Ухвала

від 24.03.2023 по справі 308/966/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/966/21

1-кс/308/1181/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за № 32021070000000001 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,погодженого процесуальним керівникому кримінальномупровадженні прокурором Воловецькоговідділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комарівці, Ужгородського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, директора ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД», в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,

запобіжною заходу у вигляді застави, -

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні відомості щодо якого вснесено до ЄРДР за № 32021070000000001 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, погоджене процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Клопотання мотивовано тим, відділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 32021070000000001 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Як вказано уклопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 16.05.2020, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник умисел на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД» завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, за наступних обставин.

Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

У відповідності до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для державної реєстрації створення юридичної особи, зокрема подаються такі документи (відповідно до пунктів): 1. заява про державну реєстрацію створення юридичної особи; 2-1) примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації.

Згідно вимог статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому, якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» особи, винні у внесенні до установчих документів або інших документів, що подаються для державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, несуть відповідальність, встановлену законом.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»визначено,щокожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом шести місяців з дати державної реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Детектив зазначає, що 16.05.2020, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , звернувся до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8 з приводу державної реєстрації створення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД РЕСУРС ЗАХІД» та знаходячись в приміщенні її нотаріальної контори за адресою: м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 10 Б, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, під час складання приватним нотаріусом ОСОБА_8 документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, повідомив їй завідомо неправдиві відомості щодо призначення його директором ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД», який виконуватиме управлінські функції, достовірно знаючи, що такі функції виконуватись ним не будуть, оскільки він не має на це відповідної освіти, знань та навичок, завідомо неправдиві відомості щодо наміру внесення ним вкладу до статутного капіталу «БУД РЕСУРС ЗАХІД» номінальною вартістю 10 000 гривень, достовірно знаючи, що такий вклад ним вноситись не буде, а також завідомо неправдиві відомості щодо місцезнаходження юридичної особи ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД» за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101, офіс 401, достовірно знаючи, що за вказаною адресою ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД» не перебуватиме та господарську діяльність не здійснюватиме, та в подальшому завірив власним підписом складені приватним нотаріусом ОСОБА_8 документи, а саме: - рішення № 1 засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД РЕСУРС ЗАХІД» від 16.05.2020, в яке внесено завідомо неправдиві відомості про призначення ОСОБА_4 директором ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД», який виконуватиме управлінські функції, про внесення ОСОБА_4 вкладу до статутного капіталу «БУД РЕСУРС ЗАХІД» номінальною вартістю 10 000 гривень та про визначення місцезнаходження Товариства за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 101, офіс 401; - заяву про державну реєстрацію створення юридичної особи від 16.05.2020, форма якої затверджена Наказом Міністерства юстиції України №3268/5від 18.11.2016, в яку внесено завідомо неправдиві відомості про керівника юридичної особи ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД» ОСОБА_4 , на якого тимчасово покладено обов`язків директора Товариства, про розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) 10 000 гривень, а також про місцезнаходження юридичної особи за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 101, офіс 401.

Уклопотанні вказано, що надалі, після підписання вказаних документів, які містили завідомо неправдиві відомості, перебуваючи в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу ОСОБА_8 за адресою: м. Ужгород, вул. Льва Толстого, 10 Б, ОСОБА_4 подав їх приватному нотаріусу ОСОБА_8 для державної реєстрації новоутвореної, шляхом заснування, юридичної особи ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД».

Дедектив зазначає, що на підставі підписаних та поданих ОСОБА_4 документів, 18.05.2020, приватним нотаріусом ОСОБА_8 проведено державну реєстраціюТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 43624062 та внесено відомості, згідно яких керівником ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД» є ОСОБА_4 , який фактично управлінські функції не здійснював, відомості про розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) 10 000 гривень, що передбаченоп. 7 Модельного статуту Товариства,який ОСОБА_4 не вносився, а також відомості, згідно яких місцезнаходженням юридичної особи є Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гагаріна, буд. 101, офіс 401, де вона ніколи не знаходилось та господарську діяльність не здійснювала.

Таким чином, як вказує детектив, ОСОБА_4 , в повній мірі реалізував свій злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД» (ЄДРПОУ 43624062) завідомо неправдивих відомостей, а також умисно подав для проведення такої реєстрації документи, які містили вказані завідомо неправдиві відомості.

