Рішення

від 16.03.2023 по справі 921/77/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 березня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/77/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

за участі секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.,

розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Росомаха-Н", вул. Першотравнева, 20А, оф.210А, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна", вул. Медова, буд.18, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46008

про стягнення 171 626,96 грн заборгованості

Суть справи:

25.01.2023 Приватне підприємство "Росомаха-Н" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна" про стягнення 171 626,96 грн заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань по Договору №11/07/22-1 від 11.07.2022 про надання транспортних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом у відповідача виникла заборгованість за надані послуги перед позивачем в загальній сумі 171 626,96 грн., з яких: сума основного боргу становить 165 162,98 грн, 2 147, 12 грн інфляційні витрати, 4 072, 51 грн пеня, 244, 35 грн три відсотки річних.

Ухвалою суду від 31.01.2023 відкрито провадження у справі №921/77/23 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.03.2023.

Представник позивача у судове засідання 02.03.2023 не з`явився, проте подав заяву б/н від 21.02.2023 (вх. № 1556 від 21.02.2023) згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розгляд справи здійснювати без його участі.

Представник відповідача у судове засідання 02.03.2023 не прибув, проте подав клопотання б/н від 01.03.2023 (вх. № 1816 від 01.03.2023) згідно якого зазначив, що ТОВ "Бротекс Україна" має намір врегулювати в позасудовому порядку заборгованість перед ПП "Росомаха-Н" шляхом переговорів, пошуку компромісів, підписання угоди про врегулювання спору, а тому просить відкласти розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.03.2023, враховуючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання можливості мирного врегулювання спору, з метою правильного і об`єктивного розгляду справи та надання сторонам передбаченого ст. ст. 42, 46 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, ухвалив відкласти розгляд справи на 16.03.2023 на 15:30 год.

У судове засідання 16.03.2023 представник позивача не з`явився, проте подав заяву б/н від 16.03.2023 (вх. № 2314 від 16.03.2023) в якій зазначив, що станом на 16.03.2023 року відповідач не звертався до позивача з пропозицією мирного врегулювання спору, борг залишається не погашеним, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та провести розгляд справи без участі представника ПП "Росомаха-Н".

Представник відповідача в дане судове засідання не прибув, жодних заяв, клопотань, відзиву на позов не подав. Процесуальні документи надсилались судом за адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Медова, буд.18, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46008. Поштова кореспонденція (як-то ухвала суду від 02.03.2023 про відкладення розгляду справи №921/77/23) повернулася на адресу суду 13.03.2023 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За приписами ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, вбачається, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частини 5 статті 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення. Водночас, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 12.03.2019 за №923/1432/15.

Крім цього, судом також взято до уваги, що представником відповідача 01.03.2023 було подано клопотання про відкладення розгляду справи, що свідчить про обізнаність ТОВ «Бротекс Україна» щодо наявності справи та про її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, яке у відповідності до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачає розумний строк, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Таким чином, з огляду на викладене, слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, однак своїм процесуальним правом на участь в судових засіданнях, як і правом на подання відзиву, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тому, застосовуючи принципи змагальності, диспозитивності та пропорційності господарського судочинства, що закріплені в п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 13-15 ГПК України, та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено таке:

11 липня 2022 між Приватним підприємством "Росомаха-Н" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бротекс Україна" укладено Договір №11/07-22-1 про надання транспортних послуг. Відповідно до п. 1.1 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Виконавець бере на себе зобов`язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж ( згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, а Відправник бере на себе зобов`язання сплатити плату за перевезення вантажу згідно виставлених рахунків.

У відповідності до 1.3. Договору, на підтвердження надання Виконавцем послуг за цим договором, складаються відповідні акти виконаних робіт.

Замовник зобов`язаний: дотримуватися встановлених правил та процедури Виконавця; надати йому точну та достовірну інформацію, необхідну для виконання своїх зобов`язань за цим договором; своєчасно, відповідно до розкладу, подати замовлення на виконання логістичних послу. Замовлення надається електронною поштою; певним чином підготувати вантаж, відповідно до вимог Виконавця, або за погодженням сторін; забезпечити відповідні під`їдні шляхи до місця завантаження/розвантаження; забезпечити завантаження/розвантаження транспортного засобу та оформлення необхідних документів протягом 1.5 години з моменту його подачі під завантаження/розвантаження; підтвердити факт передачі вантажу шляхом оформлення згідно транспортної накладної; інформувати вантажоотримувачів про порядок роботи Виконавця та зобов`язати дотримуватися встановлених правил прийому/здачі вантажу; своєчасно оплачувати послуги Виконавця; своєчасно оформляти всі необхідні документи (п. 2.1.1.- 2.1.10).

