Постанова

від 20.03.2023 по справі 826/5195/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5195/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Дмитренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги приватного акціонерного товариства "Васильківська сільгоспхімія" та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Васильківська сільгоспхімія" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Васильківська сільгоспхімія" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просило:

1) визнати протиправною та скасувати у повному обсязі постанову №366-ЦД-1-Е від 22.03.2017 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, винесену Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

2) визнати протиправним та скасувати у повному обсязі розпорядження №309-ЦД-1-Е від 22.03.2017 року про усунення порушень законодавства про цінні папери, винесене Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

3) визнати протиправною та скасувати у повному обсязі постанову №2844-ЦД-1-Е від 18.12.2017 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, винесену Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

4) визнати протиправним та скасувати у повному обсязі розпорядження №2318-ЦД-1-Е від 18.12.2017 року про усунення порушень законодавства про цінні папери, винесене Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, приватне акціонерне товариство "Васильківська сільгоспхімія" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Також Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині процесуальної заміни відповідача та ухвалити в даній частині нове рішення встановленням належного відповідача у справі - Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянти мотивують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми процесуального права.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Судом першої інстанції здійснено процесуальне правонаступництво відповідача та замінено відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у адміністративній справі на Національний банк України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9, код ЄДРПОУ 00032106).

Також судом першої інстанції встановлено, що 13.02.2012 року був зареєстрований статут публічного акціонерного товариства «Васильківська сільгоспхімія» в новій редакції, за умовами якого статутний капітал поділено на 646 016 штук простих іменних акцій.

19.03.2012 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідачем було видано свідоцтво про реєстрацію випуску акцій публічного акціонерного товариства «Васильківська сільгоспхімія» на загальну суму 161 504 грн. у кількості 646 016 штук у бездокументарній формі існування (реєстраційний №127/10/02). Вказане свідоцтво видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на заміну свідоцтва про реєстрацію випуску акцій від 18.04.2002 року.

Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку 26.10.2016 року винесено постанову №2193-ЦД-1-Е про накладення санкції у вигляді попередження за правопорушення на ринку цінних паперів вимог ст. 28 та ст.35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» а саме: ПАТ «Васильківська сільгоспхімія» не зареєстровано звіт про результати розміщення акцій ПАТ «Васильківська сільгоспхімія» - тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №31/27/1/06-Т від 09.11.2006 року на суму 1 456 536,00 грн., кількість простих іменних акцій - 5 814 144 штук, номінальна вартість - 0,25 грн., форма існування - документарна.

Розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.10.2016 року від №1897-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери (винесене на підставі постанови №2193-ЦД-1-Е від 26.10.2016 року) зобов`язано позивача до 01.02.2017 року усунути порушення вимог ст. 28 та ст.35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

22.03.2017 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на підставі акта про правопорушення на ринку цінних паперів від 07.03.2017 року №326-ЦД-1-Е прийнято постанову від 22.03.2017 року №366-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, згідно якої за несвоєчасне виконання розпорядження від 26.10.2016 року №1897-ЦД-1-Е накладено на позивача штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., за правопорушення на ринку цінних паперів вимог ст. 28 та ст.35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме: ПАТ «Васильківська сільгоспхімія» не зареєстровано звіт про результати розміщення акцій ПАТ «Васильківська сільгоспхімія» - тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №31/27/1/06-Т від 09.11.2006 року на суму 1 456 536,00 грн., кількість простих іменних акцій - 5 814 144 штук, номінальна вартість - 0,25 грн., форма існування - документарна.

Розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.03.2017 року №309-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, (винесене на підставі постанови №366-ЦД-1-Е від 22.03.2017 року) зобов`язано позивача до 06.07.2017 року усунути порушення вимог ст. 28 та ст.35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

18.12.2017 року Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку на підставі акта про правопорушення на ринку цінних паперів від 16.11.2017 року №3086-ЦД-1-Е прийнято постанову №2844-ЦД-1-Е від 18.12.2017 року про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, згідно якої за несвоєчасне виконання розпорядження від 22.03.2017 року №-309-ЦД-1-Е накладено на позивача штрафну санкцію у розмірі 5000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85000 грн., за правопорушення на ринку цінних паперів вимог ст. 28 та ст.35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме: ПАТ «Васильківська сільгоспхімія» не зареєстровано звіт про результати розміщення акцій ПАТ «Васильківська сільгоспхімія» - тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій №31/27/1/06-Т від 09.11.2006 року на суму 1 456 536,00 грн., кількість простих іменних акцій - 5 814 144 штук, номінальна вартість - 0,25 грн., форма існування - документарна.

Розпорядженням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18.12.2017 року №2318-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, (винесене на підставі постанови №366-ЦД-1-Е від 22.03.2017 року) зобов`язано позивача до 26.03.2018 року усунути порушення вимог ст. 28 та ст.35 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо процесуального правонаступництва, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами частини третьої статті 48 КАС України визначено, що у разі якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (частина четверта статті 48 КАС України).

Належним є відповідач, який є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не повинна і не може відповідати за пред`явленим позовом. У разі якщо за змістом норми матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, учасником спірних відносин та зобов`язаною особою є інша, ніж особа, до якої пред`явлено позов, підстави для задоволення позову відсутні.

Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Отже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів .

Проте суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримався, та, вирішуючи спір по суті позовних вимог, не з`ясував хто є належним відповідачем у цій справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі співвідповідача, а також не розпочав розгляд даної справи спочатку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 460/2903/20.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне акціонерне товариство "Васильківська сільгоспхімія" звернулось з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

12.09.2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" № 79-1X.

Зі змісту вказаного закону вбачається, що метою його ухвалення є скорочення кількості регуляторних та контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між іншими органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Прийнятим Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" здійснено законодавче закріплення перерозподілу та консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг та внесено зміни до таких законодавчих актів, а саме: 1) Господарського кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2) Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", «Про цінні папери та фондовий ринок", «Про недержавне пенсійне забезпечення", «Про страхування", «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", «Про державну підтримку сільського господарства України", «Про організацію формування та обігу кредитних історій", «Про кредитні спілки", «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", «Про іпотечні облігації", «Про аудиторську діяльність", «Про Національний банк України", «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою", «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", "Про збір та облік фінансових послуг".

Відповідно до пункту 1 Розділу "II Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" перехідний період, упродовж якого відбуватиметься передача функцій від Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг до НБУ та НКЦПФР триватиме до 01.07.2020 року.

Тобто, з 01.07.2020 року функції які належали Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг виконує Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" Президент України в Указі від 30.06.2020 року № 259/2020, постановив, зокрема: припинити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, шляхом ліквідації та визнати таким, що втратив чинність указ Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг".

Тобто було ліквідовано саме Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а не Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.

А тому Національний банк України не є процесуальним правонаступником Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції було неправомірно здійснено процесуальне правонаступництво в справі шляхом заміни неналежного відповідача на належного з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг на Національний банк України, а також судом першої інстанції не було розпочато розгляд справи спочатку та не було повідомлено належним чином Національний банк України про розгляд даної справи.

Відповідно до ст. 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу. Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів, та їх заміна у разі необхідності.

Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Проте, суд першої інстанції вищенаведених вимог процесуального закону не дотримав, та не з`ясував, хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. З матеріалів справи вбачається, що позивач клопотання про заміну відповідача не подавав, думку щодо заміни не висловлював.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, позбавлений можливості в межах наданої йому КАС України компетенції виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з цим.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції позбавлений можливості провести заміну відповідача, або залучити співвідповідача (другого відповідача), а також позбавлений можливості направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при заміні відповідача на його правонаступника.

Згідно з ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 48, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги приватного акціонерного товариства "Васильківська сільгоспхімія" та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 квітня 2022 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову приватного акціонерного товариства "Васильківська сільгоспхімія" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю з підстав, зазначених в мотивувальній частині даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 24 березня 2023 року.