Постанова

від 22.03.2023 по справі 376/2515/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 березня 2023 року

м. Київ

справа № 376/2515/20

провадження № 61-12202св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідач - Кривошиїнська сільська рада Сквирського району Київської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

У листопаді 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_3 та батько ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа 68,40 кв.м, житлова площа 48,80 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами; земельну ділянку, площею 3,160 га, яка розташована на території Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку, площею 3,160 га, яка розташована на території Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не відкривалась, але і заяви про відмову від спадщини вони не подавали.

Зазначають, що після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 1298 ЦК України, з метою оформлення своїх спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину вони звернулись до нотаріуса Сквирської районної нотаріальної контори, однак отримали усну відмову у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вказане спадкове майно. Отримати дублікати таких документів позивачі не мають можливості, оскільки це суперечить частині четвертій статті 25 ЦК України та частині одинадцятій статті 346 ЦК України.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили:

1) визнати за ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа 68,40 кв. м, житлова площа 48,80 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, що належав її чоловіку - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2) визнати за ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом право власності на:

- земельну ділянку, площею 3,760 га, яка розташована на території Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, кадастровий номер 3224083200:04:018:0031, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала її батьку - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- земельну ділянку, площею 3,160 га, яка розташована на території Кривошиїнської сільської ради Сквирського району Київської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена Державним актом на право приватної власності на землю, серія Р3 № 302917, що належала її батьку - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 24 листопада 2020 року позов задоволено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

18 жовтня 2022 року ОСОБА_2 , як правонаступник позивачки ОСОБА_3 , звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Сквирського районного суду Київської області від 24 листопада 2020 року у вказаній справі. Пояснив, що він як спадкоємець першої черги у встановленому законом порядку та строки прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, рішення Сквирського районного суду Київської області від 24 листопада 2020 року скасувати. Посилався на те, що співпозивачка ОСОБА_4 є не донькою, а внучкою спадкодавця ОСОБА_3 , а тому, відповідно до положень статті 1265 ЦК України, не є спадкоємцем першої черги. Зазначене суд першої інстанції при ухваленні судового рішення до уваги не прийняв.

Короткий зміст оскарженої ухвали апеляційного суду

Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 повернуто на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 не був залучений судом до участі у справі як правонаступник ОСОБА_3 , тому він не має прав та обов`язків правонаступника позивача.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

02 грудня 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року.

В касаційній скарзі заявник просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу передати для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

31 січня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник на час подання апеляційної скарги не був залучений судом до участі у справі як правонаступник ОСОБА_3 , тому він не має прав та обов`язків правонаступника позивача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах.

Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує.

Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Таким чином, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 299/2690/20 (провадження № НОМЕР_1), від 24 лютого 2021 року у справі № 758/10554/16-ц (провадження № НОМЕР_2).

Отже, право апеляційного оскарження судових рішень належить і правонаступнику особи, яку він замінив, і у зазначеному випадку на стадії апеляційного провадження питання про процесуальне правонаступництво вирішує суд апеляційної інстанції.

Всупереч вищенаведеному, ухвалою від 03 листопада 2022 року суд апеляційної інстанції на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України повернув апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 24 листопада 2020 року, що призвело до порушення правил процесуального правонаступництва, тому вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою.

При цьому суд касаційної інстанції не аналізує інші питання щодо наявності/відсутності підстав для відкриття касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, оскільки оскаржувана ухвала апеляційного суду не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов