Постанова

від 28.11.2024 по справі 320/10217/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/10217/22 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракспартс Україна ЛТД» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тракспартс Україна ЛТД» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які оформлені картками відмови від:

06.07.2022 №UA100380/2022/000432;

15.07.2022 № UA100380/2022/000464;

22.07.2022 №UA100380/2022/000489;

28.07.2022 № UA100380/2022/000506.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовані рішення Київської митниці про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які оформлені карткою відмови від:

06.07.2022 № UA100380/2022/000432;

5.07.2022 № UA100380/2022/000464;

22.07.2022 № /2022/000489;

28.07.2022 № UA100380/2022/000506.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт, зокрема вказує, що судом першої інстанції не враховано, що у випадку, якщо митні органи договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, то до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.

На думку апелянта, перевірка правильності визначення країни походження товарів розпочинається з моменту подання митної декларації та пред`явлення товарів митному органу з метою здійснення їх митного оформлення, тому твердження суду про те, що станом на дату оформлення карток відмови відповідачем не розпочато перевірку документів про країну походження товарів не відповідає фактичним обставинам справи та свідчить про поверхневе володіння судом нормами законодавства України з питань митної справи.

Також апелянт стверджує, що судом першої інстанції не враховано той факт, що згідно з частиною 2 статті 48 МК України, товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України лише за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України, а у випадках, визначених Митним кодексом України, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Крім того, апелянт вважає, що твердження суду про те, що «наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни

походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита» спростовується відомостями, які зазначені у оскаржуваних картках відмови.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракспартс Україна ЛТД» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У відзиві позивач зазначає, що відповідач не дотримався встановленої процедури прийняття митним органом рішення про призупинення спеціального преференційного режиму оподаткування товарів під час їх митного оформлення, а вказана у Рішеннях про відмову причина для відмови у митному оформлені заявлених позивачем товарів із застосуванням до них преференційного режиму оподаткування суперечить чинному законодавству України.

Також у відзиві позивач зазначає, що декларація про підтвердження походження товару, складена експортером, в т.ч. «уповноваженим експортером», на інвойсі відповідно до вимог ст. 21 Доповнення І до Регіональної конвенції та із використанням тексту, наведеного у Додатку IV a і b до Регіональної конвенції, є достатньою та законною підставою для застосування до товарів тарифної преференції під час їх митного оформлення.

Позивач стверджує, що обов`язковою передумовою для прийняття рішення про відмову у застосуванні преференційного режиму оподаткування є проведення перевірки документів про походження товарів, однак перевірка підтвердження походження товарів, заявлених позивачем для митного оформлення у ЕМД не проводилася. Таку перевірку відповідач ініціював вже після прийняття рішень про відмову, про що він самостійно повідомив суду у відзиві на позовну заяву.

Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАСУ справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.04.2020 між ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» (як покупцем) і компанією-нерезидентом «DAF Trucks N.V.» (Нідерланди; як продавцем) укладений зовнішньоекономічний контракт № 18/TPUA-2020 (далі - контракт), за умовами якого (з урахуванням підписаної названими сторонами 22.03.2022 додаткової угоди № 1 до нього) продавець продає, а позивач купує запасні частини, мастильні матеріали, аксесуари та компоненти до автомобілів ДАФ, сувенірну та рекламну продукцію, одяг з корпоративною символікою DAF, TRP, PACCAR (далі - поіменовані як товари) на умовах, що зазначаються в інвойсах до кожної окремої поставки, відповідно до «Інкотермс 2020».

Згідно зі ст. 2 контракту сторони домовилися, що «вартість товару і загальна сума кожної поставки визначена в додатку-специфікації. яка є невід`ємною частиною даного контракту», а відповідно до п. 3 контракту, - закріпили свої домовленості про те, що «специфікація кожної партії товару визначається в рахунку».

