ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/3600/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Багай Н.О., Берднік І.С.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 (у складі колегії суддів: Демидова А.М. (головуючий), Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 (суддя Трофименко Т.Ю.), яка прийнята за результатами розгляду заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича
про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Акціонерному товариству "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз"
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія"
про стягнення 2 575 081 522,92 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий виклад обставин, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
1.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 та постановою Верховного Суду від 20.12.2023, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (далі - ТОВ "ЙЕ Енергія, Відповідач, Скаржник) задоволено та стягнуто заборгованість у розмірі 2 300 200 000 грн, пеню у розмірі 216 220 833,06 грн, штраф у розмірі 230 020 000,00 грн, 3% річних у розмірі 39 891 139,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 344 511 896,47 грн та судовий збір у розмірі 868 350,00 грн.
1.2. 20.11.2023 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.
1.3. Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Михайла Андрійовича (далі - Приватний виконавець) від 21.11.2023 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного судового наказу.
1.4. 26.03.2024 Приватний виконавець звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать Акціонерному товариству "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз" (далі - АТ "Харківгаз"), яке має заборгованість перед ТОВ "ЙЕ Енергія" згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 та додатковим рішенням від 03.10.2023 у справі № 922/2651/23, у рахунок задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні на виконання судового наказу від 20.11.2023.
Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 20.09.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 922/2651/23 з АТ "Харківгаз" на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" стягнуто заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 25 117 260,02 грн, пеню в розмірі 1 346 941,07 грн, 3 % річних у розмірі 1 316 660,99 грн, інфляційні витрати в розмірі 8 428 229,99 грн та 543 137,43 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 03.10.2023, залишеним без змін додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 922/2651/23, з АТ "Харківгаз" на користь ТОВ "ЙЕ Енергія" стягнуто витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 83 242,60 грн.
1.5. З урахуванням підтвердження рішеннями у вказаній справі заборгованості перед Відповідачем суд першої інстанції за результатами розгляду заяви Приватного виконавця від 26.03.2024 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать АТ "Харківгаз", дійшов висновку про наявність правових підстав для її задоволення.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024, заяву Приватного виконавця задоволено.
Звернуто стягнення на грошові кошти у розмірі 25 117 260,02 грн, що належать АТ "Харківгаз", яке має заборгованість перед ТОВ "ЙЕ Енергія" згідно рішення Господарського суду Харківської області від 20.09.2023 та додаткового рішенням цього ж суду від 03.10.2023 у справі № 922/2651/23, в рахунок задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні про стягнення з ТОВ "ЙЕ Енергія заборгованості" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
2.2. При ухваленні вказаних рішень суди виходили із того, що факт наявності безспірної заборгованості АТ "Харківгаз" перед ТОВ "ЙЕ Енергія" є таким, що документально підтверджений та не оспорюваний. Водночас у матеріалах справи відсутні докази сплати вказаної заборгованості АТ "Харківгаз" на користь ТОВ "ЙЕ Енергія".
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. Касаційне провадження у справі відкрито 11.11.2024 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.2. ТОВ "ЙЕ Енергія" у своїй касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 та відмовити у задоволенні заяви Приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що належать АТ "Харківгаз".
При цьому Скаржник посилається на те, що він не є кредитором в межах виконавчого провадження, оскільки на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.01.2024 № 56А200-2-24, укладеного між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", відступив останньому право вимоги заборгованості.
3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить Суд залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" зазначає, що оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, а касаційну скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою.
Позивач посилається, зокрема, на рішення від 20.09.2023 та додаткове рішення від 03.10.2023 Господарського суду Харківської області у справі № 922/2651/23, які набрали законної сили та є підтвердженням факту наявності безспірної заборгованості АТ "Харківгаз" перед Відповідачем (боржником) у цій справі.
3.4. Акціонерне товариство "Оператор газотранспортної системи "Харківгаз" у наданих Верховному Суду поясненнях зазначає про законність та обґрунтованість заяви Приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти, що належать АТ "Харківгаз", та вказує на відсутність підстав для скасування оскаржуваних Відповідачем ухвали та постанови судів попередніх інстанцій.
В обґрунтування своїх доводів вказує на те що, при винесенні оскаржуваної ухвали про задоволення заяви Приватного виконавця не могла бути врахована ухвала Господарського суду Харківської області у справі № 922/2651/23 про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки її було оголошено пізніше. На момент ухвалення постанови апеляційного суду у цій справі № 910/3600/22 вказана ухвала вже була скасована постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 з одночасною відмовою у задоволенні заяви ТОВ "Твій Газзбут" про заміну сторони виконавчого провадження.
3.5. Приватний виконавець Корольов М.А. своїм правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористався.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши у письмовому провадженні наведені у касаційній скарзі та відзивах на неї доводи, перевіривши дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
4.3. Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").
4.4. Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, що має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подана в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19.
4.5. Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України предметом дослідження є наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами. Такими доказами, зокрема, є відповідне рішення суду та докази беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення.
4.6. Особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою. Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19.
4.7. З огляду на викладене суди обґрунтовано відхилили доводи Скаржника про заміну його як позивача у справі № 922/2651/23 на ТОВ "Твій Газзбут" та взяли до уваги постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 про відмову у задоволенні заяви вказаного товариства про заміну сторони у виконавчому провадженні.
4.8. Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.
4.9. Доводи Скаржника про відступлення ним права вимоги виконання зобов`язання з оплати заборгованості Суд відхиляє та звертає увагу, що під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України, предметом дослідження має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76- 79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення.
4.10. Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена в численних постановах суду касаційної інстанції, зокрема у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.
4.11. Водночас остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України, має бути прийняте з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.
4.12. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність доказів заміни стягувача у виконавчому провадженні, на підставі чого заперечення Відповідача проти задоволення заяви Приватного виконавця про звернення стягнення на грошові кошти з підстав відступлення права вимоги були відхилені як такі, що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вказаної заяви.
4.13. Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Таким чином Скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
4.14. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Такі висновки викладені, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16, Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19.
4.15. Верховним Судом не встановлено порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо оцінки доказів у справі, натомість доводи касаційної скарги спрямовані на переоцінку доказів та встановлення обставин справи, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України.
4.16. Отже, доводи Скаржника, наведені у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. Згідно з частинами першою та другою статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.4. Відповідно до частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
5.5. З огляду на те, що оскаржувані судові рішення у справі прийнято із дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для їх скасування.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Судові витрати за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі № 910/3600/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді Н. Багай
І. Берднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123713420 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Зуєв В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні