Рішення

від 14.03.2023 по справі 320/10217/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2023 року м. Київ№ 320/10217/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Полуботкіна О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за участю представників сторін:

від позивача Корнієнко С.В.,

від відповідача Якимчук Л.Л.,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракспартс Україна ЛТД»

до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракспартс Україна ЛТД» (далі також позивач, ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД», Товариство) з позовом до Київської митниці (далі також відповідач, митний орган), утвореної на правах відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які оформлені картками відмови від 06.07.2022 №UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 № UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 №UA100380/2022/000489 та від 28.07.2022 № UA100380/2022/000506.

Позов обґрунтований безпідставністю прийнятих відповідачем рішень про відмову у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які оформлені картками відмови від 06.07.2022 № UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 № UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 № UA100380/2022/000489 і від 28.07.2022 №UA100380/2022/000506. Позивач вказує на те, що ним з метою митного оформлення придбаних контрагента компанії «DAF Trucks N.V.» імпортних товарів були надані митному органу разом із електронними митними деклараціями типу «ІМ 40 ЕА» №UA100380/2022/356776 від 06.07.2022, типу «ІМ 40 ДЕ» за №UA100380/2022/307957 від 15.07.2022, №UA100380/2022/3308226 від 22.07.2022, №UA100380/2022/308506 від 28.07.2022 (далі ЕМД) всі необхідні документи та достатні відомості, які підтверджують як задекларовану митну вартість товарів, так й походження товарів саме з країн Європейського Союзу. Проте відповідач, не дослідивши належним чином подані декларантом документи (зокрема, декларації про походження товарів, складені уповноваженим (схваленим) експортером на інвойсах, а також сертифікати про походження товарів), дійшов хибних висновків про непідтвердження походження таких товарів та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування у випадку митного оформлення придбаних позивачем товарів пільгової ставки мита із застосуванням преференційного режиму оподаткування. При цьому під час процедури митного оформлення та станом на дати прийняття оспорюваних рішень відповідачем не було розпочато перевірку документів про країну проходження товарів, наданих позивачем з метою застосування пільгової ставки ввізного мита за відповідними ЕМД. Отже, відповідачем не було спростовано достовірність поданих Товариством для митного оформлення документів про походження товару з країн ЄС, що вказує на відсутність законних підстав у останнього для призупинення преференційного режиму відносно цих товарів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 відкрито провадження у справі № 320/10217/22 за вказаним позовом та дану справу призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого засідання.

Відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, де просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що Київська митниця при прийнятті оспорюваних рішень діяла у межах наданої їй законом компетенції та відповідно визначених повноважень. Так, для підтвердження правомірності застосування преференційного режиму оподаткування з огляду на до імпортних товарів, заявлених позивачем у поданих ЕМД, останнім були надані декларації походження, складені уповноважений експортером «DAF Trucks N.V.» (Нідерланди) на інвойсах. Однак, відповідно до Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн, за результатами перевірок проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїлі і Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії за період 2016 - 2021 років (актуального станом на 01.01.2022), доведеного митному органу листом Держмитслужби від 13.01.2022 № 15/15-03/7/154, походження товарів зазначеного експортера не підтверджено митними органами країни експорту. На підставі даної інформації щодо не підтвердження преференційного походження товарів, експортованих в Україну «DAF Trucks N.V.» за підсумками перевірок проведених уповноваженими органами Європейського Союзу, посадовими особами митного органу складені оспорювані картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Так, товари за №№3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113, заявлені до митного оформлення згідно ЕМД № UA100380/2022/356776 від 06.07.2022, товари за №№ 10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57 заявлені до митного оформлення за ЕМД №UA100380/2022/307957 від 15.07.2022, товари за №№9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105, заявлені до митного оформлення згідно ЕМД № UA100380/2022/308226 від 22.07.2022, а також товари за №№2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108, заявлені до митного оформлення за ЕМД №UA100380/2022/308506 від 28.07.2022, є ідентичними тим товарам, преференційне походження яких не було підтверджене уповноваженими органами ЄС. У зв`язку із виникненням у митного органу сумнівів щодо преференційного походження імпортованих ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» товарів, призупинено надання режиму вільної торгівлі до вищезазначених товарів та здійснено їх оформлення без застосування преференційного режиму оподаткування.

