Рішення

від 16.03.2023 по справі 916/1901/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1901/22Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Редько А.Г.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу №916/1901/22

за позовом Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області

в інтересах держави в особі: Білгород-Дністровської районної державної адміністрації

до відповідачів: 1.Кілійського міжрайонного управління водного господарства

2.Фізичної особи-підприємця Павлова Олександра Петровича

про визнання недійсним договору, зобов`язання звільнити штучну водойму

за участю представників:

прокуратури: Лянна О.А.

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Багно В.С. ордер серія ВН №1102516 від 14.09.2022;

від відповідача-2: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації звернувся з позовом до Кілійського міжрайонного управління водного господарства (далі - Кілійського МУВГ ), Фізичної особи-підприємця Павлова Олександра Петровича (далі ФОП Павлов О.П.), в якому просить Господарський суд Одеської області:

- визнати недійсним договір №398 по біологічному очищенню (біомеліорації) Дмитрівського водосховища від 28.07.2020, укладений між Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства та фізичною особою-підприємцем Павловим Олександром Петровичем;

- зобов`язати фізичну особу-підприємця Павлова Олександра Петровича звільнити штучну водойму Дмитрівського водосховища площею 93,5 га, яка знаходиться на території Татарбунарської об`єднаної територіальної громади Білгород-Дністровського району Одеської області;

- стягнути з відповідачів на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 4962 грн. за подачу позову на рахунок Одеської обласної прокуратури

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 14.09.2022 о 16:00, із викликом учасників справи та прокуратури у підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження сторонами надано до суду:

відзив Кілійського міжрайонного управління водного господарства на позовну заяву за вх.№18373/22 від 05.09.2022;

відзив ФОП Павлова О.П. на позовну заяву за вх.№18768/22 від 07.09.2022;

відповідь на відзив Кілійського МУВГ за вх.№1884/22 від 08.09.2022;

відповідь на відзив ФОП Павлова О.П. за вх.№19565/22 від 14.09.2022;

заперечення Кілійського МУВГ на відповідь на відзив за вх.№19611/22 від 14.09.2022;

клопотання Кілійського МУВГ про долучення доказів за вх.№22105/22 від 11.10.2022;

письмові пояснення прокуратури щодо клопотання Кілійського МУВГ про долучення доказів до матеріалів справи за вх.№22878/22 від 17.10.2022.

У підготовчому судовому засіданні 14.09.2022, за участю представників прокуратури та відповідача-1 Кілійського міжрайонного управління водного господарства, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою продовжено підготовче провадження на 30 днів, та підготовче засідання відкладено на 20.10.2022 о 10:30, із викликом учасників справи у підготовче судове засідання.

20.10.2022 о 10:30 підготовче судове засідання не відбулось, через оголошення системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою суду від 20.10.2022 підготовче засідання призначено на 09.11.2022 о 14:00, із викликом учасників справи та прокуратури у підготовче засідання.

09.11.2022 о 14:00 підготовче судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою суду від 09.11.2022 підготовче засідання призначено на 23.11.2022 о 10:00, із викликом учасників справи та прокуратури у підготовче засідання.

23.11.2022 о 10:00 підготовче судове засідання не відбулось, через відсутність електропостачання у приміщенні суду та ухвалою суду від 29.11.2022 підготовче засідання призначено на 08.12.2022 о 10:40, із викликом учасників справи та прокуратури у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 08.12.2022, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою задоволено клопотання відповідача-1 за вх.№22105/22 від 11.10.2022 та до справи долучено подані до суду докази. Окрім того, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.01.2023 об 11:20, із викликом учасників справи та прокуратури у судове засідання.

Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях оголошувалася перерва до 23.02.2023, 16.03.2023, про що судом постановлені відповідні ухвали, які занесені до проколу судового засідання.

У судовому засіданні 16.03.2023, за участю представників прокуратури та відповідача- 1, судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції прокуратури:

- ФОП Павловим О.П. безкоштовно отримано у користування строком до 2040 року штучну водойму Дмитрівського водосховища площею 93,5 га для здійснення господарської діяльності, пов`язаної із вирощуванням риби, переробкою та консервуванням риби, оптовою та роздрібною торгівлею рибою;

- спірний Договір укладено з порушенням вимог законодавства, оскільки по суті договірних відносин сторін можна зробити висновок, що він є удаваним. Фактично був вчинений договір позички нерухомого майна - земельної ділянки з розташованим на ній водним об`єктом. Таким чином, наявність у договорі № 398 від 28.07.2020, укладених між Кілійським МУВГ та ФОП Павловим О.П. по біологічному очищенню (біомеліорації) Дмитрівського водосховища, формальних умов договору підряду та договору надання послуг необхідно розцінювати як неналежне оформлення відносин позички і є лише способом, завдяки якому досягається мета безкоштовної передачі у користування ФОП Павлову О.П. спірної земельної ділянки та водного об`єкта;

- оскільки оскаржуваний Договір підлягає визнанню недійсним, то правові підстави використання ФОП Павловим О.П. спірної земельної ділянки під водним об`єктом відсутні, тому до спірних правовідносин застосовуються положення ст. 1212 ЦК України. Таким чином, ФОП Павлов О.П. згідно з вимогами ст. 16, 1212 ЦК України зобов`язаний звільнити отриману земельну ділянку з розташованим на ній водним об`єктом загальною площею 93,5 га.

