Ухвала від 27.03.2023 по справі 910/3600/22

УХВАЛА

27 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/3600/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 (у складі колегії суддів: Яковлєв М.Л. (головуючий), Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 (суддя Трофименко Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"

про стягнення 2 575 081 522,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

20.03.2023 безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" подало касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/3600/22.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

У травні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙЕ Енергія», в якому просило стягнути з відповідача основний борг в сумі 2 300 000,00 грн, 3 % річних в сумі 5 482 668,44 грн, інфляційні втрати в сумі 8 310 400,00 грн та штраф в сумі 230 020 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2022, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі на 15.06.2022. Встановлено відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у цій справі надати відзив на позовну заяву.

25.01.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зобов`язання відповідача за зустрічним позовом безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу позивачу за зустрічним позовом. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" виклало заяву про визнання поважними причини пропуску строків та поновлення строків на подання зустрічного позову, зазначаючи при цьому, що введений в Україні воєнний стан, існування постійного ризику обстрілів міста Києва, постійні відключення електроенергії фактично унеможливили подання зустрічного позову у встановлені строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" у поновленні строку на подання зустрічного позову. Зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія".

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" зазначає про те, що оскаржувані постанова та ухвала у цій справі прийняті з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, під час прийняття оскаржуваних рішень були не у повній мірі досліджено докази та обставини справи, а також порушені основні засади (принципи) господарського судочинства.

Крім того, заявник в скарзі посилається на об`єктивну неможливість підготувати та звернутися із зустрічним позовом в строк визначений судом, з огляду на військову агресію російської федерації проти України, тривоги, масовані ракетні удари міста Києва, часті відключення світла, що є загальновідомими, а тому не потребують доказування в силу частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, з огляду на те, що правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається строк для подання відзиву на позов.

Частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

У частині восьмій статті 165 Господарського процесуального кодексу України вказано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

В силу пункту 3 частини першої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач, зокрема, має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За приписами частин першої та четвертої статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Так, як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2022, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та встановлено відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у цій справі надати відзив на позовну заяву.

Як встановлено місцевим господарським судом, та, перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до відомостей, що містяться у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, вищевказану ухвалу від 20.05.2022 було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" 27.05.2022, відтак, останнім днем строку для подання відзиву на позов та пред`явлення зустрічного позову було 13.06.2022 (враховуючи вихідні дні).

Натомість зустрічна позовна заява була подана до місцевого господарського суду 25.01.2023, тобто з значним пропуском строку (більше шести місяців) встановленого судом в ухвалі від 20.05.2022 для подання відзиву на позовну заяву.

При цьому, відповідачем було заявлено клопотання про поновлення строку на подання зустрічного позову.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" при зверненні до суду з зустрічним позовом фактично було лише констатовано, що існування постійного ризику обстрілів міста Києва, постійні відключення електроенергії фактично унеможливили подання зустрічного позову у встановлені строки, проте, жодним чином не наведено як саме вказане стало причиною неможливості подати зустрічний позов, тобто не доведено суду обставин, яким саме чином введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного процесуального строку, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності у товариства можливості підготувати та подати зустрічний позов в межах передбачених Господарського процесуального кодексу України строків, з огляду на місцезнаходження скаржника.

Крім цього, апеляційний господарський суд додатково зауважив на наступному: - ведення бойових дій на території Київської області (за даними Міністерства оборони України) відбувалося до 02.04.2022, і саме з вказаної дати в місті Києві не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка в цій області є стабільною, а в умовах воєнного стану робота судів не була припинена; - відключення електроенергії у місті Києві фактично розпочались лише у середині жовтня 2022 року, тобто через три місяця після спливу строку для подання зустрічного позову; - матеріали справи № 910/3600/22 свідчать про те, що апелянт у період з 13.06.2022 по 25.01.2023 вчиняв інші процесуальні дії (подання відзиву, клопотань, участь в судових засіданнях).

Верховний Суд зазначає, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

При цьому, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22).

Крім того, положення статті 180 Господарського процесуального кодексу України, яка є спеціальною нормою, що регулює правовідносини пов`язані з поданням зустрічного позову, не передбачає право суду на поновлення строку звернення до суду з зустрічним позовом, а суд, відповідно до статті 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише в межах, які надані Конституцією України та чинним законодавством, в тому числі Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З огляду на вищезазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви відповідно до частин першої і шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

У такий спосіб, зазначені доводи заявника, не спростовують правильності процесуальних дій судів першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (див. mutatis mutandis рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996; № 21920/93, «Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії» (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, № 26737/95).

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/3600/22 і наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки в оскаржуваних судових рішеннях про перегляд яких подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що повертаючи зустрічну позовну заяву, суд не порушив право заявника на звернення до суду, оскільки повернення зустрічної позовної заяви не перешкоджає зверненню з нею до суду на загальних підставах в межах окремого позову.

За таких обставин, керуючись статтями 119, 180, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.01.2023 у справі № 910/3600/22.

2. Касаційну скаргу та додані до неї матеріали (в тому числі платіжну інструкцію № 11528 від 16.03.2023 на суму 2 684,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

В. Суховий