Рішення

від 21.03.2023 по справі 918/1383/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2023 р. м. Рівне Справа № 918/1383/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Мельник В.Я. розглянувши у справі

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк"

про банкрутство Закритого акціонерного Товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"

в загальному позовному провадженні позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.11, код ЄДРПОУ 39827967)

до відповідача 1: Закритого акціонерного Товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"(35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код ЄДРПОУ 33733690)

до відповідача 2: Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код ЄДРПОУ 30716578)

про зміну правовідношення та визнання права на іпотеку

В засіданні приймали участь:

від боржника: не з`явився;

від кредитора: ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" - Хоптар Ж.О.;

від ліквідатора: не з`явився;

від позивача: адвокат Белкін Л.М.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Рівненської області від 29.05.2017 року Закрите акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" в межах справи про банкрутство звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача 1 Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин", до відповідача 2 Приватного сільськогосподарського підприємства "Полісся", в якій просить:

1. Змінити правовідношення за іпотечним договором №1312-2 від 13.12.2005 року, укладеним між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) - та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк», який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрований в реєстрі за № 4227, шляхом заміни сторони іпотекодавця за договором - з Закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) на Приватне сільськогосподарське підприємство «Полісся» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, код 30716578), з покладанням на останнє усіх прав та обов`язків іпотекодавця.

2. Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (03150,, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 11, код 39827967) як іпотекодержателя відповідно до запису про іпотеку номер 31243295 відносно нерухомого майна, яке визначене предметом іпотеки у зазначеному іпотечному договорі № 1312-2 від 13.12.2005 року, укладеному між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) - та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» - та посвідченому приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованому в реєстрі за № 4227, та яке рахується у власності Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, код 30716578), а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 64,4 кв. м, будівля пташника загальною площею 844,8 кв. м, будівля пташника № 1 загальною площею 767,5 кв. м, будівля» пташника № 2 загальною площею 840,6 кв. м, будівля насосної загальною площею 5,9 кв. м,2 будівля ваговою для зважування загальною площею 18,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Углище, вул. Річна, 30.

Свої вимоги Позивач мотивує тим, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» про заміну кредитора у справі № 918/1383/16. Здійснена заміна первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал». Зобов`язано ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» Драгун Ірину Іванівну внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів. До ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» перейшли всі права, які забезпечують виконання зобов`язань Боржником за вказаним кредитним договором (неустойка, штраф, пеня, порука, гарантія, тощо), навіть якщо вони не згадані в тексті, договору. З моменту відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» стало правонаступником Банку у всіх судових справах та/або виконавчих провадженнях щодо Кредитного договору та договорів забезпечення, майнові права за якими відступаються за даним Договором. У відповідності до п. 4 Договору, ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» виконало свої фінансові зобов`язання у повному обсязі та сплатило на користь Банку грошові кошти в сумі 6 105 135 (шість мільйонів сто п`ять тисяч сто тридцять п`ять) гривень 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 171 від 13.02.2019 та №222 від 13.02.2019. Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з якого надісланий ліквідатором, вказана іпотека не скасовувалася, вважається зареєстрованою та чинною, іпотекодержателем по даному майну визначене ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» (номер запису про іпотеку 31243295). При цьому підставою для виникнення іпотеки визначений договір іпотеки, серія та номер: 4227, виданий 13.12.2005 року, видавник: Приватний нотаріус Омельяненко І.В. Саме такий (4227) номер реєстрації у нотаріальному реєстрі має іпотечний договір № 1312-2 від 13.12.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Омельяненко І. В.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.05.2017 року у даній справі №918/1383/16 вимоги Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» визнані такими, що забезпечені заставою майна боржника. Таким чином, вважає, що вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» у даній справі №918/1383/16 є такими, що забезпечені заставою майна боржника.

ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» вважає, що правомірно ставить питання про внесення до іпотечного договору № 1312-2 від 13.12.2005 року назви нового іпотекодавця - Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся», а також визнання за правонаступником Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» статусу іпотекодержателя по цьому майну (цьому договору), незалежно від формальної зміни власника цього майна.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.12.2019 року у справі про банкрутство позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ні Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», ні ліквідатор вказаного товариства відзиву на позов суду не надали, причин неподання суду не повідомили.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Полісся» надало суду відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує посилаючись при цьому на наступне.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Полісся» є власником нерухомого майна, а саме: будівля прохідної, будівля пташника, будівля пташника №1,будівля пташника № 2, насосна станція, будівля вагової для зважування худоби по вул. Річна 30, с. Углище Рівненського району. Нерухоме майно ПСП «Полісся» не могло бути предметом іпотеки, оскільки не перебувало у власності в іпотекодавця ЗАТ «СГП «Жобрин». В свою чергу ПСП «Полісся» жодного нерухомого майна в забезпечення виконання зобов`язань ПАФ «Брошукова» не надавало. А відтак вважає, що зміна правовідношення у договорі неможлива.

Зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦПК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадна: | встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цимшкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховував, при укладенні договору. Приватне сільськогосподарське підприємство «Полісся» не укладало жодних договорів іпотеки з ПАТ «Західінкомбанк», укладений договір іпотеки №1312-2 вважає нікчемним. Зазначає, що зміна власника нерухомого майна відбулася не внаслідок переходу прав власності, а за судовим рішенням про захист цього права, жодних зобов`язальних відносин між сторонами не виникло, а відтак і зміни правовідношення не може бути взагалі.

Також відповідач 2 вважає, що іпотека як різновид застави зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна відповідних відомостей про обтяження, однак такі відсутні.

Крім того відповідач 2 вважає, що ТОВ "ФК Профкапітал" звернулося до суду з пропуском строку позовної давності та мотивує це наступним.