Згідно клопотання, 10.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Детектив вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема вилученими оригіналами документів, висновком судової почеркознавчої експертизи, показами свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.

При обґрунтуванні клопотання детектив посилається на положення: п. 9 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 182 КПК України .

Детектив зазначає,що враховуючи той факт, що ОСОБА_4 вчинив злочин, за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не надається можливим, оскільки такий не може запобігти встановленим під час досудового розслідування ризикам та не зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків. Зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_4 було вручено повістки про виклик 05.12.2022 про явку на 09.12.2022 для дачі показів, 30.12.2022 про явку на 04.01.2023 для дачі показів, 22.01.2023 про явку на 24.01.2023, 25.01.2023 та 26.01.2023 для дачі показів, а також 10.03.2023 про явку на 13.03.2023, 14.03.2023 та 15.03.2023 для участі у допиті в якості підозрюваного, однак ОСОБА_4 жодного разу за викликом не з`явився.

За твердженням детектива, запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. В ході проведення досудового розслідування осіб, які поручилися б за виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

У клопотанні вказано на те, що вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_4 особистого зобов`язання та особистої поруки, так як такі ним дотримані не будуть та являються недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно з запобіжним заходом у вигляді застави.

Детектив зазначає, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у . 1, п. 2, п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 , може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_4 вчинив злочин, за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років,а томуз метоюуникнення відкримінальної відповідальностівін можепереховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду;знищити,сховати абоспотворити документи,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,зокрема цепідтверджується тим,що ОСОБА_4 є директором ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД», в силу чого має доступ до всієї наявної на підприємстві документації, а тому сторона обвинувачення не виключає можливості знищення, приховування або спотворення ОСОБА_4 оригіналів документації, яка має істотне значення для встановлення обставин даного кримінального правопорушення, та копії якої містяться в матеріалах кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема це підтверджується тим, що у кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі та не допитані як свідки працівники ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД», а тому сторона обвинувачення не виключає можливості вчинення ним безпосередньо чи за посередництва інших осіб з метою уникнення кримінальної відповідальності спроб незаконного впливу на вказаних осіб та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого для проведення слідчих дій, що в подальшому може позбавити орган досудового розслідування можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення досудового розслідування у розумні строки, у зв`язку з чим порушуватимуться права інших учасників. Зокрема це підтверджується тим, що ОСОБА_4 було вручено повістки про виклик 05.12.2022 про явку на 09.12.2022 для дачі показів, 30.12.2022 про явку на 04.01.2023 для дачі показів, 22.01.2023 про явку на 24.01.2023, 25.01.2023 та 26.01.2023 для дачі показів, а також 10.03.2023 про явку на 13.03.2023, 14.03.2023 та 15.03.2023 для участі у допиті в якості підозрюваного, однак ОСОБА_4 жодного разу за викликом не з`явився.

У клопотанні детектив зазначає що з метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_4 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у виді застави, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Крім цього, як вказує детектив, за допомогою застосування до ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження запобіжного заходу у виді застави, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що є обґрунтовані підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки із вищеперерахованих обставин інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти вищеописаним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Керуючись вимогамист.ст.36,40,131,132,176-178,182,184та 194КПК України,детектив проситьслідчого суддю: Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комарівці, Ужгородського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, директора ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД», в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді застави, визначивши їїв розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник проти задоволення клопотання заперечили. Адвокат просив відмовити у обранні щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави, обрати особисте зобов`язання.

Адвокат при розгляді клопотання просив врахувати те, що ОСОБА_4 , є одруженим. Окрім того, сторона захисту в судовому засіданні для просить врахувати розмір його реального доходу при вирішенні питання при обранні запобіжного заходу. Додатково адвокат вказував, що дружина підозрюваного офіційно не працює та не отримує дохід, а підозрюваний фактично працює різноробочим.

Заслухавши учасників судового засідання дослідивши теріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якогоє тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Слідчим суддею встановлено, відділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 32021070000000001 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

Згідно матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 16.05.2020, точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник умисел на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД» завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

10.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, тобто у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема вилученими оригіналами документів, висновком судової почеркознавчої експертизи, показами свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.