- Білгород-Дністровська районна державна адміністрація на підставі ст. 2, 4, 7 ГПК України, ст. 28 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» уповноважена на звернення з позовом до суду про визнання договору недійсним, зобов`язання звільнити штучну водойму. З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді окружною прокуратурою до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації направлено лист від 12.07.2022 № 55-3043вих-22, яким повідомлено про обставини порушення інтересів держави при укладенні Кілійським МУВГ договору № 398 від 28.07.2020 з ФОП Павловим О.П. по біологічному очищенню (біомеліорації) Дмитрівського водосховища. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією листом від 14.07.2022 № 2905/01-33/22/2011 будь-якої інформації щодо вжитих заходів реагування не надано та повідомлено, що через брак коштів райдержадміністрація наразі не має можливості звернутись до суду з відповідним позовом. Обставини бездіяльності райдержадміністрації свідчать також і відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, які підтверджують, що з моменту укладення договору № 398 від 28.07.2020 між Кілійським МУВГ та ФОП Павловим О.П. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією заходи щодо звернення з відповідним позовом до суду не вживались. Таким чином, Білгород-Дністровська районна державна адміністрація обізнана про необхідність захисту інтересів держави та мала відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вжила, що відповідно до вимог ст. 131-1 Конституції У країни та ст. 23 Закону У країни «Про прокуратуру» є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного суб`єкта владних повноважень;

- аналізуючи зміст Програми, вбачається, що остання не містить інформації щодо юридичного механізму впровадження біологічної меліорації водойм. В свою чергу, Методологія з точку зору часового виміру не могла бути застосована до оспорюваного договору від 28.07.2020, оскільки станом на вказану дату мала лише погодження НДІ «Держводекологія» та ДЗ «ДЕА». При цьому, погодження науково-технічної ради Держводагентства (23.12.2020) відбулось після укладення договору, що вказує на те, що станом на момент укладення договору Методологія не набрала чинності;

- у поданому відзиві Кілійське МУВГ наполягає на тому, що обидві сторони належно виконують умови оспорюваного договору, жодних претензій щодо якості та обсягу виконаних ФОП Павловим О.П. робіт немає. При цьому, в матеріалах справи мається лист ФОП Павлова О.П. за вхідним Кілійського МУВГ №710 від 15.12.2020, що вселення риб-меліораторів в Дмитрівське водосховище у листопаді 2020 не відбулось у зв`язку «зі складними погодними умовами та зниженням температури» та просить перенести на квітень-травень 2021. При цьому, з показників кількості риби та її середньої штучної маси вбачається, що ФОП Павловим О.П. явно недотримано нормативних показників формування ПШБК на Нерушайському водосховищі, передбачених Програмою;

- у поданому відзиві на позовну заяву Кілійське МУВГ стверджує, що оплатність оспорюваного договору виражається у пункті 8.4.17 - протягом дії договору відповідно до вимог Програми здійснювати вилов, з урахуванням біологічних показників для рослиноїдних риб та раків. А також, при необхідності, проводити вилов хижих та малоцінних видів риби, відповідно до вимог Програми. Проте, риби-меліоратори та раки на жодному з етапів біологічної меліорації (вселення, знаходження у водоймі, вилучення) не потрапляють у власність та/або на баланс Кілійського МУВГ. В свою чергу, такі риби та раки як у стані малька, так і у стані старшовікової риби та раків постійно знаходяться у власності саме ФОП Павлова О.П. У зв`язку з цим, твердження Кілійського МУВГ, що оплата за спірним договором відбувається шляхом вилучення старшовікової риби та раків, які йому не належать, є недоречним та надуманим.

- не можна погодитись із твердженням Кілійського МУВГ, що визнання недійсним договору призведе до значного погіршення стану водного середовища, заростання, масового розвитку фітопланктону, критичного рівня води в аванкамерах насосних станцій, погіршення гідробіологічного стану водойми, тощо, оскільки з моменту будівництва Дмитрівського водосховища у 1964 році жодного разу не вживались саме такі заходи із біологічної меліорації та відповідно за 58 років таких «жахливих» наслідків у водоймі не відбулось;

- ФОП Павлов О.П. посилається на графік формування ПШБК на транспортуючому каналі Дунай-Сасик, який знаходиться в Ізмаїльському районі, в той час як Дмитрівське водосховище знаходиться в Білгород-Дністровському районі. Зокрема, за умовами календарного плану робіт, на який посилається відповідач як на підтвердження виконання умов оспорюваного договору, у квітні-травні 2021 року ФОП Павлов О.П. мав б здійснити зариблення водойми білим товстолобиком 1000 шт., білим амуром 300 шт., у жовтні-листопаді 2021 - коропом 300 шт., строкатим товстолобиком 500 шт., раками 100 шт.. у квітні-травні 2022 року - білим товстолобиком 1000 шт., білим амуром 300 шт. Однак, на підтвердження виконання умов договору до суду не подано жодного документу, що доводить невиконання умов оспорюваного договору.