У позовній заяві ТОВ "ФК "Профкапітал" зазначає, що 15 лютого 2019 року ним було придбано право вимоги згідно кредитного договору та договору забезпечення до нього. А у подальшому товариству стало відомо, що у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно власником об`єктів нерухомості, які знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Углище, вул. Річна, 30, та є предметом іпотеки обліковується Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся". Дата внесення запису про право власності - 30 грудня 2012 року. Однак, відомості про обтяження описаною вище іпотекою саме майна, що обліковується за ПСП "Полісся" в Державному реєстрі прав відсутні. Однак, ПАТ "Західінкомбанк" (у якого фінансова компанія придбала право вимоги) про дані обставини було відомо ще у 2012 році. Між ПСП "Полісся", ЗАТ "СГП "Жобрин", пайовиками та ПАТ "Західінкомбанк" існувала численна кількість судових справ (господарських, адміністративних та цивільних). Кінцевим результатом було відновлення реєстрації права власності на об`єкти нерухомості за його законним власником, а саме ПСП "Полісся". Закон України "Про доступ до судових рішень" визначає порядок доступу до судових рішень з етою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства. Згідно зі статтями 3, 4 цього Закону суд агальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення і кремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або иготовлення повного тексту. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади країни.

Виходячи з викладеного, вважає, що ПАТ "Західінкомбанк" знав про реєстрацію права власності та відсутність обтяжень ще у 2012 році. Вказує, що враховуючи встановлену можливість довідатись про порушення своїх прав починаючи з грудня 2012 року, строк позовної давності щодо позовних вимог про визнання права на іпотеку (пункти 1, 2 позовної заяви) у даній справі сплив у грудні 2015 року, а позивач звернувся до господарського суду з цими вимогами поза межами строку позовної давності в 2021 році.

З огляду на викладене, відповідач 2 заявляє, що до даних правовідносин підлягають застосуванню строки позовної давності.

Позивач надав суду відповіді на відзиви відповідача 2 в яких зазначає про їх необгрунтованість та безпідставність.

В подальшому Позивач подав до суду Заяву про зміну предмета позову в якій просить:

1.Змінити правовідношення за іпотечним договором № 1312-2 від 13.12.2005 року, укладеним між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) - та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством Західінкомбанк» - та посвідченим приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4227, шляхом заміни сторони іпотекодавця за договором - з Закритого акціонерного товариства Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) на Приватне сільськогосподарське підприємство «Полісся» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, код 70716577), з покладанням на останнє усіх прав та обов`язків іпотекодавця.

2.Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 11, код 39827967) як іпотекодержателя відповідно до запису про іпотеку номер 31243295 відносно нерухомого майна, яке визначене предметом іпотеки у зазначеному іпотечному договорі № 1312-2 від 13.12.2005 року, укладеному між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) - та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» - та посвідченому приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованому в реєстрі за № 4227, та яке рахується у власності Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, код 30716577), а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 64,4 кв. м, будівля пташника загальною площею 844,8 кв. м, будівля пташника № 1 загальною площею 767,5 кв. м, будівля пташника № 2 загальною площею 840,6 кв. м, будівля насосної загальною площею 5,9 кв. м, будівля вагової для зважування загальною площею 18,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Углище, вул. Річна, 30.

3. Звернути стягнення на іпотечне майно, яке є предметом іпотечного договору № 1312-2 від 13.12.2005 року та обліковується у власності Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся», а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 64,4 кв. м, будівля пташника загальною площею 844,8 кв. м, будівля пташника № 1 загальною площею 767,5 кв. м, будівля пташника № 2 загальною площею 840,6 кв. м, будівля насосної загальною площею 5,9 кв. м, будівля вагової для зважування загальною площею 18,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Углище, вул. Річна, 30, - шляхом продажу цього майна разом чи окремими частинами в установленому законом порядку та погашенням боргу перед Позивачем (Іпотекодержателем) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал".

Ухвалою суду від 17.10.2022 року повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.11, код ЄДРПОУ 39827967) Заяву про зміну предмета позову в частині позовної вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно, яке є предметом іпотечного договору № 1312-2 від 13.12.2005 року та обліковується у власності Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся», а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 64,4 кв. м, будівля пташника загальною площею 844,8 кв. м, будівля пташника № 1 загальною площею 767,5 кв. м, будівля пташника № 2 загальною площею 840,6 кв. м, будівля насосної загальною площею 5,9 кв. м, будівля ваговою для зважування загальною площею 18,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Углище, вул. Річна, 30, - шляхом продажу цього майна разом чи окремими частинами в установленому законом порядку та погашенням боргу перед Позивачем (Іпотекодержателем) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал".

Ухвалою суду від 20.12.2022 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою представника відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся».

В судове засідання 21.03.2023 року не з`явилися представник ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» та повторно представник відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся». Про дату, час та місце розгляду справи вказані сторони повідомлені належним чином. Причин неявки у судове засідання представники вказаних сторін суду не повідомили.

Відповідно п.1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відтак суд доходить висновку про можливість розгляду справи по суті без участі представників вищевказаних сторін.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17.01.2017 року за заявою Публічного акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» порушено провадження у справі №918/1383/16 про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин».

