Постанова

від 22.03.2023 по справі 541/838/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/838/21 Номер провадження 22-ц/814/36/23Головуючий у 1-й інстанції Хоменко Д. Є. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів: Бутенко С.Б., Кузнєцової О.Ю.,

секретаря: Філоненко О.В.,

за участі: позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Акрітова К.К.,

розглянувшив м.Полтаві цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року, прийнятого під головуванням судді Хоменка Д.Є. в м.Лубни (дата складання повного тексту рішення не зазначена),-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до районного суду з даним позовом. Зазначала, що з 11.10.2013 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . В березні 2020 року шлюбні відносини були припинені. Просила поділити між позивачем і відповідачем спільне майно, відповідно до якого виділити в особисту приватну власність ОСОБА_2 :

-легковий автомобіль Opel Vectra, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , стягнувши на її користь із ОСОБА_2 80000 грн. в рахунок виплати грошової компенсації за 1/2 частину власності спільного автомобіля та припинити її право спільної власності на цей транспортний засіб,

-автомобільний причеп АМС Староконь, 2016 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , стягнувши на її користь ОСОБА_2 5000 грн., в рахунок виплати грошової компенсації за 1/2 частину власності спільного автомобільного причепа та припинити її право спільної власності нна цей причеп,

-меблеву стінку вартістю 7850 грн.,

-ліжко вартістю 3000 грн.,

-матрац вартістю 3000 грн.

Просила виділити в особисту приватну власність ОСОБА_1

-меблеву дитячу стінку вартістю 5500 грн.,

-столик металевий поминальний розміром 70 см. на 50 см. вартістю 1500 грн.

Також, просила стягнути на свою користь з відповідача грошову різницю за недоплачене майно в розмірі 6850 грн.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, нажитого в період шлюбу задоволено частково.

Виділено в порядку спільного сумісного майна подружжя у власність ОСОБА_2 причіп марки АМС, модель 500 Старконь, д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2016, припинивши право спільної сумісної власності подружжя на дане майно.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частки вартості причепу АМС, модель 500 Старконь, д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2016, вартістю 3200 грн.

Виділено в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя у власність ОСОБА_1 наступне майно: столик металевий поминальний вартістю 1500 грн., меблеву стінку вартістю 5550 грн., загальною вартістю 7000 грн.

Виділено в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя у власність ОСОБА_2 наступне майно: меблева стінка вартістю 7850 грн., ліжко вартістю 3000 грн., матрац вартістю 3000 грн., загальною вартістю 13850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 6850 грн., що є різницею у вартості розподіленого майна.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 327,11 грн. та за надану правову допомогу у розмірі 431 грн. пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Судом відмовлено в розподілі автомобіля Opel Vectra, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 з посиланням на те, що він придбаний за грошові кошти позичені особисто відповідачем у ОСОБА_3 , що виключає віднесення автомобіля до спільного майна та його поділу.

Рішення оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та винести нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Зазначає, що судом першої інстанції було розглянуто справу у її відсутність, що позбавило її можливості оскаржити договір позики, укладений відповідачем з ОСОБА_3 , який суд прийняв як доказ на підтвердження факту придбання спірного автомобіля Opel Vectra в особисту власність ОСОБА_2 .

У відзиві ОСОБА_2 просив у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити і залишити рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Відповідно до ч.ч. 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 жовтня 2013 року було укладено шлюб.

У період шлюбу ними були придбані меблі, поминальний столик, автомобільний причеп та автомобіль Opel Vectra, 2007 року випуску, об`ємом 1796, д.н.з. НОМЕР_1 .

20.02.2020 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 безпроцентну позику в розмірі 70000 грн. з цільовим призначення використання грошових коштів на придбання автомобіля Opel Vectra, 2007 року випуску, об`ємом 1796.

25.02.2020 року була здійснена реєстрація транспортного засобу Opel Vectra, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , вартістю 47250 грн., власником якого є ОСОБА_2 .

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 16 вересня 2021 року розірвано шлюб. Шлюбні відносини між сторонами припинено.

Районний суд частково задовольняючи вимоги позову, своє рішення мотивував нормами ст. 70 СК України щодо рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності.