Крім того, у п.7 даного контракту визначено, що товари, які постачаються за цим контрактом, є оригінальними запчастинами заводу ДАФ, що мають призначення використовуватись для ремонту та обслуговування автомобілів ДАФ моделей XF, CF, LF та ін. Продавець гарантує, що всі запчастини, які постачаються є якісною продукцією та виробляються за оригінальною розробкою заводу ДАФ Тракс Н.В. , яка повністю відповідає стандарту ISO 9000 за всіма аспектами (як то виробництво, розробка, маркетинг, зберігання та розповсюдження).

На виконання умов вказаного контракту в липні 2022 року продавець поставив ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» на умовах FCA Жамбек, Угорщина (Zcambek, Hungary) чотири партії товару за наступними рахунками-фактурами (інвойсами): за №955752-001 і №955752-002 від 04.07.2022; за №956535-001 від 11.07.2022; за №957928-001 і №957928-002 від 18.07.2022; за №959172-001 і №959172-002 від 26.07.2022.

З метою митного оформлення придбаних DAF Trucks N.V. товарів позивачем подано митному органу наступні електронні митні декларації: №UA100380/2022/356776 від 06.07.2022, № UA100380/2022/307957 від 15.07.2022, №UA100380/2022/308226 від 22.07.2022, №UA100380/2022/308506 від 28.07.2022.

Графу 36 «Преференція» у зазначених вище ЕМД стосовно окремих імпортних товарів Товариством заповнено із застосуванням пільги зі сплати ввізного мита за кодом « 410» - Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифній графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та І Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхнім: державами-членами, з іншої сторони], та у графі 34 «Код країни походження» щодо таких товарів вказано код EU (тобто, з ЄС).

На підтвердження заявленої преференції до кожної із перелічених митних декларацій були надані відповідні рахунки-фактури (інвойси), разом із деклараціями про походження товарів, що складені уповноваженим експортером - DAF Trucks N.V. на цих інвойсах, а також сертифікати про походження товарів, копії експортних митних декларацій.

За результатами розгляду поданих документів, відповідач прийняв оспорювані у справі рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, які оформлені картками відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA1003 80/2022/000432 від 06.07.2022, №UA100380/2022/000464 від 15.07.2022, №UA100380/2022/000489 від 22.07.2022, №UA100380/2022/000506 від 28.07.2022.

Так, за змістом картки відмови № UA100380/2022/000432 від 06.07.2022, в якості причини складання такої відповідач вказав наступну: «Відповідно до вимог cт. 256, ст. 257, cт. 266, cт. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила, походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, та згідно з інформацією, наявною в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою, митне оформлення товарів №№ 3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113 даної ЕМД не може буде завершене із застосуванням пільгової ставки мита із застосуванням преференційного режиму оподаткування (преференція 410). Рішення про відмову в митному оформленні може бути оскаржене в порядку встановленому главою 4 МКУ.». При цьому відповідач надав наступне роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Відповідно до п. 2 статті 48 Митного кодексу України необхідно подання митної декларації без застосування пільг в оподаткуванні по товарам №№ 3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113, передбачених відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.».

За змістом картки відмови № UA100380/2022/000464 від 15.07.2022, в якості причини складання такої відповідач зазначив наступну: «Відповідно до вимог cт. 256, cт. 257, cт. 266, cт. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, та згідно з інформацією, наявною в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою, митне оформлення товарів №№ 10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57 даної ЕМД не може буде завершене із застосуванням пільгової ставки мита із застосуванням преференційного режиму оподаткування (преференція 410). Рішення про відмову в митному оформленні може бути оскаржене в порядку встановленому главою 4 МКУ». При цьому відповідач надав наступне роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Відповідно до п. 2 статті 48 Митного кодексу України необхідно подання митної декларації без застосування пільг в оподаткуванні по товарам №№ 10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57 передбачених відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походженням.

За змістом картки відмови №UA100380/2022/000489 від 22.07.2022, в якості причини оформлення такої відповідач навів наступну: «Відповідно до вимог cт. 256, cт. 257, cт. 266, cт. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, та згідно з інформацією, наявною в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою, митне оформлення товарів 9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105 даної ЕМД не може буде завершене із застосуванням пільгової ставки мита Із застосуванням преференційного режиму оподаткування (преференція 410). Рішення про відмову в митному оформленні може бути оскаржене в порядку встановленому главою 4 МКУ.». При цьому відповідач надав наступне роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Відповідно до п. 2 статті 48 Митного кодексу України необхідно подання митної декларації без застосування пільг в оподаткуванні по товарам №№ 9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105 передбачених відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.».

За змістом картки відмови №UA100380/2022/000506 від 28.07.2022, в якості причини складання такої відповідач вказав наступну: «Відповідно до вимог cт. 256, cт. 257, cт. 266, cт. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, та згідно з інформацією, наявною в Реєстрі товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою, митне оформлення товарів 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86,88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108 даної ЕМД не може буде завершене із застосуванням пільгової ставки мита Із застосуванням преференційного режиму оподаткування (преференція 410). Рішення про відмову в митному оформленні може бути оскаржене в порядку встановленому главою 4 МКУ.». При цьому відповідач надав наступне роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: «Відповідно до п. 2 статті 48 Митного кодексу України необхідно подання митної декларації без застосування пільг в оподаткуванні по товарам №№ товарів 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108 передбачених відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.».

Отримавши зазначені рішення (картки-відмови), ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» здійснило митне оформлення та випуск у вільний обіг отриманих від нерезидента-продавця товарів за інвойсами № 955752-001 та № 955752-002 від 04.07.2022, № 956535-001 від 11.07.2022, № 957928-001 та № 957928-002 від 18.07.2022, № 959172-001 та № 959172-002 від 26.07.2022 зі сплатою сум ввізного мита за повними ставками, встановленими Митним тарифом України (тобто, без застосування преференції до відповідних товарів, вказаних у ЕМД №UA100380/2022/356776 від 06.07.2022, №UA100380/2022/307957 від 15.07.2022, №UA100380/2022/308226 від 22.07.2022, № UA100380/2022/000506 від 28.07.2022), що підтверджується митними деклараціями № UA100380/2022/356885 від 08.07.2022, № UA100380/2022/307991 від 15.07.2022, № UA100380/2022/308258 від 22.07.2022, № UA100380/2022/308512 від 29.07.2022 та протоколами обробки ЕД №893458 від 08.07.2022, № 896610 від 15.07.2022, № 899231 від 22.07.2022, №901918 від 29.07.2022.

Не погоджуючись із вказаними картками відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, врахував пояснення представника відповідача, які викладені відзиві на адміністративний позов.

Так, представник відповідача зазначив, що відповідно до Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн, за результатами перевірок проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїлі і Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії за період 2016 - 2021 років (станом на 01.01.2022), доведеного до відома митному органу листом Держмитслужби від 13.01.2022 №15/15-03/7/154, походження товари експортера «DAF Trucks N.V.» не підтверджено митними органами країни експорту.

На підставі зазначеної інформації Держмитслужби щодо не підтвердження преференційного походження товарів, експортованих в Україну «DAF Trucks N.V.» (Нідерланди), за підсумками перевірок проведених уповноваженими органами Європейського Союзу, посадовими особами митного органу складені картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.07.2022 №UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 №UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 №UA100380/2022/000489, від 28.07.2022 №UA100380/2022/000506, оскільки товари:

№№3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113 (заявлені до митного оформлення за ЕМД від 06.07.2022 №UA100380/2022/356776); товари за №№10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57 (заявлені до митного оформлення за ЕМД 15.07.2022 №UA100380/2022/307957);

№№9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105 (заявлені до митного оформлення за ЕМД від 22.07.2022 №№UA100380/2022/308226);

№№2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108 (заявлені до митного оформлення за ЕМД від 28.07.2022 №UA100380/2022/308506) є ідентичними товарам, преференційне походження яких не підтверджене уповноваженими органами Європейського Союзу.

У зв`язку із наявними обґрунтованими сумнівами щодо преференційного походження призупинено надання режиму вільної торгівлі до вищезазначених товарів та здійснено їх оформлення за ЕМД від 07.07.2022 №UA100380/2022/356885, від 15.07.2022 №UA100380/2022/307991, від 22.07.2022 №UA100380/2022/308258, від 29.07.2022 №UA100380/2022/308512 без застосування преференційного режиму оподаткування за Угодою.

У подальшому, керуючись ст. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, Київською митницею до уповноваженого митного органу Королівства Нідерланди були направлені:

- лист від 04.08.2022 вих. № 7.8-2/15/4/12468 щодо проведення перевірки наданих декларацій про походження, складених уповноваженим експортером «DAF Trucks N.V» (Нідерланди) на інвойсах від 04.07.2022 за №955752-001 і №955752-002, від 11.07.2022 за № 956535-001, від 18.07.2022 за №957928-001 і №957928-002, наданих позивачем при митному оформленні товарів за ЕМД від:

08.07.2022 №UA100380/2022/356885 (щодо товарів за №№3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113);

15.07.2022 № UA100380/2022/307991 (щодо товарів за №№10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57);

22.07.2022 № UA100380/2022/308258 (щодо товарів за №№9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105);

29.07.2022 № UA100380/2022/308512 (щодо товарів за №№ 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108);

- лист від 15.12.2022 вих. №7.8-2/15/4/19128 щодо проведення перевірки декларації про походження, складеної уповноважених експортером «DAF Trucks N.V» (Нідерланди) на інвойсах від 26.07.2022 № 959172-001 і № 959172-002, наданої позивачем при митному оформленні товарів за ЕМД 29.07.2022 № UA100380/2022/308512 (щодо товарів за №№ 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108).

Станом на дату подання відзиву митницею отримано лише проміжну відповідь уповноваженого митного органу Королівства Нідерланди від 03.11.2022 № BUI22-87I (вх. Держмитслужби № 23950/11 від 22.11.2022, який направлено на адресу митного органу листом Держмитслужби від 25.11.2022 № 15/15-03-01/7.8/4351), відповідно до тексту якої уповноважений митний орган Королівства Нідерланди підтверджує факт отримання відповідного запиту та повідомляє, що митний орган буде належним чином поінформований про результати запитуваної перевірки.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та зазначив, що відповідач безпідставно відмовив позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за ЕМД із застосуванням пільг в оподаткування ввізним митом, як наслідок, прийняті відповідачем картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів підлягають скасуванню як протиправні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані зі справлянням митних платежів, регулюються, зокрема Митним кодексом України (далі - МК України).

Пунктом 1 частини першої статті 336 МК України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Частиною 1 ст. 270 МК України передбачено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: 1) ввізне мито; 2) вивізне мито; 3) сезонне мито; особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір.

Відповідно до ст. 272 МК України, ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на миту територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюється Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Згідно з ст. 280 МК України в Україні застосовуються такі види ставок мита:

1) адвалерна - у відсотках до встановленої статтею 279 МК України бази оподаткування;

2) специфічна - у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування, встановлену статтею 279 МК України;

3) комбінована, що складається з адвалерної та специфічної ставок мита.

Частинами 4 та 5 ст. 280 МК України визначено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно із положеннями ст. 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Так, відповідно до Закону України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16.09.2014 №1678-VII, Верховна Рада України постановила: Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі - Угода), вчинену у частині політичних положень (преамбула, стаття 1, розділи I, II, VII) 21 березня 2014 року в м. Брюсселі та у частині торговельно-економічних і галузевих положень (розділи III, IV, V, VI) 27 червня 2014 року в м. Брюсселі, яка набирає чинності в перший день другого місяця, що настає після дати здачі на зберігання до Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу останньої ратифікаційної грамоти або останнього документа про затвердження Угоди, ратифікувати.