Ухвалою суду від 12.05.2017 року затверджено реєстр вимог кредиторів Закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» у складі:

Рівненська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Рівненській області з грошовими вимогами в сумі 6 701 грн. 50 коп.;

Публічне акціонерне товариство «Держаний ощадний банк України» в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» з грошовими вимогами в сумі 2 291 786 грн. 86 коп.;

Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» з грошовими вимогами в сумі 3 483 458 грн. 26 коп., в тому числі 803 874 грн. 98 коп. неустойка (штраф, пеня) - черговість задоволення вимог шоста; 2 679 583 грн. 28 коп. - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника та внесені окремо до реєстру. Судовий збір в сумі 3200 грн. 00 коп. - черговість задоволення вимог перша.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 липня 2022 року, Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» про визнання забезпеченим кредитором задоволено частково. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" забезпеченим кредитором у справі № 918/1383/16 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" з вимогами до останнього у сумі 2 679 583,28 грн. - вимоги, що забезпечені заставою боржника на підставі кредитного договору №1312-2 від 13.12.2005 з додатковими договорами до кредитного договору, іпотечного договору № 1312-2 від 13.12.2005 з додатковими договорами, договору від 18.04.2019 №560 про відступлення права вимоги за договором іпотеки №1312-2 від 13.12.2005. Зобов`язано ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів.

Заміна кредитора у даній справі №918/1383/16 відбулася виходячи з того, що 22.01.2019 року відбувся аукціон з продажу права вимоги ПАТ «Західінкомбанк» за кредитним портфелем - Лот №F44GL37362. Згідно Протоколу №UA-EA-2018-12-29- 000001-Ь від 22.01.2019 переможцем аукціону стало ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал». За результатами аукціону між ПАТ «Західінкомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал (Новий кредитор) було укладено Договір №2018-12-29-000001-9 про відступлення права вимоги від 15.02.2019 (далі по тексту - Договір). В Додатку № 3 до Договору вказано, що Банк відступив, а Новий кредитор набув право вимоги до ПАФ «Брошукова» (код ЄДРПОУ 30716583, адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Іваничі, боржник). Права вимог, які відступилися, ґрунтуються на кредитному договорі № 1312-2 від 13.12.2005 р. з додатковими до нього договорами (угодами), укладеними між Банком та ПАФ «Брошукова». У відповідності до умов даного Кредитного договору Банк надав Боржнику кредит в розмірі 2 000 000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, зі сплатою 17,5% процентів річних. Новий кредитор набув право вимоги за даним кредитним договором в повній сумі заборгованості за кредитним договором, яка існувала станом на 15.02.2019 року, де основна сума боргу (тіло кредиту) 2.000.000,00 грн. (два мільйони грн. 00 коп.), несплачені проценти становлять 679.583,28 грн. (шістсот сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят три гри. 28 коп.), а також сум штрафів та пені, тощо за невиконання умов кредитного договору. Одночасно з відступленням права вимоги за кредитним договором Банк відступив Новому кредитору права вимоги за договорами, які є забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, зокрема:

іпотечний договір №1312-2 від 13.12.2005 року, укладений між Банком та іпотекодавцем ЗАТ «СГП «Жобрин» (код ЄДРПОУ 33733690, адреса: Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Жобрин, вул. Центральна, буд.7), посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., та зареєстрований в реєстрі за № 4227, відповідно до якого (договору) надано в іпотеку будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 64,4 кв. м, будівля пташника загальною площею 844,8 кв. м, будівля пташника № 1 загальною площею 767,5 кв. м, будівля пташника № 2 загальною площею 840,6 кв. м, будівля насосної загальною площею 5,9 кв. м, будівля вагової для зважування загальною площею 18,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Углище, вул. Річна, 30.

Відтак, з огляду на вищезазначене до ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» перейшли всі права, які забезпечують виконання зобов`язань Боржником за вказаним кредитним договором (неустойка, штраф, пеня, порука, гарантія, тощо), навіть якщо вони не згадані в тексті, договору. З моменту відступлення права вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» стало правонаступником Банку у всіх правовідношеннях, у тому числі у судових справах та виконавчих провадженнях, щодо Кредитного договору та договорів забезпечення, майнові права за якими відступаються за даним Договором. У відповідності до. п. 4 Договору, ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» виконало свої фінансові зобов`язання у повному обсязі та сплатило на користь Банку грошові кошти в сумі 6.105.135,00 грн. (шість мільйонів сто п`ять тисяч сто тридцять п`ять гривень 00 коп.), що підтверджується платіжними дорученнями №171 від 13.02.2019 та № 222 від 13.02.2019.

Відповідно до ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому, процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Таким чином, вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» у даній справі № 918/1383/16 є такими, що забезпечені заставою майна боржника.

У зв`язку із даною заміною ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» звернулося до ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» Драгун Ірини Іванівни із запитом про наявність/відсутність/виявлення майна, визначеного як заставне відповідно до іпотечного договору № 1312-2 від 13.12.2005 року. У відповідь ліквідатор направив Товариству листа від 01.11.2019 року за № 130/01-20, в якому повідомив, що ліквідатором отримано 21.10.2019 року Інформаційну довідку з Державного реєстру прав на нерухоме майно, інших перелічених в листі реєстрів, з яких вбачається, що дане майно у 2005 році було у власності приватної агропромислової фірми «Брошукова», а у 2012 році - Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся». ЗАТ «СГП «Жобрин» зазначено як майновий поручитель.

Натомість в іпотечному договорі №1312-2 від 13.12.2005 року зазначено, що іпотекодавцем по даному договору є Закрите акціонерне товариство «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», останнє визначене саме як власник, оскільки у пункті 3.6 іпотечного договору вказано, що предмет іпотеки, а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 64,4 кв. м, будівля пташника загальною площею 844,8 кв. м, будівля пташника № 1 загальною площею 767,5 кв. м, будівля пташника № 2 загальною площею 840,6 кв. м, будівля насосної загальною площею 5,9 кв. м, будівля вагової для зважування загальною площею 18,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Углище, вул. Річна, 30 (перелічені у пункті 3.3 договору), - належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі «Рівненська агропромислова біржа «Прайс-Агро» від 05 жовтня 2005 року, справа № 10/05, та зареєстрованого в Комунальному, підприємстві «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» 13 жовтня 2005 року в книзі 2, номер запису 75-71.

В процесі розгляду даної справи №918/1383/16 з`ясувалося, що право власності на вищевказане іпотечне майно, яке знаходилося у власності ЗАТ "СГП "Жобрин", переоформлено на відповідача 2 - Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся".

Разом із тим, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з якого надісланий ліквідатором, вказана іпотека не скасовувалася, вважається зареєстрованою та чинною, іпотекодержателем по даному майну визначене ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» (номер запису про іпотеку 31243295). При цьому підставою для виникнення іпотеки визначений договір іпотеки, серія та номер: 4227, виданий 13.12.2005 року, видавник: Приватний нотаріус Омельяненко І.В. Саме такий (4227) номер реєстрації у нотаріальному реєстрі має іпотечний договір № 1312-2 від 13.12.2005 року, посвідчений приватним нотаріусом Омельяненко І. В. Зазначене також кореспондується з ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.05.2017 року, де борг боржника перед правопопередником Товариства визнаний таким, що забезпечений заставою майна боржника.

Тобто, іпотека як така зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за іпотекодержателем ТОВ "ФК Профкапітал" (номер запису про іпотеку 31243295), але фактично за цим записом майно не обліковується.

З огляду на вищевказане ТОВ "ФК Профкапітал" вважає, що його, як іпотекодержателя, порушені цивільні права та інтереси та просить суд захистити їх шляхом, зокрема:

1. Змінити правовідношення за іпотечним договором № 1312-2 від 13.12.2005 року, укладеним між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) - та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством Західінкомбанк» - та посвідченим приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4227, шляхом заміни сторони іпотекодавця за договором - з Закритого акціонерного товариства Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) на Приватне сільськогосподарське підприємство «Полісся» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, код 70716577), з покладанням на останнє усіх прав та обов`язків іпотекодавця.

2. Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 11, код 39827967) як іпотекодержателя відповідно до запису про іпотеку номер 31243295 відносно нерухомого майна, яке визначене предметом іпотеки у зазначеному іпотечному договорі № 1312-2 від 13.12.2005 року, укладеному між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) - та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» - та посвідченому приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованому в реєстрі за № 4227, та яке рахується у власності Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, код 30716577), а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 64,4 кв. м, будівля пташника загальною площею 844,8 кв. м, будівля пташника № 1 загальною площею 767,5 кв. м, будівля пташника № 2 загальною площею 840,6 кв. м, будівля насосної загальною площею 5,9 кв. м, будівля вагової для зважування загальною площею 18,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Углище, вул. Річна, 30.

За результатами розгляду вимог позивача суд доходить до наступних висновків.

У Конституції України визначено, що Україна є, зокрема, демократичною, правовою державою (стаття 1); людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (стаття 3); Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8).

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності, які рівні перед законом (частина четверта статті 13 Основного Закону України).

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (частина перша); право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частина друга); ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним (частина четверта); примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості; примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (частина п`ята).

Відповідно до Конституції України визнання, дотримання і захист права власності є обов`язком держави; зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Із приписів Конституції України випливає, що кожен, хто не є власником, не має права створювати перешкод власнику у здійсненні належного йому права, а також вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на порушення або обмеження правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження майном; права володіння, користування та розпорядження власністю є рівними для всіх осіб (власників).

Проте право власності, в тому числі й приватної, не є абсолютним; його здійснення має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами частини третьої статті 13, частини сьомої статті 41 Основного Закону України, в яких зазначається, що власність зобов`язує і не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству, правам, свободам та гідності громадян.

За Конституцією України держава визначає та рівним чином захищає усі форми власності, кожна з яких може мати свої особливості, пов`язані із законодавчо визначеними умовами та підставами виникнення або припинення права власності.

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Відповідно до Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509); зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526); виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина перша статті 546).

Згідно зі статтею 572 цього Кодексу за заставою кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За частиною першою статті 575 Кодексу іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку" №898-IV (абзац третій статті 1 Закону № 898) (далі по тексту Закон № 898).

Відповідно до статті 3 Закону № 898 іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (перше речення частини першої); іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята).

Згідно зі статтею 9 Закону № 898 іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено Законом № 898 (перше речення частини першої); іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки (абзац четвертий частини третьої).

За частиною третьою статті 12 Закону № 898 правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого, зокрема, в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя є недійсним.

У статті 17 Закону № 898 визначено підстави припинення іпотеки, якими є, зокрема, припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізація предмета іпотеки відповідно до Закону № 898, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним (частина перша), а також передбачено, що відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина третя).

Згідно зі статтею 23 Закону № 898 у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою (частина перша); особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (частина друга).

Відповідно до статті 33 Закону № 898 у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (перше речення частини першої); звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (частина четверта).

Таким чином, із наведених законодавчих положень вбачається, що іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов`язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов`язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов`язання. У разі порушення боржником свого зобов`язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов`язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов`язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 898 обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Ці положення збігаються з положеннями абзацу четвертого пункту 4 частини першої статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV зі змінами (далі - Закон № 1952), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За Законом № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першої статті 2); обтяження - це заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину (пункт 5 частини першої статті 2); речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону № 1952, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3).

З аналізу наведених положень Закону № 1952 випливає, що обтяження нерухомого майна іпотекою передбачає заборону або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном та виникає з моменту внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту такого обтяження.