Відмовляючи у розподілі автомобіля Opel Vectra, суд посилався на те, що він придбаний за грошові кошти, позичені особисто відповідачем у гр. ОСОБА_3 , що виключає віднесення даного автомобіля до спільного майна подружжя та його поділу.

Колегія суддів не може погодитись висновком суду першої інстанції щодо вирішення питання відносно розподілу автомобіля Opel Vectra.

Відповідно до ч. 1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Тлумачення статті 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 24.05. 2017 у справі № 6-843цс17.

Основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини /навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо/ самостійного заробітку /доходу/, вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.57 СК Україниособистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Застосовуючи норму ст.60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями:

1) час набуття майна;

2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

У зв`язку з викладеним, у разі придбання майна, хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності подружжя,покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч.1 ст.76 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заперечуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 посилався на те, що спірний автомобіль придбаний ним за власні кошти, зокрема, отримані за договором позики укладеним між ним та ОСОБА_3 20.02.2020 року, вказуючи, що фактичні шлюбні відносини припиненні між сторонами 01.02.2020 року та подружжя не веде спільне господарство із зазначеного часу.

На підтвердження факту окремого проживання відповідач надав суду акт від 26.05.2021 року, що складений комісією в складі спеціаліста сектору по роботі з органами самоорганізації населення в мікрорайоні №4 м.Лубни, по вул.Садовій будинок 50 та довідку комісії будинкового комітету від 26.05.2021 року.

Колегія суддів критично оцінює вказані докази, адже вони не спростовують відсутність ведення спільного господарства та шлюбні стосунки між сторонами, що перебували в цей час в зареєстрованому шлюбі, який був розірваний лише у вересні 2021 року.

Також, звертає на себе увагу та викликає сумнів у достовірності відомостей, вказаних у наданих суду акту та довідки органів самоорганізації населення, зважаючи на дату підписання вказаних документів та віддаленість в часі фактів, які вони засвідчують.

Відповідно до частини першої-третьої ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Набуття майна за час перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності, тобто, ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду 04 серпня 2021 року у справі № 553/2152/19.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що оспорюваний автомобіль належить до спільної сумісної власності подружжя та відповідно підлягає розподілу за нормами СК України.

Крім того, ОСОБА_2 не заявлено вимог щодо визнання вказаного автомобіля особистою власністю.

Згідно із висновком автотоварознавчої експертизи від 20.12.2022 року ринкова вартість автомобіля Opel Vectra, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 становить 141 240,60 грн.

Таким чином, апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 адвоката Акрітова К.К. підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду скасуванню в частині розподілу автомобіля Opel Vectra.

За ОСОБА_2 слід визнати право власності на автомобіль Opel Vectra, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , припинивши право спільної власності на 1 /2 цього автомобіля за ОСОБА_1 та стягнути на користь позивача із відповідача грошову компенсацію за частку цього автомобіля в розмірі 70620 грн.30 коп.

В іншій частині рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року не оскаржується та підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 131 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Так, по справі проведено автотоварознавчу експертизу, яка була оплачена ОСОБА_1 в розмірі 5285,56 грн.

Витрати ОСОБА_2 по придбанню пального для транспортуванню автомобіля з м.Лубни до експертної установи, розташованої в м.Полтаві, для проведення дослідження та назад до місця його проживання ( близько 300 км) становлять 1217,13 грн.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Так враховуючи зміну оскаржуваного рішення підлягає розподіл судових витрат, а саме: с на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1482,75 грн. та за проведену автотоварознавчу експертизу 2642,78 грн., а зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню витрати на пальне по транспортуванню автомобіля до експертної установи в розмірі 608,56 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року скасувати вчастині розподілу автомобіля Opel Vectra, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , ухваливши в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо розподілу спільного майна подружжя - автомобіля Opel Vectra, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Opel Vectra, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , припинивши право спільної власності на 1 /2 цього автомобіля за ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 грошову компенсацію за частку цього автомобіля в розмірі 70620 грн.30 коп.

В іншій частині рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 листопада 2021 року залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1482,75 грн., за проведену автотоварознавчу експертизу 2642,78 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_1 витрати на пальне по транспортуванню автомобіля до експертної установи в розмірі 608,56 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24.03.2023 р.

Головуючий суддя О.В. Прядкіна

Судді: С.Б. Бутенко

О.Ю. Кузнєцова