.03.2019 (т.1 а.с.62-63).

З матеріалів справи судом також встановлено, що об`єкт нерухомого майна, площею 4,5335 га, є предметом іпотечного договору від 19.04.2019, укладеного між ПАТ АБ "Південний" та відповідачем.

Надані сторонами документи, а також відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно свідчать, що набуте відповідачем на підставі договору купівлі-продажу нерухоме майно є тим самим майном, що належало на праві власності ТОВ "Схов" та було в подальшому передано ПП "Вілона". При цьому суд зауважує, що доводи відповідача про те, що на спірній земельній ділянці розташовано два об`єкти нерухомого майна, які належать різним власникам, не підтверджені належними та допустимим доказами.

4.2. Щодо речових прав на земельну ділянку.

Як встановлено судом, рішенням Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №1284-V від 15.10.2010 (т.1 а.с.51-52), вирішено передати ТОВ "Схов" земельну ділянку, площею 4,5335 га в довгострокову оренду терміном на 49 років.

В подальшому рішенням Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області № 575-VI від 19.10.2012 (т.1 а.с.53) внесено зміни в рішення №1284-V від 15.10.2010 (а.с.51-52) в частині розміру орендної плати, та встановлено останню на рівні 577 479,53 грн на рік, що складає 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

01.12.2012 між Великодолинською селищною радою Овідіопольського району Одеської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Схов" (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (т.1 а.с.41-45), відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Мізікевича №57, смт Великодолинське, Овідіопольського району Одеської області.

Пунктами 2 та 3 договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 5123755300:02:005:0025, загальною площею 4,5335 га. Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства (код КВЦПЗ: секція J розділ 11) (код за УЦКВЗ:1.11.6. Іншої комерційної діяльності).

Відповідно до п. 5 договору орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься Орендарем у грошові формі на рахунок Великодолинської селищної ради. Розмір орендної плати на рік встановлений на рівні 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 577 479,53 грн. Розмір орендної плати на місяць за користування земельною ділянкою на момент укладання договору 48 123,29 грн.

Згідно п.6 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку як об`єкт комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 7 договору визначено, що орендна плата сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платіжне доручення або квитанція мають містити в кодовому рядку обов`язкову інформацію про номер державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, за яку справляється плата, та строк, за який здійснюється платіж.

Розмір орендної плати переглядається не частіше одного разу на рік у випадку: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіціентів індексації, визначених законодавством; в) у наслідок інфляції; г) в інших випадках, передбачених законом (п.8 договору).

Пунктом 22 (е) договору визначено обов`язок орендаря у разі настання обставин, передбачених п.8 цього договору, підписати додаткову угоду про перегляд розміру орендної плати протягом 3 робочих днів з моменту її отримання, або направити Орендодавцю обґрунтовані заперечення.

Відповідно до п. 25 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Уразі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Договір укладено строком на 49 років. Після закінчення строку дії договору Орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк (п.4 договору).

Згідно п.26 договору дія договору припиняється у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці іншою особою.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.32 договору).

На виконання умов договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв земельну ділянку, означену в договорі, про що сторонами було складено та підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди від 28.02.2012 (т.1 а.с.49).

Рішенням Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області №1156-VІ від 26.12.2014 (а.с.54), вирішено внести зміни в договір щодо розміру орендної плати, обчислення розміру якої розпочати з 01.01.2015.

29.12.2014 між Великодолинською селищною радою Овідіопольського району Одеської області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Схов" укладено додаткову угоду (т.1 а.с.55), якою сторони внесли зміни до договору оренди землі та визначили, що розмір орендної плати на рік встановлений на рівні 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 836632,04 грн. Розмір орендної плати на місяць за користування земельною ділянкою на момент укладання договору становить 69 719,34 грн.

При цьому, доказів оформлення відповідачем речового права (права оренди) на земельну ділянку, на якій розташоване набуте нерухоме майно, матеріали справи не містять.

Натомість у підтвердження сплати земельного податку за користування земельною ділянкою відповідачем надано суду платіжні доручення за період з вересня 2019 року по січень 2022 року на загальну суму 602 003,05 грн

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив, що відповідачем протягом тривалого часу не сплачувалась плата за користування земельною ділянкою, чим порушено інтереси Великодолинської територіальної громади та інтереси держави в цілому.

Оскільки Великодолинська селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Великодолинської територіальної громади, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі на землю, одночасно виконуючи повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного законодавства, саме Великодолинська селищна рада є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави Чорноморською окружною прокуратурою спрямовано до Великодолинської селищної ради запит №63-4720ВИХ-22 від 21.09.2022 (т.1 а.с.120-124), з метою, окрім іншого, з`ясування факту захисту власником земельної ділянки інтересів територіальної громади у формі стягнення безпідставно збережених коштів, а також надання розрахунку стосовно ТОВ «КДЛ Захід».

У відповідь на запит Великодолинська селищна рада повідомила інформацію щодо спірної земельної ділянки, щодо розміру заборгованості ТОВ «КДЛ Захід» та просила Чорноморську окружну прокуратуру вирішити питання щодо можливості звернення до суду з позовною заявою в інтересах Великодолинської селищної ради, оскільки необхідна для сплати сума судового збору є значною, при цьому з поточною ситуацією, що склалася в країні через введення на території України воєнного стану, в першу чергу за рахунок бюджетних коштів здійснюються видатки за захищеними статтями, спрямовані на забезпечення життєдіяльності і збереження існуючої інфраструктури в громаді та на надання допомоги соціально незахищеним верствам населення.

Вказані обставини, за думкою суду, свідчать про самоусунення органу від реалізації функції захисту порушених державних інтересів, як наслідок наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.

Факт незвернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.

Матеріалами справи також підтверджується, що Прокуратура звернулася до Великодалинського селищного голови із повідомленням від 29.09.2022 №63-4923ВИХ-22 (т.1 а.с.128) в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача плати за користування земельною ділянкою, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави.

5.2. Щодо суті спору.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор звертаючись до суду з відповідним позовом в якості правових підстав позову вказує положення ст.1212 ЦК України, з огляду на що суд вказує наступне.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Пунктом 4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Орендар, в свою чергу, відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про оренду землі", зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України (тут і надалі в редакції, що діяла на момент набуття відповідачем права власності на нерухоме майно) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 2 ст.120 ЗК України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з частиною 3 ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.

Таким чином у разі переходу права власності на нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці, яка знаходилась в користуванні відчужувача цього майна, новий власник майна набуває відповідне право користування цією ділянкою у тому ж обсязі та умовах, які були у попереднього власника, що, відповідно, передбачає припинення права користування цією ділянкою у попереднього землекористувача.

При цьому, враховуючи, що відповідний договір, укладений з попереднім власником, розірванню не підлягає, а продовжує діяти на тих самих умовах і в тому самому обсязі для нового власника майна, фактично відбувається заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.06.2013 у справі № 21-804а16 та у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 15.01.2019 у справі № 908/27/18, від 05.02.2019 № 914/1131/18, від 16.05.2019 у справі № 922/2469/18.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, статті 7 Закону України "Про оренду землі" з моменту набуття відповідачем права власності на майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, до нього перейшло право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5123755300:02:005:0025 загальною площею 4,5335 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , передбачене умовами договору оренди землі від 01.12.2012, укладеного Великодолинською селищною радою Овідіопольського району Одеської області з первинним власником ТОВ "Схов", на тих самих умовах і в тому самому обсязі, в тому числі і в частині обов`язку зі сплати орендної плати.

При цьому обставина неоформлення речового права оренди як за ПП "Вілона", так і за відповідачем не впливає та змінює висновки суду, оскільки державна реєстрація прав є не підставою набуття речового права, а лише засвідченням вже набутого особою права з боку держави.

Натомість за змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 02 грудня 2021 справа №921/371/20.

Натомість в даному випадку, з урахуванням наведених вище висновків суду, обов`язок відповідача зі сплати орендної плати виникає в силу договору оренду землі, зобов`язання по якому виникли у відповідача після набуття права власності на розташоване на спірній земельній ділянці майно, що в свою чергу унеможливлює застосування в даному випадку положень ст. 1212 ЦК України.

З урахуванням наведених вище висновків суд зазначає, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Подібні правові висновки викладені у пунктах 81-83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципомnovit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо безоплатного користування земельною ділянкою та відшкодування коштів, пов`язаних з її використанням без належного оформлення правовстановлюючих документів на неї. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18) та від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19).

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався на норми права, які не регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Подібну правову позицію викладено у пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19).

Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18).

Отже саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Подібні правові висновки викладені у пункті 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19), пунктах 32-34 постанови Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 908/2552/17 та в пункті 7.2. постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №924/552/18.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача та відповідача щодо договірної природи зобов`язань, в той же час визначення прокурором іншої правової норми, з урахуванням зазначення в якості підстав позову обставини безоплатного користування земельною ділянкою, не є підставою для відмови у позові.

5.3. Щодо суми основного боргу.

Умовами договору оренди земельної ділянки від 01.12.2012, з урахуванням додаткової угоди від 29.12.2014, розмір щомісячної орендної плати визначено на рівні 69 719,34 грн. При цьому сторонами зазначено, що такий розмір розраховано як 4% (836632,04 грн) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тобто розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 20 915 801 грн.

Натомість, як встановлено судом, позивач при здійсненні нарахування, виходив з іншого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вирішуючи питання щодо можливості нарахування орендної плати, виходячи з нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд вказує наступне.

Частинами 1- 3 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (стаття 30 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Наведені норми права передбачають, що зміна договору оренди землі допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. При цьому якщо договір змінений судом, то зобов`язання змінюється з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (ч.5 ст. 5 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").

Отже за відсутності в матеріалах справи доказів укладання сторонами письмового правочину щодо зміни розміру орендної плати, виходячи із нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також враховуючи, що умовами договору можливість зміни в односторонньому порядку розміру орендної плати у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки не передбачена, натомість за змістом п.22 пп.е) договору обов`язок складення та надіслання додаткової угоди покладено на орендодавця, суд зазначає про відсутність у відповідача обов`язку сплати орендної плати, виходячи з нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як вже було зазначено судом, умовами договору розмір щомісячної орендної плати становить 69 719,34 грн. При цьому суд також враховує те, що умовами договором на орендаря не покладено обов`язок самостійно розраховувати суму орендної плати з урахуванням зміни коефіцієнтів індексації.

При цьому суд не надає оцінку доводам сторін щодо відповідності коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки, та технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки положенням законодавства та містобудівній документації, з метою уникнення створення штучної преюдиції у випадку подання позову щодо внесення змін до договору з огляду на зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Таким чином, за підрахунком суду, у відповідача за спірний період наявний обов`язок зі сплати орендної плати в наступних розмірах:

- 2019 рік (4 місяці) - 278 877,36 грн;

- 2020 рік 766 912,70 грн; при цьому при здійсненні розрахунку суд враховує, що відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», з урахуванням Закону України № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності за період з 01 березня по 31 березня 2020 року;

- 2021 рік - 836 632,04 грн;

- 2022 рік (8 місяців)- 557 754,69 грн.

Судом з наданих відповідачем доказів встановлено, що у спірний період останнім було сплачено земельний податок у наступних сумах: за 4 місяці 2019 року - 84 098,53 грн, за 11 місяців 2020 року - 231 270,94 грн, за 12 місяців 2021 року - 252 295,60 грн та за 2022 рік - 34 337,98 грн.

При цьому, перевіривши доводи сторін щодо сплати орендної плати за 2022 рік, суд вважає за можливе врахувати в рахунок часткової сплати виключно проведення платежу за платіжним дорученням №1518 від 23.02.2022 (т.2 а.с.66) на суму 34337,98 грн, оскільки в призначенні платежу за платіжним дорученням від 27.01.2022 вказано про сплату за грудень 2021 року.

Отже з урахуванням проведених відповідачем оплат земельного податку, загальна сума орендної плати, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1 838 173,74 грн, з огляду на що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню.

З огляду на часткове задоволення вимог позивача, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КДЛ Захід" (вул. Новгородська, буд. 3А, м. Харків, Харківська обл., 61145, код ЄДРПОУ 38503503) на користь Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області (вул. Соборна, буд. 1, корпус А, смт Великодолинське, Одеський р-н, Одеська обл., 67832, код ЄДРПОУ 04379410) заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 1 838 173 /один мільйон вісімсот тридцять вісім тисяч сто сімдесят три/ грн 74 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КДЛ Захід" (вул. Новгородська, буд. 3А, м. Харків, Харківська обл., 61145, код ЄДРПОУ 38503503) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 27 572 /двадцять сім тисяч п`ятсот сімдесят дві/ грн 61 коп.

4. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27 березня 2023 р.

Суддя Ю.М. Щавинська