Відповідно до статті 32 Закону № 1952 інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених Законом № 1952 (частина перша); для фізичних та юридичних осіб інформація за об`єктом нерухомого майна та суб`єктом речового права надається в електронній формі через офіційний вебсайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі (абзац перший частини другої).

Вказане нормативне регулювання дає підстави стверджувати, що набувач предмета іпотеки не позбавлений можливості отримувати інформацію про обтяження майна іпотекою самостійно або за допомогою третіх осіб та здатний виявити розумну обачність, щоб убезпечити себе від негативних наслідків, пов`язаних із набуттям статусу іпотекодавця, у тому числі і тих, що можуть настати у разі невиконання основного зобов`язання. Хоча обтяження майна іпотекою і впливає на можливість реалізації набувачем іпотечного майна свого конституційного права власності через обмежену правомочність розпоряджатися предметом іпотеки, втручання у таке право є мінімальним та спрямоване на врахування інтересів усіх суб`єктів вказаних правовідносин.

Положення частини першої статті 23 Закону № 898 не порушують розумного балансу між правами та інтересами іпотекодержателя (кредитора) і іпотекодавця (набувача іпотечного майна). До того ж факт обізнаності набувача іпотечного майна щодо перебування нерухомого майна в іпотеці не має істотного значення, адже відчуження предмета іпотеки іпотекодавцем за згодою або без згоди іпотекодержателя жодним чином не припиняє іпотеки. Водночас набувач іпотечного майна, до відома якого не доведено інформацію про те, що нерухоме майно є предметом іпотеки, володіє достатніми засобами юридичного захисту, передбаченими чинним законодавством України, у разі порушення його конституційного права власності, а також вимог закону при вчиненні правочину.

З огляду на вищезазначене та те, що Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" визнано забезпеченим кредитором у справі № 918/1383/16 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин", то, відповідно, ТОВ "Фінансова компанія "Профкапітал" є іпотекодержателем за а іпотечним договором №1312-2 від 13.12.2005 року, укладеним між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) - та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк», який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрований в реєстрі за № 4227, з усіма правами, наданими іпотекодержателю законодачими актами держави Україна.

Таким чином суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог ТОВ ""Фінансова компанія "Профкапітал" в частині визнання права Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 11, код 39827967) як іпотекодержателя відповідно до запису про іпотеку номер 31243295 відносно нерухомого майна, яке визначене предметом іпотеки у зазначеному іпотечному договорі № 1312-2 від 13.12.2005 року, укладеному між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) - та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк» - та посвідченому приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованому в реєстрі за № 4227, та яке рахується у власності Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, код 30716577), а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 64,4 кв. м, будівля пташника загальною площею 844,8 кв. м, будівля пташника № 1 загальною площею 767,5 кв. м, будівля пташника № 2 загальною площею 840,6 кв. м, будівля насосної загальною площею 5,9 кв. м, будівля вагової для зважування загальною площею 18,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Углище, вул. Річна, 30..

В той же час задоволенню не підлягає вимога позивача про зміну правовідношення за іпотечним договором № 1312-2 від 13.12.2005 року, укладеним між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством Західінкомбанк», посвідченим приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4227, шляхом заміни сторони іпотекодавця за договором - з Закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» на Приватне сільськогосподарське підприємство «Полісся» з покладанням на останнє усіх прав та обов`язків іпотекодавця, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

Суд зазначає, що ні вказана стаття Закону, ні інші законодавчі акти держави Україна не передбачають правових норм за якими у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус сторони договору іпотеки. Також жодною правовою нормою законодавчих актів не передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, підлягають внесенню зміні до договору іпотеки в частині заміни його сторін, зокрема іпотекодавця, на особу до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки.

Постанови Верховного Суду, на які посилається позивач в обгрунтування вказаної вимоги, теж не містять вищезазначеного, а тільки підтверджують норму про те, що особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

Відтак вищевказана вимоги Позивача не грунтується ні на законі, ні на звичаї, ні на будь-якій іншій правовій нормі.

Заперечення відповідача 2 - Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся» щодо вищевказаної позовної вимоги спростовуються вісім вищенаведеним. Крім того щодо заперечень вказаного відповідача, наведених у відзивах, суд зазначає наступне.

Ключовим обґрунтуванням позову є посилання на ст. 23 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

У відзиві відповідача 2 в принципі не міститься заперечень проти тлумачення позивачем статті 23 Закону України «Про іпотеку» як такої з приводу того, що якщо первісний власник іпотекодавець передав певне майно в іпотеку, а потім право власності на це майно переоформилося на іншого власника, то цей інший власник також отримує статус іпотекодавця з усіма правами та обов`язками, притаманними іпотекодавцю. Натомість у відзиві Відповідач-2 наполягає на тому, що не виникла первісна іпотека, а тому ця іпотека не могла перейти до Відповідача-2. Цю позицію Відповідач-2 аргументує тим, що Відповідач-1 не був належним власником Іпотечного майна, а тому не міг передавати це майно в іпотеку.

Однак вказане спростовується матеріалами справи та дослідженими судом доказами, зокрема наступним.

Якщо звернутися до вивчення іпотечного договору № 1312-2 від 13.12.2005 року, то можна також побачити, що поряд із згаданим вище пунктом 3.6 договору, де зазначено, що предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі рішення Постійно діючого третейського суду, у договір включений ще й пункт 3.8, відповідно до якого іпотекодавець гарантує, що предмет іпотеки є його власністю ... в спорі, під забороною (арештом) не перебуває, будь-яких прав і вимог щодо предмету іпотеки у третіх осіб немає.

Крім того, у рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 12.06.2013 р. у справі № 570/529/13-ц, провадження №2/570/759/2013, досліджено та перелічено ціла низка документів, які підписував тодішній директор Відповідача-1 Олійник О.В. і які свідчать про його впевненість, що іпотечне майно належить саме Відповідачу-1, зокрема:

1. Копія протоколу №01 установчих зборів ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин».

2. Копія договору іпотеки №1312-3 від 13.12.2005 року.

3. Копія акту обстеження майна, що надається в якості іпотеки від 13.12.2005 року.

4. Копія акту обстеження майна, що надане в іпотеку від 13.03.2006 року.

5. Копія договору №12-22/22/000268 добровільного страхування майна від 13.12.2005 року.

6. Копія договору №12-22/22/011605 добровільного страхування майна від 13.12.2006 року.

7. Копія листа директору ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» № 989 від 15.12.2005 року.

8. Копія договору купівлі-продажу № 4307 від 16.12.2005 року.

9. Копія Акту прийому-передачі майна громадянами України, співвласниками майна реформованого КСП «Полісся», визначеними в договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності Закритому акціонерному товариству «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» від 05.08.2005 року.

У відзиві Відповідач наполягає на абсолютному преюдиціальному значенні рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 р. у справі № 5019/2145/11.

Однак суд не погоджується із таким твердженням.

Так, дійсно, відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак відповідно до ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Банк як юридичний правопопередник Позивача, не брав участі у справі №5019/2145/11 Господарського суду Рівненської області при прийнятті рішення від 20.02.2012р. Передбачене Господарським процесуальним кодексом України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися господарським судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Тому Позивач має право спростувати висновки, висловлені в рішенні Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 р. у справі № 5019/2145/11, а суд у справі № 918/1383/16 зобов`язаний дослідити ці обставини заново.

Наприклад, у постанові від 08.08.2019 р. по справі №922/2013/18 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначається, «що звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами, встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу. Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм».

При цьому слід зазначити, що Банк намагався оскаржити рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 р. у справі №5019/2145/11 в апеляційному порядку. Однак Постановою від 02.10.2012 р. у справі №5019/2145/11 Рівненського апеляційного господарського суду у задоволенні апеляційної скарги відмовлено. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що місцевий господарський суд не вирішував питання про права та обов`язки Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк". Цей висновок підтверджений у Постанові від 20.12.2012 р. у справі № 5019/2145/11 Вищого господарського суду України.

Таким чином, відсутність впливу судового рішення на права та обов`язки Банку означає відсутність преюдиціального значення цього судового рішення для Банку, оскільки наявність такого преюдиціального значення означає такий вплив на права та обов`язки останнього.

Отже, Позивач спростував обставини, наведені у рішенні Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 р. у справі № 5019/2145/11.

Далі суд зазначає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 р. у справі 2 5019/2145/11 прийнято виходячи з того, що рішенням Господарського суду Рівненської бласті від 25.12.2011р. у справі №5019/2346/11 скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Рівненській міжрегіональній агропромисловій біржі "Прайс-Агро" від 15.10.2005р. у справах № 08/05, № 09/05, № 10/05. Рішення господарського суду у справі № 5019/2346/11 набрало законної сили.

З огляду на вищевказане перш за все слід зазначити, що у рішенні від 20.02.2012 р. у цьому посиланні допущена помилка. Насправді вказані рішення третейського суду скасовувалися ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.11.2011 р. у справі № 5019/2346/11. При ньому ініціатором цього судового процесу і скасування рішень третейського суду був пан Олійник О.В. від імені ПСГП «Полісся», тобто він домігся скасування рішень третейського суду, прийняття яких (рішень), сам же і ініціював як директор СГП "Жобрин".

Зазначену ухвалу Банк, правопопередник Позивача, оскаржив в апеляційному порядку. Однак постановою від 07.06.2012р. у справі №5019/2346/11 Рівненського апеляційного господарського суду у задоволенні апеляційної скарги відмовлено. В той же час постановою від 29.10.2012 р. у справі №5019/2346/11 Вищого господарського суду України постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 25.11.2011р. у справі № 5019/2346/11 скасовано, а справу направлено для нового розгляду.

Таким чином, рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012р. у справі № 5019/2145/11 ґрунтується на судовому рішенні, яке скасоване.

Для відома слід зазначити, що при повторному розгляді справи №5019/2346/11 ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.09.13 р. провадження у цій справі припинене. Постановою від 14.10.2013 р. у справі № 5019/2346/11 Рівненського апеляційного господарського суду ця ухвала залишена без змін.

Крім того, із заявою про скасування рішень третейського суду у вказаних справах ПСГП «Полісся» зверталося до Рівненського районного суду Рівненської області. Однак рішенням цього суду від 12.06.2013 р. у задоволенні позову ПСГП «Полісся» до ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», співвласників майнових паїв ПСП «Полісся» про визнання недійсними третейських угод від 23.09.2005 року та рішень третейського суду відмовлено. Рішення ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 06.08.2013 року в частині відмови в задоволенні позову ПСГП «Полісся» до ЗАТ «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин», співвласників майнових паїв ПСП «Полісся» про скасування рішень Постійно діючого третейського суду при Міжрегіональній промисловій біржі «Прайс-Агро» від 05.10.2013 р. у справах №08/05, №09/05, №10/05 скасовано, а позовну заяву ПСГП «Полісся» в цій частині залишено без розгляду. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Таким чином, за Закритим акціонерним товариством "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин" збережений титул власника іпотечного майна.