У свою чергу представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де додатково до доводів позовної заяви зазначив, що відповідачем разом із відзивом не надано жодних доказів звернення митниці, якою ініційовано перевірку, до уповноваженого митного органу Королівства Нідерландів з метою проведення перевірки наданих ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» разом з ЕМД документів про походження товарів.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, де на спростування аргументів позивача пояснив наступне: Київська митниця при розгляді питання щодо призупинення надання преференційного режиму для товарів, заявлених ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» за ЕМД від 06.07.2022 №UA100380/2022/356776, від 15.07.2022 №UA100380/2022/307957, від 22.07.2022 №UA100380/2022/308226 та від 28.07.2022 №UA100380/2022/308506 використала виключно інформацію з Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїль, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії за період 2016 - 2022 років. Керуючись ст. 32 Доповнення 1, Київська митниця направила до уповноваженого митного органу Королівства Нідерланди лист від 04.08.2022 №7.8-2/15/4/12468 щодо проведення перевірки наданих декларацій про походження складених уповноваженим експортером «DAF Trucks N.V.» (Нідерланди) на інвойсах від 04.07.2022 № 955752-001, 955752-002, від 11.07.2022 № 956535-001, від 18.07.2022 № 957928-001, 957928-002, наданих позивачем при митному оформленні товарів за ЕМД від 07.07.2022 № UA100380/2022/356885 (а саме товарів за №№3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, Е 106, 113), від 15.07.2022 № UA100380/2022/307991 (а саме товарів за №№ 10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57), від 22.071 № UA100380/2022/308258 (а саме товарів за №№ 9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105), від 29.07.2022 № UA100380/2022/308512 (а саме товарів за №№2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108) та лист від 15.12.2022 №7.8-2/15/4/19128 щодо проведення перевірки декларації про походження, складеної уповноваженим експортером «DAF Trucks N.V.» (Нідерланди) на інвойсах від 26.07.2022 № 959172-001, 959172-002, наданих позивачем при митному оформленні товарів за ЕМД від 29.07.2022 № UA100380/2022/308512 (а саме товарів за №№2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108). Станом на дату подання цього відзиву, митницею отримано лише проміжну відповідь від уповноваженого митного органу Королівства Нідерланди лист від 03.11.2022 № BUI22-873, який направлено адресу митного органу листом Держмитслужби від 25.11.2022 № 15/15-03-01/7.8/4351. У цьому листі уповноважений митний орган Королівства Нідерланди підтвердив факт отримання відповідного запиту та повідомив, що митний орган буде належним чином поінформований про результати опрацювання зазначеного запиту.

За результатами підготовчого провадження, після вчинення всіх необхідних процесуальних дій, передбачених ч. 2 ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, судом 20.02.2023 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 14.03.2023 присутні представники сторін підтримали свої позовні вимоги та заперечення проти них, на підставах та мотивів, що наведені у поданих ними процесуальних документах по суті.

Розглянувши подані учасниками справи документи, заслухавши пояснення їх представників, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01.04.2020 між ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» (як покупцем) і компанією-нерезидентом «DAF Trucks N.V.» (Нідерланди; як продавцем) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 18/TPUA-2020 (далі контракт), за умовами якого (з урахуванням підписаної названими сторонами 22.03.2022 додаткової угоди № 1 до нього) продавець продає, а позивач купує запасні частини, мастильні матеріали, аксесуари та компоненти до автомобілів ДАФ, сувенірну та рекламну продукцію, одяг з корпоративною символікою DAF, TRP, PACCAR (далі поіменовані як товари) на умовах, що зазначаються в інвойсах до кожної окремої поставки, відповідно до «Інкотермс 2020».

Згідно зі ст. 2 контракту сторони домовилися, що «вартість товару і загальна сума кожної поставки визначена в додатку-специфікації. яка є невід`ємною частиною даного контракту», а відповідно до п. 3 контракту, - закріпили свої домовленості про те, що «специфікація кожної партії товару визначається в рахунку».

Крім того, у п.7 даного контракту визначено, що товари, які постачаються за цим контрактом, є оригінальними запчастинами заводу ДАФ, що мають призначення використовуватись для ремонту та обслуговування автомобілів ДАФ моделей XF, CF, LF та ін. Продавець гарантує, що всі запчастини, які постачаються є якісною продукцією та виробляються за оригінальною розробкою заводу ДАФ ОСОБА_1 , яка повністю відповідає стандарту ISO 9000 за всіма аспектами (як то виробництво, розробка, маркетинг, зберігання та розповсюдження).

На виконання умов вказаного контракту в липні 2022 року продавець поставив ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» на умовах FCA Жамбек, Угорщина (Zcambek, Hungary) чотири партії товару за наступними рахунками-фактурами (інвойсами): за №955752-001 і №955752-002 від 04.07.2022; за №956535-001 від 11.07.2022; за №957928-001 і №957928-002 від 18.07.2022; за №959172-001 і №959172-002 від 26.07.2022.

З метою митного оформлення придбаних DAF Trucks N.V. товарів позивачем подано митному органу наступні електронні митні декларації наступні митні декларації: №UA100380/2022/356776 від 06.07.2022, № UA100380/2022/307957 від 15.07.2022, №UA100380/2022/308226 від 22.07.2022, №UA100380/2022/308506 від 28.07.2022.

Графу 36 «Преференція» у зазначених вище ЕМД стосовно окремих імпортних товарів Товариством заповнено із застосуванням пільги зі сплати ввізного мита за кодом « 410» - Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифній графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та І Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхнім: державами-членами, з іншої сторони], та у графі 34 «Код країни походження» щодо таких товарів вказано код EU (тобто, з ЄС).

На підтвердження заявленої преференції до кожної із перелічених митних декларацій були надані відповідні рахунки-фактури (інвойси), разом із деклараціями про походження товарів, що складені уповноваженим експортером - DAF Trucks N.V. на цих інвойсах, а також сертифікати про походження товарів, копії експортних митних декларацій.

За результатами розгляду поданих документів, відповідач прийняв оспорювані у справі рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, які оформлені картками відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA1003 80/2022/000432 від 06.07.2022, №UA100380/2022/000464 від 15.07.2022, №UA100380/2022/000489 від 22.07.2022, №UA100380/2022/000506 від 28.07.2022.

Так, за змістом картки відмови № UA100380/2022/000432 від 06.07.2022, в якості причини складання такої відповідач вказав наступну: «Відповідно до вимог cт. 256, ст. 257, cт. 266, cт. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила, походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, та згідно з інформацією, наявною в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою, митне оформлення товарів №№ 3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113 даної ЕМД не може буде завершене із застосуванням пільгової ставки мита із застосуванням преференційного режиму оподаткування (преференція 410). Рішення про відмову в митному оформленні може бути оскаржене в порядку встановленому главою 4 МКУ.». При цьому відповідач надав наступне роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Відповідно до п. 2 статті 48 Митного кодексу України необхідно подання митної декларації без застосування пільг в оподаткуванні по товарам №№ 3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113, передбачених відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.».

За змістом картки відмови № UA100380/2022/000464 від 15.07.2022, в якості причини складання такої відповідач зазначив наступну: «Відповідно до вимог cт. 256, cт. 257, cт. 266, cт. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, та згідно з інформацією, наявною в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою, митне оформлення товарів №№ 10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57 даної ЕМД не може буде завершене із застосуванням пільгової ставки мита із застосуванням преференційного режиму оподаткування (преференція 410). Рішення про відмову в митному оформленні може бути оскаржене в порядку встановленому главою 4 МКУ». При цьому відповідач надав наступне роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Відповідно до п. 2 статті 48 Митного кодексу України необхідно подання митної декларації без застосування пільг в оподаткуванні по товарам №№ 10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57 передбачених відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походженням.

За змістом картки відмови №UA100380/2022/000489 від 22.07.2022, в якості причини оформлення такої відповідач навів наступну: «Відповідно до вимог cт. 256, cт. 257, cт. 266, cт. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, та згідно з інформацією, наявною в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою, митне оформлення товарів 9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105 даної ЕМД не може буде завершене із застосуванням пільгової ставки мита Із застосуванням преференційного режиму оподаткування (преференція 410). Рішення про відмову в митному оформленні може бути оскаржене в порядку встановленому главою 4 МКУ.». При цьому відповідач надав наступне роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Відповідно до п. 2 статті 48 Митного кодексу України необхідно подання митної декларації без застосування пільг в оподаткуванні по товарам №№ 9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105 передбачених відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.».

За змістом картки відмови №UA100380/2022/000506 від 28.07.2022, в якості причини складання такої відповідач вказав наступну: «Відповідно до вимог cт. 256, cт. 257, cт. 266, cт. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, та згідно з інформацією, наявною в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою, митне оформлення товарів 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86,88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108 даної ЕМД не може буде завершене із застосуванням пільгової ставки мита Із застосуванням преференційного режиму оподаткування (преференція 410). Рішення про відмову в митному оформленні може бути оскаржене в порядку встановленому главою 4 МКУ.». При цьому відповідач надав наступне роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Відповідно до п. 2 статті 48 Митного кодексу України необхідно подання митної декларації без застосування пільг в оподаткуванні по товарам №№ товарів 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108 передбачених відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.».