Стислий виклад заперечень відповідача-1 Кілійського міжрайонного управління водного господарства:

- 27.07.2020 на адресу відповідача надійшов лист від ФОП Павлова О.П. з пропозицією щодо надання своїх послуг для реалізації Програми «Створення природно- штучного біомеліоративного комплексу та забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства» на Дмитрівському водосховищі. Протоколом № 8 технічної ради Кілійської МУВГ від 27.07.2020 було погоджено пропозицію ФОП Павлова О.П. щодо наміру проведення робіт з біомеліорації на Дмитрівському водосховищі, було доручено провідному юрисконсульту підготувати проект договору по біологічному очищенню (біомеліорації). В подальшому, 28.07.2020 був укладений договір № 398 по біологічному чищенню (біомеліорації) Дмитрівського водосховища, відповідно до п. 1.1 якого, за завданням замовника виконавець зобов`язується на свій ризик виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи, а замовник зобов`язується надати виконавцю у часткове користування для цілей цього договору штучну водойму Дмитрівського водосховища Кілійського міжрайонного управління водного господарства (фронт робіт), прийняти від виконавця роботи;

- при виконані робіт сторони керуються Програмою «Створення природно-штучно біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства», розробленою на підставі Патенту на корисну модель № 101959, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 12.10.2015;

- відповідно до п. 8.4.17 укладеного договору, виконавець зобов`язаний протягом дії договору відповідно до вимог Програми здійснювати вилов, з урахуванням біологічних показників для рослиноїдних риб та раків. А також, при необхідності, проводити вилов хижих та малоцінних видів риби, відповідно до вимог Програми.

- за своєю правовою природою зазначений вище договір по біологічному очищенню (біомеліорації) є договором про надання послуг.

- Кілійським МУВГ виконуються умови укладеного договору по біологічному очищенню (біомеліорації), передано в часткове користування виконавця Дмитрівське водосховище для реалізації мети договору, здійснюється постійний контроль за ходом, якістю та обсягами виконання робіт. ФОП Павловим О.П. також виконуються умови укладеного договору, жодних претензій щодо якості та обсягу виконаних робіт у нас, як у замовників послуг так і у інших контролюючих органів та організацій немає;

- вилов риб-меліораторів відповідного віку, що передбачено п. 8.4.17. і є винагородою замовника за укладеним між нами договором, що і є ціною договору та істотною умовою договору про надання послуг;

- виконання сторонами саме договору по біологічному очищенню (біомеліорації) підтверджується: програмою «Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства»; календарним графіком робіт, графіком формування ПШБК на транспортуючому каналі Дунай-Сасик, що є додатком до укладеного договору № 398 від 28.07.2020; календарним планом показників ефективної експлуатації ПШБК на 2020-2023 роки по договору № 398 від 28.07.2020; листом ФОП Павлова О.П. від 15.12.2020; зазначені документи були проігноровані представником прокуратури, їм не було надано жодної правової оцінки, що призвело до необґрунтованої та незаконної позиції позивача по справі;

- визнання недійсним договору по біологічному очищенню на Дмитрівському водосховищі, внаслідок чого припинення проведення робіт по біомеліорації з надуманих прокурором підстав, призведе до значного погіршення його стану водного середовища, заростання масового розвитку фітопланктону, що формується з обростань водоростями всіх елементів водойм на ГТС, що в свою чергу призведе до критичних рівней води в аванкамерах насосних станцій та потрапляння водоростей та очерету в насосно-силове обладнання. Припинення робіт значно погіршить гідробіологічний стан водойм та зумовить структурні зміни в його екосистемі.

- доводи позивача, що всупереч положенням Методології договір, укладено без конкурсу, договором не передбачено застосування форми звітності, розробленої автором Методології є необґрунтованими та однобокими. Так, сторони оспорюваного договору біомеліорації під час його виконання керуються не Методологією запобігання біологічним загрозам (біоперешодам) водних екосистем, а розробленою на її основі Програмою «Створення ПШБК для забезпечення експлуатації водних об`єктів Кілійського МУВГ», про що чітко зазначено в оспорюваному договорі. Водночас, зазначеною вище Методологією дійсно зазначено, що замовник укладає господарський договір з виконавцем програми ПШБК, який визначається на умовах конкурсу. З метою реалізації зазначеної вище Програми, Протоколом № 3 технічної ради Кілійського МУВГ від 08.05.2020 року відділу водних об`єктів та техногенно-екологічної безпеки (Павліченко С.Ф.) було доручено розмістити Програму на сайті Управління для ознайомлення. 27.07.2020 року на нашу адресу надійшов лист від ФОП Павлова О.П. з пропозицією щодо надання своїх послуг для реалізації Програми «Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу та забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства» на Дмитрівському водосховищі. Протоколом № 8 технічної ради Кілійської МУВГ від 27.07.2020 року було погоджено пропозицію ФОП Павлова О.П. щодо наміру проведення робіт з біомеліорації на Дмитрівському водосховищі, було доручено провідному юрисконсульту підготувати проект договору по біологічному очищенню (біомеліорації). 28.07.2020 року між нами та ФОП Павловим О.П. був укладений договір № 398 по біологічному чищенню (біомеліорації) Дмитрівського водосховища. Є очевидним, що Кілійським МУВГ було дотримано вимоги затвердженої Методології щодо проведення конкурсу, було розміщено відповідне повідомлення про запровадження Програми, отримано єдину пропозицію;про укладення договору, схвалено зазначену пропозицію на засіданні технічної ради та укладено відповідний договір з виконавцем;

- Кілійське МУВГ є неприбутковою організацією, основною метою якої є забезпечення питною та технічною водою водокористувачів громади, несення фінансового, тягарю з впровадження заходів з біологічного очищення водойм є фактично неможливим через брак коштів.

- щодо, здійснення ротації старшовікових рослиноїдних риб, який нібито, на думку прокурора була здійснена незаконно, необхідно зазначити, що Програмою ПШБК чітко встановлена необхідність вилучення старшовікових ту водних хижих видів риб, які можуть нести загрозу для молоді вселених риб. Однак, позивач обмежився цитуванням лише першого абзацу відповідного розділу Програми, не спромігшись прочитати та процитувати наступні;

- фактично позиція представника прокуратури ґрунтується на тому, що в оспорюваному договорі сторонами не визначено ціни робіт (надання послуги) за договором, як істотної умови для такого виду договорів. При цьому, п. 8.4.17. оспорюваного договору, які дозволяють виконавцю вилов риби, що і є його винагородою, позивач трактує на власний розсуд, як такі, завдяки яким ФОП Павловим О.П. нібито здійснює підприємницьку діяльність у сфері рибництва. Однак, жодних доказів на підтвердження своїх доводів позивач до суду не надає, що робить його висновки та доводи необґрунтованими та незаконними.

Стислий виклад заперечень відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Павлова Олександра Петровича:

- договір по біологічному очищенню (біомеліорації) Дмитрівського водосховища № 398 від 28.07.2020 року має всі ознаки та юридичні характеристики договору про надання послуг;

- Кілійським МУВГ виконуються умови укладеного договору по біологічному очищенню (біомеліорації), передано в часткове моє користування Дмитрівське водосховище для реалізації мети договору, здійснюється постійний контроль за ходом, якістю та обсягами виконання робіт. Мною - ФОП Павловим О.П. також виконуються умови укладеного договору, жодних претензій щодо якості та обсягу виконаних робіт у Кілійського МУВГ, як у замовників послуг так і у - інших контролюючих органів та організацій немає;

- позивачем не надано до суду жодних доказів, які могли б засвідчити факт перебування сторін оспорюваного договору в правовідносинах позички, а не в правовідносинах надання послуг з біологічного очищення. Фактично позиція представника прокуратури ґрунтується на тому, що в оспорюваному договорі сторонами не визначено ціни робіт (надання послуги) за договором, як істотної умови для такого виду договорів. При цьому п. 8.4.17 оспорюваного договору дозволяє виконавцю вилов риби, що і є його винагородою, позивач трактує на власний розсуд, як такі, завдяки яким ФОП Павлов О.П. нібито здійснює підприємницьку діяльність у сфері рибництва. Однак, знову ж таки, жодних доказів на підтвердження своїх доводів позивач до суду не надає, що робить його висновки та доводи необґрунтованими та незаконними;

- вилов риб-меліораторів відповідного віку, що передбачено п. 8.4.17. і є винагородою замовника за укладеним між нами договором, що і є ціною договору та істотною умовою договору про надання послуг;

- виконання сторонами саме договору по біологічному очищенню (біомеліорацїї) підтверджується: програмою «Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства»; календарним графіком робіт, графіком формування ПШБК на транспортуючому каналі Дунай-Сасик, що є додатком до укладеного договору № 398 від 28.07.2020; календарним планом показників ефективної експлуатації ПШБК на 2020-2023 по договору № 398 від 28.07.2020 року; листом ФОП Павлова О.П. від 15.12.2020. Зазначені документи були проігноровані представником прокуратури, їм не було надано жодної правової оцінки, що призвело до необґрунтованої та незаконної позиції позивача по справі.

Обставини справи, встановлені судом:

Розпорядженням Татарбунарської районної ради народних депутатів від 23.11.2001 № 221-XXIII Татарбунарському управлінню зрошувальних систем передано в постійне користування земельну ділянку площею 1159,4 та для будівництва та експлуатації міжгосподарських мереж, об`єктів та споруд водного господарства, на підставі якого видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 000555 від 07.04.2003, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 39.

Відповідно до п. 1.2. Положення про Кілійське міжрайонне управління водного господарства затвердженого Наказом Державного агентства водних ресурсів України №927 від 19.10.2020 Кілійське міжрайонне управління водного господарства є повним правонаступником усіх прав, обов`язків та майна реорганізованого шляхом приєднання до нього Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ 01034188).

Дмитрівське водосховище, відповідно до Додатку до Протоколу технічної Ради Кілійського МУВГ від 08.05.2020 №3, (т. 2 а.с. 31-32) було включено до Переліку водних об`єктів, які ввійшли в Програму Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу (далі ПШБК) для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства.

Зазначену Програму було розроблено на підставі зареєстрованого 12.10.2015 Державною службою інтелектуальної власності України Патенту на корисну модель №101959 Спосіб покращення природної якості води та ефективності роботи спеціальних об`єктів водозабезпечення шляхом створення природно-штучного біомеліоративного комплексу.

Як вбачається з матеріалів справи, моменту укладання договору передувала розробка:

- Методології запобігання біологічним загрозам (біоперешкодам) водних екосистем шляхом формування природно-штучного біомеліоративного комплексу (т.1 а.с.159-243), погодженої в період з квітня 2020 по грудень 2020 ДЗ "ДЕА", науково-технічною радою Держводагентства та інш.;

- Технічного завдання на розробку Програми "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації Дмитрівського водосховища Кілійського міжрайонного управління водного господарства" (т.1 а.с.244-250, т.2. а.с.1)

- Програми "Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства" (т.2 а.с.2-18).

28.07.2020 між Кілійським МУВГ (Замовник) та ФОП Павлов О.П. (Виконавець) укладено договір №398 по біологічному очищенню (біомеліорації) Дмитрівського водосховища із змінами, внесеними відповідно до угоди № 1 від 30.09.2022 про внесення змін до договору №398 по біологічному очищенню (біомеліорації) Дмитрівського водосховища.

Відповідно до п. 1.1. Договору у редакції Угоди №1 від 30.09.2022 за завданням Замовника Виконавець зобов`язується на свій ризик виконані та здати Замовнику в установлений Договором строк роботи, а Замовник зобов`язується надати Виконавцю безперешкодний доступ до Дмитрівського водосховища Кілійського міжрайонного управління водного господарства (фронт робіт) і прийняти від Виконавця роботи та погодити визначену договором винагороду.

Роботи вказані у п.1.1. Договору - це робот и з біомеліорації (біологічого очищення від водної рослинності та біоперешкод) Дмитрівського водосховища загальною площею водного дзеркала 93.5 га, шляхом забезпечення вселення, відтворення і життєдіяльності рослиноїдних риб-меліораторів, раків, іншої іхтіофлори і іхтіофауни, поліпшення умов їх існування та регулювання їх чисельності шляхом добування (вилову) для досягнення мети договору.

При виконанні робіт сторони керуються Програмою «Створення природно-штучно біомеліоративиого комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства», розробленою на підставі Патенту на корисну модель №101959, зареєстрованого в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 12.10.2015, (надалі іменується «Програма»).

Риби - меліоратори та раки в даному Договорі с власністю Виконавця і виступають інструментом (матеріально-товарними цінностями (МТЦ) виконання робіт по досягненню мети договору.

Згідно з п. 1.2. Договору метою договору є максимальна можлива очистка каналу від надлишкової кількості водної рослинності, фіго- та зоопланктону, інших домішок біологічного походження з метою зменшення втрат при його експлуатації та витрат на подачу води водокористувачам, а також формування води високої якості і збереження об`ємів води.

Склад, обсяги і строки робіт, що доручаються до виконання Виконавцю, визначені календарним графіком робіт (Додаток №1) (п. 1.3. Договору).

Строки виконання робіт можуть змінюватись у разі виникнення обставин, які можуть бути взяті сторонами до уваги щодо перегляду строків виконання робіт (п. 1.5. договору).

Умовами п.1.6. договору сторони погодили, що біоресурси не знаходяться у водосховищі в умовах природної волі та не підпадають під дію Закону України "Про рибне господарство", Закону України "Про аквакультуру".

Відповідно до п.1.7. договору у Підрядника не виникає прав власності на водний об`єкт, ця угода не приховує передачу його в оренду Підряднику.

Наслідком виконання робіт за даним договором є біологічне очищення водойми від надлишкової рослинності та біоперешкод, пригнічення розвитку різних груп гідробіонтів та зниження трофності водойми (п.2.1. договору).

Пунктом 2.2. договору сторони погодили, що кількісним та якісним показником предмету договору є доведення (зниження) заростання макрофітами до 15% площі акваторії водойми (зменшення кількісних показників розвитку фітопланктону на 50%), і інші показники, в строки, передбачені календарним планом показників ефективної експлуатації природно-штучного біомеліоративного комплексу (надалі іменується ПШБК) (Додаток №6 до договору).

У пункті 2.3. договору сторони погодили, що по закінченню кожного п`ятирічного циклу проведення біомеліоративних заходів Виконавець надає Замовнику висновок спеціалізованої наукової установи про результати проведених робіт з біологічного очищення водойми.

Згідно з п. 4.1. договору у редакції додаткової угоди №1 від 30.09.2022 виконавець розпочне виконання робіт з дня забезпечення безперешкодного доступу Виконавця до водойми (фронту робіт) і завершить виконання робіт в термін, передбачений календарним графіком роботи.

Відповідно до п.4.2.-4.3. договору невід`ємною частиною Договору є Календарний графік робіт, в якому визначаються дати початку та завершення етапів робіт, обумовлених Договором. Датою завершення робіт вважається дата закінчення Договору. Виконавець може достроково завершити деякі етапи виконання робіт і здати їх Замовнику, якщо це не знизить якість робіт і не матиме негативного впливу на кінцевий результат ефективної експлуатації Природно-штучного біомеліоративного комплексу.

Водойма надається виконавцю в порядку, передбаченому Договором, і оформлюється відповідним актом приймання-передачі (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.5. Договору Виконавець здійснює оновлення популяції біомеліораторіь (вилучення старшевікових видів риб та раків). Терміни, обсяги, порядок вилучення, а також вселення риб-меліораторів, і раків га їх результати оформлюються Актами.

За змістом п. 6.7. договору викладеного у редакції Додаткової угоди №1 від 30.09.2022 додаткова (надлишкова) кількість риб-меліораторів і раків, отриманих в процесі біологічного очищення водойми, є власністю Виконавця, і використовується для відшкодування своїх витрат при виконанні робіт, що і вважається винагородою Виконавця за виконані роботи.

Згідно п. 7.1. договору приймання-передача робіт проводиться в порядку, встановленому чинним законодавством України та Договором і оформлюється Актом приймання-передачі (Додаток № 2 до Договору).

За умовами п. 7.6. договору роботи приймаються щороку, до 29 грудня року, в якому виконувались роботи.

У відповідності до п. 8.2.1. договору у редакції Додаткової угоди №1 від 30.09.2022 Замовник зобов`язаний забезпечити своєчасний, безперешкодний доступ Виконавця до водойми (фронту робіт), передати у той же час інші необхідні вихідні дані відповідно до договору.

Згідно з п. 8.3.4. договору у редакції Додаткової угоди №1 від 30.09.2022 виконавець має право безперешкодного доступу до водойми (фронту робіт) для виконання предмету договору на весь період дії договору.

Підрядник, в свою чергу відповідно до п. 8.4.1., 8.4.3., 8.4.17. договору, зобов`язаний у строк, згідно з умовами Договору. Програми, вимогами чинного законодавства та іншими вимогами, що звичайно ставляться до такого виду робіт, виконати передбачені Договором роботи. Забезпечити охорону майнової цілісності ПШБК. Потягом дії договору відповідно до вимог Програми здійснювати вилов, з урахуванням біологічних показників для рослиноїдних риб та раків. А також, при необхідності, проводити вилов хижих та малоцінних видів риби, відповідно до вимог програми.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2040, у разі якщо до 01.05.2040 жодна із сторін письмово не заявить про намір закінчити Договір, він вважається продовженим (пролонгованим) строком на 15 років на тих самих умовах (п. 11.1. Договору).

Окрім договору, сторонами також було підписано додатки до договору, зокрема:

- додаток №1 "Календарний графік робіт", в якому в тому числі погоджено вид біомеліоранта, кількість, наважка, термін вселення та ін.;

- додаток №5 "Акт прийому-передачі фронту робіт", за змістом якого у редакції Угоди №1 від 30.09.2022 замовник надає виконавцю безперешкодний доступ до водойми, площею водного дзеркала 93,5 га Дмитрівського водосховища (фронт робіт) для виконання робіт відповідно до договору;

- додаток №6 "Календарний план показників ефективної експлуатації ПШБК на 2020-2023 роки";

Додатком №7 до вказаного договору є витяг з Програми „Створення природно-штучного біомеліоративного комплексу для забезпечення ефективної експлуатації водних об`єктів Кілійського міжрайонного управління водного господарства, що стосується Дмитрівського водосховища.

Призначенням вказаного водосховища, відповідно до частини п`ятої Додатку № 7 до договору є зрошення, ширина прибережної захисної смуги 50м.

Висновки суду.

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування позовних вимог прокуратура посилається на визнання недійсним договору по біологічному очищенню (біомеліорації) Дмитрівського водосховища від 28.07.2020, укладеного між відповідачами, зміст якого суперечить положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, та який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, а має ознаки договору позички.

Звертаючись із позовом про визнання недійсним правочину, прокуратура згідно з вимогами статей 13, 74 ГПК України повинна довести наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення.

Приписами частини першої статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому зміст договору як дво- чи багатостороннього правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (статті 628 ЦК України).

Тобто правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Водночас, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, є удаваним (стаття 235 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово зазначав, що за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Отже, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинений з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. Відповідні висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 916/933/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16-ц та постановах Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 915/857/20, від 02.02.2022 у справі № 927/1099/20, від 03.11.2021 у справі № 918/1226/20.