Отже, рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012р. у справі № 5019/2145/11 прийнято за інших обставин, ніж існують на момент розгляду даної справи №918/1383/16, а саме - на момент розгляду даної справи № 918/1383/16 існують обставини відлновлення титулу власності на іпотечне майно за Закритим акціонерним товариством "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин".

Обґрунтовуючи відсутність у ЗАТ «СГП "Жобрин" права власності на іпотечне майно, суд у рішенні Господарського суду Рівненської області від 20.02.2012 р. у справі 5019/2145/11 був позбавлений можливості об`єктивно оцінити обставини справи, оскільки отримав інформацію тільки на користь ПСГП «Полісся», а інші сторони справи, як зазначено вище, не чинили спротиву, оскільки знаходилися у змові із ПСГП «Полісся». Тому суд, з подачі ПСГП «Полісся», зосередився виключно на другорядних обставинах, а саме, на нібито відсутності погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай член колективного сільськогосподарського підприємства, а також на тому, що усе спірне майно КСП «Полісся» передано при реформуванні в оренду ПСГП «Полісся», перебуває у нього на балансі дотепер, перехід майна від позивача до пайовиків не відбувся, ПСГП "Полісся" є законним користувачем майна.

Крім того, у рішенні стверджувалося, що Договір про спільне володіння, користування, розпорядження майном не укладався та робиться посилання на лист Мінагрополітики № 37-25-3-11/3923 від 05.05.2001 року "Щодо порядку видачі, обліку та погашення Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства».

З приводу цих аргументів господарський суд зазначає наступне.

По-перше, суд, з подачі ПСГП "Полісся", прив`язав відносини власності до обліку Свідоцтв про право власності на майновий пай на підставі листа Мінагрополітики № 37-25-3-11/3923 від 05.05.2001 року. Однак відповідно до пункту 7 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виаключно законами України визначається, зокрема, правовий режим власності. Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Отже, ці норми Конституції України не допускають регулювання порядку набуття права власності підзаконними актами, а тим більше листами, що не зареєстровані у Міністерстві юстиції України.

По-друге, твердження, що Договір про спільне володіння, користування, розпорядження майном не укладався, є недостовірним та є результатом введення суду в оману представниками ПСГП "Полісся". Насправді такий Договір укладений і підписаний 406-тьма громадянами-співвласниками майна, що уклали договір, та датований 14-27 лютого 2005 року.

Зокрема, у пункті 1.4 цього договору пайовики домовилися, що «з метою найбільш ефективного використання Майна Співвласники домовились на його основі організувати господарське товариство з партнерами, що запропонують реальну програму використання майна за сільськогосподарським призначенням та візьмуть на себе організаційне, технологічне та фінансове забезпечення діяльності товариства. Вкладами Співвласників будуть майнові паї та майно реформованого КСП "Полісся".

Отже, у договорі чітко визначено, що пайовики забирають свою частку майна у КСГП "Полісся" та передають це майно у статутний капітал нового господарського товариства, яким виявилося СГП "Жобрин".

Цей рух майна опосередкований актами приймання-передачі.

Так, у рішеннях третейського суду вказано, що факт переходу права власності на майно від КСГП "Полісся" до співвласників майнових паїв засвідчений двохстороннім актом прийому-передачі від 14-27 лютого 2005року. ...Між співвласниками майнових паїв був укладений та нотаріально посвідчений договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП "Полісся ", що знаходиться у спільній власності від 14-27 лютого 2005р.. Пунктом 2.1 вказаного Договору співвласники призначили уповноваженою особою співвласників Дугана В.М.. 5 серпня 2005 року засновники (юридична та фізичні особи), серед яких був Дуган В.М., уклали та нотаріально посвідчили Договір про створення закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин", а 15.08.2005 року відбулась державна реєстрація цього товариства, як юридичної особи. Актом від 15.08.2005 року, укладеного від імені співвласників майнових паїв реформованого КСП "Полісся" Дуган В.М. і схваленого членами спостережної ради співвласників 02.09.2005 року, з одного боку та ЗАТ "Сільськогосподарське підприємство "Жобрин ", з другого боку, Дуган В.М. передав ЗАТу майно на загальну суму 1318.975 грн. Зазначений Акт посвідчений та зареєстрований секретарем виконкому Жобрииської сільради 08.09.2005р. Відповідно до пункту 6.2 Статуту ЗАТу, майно, що передано Товариству засновниками, є його власністю.

Тобто, даний рух майна зареєстрований у сільраді, чим формально виконані і рекомендації листа Мінагрополітики № 37-25-3-11/3923 від 05.05.2001 року.

З іншого боку, у рішенні Рівненського районного суду Рівненської області від 12.06.2013р. зазначено наступне: «Також суд звертає увагу на акт прийому-передачі майна громадянами України, співвласниками майна реформованого КСП "Полісся», визначеними в договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності Закритому акціонерному товариству «Сільськогосподарське підприємство «Жобрин» від 95.08.2005 року.

За даним актом громадяни України, співвласники майна реформованого КСП "Полісся», визначені в договорі про спільне володіння, користування і розпорядження майном реформованого КСП «Полісся», що знаходиться у спільній частковій власності, представлені уповноваженою особою передали, а ЗАТ «Жобрин», в особі директора прийняв майно на загальну суму 1.318.975 грн. згідно переліку. Справжність власноручних підписів та дієздатність осіб перевірена секретарем виконкому Жобринської сільської ради Рівненського району Рівненської області та зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій під № 353.

Тобто, ще у 2005 році вказані об`єкти нерухомого майна були передані співвласниками майна реформованого КСП «Полісся» для ЗАТ «Жобрин» в обмін на акції вказаного товариства. Згодом було визнано рішеннями третейського суду право власності на вказані об`єкти за ЗАТ «Жобрин». Право власності було зареєстровано у встановленому порядку, та об`єкти були передані в іпотеку ПАТ «Західінкомбанк».