При розгляді клопотання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу слідчий суддя враховує те, що згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_4 було вручено повістки про виклик 05.12.2022 про явку на 09.12.2022 для дачі показів, 30.12.2022 про явку на 04.01.2023 для дачі показів, 22.01.2023 про явку на 24.01.2023, 25.01.2023 та 26.01.2023 для дачі показів, а також 10.03.2023 про явку на 13.03.2023, 14.03.2023 та 15.03.2023 для участі у допиті в якості підозрюваного, однак ОСОБА_4 жодного разу за викликом не з`явився.

Окрім того, слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання та прокурором в судовму засіданні, в достатній мірі доведено, що наявність обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу.

У відповідності до положеньст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа.

Відповідно дост. 12 КК України,за кваліфікацією,це кримінальнеправопорушення віднесенодо нетяжкихзлочинів,оскільки санкцієюч.1ст.205-1КК України,передбачено покарання,у вигляді штрафу від п`яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.

Слідчий суддя при розгляді клопотання враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному кримінальному правопорушенні, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, а також те, що на неодноразові виклики детектива останній не з`являвся. Вказане може свідчити про намагання підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 205- 1 КК України, само по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. При цьому тяжкість покарання слідчий суддя оцінює в сукупності з іншими факторами, які можуть підтвердити ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, зокрема, що підозрюваний не має офіційного місця роботи та постійного джерела доходу. Вказане дає підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду не лише на території інших країн, а й на території України. Відтак слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.

Окрім того,слідчий суддявважає доведенимнаявність ризику знищити,сховати абоспотворити документи,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,оскільки саме ОСОБА_4 є директором ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД», а тому існує ризик того, що він може знищити, приховувати або спотворити оригінали документації, яка має істотне значення для встановлення обставин даного кримінального правопорушення, та копії якої містяться в матеріалах кримінального провадження.

Також, детективом у клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема це підтверджується тим, що у кримінальному провадженні на даний час ще не встановлені всі та не допитані як свідки працівники ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД».

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПКУкраїни, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПКУкраїни). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо наявності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого для проведення слідчих дій, то слід вказати що дійсно згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_4 отримавши повістки, про що розписувався, до органу досудового розслідування не з`являвся.

Відповідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено розмір застав, а саме щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Під час розгляду даного клопотання, при вирішенні питання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави та визначаючи його розмір, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , має визначене місце проживання, його матеріальний стан, в судовому засіданні ОСОБА_4 вказував, що його дружина не працює та не отримує дохід, а він фактично працює різноробочим, сукупний дохід його сім`ї складає приблизно 12 тис.грн. на місяць.

Також, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, яке відноситься до категорії нетяжких і за яке може бути призначено покарання у вигляді обмеженням волі на строк до трьох років, тобто є підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, дані про особу підозрюваного, конкретні обставини вчинення злочину, і вважає доцільним з метою запобігання визначеним ст.177КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави з покладенням обов`язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України.

Наявність утриманців у підозрюваного, не можуть бути безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовують існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 , інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка міститься в справах «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, «Єлоєв проти України», приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави в меншому об`ємі ніж наполягає сторона обвинувачення, а саме у межах 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, з урахуванням того, що не встановлено обставин, як б підтверджували наявність виключного випадку для призначення застави у розмірі, який перевищує розмір, визначений п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.182КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

У відповідності до ч. 4 ст.182КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, за таких обставин слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 , слід обрати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі двох прожиткових мінімумів, оскільки такий запобіжний захід та його розмір є достатнім задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження, є достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та може бути помірним для нього.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.182КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.182КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , та наявність ризиків, а також матеріальний стан, наявність утриманців, слідчий суддя вважає доцільним на підставі ч. 5 ст.182КПК України визначити заставу у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст.194КПК України та не буде для нього непомірним тягарем.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч.7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченомустаттею 199цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні за № 32021070000000001 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України,погодженого процесуальним керівникому кримінальномупровадженні прокурором Воловецькоговідділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комарівці, Ужгородського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, директора ТОВ «БУД РЕСУРС ЗАХІД», в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді застави, визначивши їїв розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 5 368 (п`ят тисяч триста шістдесят вісім) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду за реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26213408; банк отримувача - ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача - UA198201720355209001000018501.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначити до 09травня 2023 (включно).

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1