Отже, вирішуючи питання щодо наявності підстав для визнання спірного договору недійсним, перш за все, вважає за необхідно надати оцінку правовій природі спірного договору, у зв`язку з чим колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами ч.1 ст. 902 ЦК України Виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно з частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір про надання послуг є двостороннім, оскільки виконавець і замовник наділені як правами, так і обов`язками. На виконавця покладено обов`язок надавати послугу і надано право одержувати відповідну плату. Замовник, у свою чергу, зобов`язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця. Тобто замовник здійснює оплату фактично наданих послуг, якщо сторони не домовилися про інше.

В свою чергу частинами 1, 2 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з приписами статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частинами 1 та 3 статті 827 ЦК України передбачено, що за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Отже, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Всім послугам властива одна спільна ознака - результату передує здійснення дій, які не мають матеріального змісту, тобто під час надання послуг продається не сам результат, а дії, які до нього призвели.

Послуги відрізняються також від робіт. Якщо у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму, то у зобов`язаннях про надання послуг результат діяльності виконавця не має речового змісту. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги. Сама ж послуга споживається у процесі її надання, тому її визначають як діяльність, спрямовану на задоволення будь-яких потреб.

Натомість своєрідність договору позички полягає в тому, що передаючи річ у користування, позичкодавець не отримує зустрічного задоволення, прямої вигоди.

На відміну від договорів про надання послуг / підряду, договір позички укладається для отримання можливості користуватися земельною ділянкою (в тому числі землями, зайнятими об`єктом водного фонду) з використанням її корисних властивостей.

Надаючи правову оцінку умовам договору, правам та обов`язкам сторін, з метою визначення спрямованості їх дій та правових наслідків, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

У відповідності до статті 3 Водного кодексу України (далі - ВК України) усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать:1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах; інші водні об`єкти; 2) підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.

Згідно зі статтею 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на води (водні об`єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об`єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (частина перша статті 58 ЗК України, стаття 4 ВК України).

Земельна ділянка, на якій розташоване спірне Дмитрівське водосховище, належить на праві постійного користування Кілійському міжрайонному управлінню водного господарства.

Статтею 95 ЗК України встановлено права землекористувачів, якими визначено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Розташоване на вказаній земельній ділянці Дмитрівське водосховище, призначене, як встановлено судом та сторонами жодним чином не спростовано, для зрошення є транзитної ємністю для зрошення.

Визначаючи зміст права користування, господарський суд зауважує, що надання у користування певного об`єкту передбачає обмеження прав особи, що передає такий об`єкт у користування, та відповідно виникнення прав, у особи, яка набуває право користування.

Натомість в даному випадку, як встановлено господарським судом з аналізу умов договору, жодних прав та обов`язків щодо земельної ділянки разом з розташованим на ній водним об`єктом відповідачу-2 передано не було, а Кілійське МУВГ продовжує володіти та користуватися Дмитрівським водосховищем.

Окрім того, з наданих учасниками справи пояснень та поданих доказів, вбачається виконання відповідачем-2 визначених у договорі робіт/послуг, які фактично споживаються Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства.

При цьому кінцевою метою послуг, що надаються, відповідно до умов договору, є очистка каналу від надлишкової кількості водної рослинності та інших домішок біологічного походження, в тому числі з метою формування води високої якості, збереження її об`ємів.

Вказані обставини свідчать про те, що спірний договір за своєю правовою природою є змішаним договором з елементами договорів надання послуг та підряду.

При цьому, незважаючи на те, що сторонами договору було внесено зміни у такий договір шляхом виключення формулювання "часткове користування" угодою №1, обсяг прав та обов`язків фактично за таким договором не змінювався, оскільки зміст договору свідчить, що Дмитрівське водосховище передано саме для проведення робіт/послуг, обумовлених договором.

Щодо тверджень прокуратури про відсутність у спірному договорі зобов`язань відповідача-1 по здійсненню оплати відповідачу-2 за виконану роботу (надані послуги), тобто не визначення ціни роботи (надання послуги), яка є істотною умовою для таких видів договорів, то слід зазначити, що конструкція ст.903 Цивільного кодексу України не вимагає обов`язкової оплатності наданих послуг, тобто, вказана норма ЦК України передбачає можливість безоплатного надання послуг.

При цьому певною комерційною вигодою від надання послуг сторони договору вважають вилов старшовікових особин риб-вселенців наважкою від двох кілограмів та вище, що чітко передбачено умовами договору.

В свою чергу положеннями ч.2 ст. 843 ЦК України визначено, що якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Тобто, вказаною нормою також передбачено можливість не встановлення у договорі підряду ціни роботи, а передбачено можливість її визначення за рішенням суду.

Також, господарський суд вважає не доведеною з боку прокуратури наявність у визначеній в договорі діяльності відповідача ознак аквакультури (рибництва).

Так, за визначенням термінів, наведених у статті 1 Закону України "Про аквакультуру" № 5293-VI від 18.09.2012, аквакультура (рибництво) - це сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

Частиною 1 статті 13 Закону № 5293-VI від 18.09.2012 встановлено, що за напрямами діяльності аквакультура може здійснюватися з метою: отримання товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура); штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів; надання рекреаційних послуг.

Водночас матеріали справи не містять та прокуратурою не доведено обставини отримання відповідачем-2 товарної продукції аквакультури та її подальшої реалізації (товарна аквакультура).

Посилання прокуратури про обсяги водних біоресурсів, які матиме змогу отримувати щорічно відповідач-2, є припущеннями, які не ґрунтуються на належних та достовірних доказах, при цьому право відповідача-2 на вилучення старшевікових видів риб та вилов хижих та малоцінних видів риб ґрунтується виключно на умовах договору та проводиться з метою уникнення канібалізму, заморів і перезариблення водного об`єкту, при цьому вилучення старшовікових туводних хижих видів риб є обов`язковим з огляду на те, що вони можуть нести загрозу для молоді вселених видів водних біоресурсів.

Штучним розведенням (відтворенням) водних біоресурсів, відповідно до положень ч.1 ст. 1 Закону України "Про аквакультуру", є діяльність з розведення (відтворення), вирощування об`єктів аквакультури, пов`язана з їх подальшим вселенням у водні об`єкти (їх частини) для відновлення природних популяцій, поповнення запасів водних біоресурсів та збереження їх біорізноманіття.

Однак, належними та допустимими доказами прокуратурою не доведено здійснення відповідачем-2 сільськогосподарської діяльності із штучного розведення, утримання та вирощування об`єктів аквакультури. При цьому вселення різноманітних видів біомеліоранта проводиться ФОП Павловим О.П. виключно на виконання і у відповідності до умов договору, з метою надання послуги з очищення каналу та води.

Окрім того, погодження сторонами у договорі видів біомеліорантів (білий товстолобик, білий амур, короп, строкатий товстолобик та раки), а також видів риб, які можуть бути вилучені (окунь, щука, судак, сом), як такі, що можуть нести загрозу для молоді вселених риб, також свідчить про відсутність в діях відповідача-2 ознак діяльності з розведення аквакультури.

Посилання прокуратури на наявність у відповідача-2 можливості щорічно здійснювати вилов водних біоресурсів в обсягах, що відповідають показникам самостійного господарства із вирощування рибних ресурсів, господарським судом також до уваги не приймаються, оскільки по-перше ґрунтуються на припущеннях щодо можливого вилову, по-друге в матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження обсягів (показників), що відповідають самостійному господарству із розведення рибних ресурсів.

За визначенням термінів, наведених у статті 1 Закону України "Про аквакультуру", рекреаційні послуги у сфері аквакультури - діяльність, пов`язана з організацією відпочинку, в тому числі з наданням права на здійснення любительського та спортивного добування (вилову) об`єктів аквакультури, а також створенням умов для спостереження за гідробіонтами з метою задоволення естетичних і пізнавальних потреб.

Також, матеріали справи не містять доказів надання відповідачем-2 рекреаційних послуг.

Отже, господарський суд вважає хибною позицію прокуратури про те, що на правовідносини за спірним договором регулюються Законом України „Про аквакультуру.

З огляду на вище викладене, господарський суд вважає, що прокуратурою не надано належних та допустимих доказів спрямованості волі сторін спірного договору на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені даним договором, та настання між сторонами такого договору інших прав та обов`язків ніж ті, які передбачені оспорюваним договором, а відтак відсутні правові підстави для визнання правочину недійсним.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що поведінка сторін договору може викликати сумніви щодо реальності їх намірів на досягнення мети договору, оскільки укладенню договору передували вчинення дій, зокрема, щодо затвердження Кілійським міжрайонним управлінням водного господарства технічного завдання на розробку Програми, а також розроблення цієї програми Науково-дослідним інститутом Держводекологія.

Щодо вимоги прокуратури про зобов`язання ФОП Павлова О.П. звільнити штучну водойму Дмитрівського водосховища площею 93,5 га на підставі вимог ст.ст. 16, 1212 ЦК України,то господарський суд виходячи із того, що дана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору, підстав для задоволення якої судом не вбачається, у задоволенні цієї похідної позовної вимоги, також відмовляє.

Щодо витрат прокуратури по сплаті судового збору, то на підставі ст.129 ГПК України та правового висновку викладеного у постанові Великої Палати ВС від 05.10.2022 у справі №923/199/21, судові витрати прокуратури по сплаті судового збору покладаються на прокуратуру у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 221, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити Керівнику Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі: Білгород-Дністровської районної державної адміністрації у задоволенні позову до Кілійського міжрайонного управління водного господарства, Фізичної особи-підприємця Павлова Олександра Петровича про визнання недійсним договору, зобов`язання звільнити штучну водойму у справі №916/1901/22.

2.Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 962 грн. покласти на Одеську обласну прокуратуру.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 27 березня 2023 р.

Суддя Г.Є. Смелянець