Виконавець зобов`язаний: у відповідності до наданого Замовником замовлення забезпечити доставку вантажу згідно з розкладом; здійснювати прийом вантажу по кількості, що зазначаються у товарно-транспортній накладній; забезпечити збереження ватажу у процесі доставки; інформувати Замовника про вимушені затримки транспортних засобів в дорозі, аваріях та інших обставинах, що перешкоджають своєчасній доставці вантажу, приймати міри для усунення таких затримок; інформувати Замовника про внесення змін до розкладу не менше ніж за тиждень, а процедур та тарифів не менше ніж за два тижні до введення в дію таких змін; своєчасно повідомляти Замовника про неможливість виконання замовлення з об`єктивних причин; за домовленістю сторін здійснювати прийом-передачу документів під час здачі вантажу (п. 3.1.1. 3.1.7 Договору).

Згідно п. 5.1. Договору, оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником протягом 3 (трьох) банківських днів на поточний рахунок Перевізника згідно виставлених рахунків.

Замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання оригіналів ТТН, акту виконаних робіт підписати його або надати Виконавцеві вмотивовані зауваження в письмовому вигляді (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п.6.1. Договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього Договору (надалі іменується «порушення Договору»), Сторони несуть відповідальність , зазначену цим Договором.

Згідно п. 6.6. Договору, за несвоєчасну сплату наданих послуг Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Сторони дійсного Договору погоджуються докладати максимум зусиль для вирішення спорів шляхом переговорів. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів протягом 30 днів з моменту його виникнення, він вирішується в судовому порядку відповідно до чинного в Україні законодавства (п. 8.1., п. 8.2. Договору).

Дійсний договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками Сторін і діє до 31 грудня 2022 р. (п. 10.1. Договору).

На виконання умов Договору №11/07/22-1 від 11.07.2022 про надання транспортних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом, ПП «Росомаха-Н» надано послуги ТОВ «Бротекс Україна» на загальну суму 165162,98 грн., що підтверджується актами надання послуг, копії яких додані до позовної заяви:№ 74 від 20.10.2022 року на суму 69844,92 грн. з ПДВ; № 77 від 24.10.2022 року на суму 81779,05 грн. з ПДВ; № 78 від 24.10.2022 року на суму 13639,01 грн. з ПДВ.

До матеріалів позовної заяви додано акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за договором №11/07/22-1 від 11.07.2023 за період з 01.08.2022 по 24.10.2022 та рахунок на оплату №61 від 24.010.2022, які були надіслані позивачем на адресу відповідача.

За результатами вказаних господарських операцій на підставі п. 11.6. Договору та абзацу «б» пункту 187.1. статті 187 ПК України, за правилом першої події - постачання послуг платником податку, ПП «РОСОМАХА-Н» було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 74, № 77, № 78 в електронному вигляді засобами автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України.

Для досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію Вих. № 21/12-1 від 23.12.2022, з вимогою про сплату боргу, а також було повторно направлено рахунок на оплату № 61 від 24.10.2022 року. Як вбачається із відстежень пересилань поштових відправлень із офіційного сайту "Укрпошта" за № 3960502139287 поштове відправлення такої претензії ТОВ «Бротекс Україна» отримано 02.01.2023, яка залишена відповідачем без відповіді.

Матеріали справи свідчать, що досягти згоди щодо сплати існуючої заборгованості в добровільному порядку сторонам не вдалося, що слугувало підставою для звернення ПП «РОСОМАХА-Н» з позовом до господарського суду про примусове стягнення з ТОВ «Бротекс Україна» 171 626,96 грн. заборгованості.

Суд, на підставі ст.ст. 86, 237 ГПК України, давши оцінку поданим доказам в обґрунтування заявлених вимог, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При цьому, суд виходив із наступного:

- договірні відносини, що склалися між сторонами, за своєю правовою природою є такими, що випливають із договору про надання послуг, укладання та виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК України);

- за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України);

- відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 ЦК України та ст.ст. 173, 193 ГК України, в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604-609 ЦК України, зокрема, за ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Матеріалами справи, а саме актами надання послуг, копії яких додані до позовної заяви: № 74 від 20.10.2022, № 77 від 24.10.2022, № 78 від 24.10.2022 та актом звіряння взаємних розрахунків, складеного за період з 01.08.2022 по 24.10.2022, а також рахуноком на оплату №61 від 24.010.2022 підтверджено виконання позивачем умов укладеного між сторонами Договору №11/07/22-1 від 11.07.2022 про надання транспортних послуг, доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу відповідач не надав, а тому суд, провівши перерахунок заявленої до стягнення суми вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 171 626,96 грн. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2 147,12 грн інфляційних втрат, 4 072,51 грн пені та 244,35 грн 3% річних суд встановив таке.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом частини першої і другої статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.1996р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, при цьому, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019р. у справі №917/194/18).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції, оскільки приписами даної норми передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане (правова позиція викладена у п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 зі справи № 911/1563/18, від 22.08.2019 зі справи № 914/508/17, від 11.11.2019 зі справи № 904/1038/19, від 11.02.2020 у справі №916/612/19, від 20.08.2020р. у справі №902/959/19).

Згідно п. 6.6. Договору, за несвоєчасну сплату наданих послуг Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 1.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. (п. 1.9 вказаної Постанови).

Здійснивши перевірку, поданого позивачем розрахунку: пені за період з 06.01.2023 по 23.01.2023 у сумі 4 072,51 грн, інфляційних втрат за період з 06.01.2023 по 23.01.2023 у сумі 2 147,12 грн та 3% річних у сумі 244,35 грн, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, а тому позовні вимоги про їх стягнення заявлені згідно з умовами договору та у можливих межах. З огляду на зазначене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 147,12 грн інфляційних втрат, 4 072,51грн пені та 244,35 грн - 3% річних підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Окрім того, предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача 10 400,00 грн витрат на правову допомогу та 6 865,07 грн гонорару успіху.

Згідно з ст. ст. 55, 131-2 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в сумі 10 400,00 грн та гонорару успіху 6 865,07 грн до матеріалів справи долучено такі документи:

- укладений 12.12.2022 року між ПП "Росомаха-Н" та адвокатом Глушко Зоєю Вікторівни договір про надання професійної правової (правничої) допомоги (юридичних послуг), відповідно до якого адвокат Глушко Зоя Вікторівна взяла на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу ПП "Росомаха-Н" щодо консультування, правового супроводу, представництва та захисту інтересів позивача у спорі між ПП "Росомаха-Н" та ТОВ «Бротекс Україна»», у зв`язку з розглядом та вирішенням спору щодо стягнення заборгованості за Договором №11/07/22-1 про надання транспортних послуг від 11.07.2022. Натомість ПП "Росомаха-Н" взяло на себе зобов`язання сплатити адвокату Глушко Зої Вікторівній гонорар за надання правової допомоги на умовах та в порядку, визначених Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору, на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обгрунтованого розміру гонорару.

Згідно з п. 4.2. Договору про надання професійної правової (правничої) допомоги, гонорар Адвоката погоджується за взаємною згодою сторін у фіксованій сумі та становить 10400,00 грн. за надану правничу (правову) допомогу та 6865,07 грн. гонорар успіху, що дорівнює 4% від ціни позову. Сума гонорару успіху є додатковою винагородою адвоката та підлягає сплаті Клієнтом Адвокату протягом 30 календарних днів після прийняття судом рішення про стягнення з відповідача заборгованості. "Гонорар успіху" є платою за досягнутий адвокатом результат.

На підтвердження наданої правничої (правової) допомоги (юридичних послуг) стороною долучено до позовної заяви:

- договір про надання правничої (правової) допомоги (юридичних послуг) від 12.12.2022 р.;

- ордер серія ВІ № 1098121 від 12.12.2022 р.;

- розрахунок суми гонорару за надану правничу (правову) допомогу;

- акт виконаних робіт відповідно Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги адвоката від 12.12.2022 р.;

- свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серія ПТ № 1581 від 04.01.2017 р.

Слід зазначити, що позовні матеріали підготовлені адвокатом належним чином. Зокрема, текст позовної заяви містить виклад обставин справи, нормативно-правове обґрунтування позовних вимог та детальний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, із зазначенням чітких періодів їх нарахування. До позовної заяви долучено усі необхідні для розгляду спору документи.

Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, господарський суд вважає заявлену до стягнення ПП «Росомаха - Н» суму понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10 400 грн та гонорару успіху 6 865,07 грн доведеною, розумною та обґрунтованою.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 10 400 грн та гонорару успіху 6 865,07 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 129-130, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРОТЕКС УКРАЇНА» (вулиця Медова, будинок 18 , місто Тернопіль , Тернопільська обл., 46008, ідентифікаційний код 42665181) на користь Приватного Підприємства «РОСОМАХА-Н» (вулиця Першотравнева, буд. 20А, оф. 210А, місто Кременчук, Полтавська обл., 39600, ідентифікаційний код 37352128) 171 626 (сто сімдесят одну тисячу шістсот двадцять шість) грн. 96 коп., з яких: 165 162 (сто шістдесят п`ять тисяч сто шістдесят дві) грн. 98 коп. борг за транспортні послуги з перевезення вантажу, 2 147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 12 коп. інфляційні витрати, 4 072 (чотири тисячі сімдесят дві) грн. 51 коп. пеня, 244 (двісті сорок чотири) грн. 35 коп. 3% річних, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. повернення сплаченого судового збору , а також 10 400 (десят тисяч чотириста) грн. 00 коп. витрати на правову допомогу адвоката та 6 865 (шість тисяч вісімсот шістдесят п`ять )грн. 07 коп. гонорар успіху.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повне рішення складено 27.03.2023 року.

Суддя Н.М. Бурда