Таким чином, в судовому порядку встановлений факт передачі пайовиками майбутнього іпотечного майна Товариству «Жобрин» та реєстрація права власності на це майно за ЗАТ «СГП «Жобрин» у встановленому порядку.

Одночасно слід наголосити, що рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 12.06.2013р. має преюдиціальне значення для цієї справи, оскільки у цій справі брали участь усі сторони даної справи №918/1383/16 і ПСГП «Полісся», і ЗАТ «СГП «Жобрин», і Банк як правопопередник Позивача.

Отже, на підставі рішення пайовиків, відбувся цілком легітимний рух майна по схемі КСГП ''Полісся" -» пайовики -> ЗАТ «СГП «Жобрин», що підтверджується судом, і домагання повернути це майно у зворотному напряму є неправомірними.

Таким чином, твердження про те, що перехід майна від КСГП "Полісся" до пайовиків не відбувся, є необгрунтованим.

Отже, твердження Відповідача-2 - про те, що іпотечне майно передано у 2005 році до ЗАТ «СГП "Жобрин" уповноваженим Дуганом В.М. без укладання договору про спільне володіння, користування, розпорядження майном, без формлення належним чином права власності на майно, без передачі його підприємством- правонаступником пайовикам - є таким, що перекручує справжній стан справ.

По-третє, твердження про те, що майно залишилося на балансі КСГП "Полісся" не мало і не має жодного юридичного значення. Так, ще у 2007-2008 рр. Верховний Суд України сформулював правову позицію, відповідно до якої перебування тайна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є нормою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства (організації).

Отже, балансова приналежність іпотечного майна до КСГП Полісся" не означає права власності на нього.

Безпідставним та необгрунтованим є і твердження Відповідача-2 про те, що іпотечний договір № 1312-2 від 13.12.2005 року є нікчемним, з огляду на наступне.

Договори певного типу можуть визнаватися нікчемними, якщо на нікчемність даного типу договорів є пряма вказівка закону. Так, у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відмічено, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Зокрема, спеціальний Закон України «Про іпотеку» не встановлює жодного типу іпотечних договорів, які б визнавалися нікчемними, крім застереження, що правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним (ст. 9 Закону). Тому, за відсутністю спеціальної вказівки Закону на нікчемність, представник Відповідача-2 у відзиві посилається на Постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 577/5321/17, у якій згадується, що цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.

Однак суд зазначає, що з тексту постанови видно, що предметом спору у вказаній справі № 577/5321/17 є застосування норм статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка якраз прямо встановлює критерії нікчемності правочину, вчиненого Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку. До нашого випадку ця норма не відноситься.

Що стосується загальних міркувань Постанови про те, що цивільні правочини, які порушують публічний порядок є нікчемними, то це положення у постанові застосовано у контексті ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, ч. З ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки вказаному міркуванню у тексті постанови передує цитування вказаних норм, а саме: «Уразі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральніш засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ним за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави».

Однак дана норма стосується виключно тих правочинів, по яким здійснюється відчуження майна, оскільки говориться про «одержане за правочином». На іпотечні договори ця норма поширюватися не може.

Крім того, у згаданій постанові від 21.11.2018 р. у справі №577/5321/17 окремо зазначається, що «Фонд у разі виявлення нікчемних правочинів зобов`язаний вчинити дії щодо застосування наслідків недійсності - звернутися до суду з відповідним позовом (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15)».

Тобто, зацікавлена сторона не може в односторонньому порядку об`являти правочин нікчемним. Така сторона повинна звернутися до суду за застосуванням наслідків нікчемного правочину.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд констатує, що жодних підстав вважати іпотечний договір нікчемним не має.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене та те, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність у нього прав іпотекодержателя відповідно до запису про іпотеку номер 31243295 відносно нерухомого майна, яке визначене предметом іпотеки у іпотечному договорі №1312-2 від 13.12.2005 року, укладеному між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк», а відповідачі вказаного належними та допустимими доказами не спростували, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" підлягають частковому задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на Приватне сільськогосподарське підприємство "Полісся", так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" задоволити частково.

2. Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» (03150, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 11, код 39827967) як іпотекодержателя відповідно до запису про іпотеку номер 31243295 відносно нерухомого майна, яке визначене предметом іпотеки у іпотечному договорі № 1312-2 від 13.12.2005 року, укладеному між іпотекодавцем - Закритим акціонерним товариством «Сільськогосподарське підприємство "Жобрин"» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, вул. Центральна, 7, код 33733690) та іпотекодержателем - Публічним акціонерним товариством «Західінкомбанк», та посвідченому приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Омельяненко І.В., зареєстрованому в реєстрі за № 4227, та яке рахується у власності Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, код 30716577), а саме: будівлі та споруди цілісного майнового комплексу, які складаються з: будівлі прохідної загальною площею 64,4 кв. м, будівля пташника загальною площею 844,8 кв. м, будівля пташника № 1 загальною площею 767,5 кв. м, будівля пташника № 2 загальною площею 840,6 кв. м, будівля насосної загальною площею 5,9 кв. м, будівля вагової для зважування загальною площею 18,7 кв. м, які знаходяться за адресою: Рівненська обл.. Рівненський р-н, с. Углище, вул. Річна, 30.

3. В решті позову відмовити у задоволенні.

4. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Полісся» (35310, Рівненська область, Рівненський район, с. Жобрин, код 30716577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профкапітал" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.11, код ЄДРПОУ 39827967) 2102 грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 27 березня 2023 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.