Пунктом першим ст. 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію передбачено, що товари, які походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (а) сертифікат з перевезення товару EUR. 1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних в статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Аналогічне за своїм змістом положення закріплено також в п. 1 ст. 15 розд. V «Підтвердження походження» Доповнення І «ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРІВ» І МЕТОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 14.04.2017 (далі за текстом - Регіональна конвенція), до якої Україна приєдналася згідно із Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 №2187-VIII та яка набула чинності для України з 01.02.2018.

Так, за змістом п. 1 ст. 15 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-MED, зразок якого наведений у Додатку III b; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-MED»), надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV a і b.

У свою чергу п. 1 ст. 21 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції визначено, що декларація про походження або декларація про походження EUR-MED, зазначена в статті 15(1)(с), може бути складена: (a) уповноваженим експортером відповідно до положень Статті 23, або (b) експортером на будь-яку партію товару, що складається з однієї або більше одиниць упаковки, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Експортер, який складає декларацію про походження або декларацію про походження EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції (п. 5 ст. 21 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції).

Складання декларації про походження або декларації про походження EUR-MED здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV а та b, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цих Додатках, і відповідно до положень національного законодавства країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами (п. 6 ст. 21 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції).

Декларації про походження та декларації про походження EUR-MED мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав (п. 7 ст. 21 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції).

За змістом положень ст. 22 «Уповноважений експортер» розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції митні органи Договірної сторони-експортера можуть надати будь-якому експортерові (далі - «уповноважений експортер»), який часто перевозить товари за положеннями цієї Конвенції, право складати декларації про походження або про декларації походження EUR-MED незалежно від вартості товарів, щодо яких вони складаються. Експортер, який бажає одержати такий дозвіл, повинен надати митним органам усі гарантії, які вони вважатимуть необхідними для підтвердження статусу походження товарів, а також виконання всіх інших умов цієї Конвенції.

Митні органи можуть надати статус уповноваженого експортера за будь-яких умов, які вважатимуть належними.

Митні органи повинні надати затвердженому експортерові номер митного дозволу, який має бути вказаний на декларації про походження EUR-MED.

Митні органи повинні здійснювати нагляд за використанням наданого дозволу затвердженим експортером.

Митні органи можуть скасувати цей дозвіл у будь-який час. Дозвіл має бути скасований, якщо уповноважений експортер припинив надання гарантій, зазначених у пункті 1 цієї Статті, не виконує умови, зазначені в пункті 2, чи у будь-який інший спосіб порушує порядок користування наданим дозволом.

Згідно зі ст. 24 «Подання підтвердження походження» розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції підтвердження походження повинні подаватися до митних органів Договірної сторони імпортера згідно з чинним порядком цієї країни. Ці органи можуть вимагати здійснення перекладу підтвердження походження, а також подання разом із митною декларацією на ввезення заявки імпортера про те, що ввезені товари відповідають умовам, необхідним для застосування цієї Угоди

Також ст. 25 «Подання підтвердження походження» Протоколу 1 Угоди визначено, що підтвердження походження повинні подаватись до митних органів країни імпорту згідно з чинним порядком цієї країни.

Пунктом 2 ст. 32 «Взаємна допомога» розд. VI «Домовленості про адміністративне співробітництво» Протоколу І Угоди, передбачено, що з метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документах.

Пунктами 1, 3 та 5 ст. 33 «Перевірка підтверджень походження» розд. VI Протоколу І Угоди встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Поряд з цим, у п. 1 ст. 31 «Перевірка підтверджень походження» розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції зазначено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обгрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Відповідно до п.п. 2 - 6 ст. 32 розд. V Доповнення І до Регіональної конвенції, з метою реалізації положень пункту 1 цієї Статті митні органи Договірної сторони імпортера повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED та інвойс, якщо він була поданий, декларацію про походження або декларацію про походження ЕІЖ - МЕО, або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, за необхідності, причини запиту.

Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

Якщо у випадку обгрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Отже, зі змісту наведених положень Угоди та Регіональної конвенції слідує, що митним органом імпортера може бути надіслано митному органу Договірної сторони - експортера запит на перевірку достовірності поданих до митного оформлення документів, зокрема декларації - інвойса з метою перевірки, зазначеної в ній інформації та підтвердження походження імпортованого товару. Таку перевірку може бути здійснено як у довільному порядку (вибіркова перевірка) так і за наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності таких документів.

Також, у силу норм ч.ч. 1 - 3 ст. 36 МК України походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Частиною шостою ст. 36 МК України встановлено, що положення цього Кодексу засто- вуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (не преференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом ч.ч. 1 - 2 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару (ч. 3 ст. 43 МК України).

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару (ч. 9 ст. 43 МК України).

Згідно із ч.ч. 1, 5 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

У випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Частиною другою ст. 48 МК України визначено, що товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

Нормами ч. 4 ст. 48 МК України передбачено, що до товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.

Суд першої інстанції достовірно встановив, що ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» подало митному органу разом із ЕМД в якості документів, що підтверджують походження імпортованих товарів:

- разом із ЕМД №UA100380/2022/356776 від 06.07.2022 - декларацію про походження, складену уповноваженим (схваленим) експортером, на інвойсах №955752-001 і № 955752-002 від 04.07.2022; сертифікат про походження №357819 від 06.07.2022; копію митної декларації країни відправлення №MRN22HU8110102A078330 від 06.07.2022;

- разом із ЕМД №UA100380/2022/000464 від 15.07.2022 - декларацію про походження, складену уповноваженим (схваленим) експортером, на інвойсі №956535-001 від 11.07.2022; сертифікат про походження №357836 від 13.07.2022; копію митної декларації країни відправлення №MRN22HU8110102A0DFВ04 від 13.07.2022;

- разом із ЕМД №UA100380/2022/308226 від 22.07.2022 - декларацію про походження, складену уповноваженим (схваленим) експортером, на інвойсах №957928-001 та №957928-002 від 18.07.2022; сертифікат про походження №358051 від 20.07.2022; копію митної декларації країни відправлення №MRN22HU8110102А149АА7 від 19.07.2022;

- разом із ЕМД №UA100380/2022/308506 від 28.07.2022 - декларацію про походження, складену уповноваженим (схваленим) експортером, на інвойсах №959172-001 та №959172-002 від 26.07.2022; сертифікат про походження №358083 від 27.07.2022; копію митної декларації країни відправлення №MRN22HU8110102А1В4698 від 26.07.2022.

Зокрема, вказані декларації про походження, вчинені DAF Trucks N.V. (як уповноваженим експортером, який отримав від митного органу країни експортера митний дозвіл за №NL/158/01/100)) на зазначених вище інвойсах, містять написи англійською мовою: «The exporter of the products covered by this document (customs authorization No. NL/158/01/100) declares that, except where otherwise clearly indicated, these products are of E.C. preferential origin» (що у перекладі на українську мову означає: «Експортер продукції, вказаної у цьому документі (митний дозвіл № NL/158/01/100), заявляє, що за винятком іншого прямо вказаного, ця продукція має преференційне походження з ЄС»), - що відповідає тексту, наведеному в Додатку IV до Доповнення І Регіональної конвенції.

Також описані сертифікат про походження, видані Торгово-промисловою палатою округу Пешт і міста Ерд зі статусом округу та містить відбиток печатки даного органу, містять усю необхідну інформацію, яка узгоджується з іншими документами, наданими позивачем для митного оформлення товарів разом із ЕМД, та наведеними в них відомостями щодо країни походження товару.

Під час митного оформлення товарів за вказаними ЕМД позивача та станом на дату оформлення карток відмови від 06.07.2022 № UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 № UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 № UA100380/2022/000489 та від 28.07.2022 № UA100380/2022/000506 відповідачем не розпочато перевірку документів про країну походження товарів, наданих Товариством з метою застосування пільгової ставки ввізного мита при митному оформленні імпортних товарів.

Лише після ухвалення вказаних рішень Київська митниця з посиланням на наявність обґрунтованих сумнівів щодо преференційного походження окремих товарів (митне оформлення яких здійснено за ЕМД від 06.07.2022 № UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 № UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 № UA100380/2022/000489), що пов`язані із інформацією Держмитслужби щодо не підтвердження преференційного походження товарів «запасні частини (комплектуючі) до транспортних засобів», експортованих в Україну компанією «DAF Trucks N.V.», за підсумками перевірок проведених уповноваженими органами Європейського Союзу, звернулася через Державну митну службу України із листами:

- вих. №7.8-2/15/4/12468 від 04.08.2022 «Щодо перевірки декларацій про походження», де просило: уповноважений митний орган Королівства Нідерланди перевірити надані декларації походження, складені уповноваженим експортером DAF Trucks N.V. (Нідерланди) на інвойсах №955752-001 і № 955752-002 від 04.07.2022, № 956535-001 від 11.07.2022, № 957928-001 та №957928-002 від 18.07.2022, надані імпортером ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» при митному оформленні товарів за ЕМД від 07.07.2022 №UA100380/2022/356885 (в частині товарів за №№ 3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113), ЕМД від 15.07.2022 № UA100380/2022/307991 (в частині товарів за №№10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57), ЕМД від 22.07.2022 №UA100380/2022/308258 (в частині товарів за №№9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105);

- вих. №7.8-2/15/4/19128 від 15.12.2022 «Щодо перевірки декларацій про походження», де просило: перевірити надані декларації походження, складені уповноваженим експортером DAF Trucks N.V. (Нідерланди) на інвойсах №959172-001 та №959172-002 від 26.07.2022, надані імпортером ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» при митному оформленні товарів за ЕМД від 29.07.2022 № UA100380/2022/308512 (в частині товарів за №№ 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108).

Отже, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач не вжив заходів щодо ініціювання проведення митним органом країни експортера перевірки преференційного походження перелічених вище товарів до моменту прийняття рішень у цій справі.

Проаналізувавши зміст оспорюваних карток відмови колегія суддів зазначає, що в текстах останніх містяться вказівки на дані Реєстру товарів, відповідно до якого походження перелічених у відповідних ЕМД товарів не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Македонією, Канадою.

Водночас посилання на будь-які обґрунтування щодо невідповідностей (суперечностей) інформації у товаросупровідних документах, поданих позивачем до митного оформлення, відсутні.

У контексті з наведеним колегія суддів зазначає, що з огляду на зміст наведених норм національного та міжнародного права митний орган у випадку відмови у застосуванні тарифних пільг (преференцій) позивачу мав би надати відповідні докази на підтвердження сумнівів з приводу дійсності документів про походження товарів чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товарів, які надало Товариство стосовно імпортованих товарів (тобто, товарів №№3, 5, 22, 35, 36, 38, 39, 40, 44, 52, 63, 69, 82, 83, 92, 106, 113, заявлених до митного оформлення за ЕМД від 06.07.2022 №UA100380/2022/356776; товарів №№10, 11, 12, 19, 28, 29, 31, 33, 34, 38, 49, 57, заявлених до митного оформлення за ЕМД 15.07.2022 №UA100380/2022/307957; товарів №№ 9, 18, 19, 23, 27, 28, 30, 33, 37, 42, 43, 51, 60, 64, 68, 78, 83, 86, 87, 94, 101, 105, заявлених до митного оформлення за ЕМД від 22.07.2022 №№UA100380/2022/308226; товарів №№ 2, 12, 17, 24, 34, 41, 42, 43, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 86, 88, 89, 92, 96, 97, 98, 103, 108, заявлених до митного оформлення за ЕМД від 28.07.2022 №UA100380/2022/308506).