Отримавши зазначені рішення (картки-відмови), ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» здійснило митне оформлення та випуск у вільний обіг отриманих від нерезидента-продавця товарів за інвойсами № 955752-001 та № 955752-002 від 04.07.2022, № 956535-001 від 11.07.2022, № 957928-001 та № 957928-002 від 18.07.2022, № 959172-001 та № 959172-002 від 26.07.2022 зі сплатою сум ввізного мита за повними ставками, встановленими Митним тарифом України (тобто, без застосування преференції до відповідних товарів, вказаних у ЕМД №UA100380/2022/356776 від 06.07.2022, №UA100380/2022/307957 від 15.07.2022, №UA100380/2022/308226 від 22.07.2022, № UA100380/2022/000506 від 28.07.2022), що підтверджується митними деклараціями № UA100380/2022/356885 від 08.07.2022, № UA100380/2022/307991 від 15.07.2022, № UA100380/2022/308258 від 22.07.2022, № UA100380/2022/308512 від 29.07.2022 та протоколами обробки ЕД №893458 від 08.07.2022, № 896610 від 15.07.2022, № 899231 від 22.07.2022, №901918 від 29.07.2022.

Разом з тим, не погоджуючись із вказаними картками відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Як пояснив представник відповідача у тексті свого відзиву на позов, відповідно до Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн, за результатами перевірок проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїлі і Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії за період 2016 - 2021 років (станом на 01.01.2022), доведеного до відома митному органу листом Держмитслужби від 13.01.2022 №15/15-03/7/154, походження товари експортера «DAF Trucks N.V.» не підтверджено митними органами країни експорту.

На підставі вищезазначеної інформації Держмитслужби щодо не підтвердження преференційного походження товарів, експортованих в Україну «DAF Trucks N.V.» (Нідерланди), за підсумками перевірок проведених уповноваженими органами Європейського Союзу, посадовими особами митного органу складені картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.07.2022 №UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 №UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 №UA100380/2022/000489, від 28.07.2022 №UA100380/2022/000506, оскільки: товари №№3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113 (заявлені до митного оформлення за ЕМД від 06.07.2022 №UA100380/2022/356776); товари за №№10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57 (заявлені до митного оформлення за ЕМД 15.07.2022 №UA100380/2022/307957); товари за №№9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105 (заявлені до митного оформлення за ЕМД від 22.07.2022 №№UA100380/2022/308226) та товари за №№2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108 (заявлені до митного оформлення за ЕМД від 28.07.2022 №UA100380/2022/308506) є ідентичними товарам, преференційне походження яких не підтверджене уповноваженими органами Європейського Союзу.

У зв`язку із наявними обґрунтованими сумнівами щодо преференційного походження було призупинено надання режиму вільної торгівлі до вищезазначених товарів та здійснено їх оформлення за ЕМД від 07.07.2022 №UA100380/2022/356885, від 15.07.2022 №UA100380/2022/307991, від 22.07.2022 №UA100380/2022/308258, від 29.07.2022 №UA100380/2022/308512 без застосування преференційного режиму оподаткування за Угодою.

У подальшому, керуючись ст. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, Київською митницею до уповноваженого митного органу Королівства Нідерланди були направлені: лист від 04.08.2022 вих. № 7.8-2/15/4/12468 щодо проведення перевірки наданих декларацій про походження, складених уповноваженим експортером «DAF Trucks N.V» (Нідерланди) на інвойсах від 04.07.2022 за №955752-001 і №955752-002, від 11.07.2022 за № 956535-001, від 18.07.2022 за №957928-001 і №957928-002, наданих позивачем при митному оформленні товарів за ЕМД від 08.07.2022 №UA100380/2022/356885 (щодо товарів за №№3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113), за ЕМД від 15.07.2022 № UA100380/2022/307991 (щодо товарів за №№10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57), за ЕМД від 22.07.2022 № UA100380/2022/308258 (щодо товарів за №№9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105) та за ЕМД від 29.07.2022 № UA100380/2022/308512 (щодо товарів за №№ 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108) та лист від 15.12.2022 вих. №7.8-2/15/4/19128 щодо проведення перевірки декларації про походження, складеної уповноважених експортером «DAF Trucks N.V» (Нідерланди) на інвойсах від 26.07.2022 № 959172-001 і № 959172-002, наданої позивачем при митному оформленні товарів за ЕМД 29.07.2022 № UA100380/2022/308512 (щодо товарів за №№ 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108).

Станом на дату подання відзиву митницею отримано лише проміжну відповідь уповноваженого митного органу Королівства Нідерланди від 03.11.2022 № BUI22-87I (вх. Держмитслужби № 23950/11 від 22.11.2022, який направлено на адресу митного органу листом Держмитслужби від 25.11.2022 № 15/15-03-01/7.8/4351), відповідно до тексту якої уповноважений митний орган Королівства Нідерланди підтверджує факт отримання відповідного запиту та повідомляє, що митний орган буде належним чином поінформований про результати запитуваної перевірки.

Розглядаючи спір по суті суд дійшов висновків про наступне.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України (далі МК України).

Пунктом 1 частини першої статті 336 МК України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Частиною 1 ст. 270 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Відповідно до ст. 272 МК України, ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на миту територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Згідно з ст. 280 МК України в Україні застосовуються такі види ставок мита:

1) адвалерна - у відсотках до встановленої статтею 279 МК України бази оподаткування;

2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 МК України;

3) комбінована, що складається з адвалерної та специфічної ставок мита.

Частинами 4 та 5 ст. 280 МК України визначено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно із положеннями ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Так, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 №1678-VII, Верховна Рада України постановила: Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі - Угода), вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, яка набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження Угоди, ратифікувати.

Пунктом першим ст. 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію передбачено, що товари, які походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (а) сертифікат з перевезення товару EUR. 1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b)у випадках, вказаних в статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Аналогічне за своїм змістом положення закріплено також в п. 1 ст. 15 розд. V «Підтвердження походження» Доповнення І «ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ» І МЕТОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 14.04.2017 (далі за текстом - Регіональна конвенція), до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 №2187-VIII та яка набула чинності для України з 01.02.2018.

Так, за змістом п. 1 ст. 15 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-MED»), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV a і b.

У свою чергу п. 1 ст. 21 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції визначено, що декларація про походження або декларація про походження EUR-MED, зазначена в статті 15(1)(с), може бути складена: (a) уповноваженим експортером відповідно до положень Статті 23, або (b) експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Експортер, який складає декларацію про походження або декларацію про походження EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції (п. 5 ст. 21 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції).

Складання декларації про походження або декларації про походження EUR-MED здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV а та b, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цих Додатках, і відповідно до положень національного законодавства країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами (п. 6 ст. 21 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції).

Декларації про походження та декларації про походження EUR-MED мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав (п. 7 ст. 21 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції).

За змістом положень ст. 22 «Уповноважений експортер» розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції митні органи Договірної сторони-експортера можуть надати будь-якому експортерові (далі «уповноважений експортер»), який часто перевозить товари за положеннями цієї Конвенції, право складати декларації про походження або про декларації походження EUR-MED незалежно від вартості товарів, щодо яких вони складаються. Експортер, який бажає одержати такий дозвіл, повинен надати митним органам усі гарантії, які вони вважатимуть необхідними для підтвердження статусу походження товарів, а також виконання всіх інших умов цієї Конвенції.

Митні органи можуть надати статус уповноваженого експортера за будь-яких умов, які вважатимуть належними.

Митні органи повинні надати затвердженому експортерові номер митного дозволу, який має бути вказаний на декларації про походження EUR-MED.

Митні органи повинні здійснювати нагляд за використанням наданого дозволу затвердженим експортером.

Митні органи можуть скасувати цей дозвіл у будь-який час. Дозвіл має бути скасований, якщо уповноважений експортер припинив надання гарантій, зазначених у пункті 1 цієї Статті, не виконує умови, зазначені в пункті 2, чи у будь-який інший спосіб порушує порядок користування наданим дозволом.

Згідно зі ст. 24 «Подання підтвердження походження» розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції підтвердження походження повинні подаватися до митних органів Договірної сторониімпортера згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати здійснення перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заявки імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди

Також ст. 25 «Подання підтвердження походження» Протоколу 1 Угоди визначено, що підтвердження походження повинні подаватись до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни.

Пунктом 2 ст. 32 «Взаємна допомога» розд. VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І Угоди, передбачено, що з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документах.

Пунктами 1, 3 та 5 ст. 33 «Перевірка підтверджень походження» розд. VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Поряд з цим, у п. 1 ст. 31 «Перевірка підтверджень походження» розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції зазначено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обгрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Відповідно до п.п. 2 - 6 ст. 32 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції, з метою реалізації положень пункту 1 цієї Статті митні органи Договірної сторони імпортера повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED та інвойс, якщо він була поданий, декларацію про походження або декларацію про походження ЕІЖ - МЕО, або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, за необхідності, причини запиту.

Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

Якщо у випадку обгрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Таким чином, зі змісту наведених вище положень Угоди та Регіональної конвенції слідує, що митним органом імпортера може бути надіслано митному органу Договірної сторони - експортера запит на перевірку достовірності поданих до митного оформлення документів, зокрема декларації - інвойса з метою перевірки, зазначеної в ній інформації та підтвердження походження імпортованого товару. Таку перевірку може бути здійснено як у довільному порядку (вибіркова перевірка) так і за наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності таких документів.

Також, у силу норм ч.ч. 1 - 3 ст. 36 МК України походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Частиною шостою ст. 36 МК України встановлено, що положення цього Кодексу засто- вуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (не преференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом ч.ч. 1 - 2 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч. 3 ст. 43 МК України).

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (ч. 9 ст. 43 МК України).

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Частиною другою ст. 48 МК України визначено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

Нормами ч. 4 ст. 48 МК України передбачено, що до товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, що ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» подало митному органу разом із ЕМД в якості документів, що підтверджують походження імпортованих товарів:

- разом із ЕМД №UA100380/2022/356776 від 06.07.2022 - декларацію про походження, складену уповноваженим (схваленим) експортером, на інвойсах №955752-001 і № 955752-002 від 04.07.2022; сертифікат про походження №357819 від 06.07.2022; копію митної декларації країни відправлення №MRN22HU8110102A078330 від 06.07.2022;

- разом із ЕМД №UA100380/2022/000464 від 15.07.2022 - декларацію про походження, складену уповноваженим (схваленим) експортером, на інвойсі №956535-001 від 11.07.2022; сертифікат про походження №357836 від 13.07.2022; копію митної декларації країни відправлення №MRN22HU8110102A0DFВ04 від 13.07.2022;

- разом із ЕМД №UA100380/2022/308226 від 22.07.2022 - декларацію про походження, складену уповноваженим (схваленим) експортером, на інвойсах №957928-001 та №957928-002 від 18.07.2022; сертифікат про походження №358051 від 20.07.2022; копію митної декларації країни відправлення №MRN22HU8110102А149АА7 від 19.07.2022;

- разом із ЕМД №UA100380/2022/308506 від 28.07.2022 - декларацію про походження, складену уповноваженим (схваленим) експортером, на інвойсах №959172-001 та №959172-002 від 26.07.2022; сертифікат про походження №358083 від 27.07.2022; копію митної декларації країни відправлення №MRN22HU8110102А1В4698 від 26.07.2022.

Зокрема, вказані декларації про походження, вчинені DAF Trucks N.V. (як уповноваженим експортером, який отримав від митного органу країни експортера митний дозвіл за №NL/158/01/100)) на зазначених вище інвойсах, містять написи англійською мовою: «The exporter of the products covered by this document (customs authorization No. NL/158/01/100) declares that, except where otherwise clearly indicated, these products are of E.C. preferential origin» (що у перекладі на українську мову означає: «Експортер продукції, вказаної у цьому документі (митний дозвіл № NL/158/01/100), заявляє, що за винятком іншого прямо вказаного, ця продукція має преференційне походження з ЄС»), - що відповідає тексту, наведеному в Додатку IV а до Доповнення І Регіональної конвенції.

Також описані вище сертифікат про походження, видані Торгово-промисловою палатою округу Пешт і міста Ерд зі статусом округу та містить відбиток печатки даного органу, містять усю необхідну інформацію, яка узгоджується з іншими документами, наданими позивачем для митного оформлення товарів разом із ЕМД, та наведеними в них відомостями щодо країни походження товару.

Під час митного оформлення товарів за вказаними ЕМД позивача та станом на дату оформлення карток відмови від 06.07.2022 № UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 № UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 № UA100380/2022/000489 та від 28.07.2022 № UA100380/2022/000506 відповідачем не було розпочато перевірку документів про країну походження товарів, наданих Товариством з метою застосування пільгової ставки ввізного мита при митному оформленні імпортних товарів.

Лише після ухвалення вказаних рішень Київська митниця з посиланням на наявність обґрунтованих сумнівів щодо преференційного походження окремих товарів (митне оформлення яких було здійснено за ЕМД від 06.07.2022 № UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 № UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 № UA100380/2022/000489), що пов`язані із інформацією Держмитслужби щодо не підтвердження преференційного походження товарів «запасні частини (комплектуючі) до транспортних засобів», експортованих в Україну компанією «DAF Trucks N.V.», за підсумками перевірок проведених уповноваженими органами Європейського Союзу, звернулася через Державну митну службу України із листами:

- вих. №7.8-2/15/4/12468 від 04.08.2022 «Щодо перевірки декларацій про походження», де просило: уповноважений митний орган Королівства Нідерланди перевірити надані декларації походження, складені уповноваженим експортером DAF Trucks N.V. (Нідерланди) на інвойсах №955752-001 і № 955752-002 від 04.07.2022, № 956535-001 від 11.07.2022, № 957928-001 та №957928-002 від 18.07.2022, надані імпортером ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» при митному оформленні товарів за ЕМД від 07.07.2022 №UA100380/2022/356885 (в частині товарів за №№ 3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113), ЕМД від 15.07.2022 № UA100380/2022/307991 (в частині товарів за №№10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57), ЕМД від 22.07.2022 №UA100380/2022/308258 (в частині товарів за №№9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105);

- вих. №7.8-2/15/4/19128 від 15.12.2022 «Щодо перевірки декларацій про походження», де просило: перевірити надані декларації походження, складені уповноваженим експортером DAF Trucks N.V. (Нідерланди) на інвойсах №959172-001 та №959172-002 від 26.07.2022, надані імпортером ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» при митному оформленні товарів за ЕМД від 29.07.2022 № UA100380/2022/308512 (в частині товарів за №№ 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108).

Таким чином, відповідач не вжив заходів щодо ініціювання проведення митним органом країни експортера перевірки преференційного походження перелічених вище товарів до моменту прийняття рішень у цій справі.

Проаналізувавши зміст оспорюваних карток відмови суд встановив, що в текстах останніх містяться вказівки на дані Реєстру товарів, відповідно до якого походження перелічених у відповідних ЕМД товарів не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою. Водночас посилання на будь-які обґрунтування щодо невідповідностей (суперечностей) інформації у товаросупровідних документах, поданих позивачем до митного оформлення, відсутні.

У контексті з наведеним суд зазначає, що з огляду на зміст наведених норм національного та міжнародного права митний орган у випадку відмови у застосуванні тарифних пільг (преференцій) позивачу мав би надати відповідні докази на підтвердження сумнівів з приводу дійсності документів про походження товарів чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товарів, які надало Товариство стосовно імпортованих товарів (тобто, товарів №№3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113, заявлених до митного оформлення за ЕМД від 06.07.2022 №UA100380/2022/356776; товарів №№10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57, заявлених до митного оформлення за ЕМД 15.07.2022 №UA100380/2022/307957; товарів №№ 9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105, заявлених до митного оформлення за ЕМД від 22.07.2022 №№UA100380/2022/308226; товарів №№ 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108, заявлених до митного оформлення за ЕМД від 28.07.2022 №UA100380/2022/308506).

09.01.2023 представник відповідача на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних карток відмови подав до суду через систему «Електронний суд»: сканкопію супровідного листа Державної митної служби України вих. №15/15-03/7/154 від 13.01.2022, за змістом якого Митниці надсилається для використання в роботі оновлений «Реєстр товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними України з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїль, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії за період 2016 - 2022 років; сканкопію роздруківки інформації в електронній таблиці.

Оглянувши роздруківки електронної таблиці, що її відповідач ідентифіковує як інформацію з Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними України з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїль, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, за період 2016 - 2022 років, суд встановив що наведений у таблиці текст є нерозбірливим та незрозумілим. У зв`язку з цим не вбачається за можливе з`ясувати дійсний зміст відомостей у такій таблиці.

При цьому, навіть якщо припустити, що надані представником відповідача для долучення до матеріалів цієї справи роздруківки дійсно містять інформацію з названого Реєстру щодо непідтвердження походження частини із задекларованих позивачем імпортних товарів, то відповідач мав також подати документальні докази актуальності такої інформації саме станом на момент здійснення зовнішньоекономічних операцій між сторонами (ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» і DAF Trucks N.V.) та оформлення ними товаросупровідних документів (інвойсів, сертифікатів про походження та ін.), що мали місце вже у липні 2022 року. Проте, таких документальних доказів Київською митницею не було подано. Більш того у матеріалах справи відсутні документальні отримання відповідачем та/або ДМС України даних Реєстру з автентичних джерел тобто, від митних органів країн зарубіжних країн, що входять до складу ЄС.

В силу приписів норм ч. 1 і 2 ст. 69, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 75 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а достовірними докази ті, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що відповідач у даному випадку не довів належними та достовірними документальними доказами обставини, з якими за змістом текстів карток відмов були пов`язані сумніви митного органу щодо не преференційного походження задекларованих позивачем до митного оформлення товарів.

Також в ході судового розгляду даної справи Київською митницею не підтверджено отримання належних та допустимих доказів невідповідності вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товарів, а також, що постачальник товарів (експортер) не підтвердив відповідності товарів встановленим правилам про преференційне походження товару. А отже у митного органу в силу ст. 33 Протоколу І, статті 45 МК України були відсутні правові підстави для призупинення надання режиму вільної торгівлі для таких товарів до моменту проведення перевірок документів, поданих на підтвердження походження товарів з країн ЄС. Вирішення питання щодо країни походження товарів мало б прийматися лише після одержання додаткових відомостей, а сам факт звернення до Державної митної служби України ще не є підставою для відмови в прийнятті митних декларацій.

Також варто зауважити, що стаття 32 розділу VI Доповнення І до Конвенції дає митному органу право або призупинити надання преференції, або відмовити у її наданні. Призупинення надання преференційного режиму для товарів здійснюється до надходження результатів перевірки на запит договірної сторони митного органу країни імпортера; відмова у наданні права на преференцію можлива якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

У свою чергу наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у Постановах від 23.04.2019 у справі № 817/4660/13-а, від 01.08.2019 у справі № 400/2924/18, від 03.03.2020 у справі № 803/1208/17.

За наведених обставин та з урахуванням положень нормативно-правових актів, що врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за ЕМД № UA100380/2022/356776 від 06.07.2022, № UA100380/2022/307957 від 15.07.2022, № UA100380/2022/3308226 від 22.07.2022, №UA100380/2022/308506 від 28.07.2022 із застосуванням пільг в оподаткування ввізним митом. А тому як наслідок, прийняті відповідачем картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів від 06.07.2022 №UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 № UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 № UA100380/2022/000489 та від 28.07.2022 № UA100380/2022/000506 підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи по суті, суд зазначає наступне.

У силу припису ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 зазначеного Кодексу, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи платіжного доручення від 14.11.2022 № 99011964, ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у сумі 9 924,00 грн. Враховуючи наведене та та з огляду на обсяг задоволених за результатами цього позову вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача витрати по оплаті судового збору у зазначеній сумі коштів повністю.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви Товариство заявило про відшкодування на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на залучення перекладачів у сумі 39 798,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Згідно із ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так само в ч. 5 ст. 137 цього Кодексу передбачено, що розмір витрат залучення перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг) (ч. 6 ст. 137 Кодексу).

За змістом ч. 9 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесення витрат на оплату послуг перекладачів, залучення яких згідно пояснень позивача було необхідно для розгляду цієї справи по суті, позивач надав копії наступних документів:

- рахунку №08-66/260973 від 29.08.2022, виставленого ТОВ «Київське обласне бюро перекладачів» (як виконавцем) на адресу ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» (як замовника) на оплату послуги «переклад документів з англійської та угорської мови на українську мову» на суму 39 798,00 грн. (без ПДВ);

- специфікації документів, наданих для перекладу до рахунку № 08-66/260973 від 29.08.2022;

- акта приймання-передачі наданих послуг від 29.08.2022, підписаного керівниками названих товариств за результатами надання виконавцем послуги: «переклад документів з англійської та угорської мови на українську мову», кількість 1,000, ціна (без ПДВ) 44 220,00 грн. (без ПДВ), вартістю 39 798,00 грн. (без ПДВ, з урахуванням 10% знижки).

Дослідивши та проаналізувавши зміст поданих перелічених вище документів суд дійшов висновку, що такі не містять інформації щодо обсягу фактично наданих послуг, кількості осіб, що були задіяні у наданні послуг, а також щодо розрахунку їх вартості.

За наведених обставин суд вважає, що зазначені документи не є тими, які в розумінні норм ст.ст. 137, 139 Кодексу адміністративного судочинства України можуть підтвердити заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на залучення перекладачів, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення даних витрат у сумі 39 798,00 грн. із відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які оформлені карткою відмови від 06.07.2022 № UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 № UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 № UA100380/2022/000489 та від 28.07.2022 № UA100380/2022/000506.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракспартс Україна ЛТД» (код ЄДРПОУ 30020361, адреса місцезнаходження: 08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Центральна, 1-К) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 9 924,00 грн. (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 43997555, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 8-А).

4. У частині розподілу витрат на залучення перекладачів, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 24 березня 2023 р.