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що з наданої суду 09.01.2023 представником відповідача на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних карток відмови сканкопії роздруківки електронної таблиці з оновленого Реєстру товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок, проведених згідно з угодами про вільну торгівлю, укладеними України з державами-учасницями ЄС, ЄАВТ, Чорногорією, Північною Македонією, Канадою, Грузією, Державою Ізраїль, Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, за період 2016 - 2022 років, не можливо встановити інформацію яка є в таблиці, оскільки текст є нерозбірливим та незрозумілим. У зв`язку з цим не вбачається за можливе з`ясувати дійсний зміст відомостей у такій таблиці.

При цьому, навіть якщо припустити, що надані представником відповідача для долучення до матеріалів цієї справи роздруківки дійсно містять інформацію з названого Реєстру щодо непідтвердження походження частини із задекларованих позивачем імпортних товарів, то відповідач мав також подати документальні докази актуальності такої інформації саме станом на момент здійснення зовнішньоекономічних операцій між сторонами (ТОВ «Тракспартс Україна ЛТД» і DAF Trucks N.V.) та оформлення ними товаросупровідних документів (інвойсів, сертифікатів про походження та ін.), що мали місце у липні 2022 року. Проте, таких документальних доказів Київською митницею не подано. Більш того у матеріалах справи відсутні документальні отримання відповідачем та/або ДМС України даних Реєстру з автентичних джерел - тобто, від митних органів країн зарубіжних країн, що входять до складу ЄС.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач у цьому випадку не довів належними та достовірними документальними доказами обставини, з якими за змістом текстів карток відмов були пов`язані сумніви митного органу щодо непреференційного походження задекларованих позивачем до митного оформлення товарів.

Також в ході судового розгляду цієї справи Київською митницею не підтверджено отримання належних та допустимих доказів невідповідності вимогам достовірності та правильності інформації про європейське походження товарів, а також, що постачальник товарів (експортер) не підтвердив відповідності товарів встановленим правилам про преференційне походження товару.

Отже, у митного органу в силу ст. 33 Протоколу І, статті 45 МК України були відсутні правові підстави для призупинення надання режиму вільної торгівлі для таких товарів до моменту проведення перевірок документів, поданих на підтвердження походження товарів з країн ЄС. Вирішення питання щодо країни походження товарів мало б прийматися лише після одержання додаткових відомостей, а сам факт звернення до Державної митної служби України ще не є підставою для відмови в прийнятті митних декларацій.

Крім того, стаття 32 розділу VI Доповнення І до Конвенції дає митному органу право або призупинити надання преференції, або відмовити у її наданні. Призупинення надання преференційного режиму для товарів здійснюється до надходження результатів перевірки на запит договірної сторони митного органу країни імпортера; відмова у наданні права на преференцію можлива якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

У свою чергу наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у Постановах від 23.04.2019 у справі № 817/4660/13-а, від 01.08.2019 у справі № 400/2924/18, від 03.03.2020 у справі № 803/1208/17.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за ЕМД № UA100380/2022/356776 від 06.07.2022, № UA100380/2022/307957 від 15.07.2022, № UA100380/2022/3308226 від 22.07.2022, №UA100380/2022/308506 від 28.07.2022 із застосуванням пільг в оподаткування ввізним митом, як наслідок, прийняті відповідачем картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів від 06.07.2022 №UA100380/2022/000432, від 15.07.2022 № UA100380/2022/000464, від 22.07.2022 № UA100380/2022/000489 та від 28.07.2022 № UA100380/2022/000506 підлягають скасуванню як протиправні.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023- залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна